10 травня, 2025
Первинні результати програми «МІСІЯ 50/28»
Наприкінці минулого року в Києві відбувся Національний конгрес кардіологів України за ініціативою Всеукраїнської асоціації кардіологів України і ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України». В межах заходу, за підтримки ТОВ «Серв’є Україна», стартувала програма «МІСІЯ 50/28» – вітчизняний проєкт, спрямований на поліпшення ефективності лікування артеріальної гіпертензії (АГ) завдяки впровадженню у практику сімейного лікаря стратегій лікування АГ, викладених в оновленому уніфікованому клінічному протоколі «Гіпертонічна хвороба (Артеріальна гіпертензія)», який затверджений наказом МОЗ України № 1581 від 12.09.2024 р. Лариса Анатоліївна Міщенко, д.мед.н., старша наукова співробітниця, завідувачка відділу артеріальної гіпертензії та коморбідної патології ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України», поділилася з нашою редакцією першими результатами цієї програми.
АГ являє собою важливу глобальну проблему охорони здоров’я. Станом на 2019 р. понад 1,3 млрд людей у світі мало АГ. За останні 30 років кількість осіб з АГ у світі подвоїлася, що підкреслює значущість цієї проблеми (NCD-Risk, 2021). АГ є провідним фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) та летальних наслідків. Підвищений систолічний АТ пов’язаний із найвищим атрибутивним ризиком розвитку ССЗ і смерті від усіх причин. Відомо, що зниження САТ на 10 мм рт. ст. асоційоване зі значним зменшенням ймовірності ССЗ та смерті від будь-яких причин.
В Україні проблема АГ стоїть надзвичайно гостро. Значна поширеність АГ потребує комплексного підходу до профілактики й лікування. Лікування АГ включає модифікацію способу життя (зменшення споживання солі, відмову від куріння та алкоголю, регулярну фізичну активність, зменшення маси тіла за наявності надлишкової ваги або ожиріння) та адекватну медикаментозну терапію. Своєчасне виявлення та ефективне лікування АГ, освіта пацієнтів, підвищення обізнаності щодо ризиків, які несе підвищений АТ, й необхідності регулярного приймання антигіпертензивних препаратів допоможе знизити ризик ускладнень і покращити якість життя.
? Ларисо Анатоліївно, яка ситуація з лікуванням АГ в Україні сьогодні? Які є найбільші виклики?
Наразі ми можемо об’єктивно оцінювати ситуацію з АГ лише станом на 2019 р. Ще до початку пандемії COVID-19 під егідою ВООЗ у світі, та в Україні зокрема, було проведене велике епідеміологічне дослідження STEPS, яке й дотепер залишається єдиним джерелом інформації щодо ситуації з факторами ризику, поширеністю і контролем АГ серед українських пацієнтів. Згідно з отриманими даними, поширеність АГ в Україні з-поміж дорослих віком 30-79 років становила 43%. Це означає, що майже кожен другий дорослий українець у цьому віковому діапазоні має підвищений АТ. При цьому ефективність контролю АТ (досягнення цільового рівня АТ менш ніж 140/90 мм рт. ст.) становила лише 14%, що вкрай недостатньо. Тобто серед всіх осіб, які отримують антигіпертензивну терапію, така незначна частка пацієнтів досягає цільового значення.
Низький показник ефективності контролю АТ у популяції є ключовим чинником серцево-судинної (СС) смерті, за яким Україну віднесено до категорії країн із дуже високим СС-ризиком. У 2019 р. кількість летальних випадків від ССЗ сягнула 383 тис., 53% з яких асоціювалися з АГ (STEPS, 2019).
За роки війни в Україні ситуація з АГ ще більше ускладнилася. Згідно з даними дослідницької компанії Gradus Research, із 24 лютого 2022 р. спостерігається зростання частки громадян, які ведуть малорухомий спосіб життя, змінили свої харчові звички та страждають від стресу. Особливу стурбованість викликає збільшення кількості звернень молодих пацієнтів із підвищеним АТ, що, ймовірно, є наслідком хронічного стресу та зростання поширеності шкідливих звичок.
