Эффективность Флороспазмила при абдоминальном болевом синдроме
Абдоминальный болевой синдром является одним из наиболее частых клинических проявлений при большинстве заболеваний органов пищеварения. Боль – это спонтанное субъективное ощущение, возникающее вследствие поступления в центральную нервную систему патологических импульсов с периферии (в отличие от болезненности, которая определяется при обследовании, например, при пальпации) [2, 3]. Абдоминальные боли подразделяют на острые, которые, как правило, имеют небольшую продолжительность (минуты, редко – несколько часов), а также хронические, которые сохраняются или рецидивируют на протяжении недель и месяцев.
Ефективність і перспективи застосування трансплантації фекальної мікробіоти при синдромі подразненого кишечнику
Синдром подразненого кишечнику (СПК) – хронічне захворювання, що уражає у середньому близько 10-12% населення світу, найбільш поширене на півдні Америки та найменше – у Південно-Східній Азії. СПК є доброякісним функціональним розладом, який не пов’язаний зі збільшенням смертності і не трансформується у серйозне захворювання, однак значно знижує якість життя пацієнтів.
Тактика ведення хворих із запальними захворюваннями кишечнику під час пандемії COVID-19
Допоки COVID-19 є глобальною надзвичайною ситуацією, пацієнти із запальними захворюваннями кишечнику (ЗЗК) почувають особливе занепокоєння щодо ризику інфікування та продовження ними медикаментозної терапії. Ці оновлені клінічні рекомендації відображають сучасне розуміння проблеми COVID-19 та узагальнюють наявні вказівки для пацієнтів із ЗЗК і тих, хто за ними доглядає.
Современные подходы к ведению больных с синдромом избыточного бактериального роста
Cиндром избыточного бактериального роста (СИБР) как определенный медицинский феномен известен уже на протяжении многих десятилетий. Хотя его дефиниция до сих пор вызывает дискуссии, принципиальное положение заключается в том, что в норме в тонкой кишке микробная колонизация должна быть значительно меньше, чем в толстой кишке.
Наявні підходи до лікування необстеженої диспепсії в Україні: результати післямаркетингового дослідження ROMA IV 40 DSR
Диспепсія – один із найчастіших симптомокомплексів, які трапляються в практиці внутрішньої медицини; ця проблема є глобальною, проте її розповсюдженість істотно різниться залежно від географічного регіону. Систематичні огляди свідчать, що симптоми диспепсії в усьому світі має близько 20% населення; в різних країнах вони є причиною 4-10% усіх звернень по медичну допомогу. Загалом захворюваність на диспепсію є вищою в західних популяціях порівняно зі східними.
Роль пробиотиков при гастроэнтерологической патологии
В течение последних двадцати лет отмечается небывалый интерес к роли кишечного микробиома (КМ) в здоровье желудочно-кишечного тракта (ЖКТ) [1]. Одним из методов лечебного модифицирующего воздействия на КМ является применение пробиотиков – живых организмов, которые, по определению Продовольственной и Сельскохозяйственной комиссии ООН и ВОЗ, при введении в адекватных дозах приносят пользу организму хозяина [2].
Роль каннабиса и его производных при гастроэнтерологической патологии
Статус каннабиса (марихуаны) как наркотического вещества длительное время ограничивал использование этого препарата в исследовательской работе и лечении заболеваний. После легализации в США (медицинское применение марихуаны разрешено в 33 штатах США, рекреационное – в 11 штатах) и многих других странах его использование в медицинских и рекреационных целях за последнее десятилетие значительно возросло. Этому также способствовали многочисленные исследования влияния каннабиса на желудочно-кишечный тракт (ЖКТ).
Современные подходы к лабораторному обследованию больных с синдромом раздраженного кишечника и диареей
Под понятием «диарея» обычно рассматривается учащенное опорожнение кишечника (как правило, чаще 4 раз в день) с изменением характера каловых масс. Критериями диареи является стойкое повышение содержания жидкости в испражнениях с 60-75% до 85-90% или увеличение их массы – до более 200 г в сутки на фоне западной диеты. Диарея бывает острой и хронической, а ее причины могут быть как органическими, так и функциональными.
Современные подходы к гастроэнтерологическому обследованию больных с железодефицитной анемией
Анемия является очень распространенным диагнозом как у мужчин, так и у женщин, а дефицит железа (ДЖ) – наиболее частая причина анемии во всем мире. В США в 1999-2000 гг. 2% мужчин в возрасте 16-69 лет, 12% женщин в возрасте 12-49 лет и 9% женщин в возрасте 50-69 лет страдали ДЖ, 4% женщин в возрасте 20-49 лет и 3% женщин в возрасте 50-69 лет имели железодефицитную анемию (ЖДА) [1]. Общая распространенность ЖДА в Северной Америке в 2010 году составляла 2,9% [2].
Необстежена диспепсія: практичні рекомендації Української гастроентерологічної асоціації та результати післямаркетингового дослідження Empiric DSR
Диспепсія – це один з найбільш поширених симптомокомплексів, що зустрічаються в практиці внутрішньої медицини. Диспепсія є глобальною проблемою, проте її розповсюдженість суттєво відрізняється в різних регіонах. Систематичні огляди свідчать, що симптоми диспепсії в усьому світі мають близько 20% населення, в деяких країнах вони є причиною 4-10% усіх звернень за медичною допомогою. Загалом захворюваність на диспепсію є вищою в західних популяціях порівняно зі східними.