Сучасний профіль пацієнтів з АГ, включно із молодими особами, вирізняється комбінацією декількох факторів ризику, як-то куріння, ожиріння, порушення ліпідного та вуглеводного метаболізму, що значно підвищує ризик атеросклеротичних ССЗ, серцевої недостатності та хронічної хвороби нирок. Тож ситуацію з АГ слід оцінювати зважаючи на всі ті чинники війни, що досліджені в контексті впливу на поширеність і контроль АГ.
Саме тому сьогодні поширеність неконтрольованої АГ – один із найбільших викликів щодо стану здоров’я населення. Адже підвищений і неконтрольований АТ, безумовно, негативно відбивається як на зростанні частоти атеросклеротичних ССЗ, так і на розвитку ураження нирок. Для ефективного розв’язання цієї проблеми необхідно забезпечити комплексний підхід, включно із профілактикою, своєчасним виявленням та ефективним лікуванням АГ, на що і направлений проєкт «МІСІЯ 50/28».
? Торік у вересні були затверджені нові національні протоколи з лікування АГ. Як вони мають вплинути на реальну клінічну практику?
Як відомо, для забезпечення якісної діагностики та лікування тих чи інших захворювань необхідна наявність нормативної бази, підкріпленої офіційно затвердженими документами. Так, дійсно, у вересні 2024 р. наказом МОЗ був затверджений оновлений уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Гіпертонічна хвороба (Артеріальна гіпертензія)», що є великим кроком вперед, оскільки цей документ не оновлювався впродовж останніх 10 років. Тобто сьогодні клініцисти мають офіційний нормативний документ, яким повинні керуватися, користуватися і втілювати відповідні рекомендації у клінічну практику. «МІСІЯ 50/28» впроваджується на основі даного протоколу, щоб лікарі первинної ланки перейнялися проблемою АГ та активно звертали увагу на результати лікування своїх пацієнтів. Ознайомлення лікарів первинної ланки із засадами протоколу та втілення у клінічну практику сучасних діагностичних і терапевтичних стратегій, зокрема використання фіксованих комбінацій антигіпертензивних препаратів, сприятиме покращенню прихильності та результатів втручання зі збільшенням частки пацієнтів з АТ у цільовому діапазоні.
? Що спонукало Всеукраїнську асоціацію кардіологів України ініціювати програму «МІСІЯ 50/28»? Які очікування від цього проєкту?
Програма «МІСІЯ 50/28» – комплекс заходів, які, завдяки впровадженню популяційних стратегій лікування для досягнення ефективного контролю АТ і кращої прихильності до медикаментозної терапії у практиці сімейного лікаря, сприятимуть поліпшенню якості менеджменту пацієнтів з АГ. Популяційні стратегії – це ті найпростіші підходи до лікування, які дозволяють знизити АТ у якомога більшої кількості пацієнтів. Асоціація кардіологів України усвідомлює важливість поширення знань серед лікарів, дотичних до проблеми АГ, та їх імплементації у клінічну практику на базі протоколу, який був розроблений, оновлений і підписаний наказом МОЗ.
«МІСІЯ 50/28» є довготривалим проєктом, на який покладено велику надію щодо потужних кроків втілення, ознайомлення насамперед лікарів первинної ланки із протоколом і поліпшення реалізації його засад у клінічній практиці. До створення програми спонукала вкрай незадовільна ситуація щодо контролю АГ в Україні, оскільки саме підвищений АТ є основним фактором ризику СС-смерті серед пацієнтів. Поштовхом також слугувала поява оновленого уніфікованого клінічного протоколу, з яким необхідно ознайомити лікарів для широкого втілення його засад у клінічну практику.
В основу програми «МІСІЯ 50/28» покладені амбітні плани досягти 50% контролю АТ у пацієнтів до 2028 р. завдяки реалізації проєкту, навчанню і покращенню знань лікарів первинної ланки, кардіологів, нефрологів, ревматологів тощо. Адже якщо не ставити перед собою амбітні плани – ситуація залишиться без змін.
? Пані Ларисо, Ви зазначили, що програма спрямована на лікарів первинної ланки – лікарів загальної практики та сімейних лікарів. Чому саме вони? Чому не кардіологи?
Це абсолютно логічно, оскільки в усьому світі веденням пацієнтів з АГ займаються саме лікарі первинної ланки (лікарі загальної практики та сімейні лікарі). Вони відіграють важливу роль у профілактиці, виявленні й лікуванні АГ, адже мають доступ та можливості надання медичної допомоги на початкових етапах захворювання. Лікарі первинної ланки здатні забезпечити регулярний моніторинг АТ, надавати рекомендації щодо здорового способу життя та призначати базову медикаментозну терапію.
Більшість пацієнтів із підвищеним АТ мають неускладнену АГ, яка не потребує спеціалізованого лікування. Це дозволяє лікарям первинної ланки ефективно керувати станом хворих та запобігати розвитку ускладнень. Коли виникає потреба у додатковій консультації, лікарі первинної ланки можуть спрямовувати хворих до вузьких спеціалістів, таких як кардіолог, ендокринолог, нефролог тощо. Цей підхід забезпечує оптимальне використання медичних ресурсів та дозволяє пацієнтам отримувати необхідну допомогу на кожному етапі захворювання.
Кардіологи, безумовно, відіграють важливу роль у терапії тяжких випадків АГ та ускладнень, таких як атеросклеротичні ССЗ, серцева недостатність або початкові прояви ураження нирок. Проте, враховуючи поширеність АГ, залучення кардіологів до кожного випадку було б неефективним і просто не реальним. Лікарі первинної ланки можуть надати необхідну підтримку та лікування більшості пацієнтів, що робить їх ключовими фігурами у боротьбі з АГ. Таким чином, спрямування зусиль на навчання та підвищення кваліфікації лікарів первинної ланки є важливим кроком у боротьбі з АГ.
? Чи вже є інформація щодо кількості лікарів і пацієнтів, які залучені до програми?
Старт програми «МІСІЯ 50/28» відбувся торік у листопаді. Програма передбачає два напрями. Перший – це освітня частина, щоб ознайомити якомога більше спеціалістів сфери охорони здоров’я із сучасними настановами і нагадати про діагностичні засади АГ, розповісти про нове, що з’являється у лікуванні цієї патології. Другий – збір і аналіз даних, для оцінки ситуації щодо контролю АТ на етапі старту програми та надалі – ефективності проведених освітніх заходів і результатів імплементації засад протоколу в клінічну практику. Перший зріз даних відбувся у період з листопада 2024 р. по лютий 2025 р. включно.
Отже, з одного боку, програма носить освітній характер, з іншого – її дослідницька частина дозволить зрозуміти реальну ситуацію щодо ефективності лікування АГ від старту до закінчення проєкту. Лікарі, які долучилися до програми, вносять дані пацієнтів із вже виявленою АГ у спеціальний опитувальник чат-боту. Варто розуміти, що цей процес динамічний, і дані постійно змінюються, але буквально щодня можна побачити статистичний зріз. Станом на кінець лютого 2025 р. більш ніж 1450 лікарів, що залучені до проєкту, внесли дані понад 12 700 пацієнтів. Аналітична програма дає можливість оцінити середній рівень АТ, визначити, скільки хворих перебувають у «зоні безпеки» (зоні контролю АТ <140/90 мм рт. ст. – прим. ред.), гендерні відмінності тощо.
? Які дані вдалося отримати після першої хвилі реєстрації пацієнтів? Прокоментуйте їх, будь ласка.
Перші результати аналізу показників пацієнтів, дані яких були внесені у програму, надають важливі відомості для оцінки поточної ситуації з АГ. У системі було зареєстровано дані 48% чоловіків та 52% жінок. Такий розподіл свідчить про рівномірне поширення захворювання серед представників обох статей, що є важливим фактором при плануванні медичних заходів.
Середній АТ у всіх пацієнтів за даними вимірювань, проведених у лікувальних закладах, склав 150/90 мм рт. ст. Це вказує на те, що у багатьох осіб АТ залишається підвищеним, що потребує додаткової уваги до заходів контролю й терапії АГ. Відсоток пацієнтів, що досягають цільового рівня АТ (менш ніж 140/90 мм рт. ст.), за попередньою оцінкою становить 18%. Дане значення є дещо вищим за отримані в дослідженні STEPS у 2019 р., де цільового показника досягли лише 14% учасників. Можливо, це виглядає як певний прогрес, однак відсоток осіб із контрольованою АГ залишається катастрофічно низьким. Отже, необхідні подальші кроки для покращення ситуації у наданні медичної допомоги пацієнтам з АГ.
Проте це тільки початок, і до 2028 р. існує значний потенціал для досягнення більш амбітної мети – 50% пацієнтів із контрольованою АГ. Основними напрямами для поліпшення ситуації є підвищення ефективності лікування, впровадження новітніх підходів до діагностики й терапії, а також широка освітня робота із населенням щодо важливості контролю і корекції АТ.
Програма, в яку заносяться дані пацієнтів, також дозволяє аналізувати й інші важливі параметри. Наприклад, чи лікується хворий взагалі, скільки класів антигіпертензивних засобів він отримує, в яких кількостях застосовуються фіксовані комбінації препаратів та інші аспекти медичної підтримки. Це дає можливість побачити більш точну картину щодо поточного стану лікування АГ та виявити прогалини й можливі шляхи для його поліпшення. Таким чином, перші результати набору пацієнтів з АГ надають цінну інформацію для аналізу й подальшого вдосконалення системи надання медичної допомоги. Необхідно докласти ще багато зусиль та провести велику роботу на шляху до покращення контролю АТ.
? Отже, ситуація як із контролем АТ, так і з призначенням антигіпертензивних ліків незадовільна. Чому це відбувається?
Згідно із даними попереднього звіту, кожен третій пацієнт (30%) не отримує антигіпертензивної терапії взагалі. Це може бути пов’язано з відсутністю розуміння необхідності постійного приймання ліків або недотриманням рекомендацій лікаря. У такому разі до хворих слід доносити важливість контролю АТ та регулярної терапії.
Попередні результати свідчать, що 22% осіб отримують лікування одним препаратом, тоді як у сучасних європейських настановах та вітчизняному уніфікованому клінічному протоколі для більшості пацієнтів рекомендовано комбіновану терапію зі старту лікування. Монотерапія може бути доцільною лише для невеликого відсотка хворих, у котрих є ризик гіпотензії (літні особи ˃80 років, зі старечою крихкістю, пацієнти із виразною ортостатичною гіпотензією). Для осіб віком до 80 років доцільно розпочинати лікування з комбінації препаратів. Така терапія є потужним резервом покращення контролю АТ.
Відповідно до настанов, слід надавати перевагу фіксованим комбінаціям лікарських засобів. Фіксовані комбінації суттєво покращують прихильність до терапії, адже пацієнтам зручніше приймати меншу кількість таблеток. За даними звіту, серед пацієнтів, які лікуються двома або більше препаратами, 61% осіб приймають фіксовані комбінації, що є хорошим показником, але є і потенціал для його підвищення.
Одним із головних завдань клініцистів є пояснення пацієнтам необхідності регулярного лікування АГ й щоденного приймання препаратів. Недостатня комунікація між лікарем та хворим може бути вагомим чинником у цьому питанні. Важливо, аби пацієнти розуміли, що регулярна терапія допомагає уникнути розвитку серйозних ускладнень, як-от інсульт, інфаркт міокарда тощо.
? Ларисо Анатоліївно, яким же чином можна вплинути на цю ситуацію?
Стосовно впливу на ситуацію і покращення контролю АТ варто розуміти, що успіху не досягти, якщо обидві сторони не будуть в цьому зацікавлені. Тому крім втручань із боку лікарів, великого значення також набуває освіта пацієнтів, їхніх родин та суспільства загалом. Співпраця між клініцистом і хворим є важливим моментом у лікуванні АГ. Пацієнт має усвідомлювати, навіщо йому контролювати АТ та впродовж всього життя приймати антигіпертензивні препарати, інакше він не буде прихильним до терапії. У цьому контексті важливою є освітня робота для пацієнтів щодо необхідності модифікації способу життя з метою запобігання розвитку АГ та полегшення лікування, яка включає зміну харчових звичок у бік здорового харчування, відмову від куріння та вживання алкоголю, забезпечення достатньої фізичної активності.
У разі вже діагностованої АГ потрібно вести просвітницьку роботу із хворим та роз’яснювати необхідність постійного приймання препаратів для контролю АТ. Адже, як відомо, АГ потребує тривалого, зокрема пожиттєвого, лікування, що і потрібно якісно доносити до пацієнтів. Таким чином, важливо не лише займатися покращенням знань лікарів первинної ланки, але й подбати про підвищення обізнаності пацієнтів про їхнє захворювання та загрози, які воно несе, а також особливості профілактики і лікування.
? Які ключові етапи програми заплановані на найближчий рік?
Загалом проєкт розрахований на п’ять років, є відкритим та доступним для клініцистів, що задіяні у лікуванні осіб з АГ. Поповнення бази пацієнтів завершилося наприкінці лютого. Впродовж березня-квітня заплановано провести статистичний аналіз отриманих даних й опублікувати результати першого року – так би мовити відправної точки. У майбутньому щороку планується проведення такого зрізу в той самий період. Це буде свого роду певний критерій ефективності запропонованих освітніх програм у межах проєкту «МІСІЯ 50/28». Лікарі, які до нього доєдналися, на лендінговій сторінці можуть слідкувати за новинами і розкладом освітніх програм та вчасно до них долучатися. Важливо зазначити, що після припинення внесення даних пацієнтів проєкт «МІСІЯ 50/28» продовжує працювати як освітня платформа, тож лікарі можуть долучитися до нього на будь-якому етапі.
Вже традиційно, на початку червня відбудеться визначна наукова подія – Всеукраїнська науково-практична конференція «Артеріальна гіпертензія: коморбідні та супутні стани». Під час заходу обговорюватимуться сучасні підходи до профілактики й лікування АГ, а також результати вже завершеного першого фрагменту епідеміологічного дослідження.
? Як, на Вашу думку, ця програма може змінити підхід до лікування АГ у довгостроковій перспективі?
На довгострокову перспективу цей проєкт якраз і розрахований, оскільки за один день ситуацію із лікуванням АГ змінити не можна. На мою думку, із плином часу «МІСІЯ 50/28» сприятиме значному поліпшенню підходів до виявлення, лікування АГ та попередження її несприятливих наслідків. Основна мета програми – досягти ефективного контролю АТ (на рівні менш ніж 140/90 мм рт. ст.) принаймні у 50% пацієнтів. Однак це потребує кропіткої методичної роботи.
Основними напрямами, які можуть покращити результати лікування АГ у довгостроковій перспективі, є наступні:
- Широка просвітницька робота не лише серед лікарів, але й серед пацієнтів. Підвищення обізнаності пацієнтів про АГ та її наслідки, важливість регулярного приймання антигіпертензивних препаратів та дотримання рекомендацій лікарів є ключовими факторами у контролі АГ. Інформування хворих про ризики високого АТ та переваги належного лікування допоможе збільшити прихильність до терапії.
- Застосування в роботі лікарів усіх ланок сучасних клінічних настанов. Використання новітніх рекомендацій та уніфікованих клінічних протоколів допоможе забезпечити стандартизований підхід до лікування АГ, що дозволить клініцистам обирати найефективніші стратегії терапії, враховуючи індивідуальні особливості пацієнтів.
- Призначення вже на старті лікування комбінованої терапії. Для більшості пацієнтів показане застосування одразу двох препаратів, що дозволяє досягти кращого контролю АТ. Використання комбінації ліків значно підвищує ефективність терапії: дозволяє зменшити дозу кожного препарату та знижує ризик розвитку ускладнень.
- Широке використання фіксованих комбінацій препаратів. Доведено, що фіксовані комбінації антигіпертензивних засобів покращують прихильність до лікування та його результати. Це пов’язано із тим, що пацієнтам легше приймати меншу кількість таблеток.
У довгостроковій перспективі ці заходи сприятимуть зниженню ризику розвитку ССЗ, як-от мозковий інсульт та інфаркт міокарда. Досягнення значного прогресу може зайняти до 10 років, але збільшення кількості пацієнтів із контрольованою АГ у перспективі стане важливим кроком вперед та показником успіху програми.
Таким чином, АГ є фундаментальною проблемою громадського здоров’я та благополуччя населення у світі й Україні зокрема. Її розв’язання потребує комплексного підходу із залученням лікарів усіх ланок та заохоченням пацієнтів. Старт програми «МІСІЯ 50/28» відбувся успішно, але ще багато кроків необхідно зробити на шляху до мети – поліпшення якості та ефективності лікування пацієнтів з АГ в Україні.
Підготувала Людмила Суржко
Розміщено на замовлення ТОВ «Серв’є Україна»
PR-С1-2 (2024-2026, 2 years)-152
Тематичний номер «Кардіологія. Ревматологія. Кардіохірургія» № 2 (99) 2025 р.
