14 травня, 2025

Метаболічний синдром: «лікувати – не час спостерігати»

Автори:

У лютому 2025 року, у рамках науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», відбулося чергове засідання, яке зібрало велику кількість ендокринологів і суміжних спеціалістів, які стикаються з ендокринною патологією та її наслідками у своїй повсякденній практиці. Ендокринолог ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (м. Київ), кандидат медичних наук Юлія Богуславівна Бельчіна у своїй доповіді висвітлила проблему метаболічного синдрому і розповіла про сучасні можливості корекції цього стану.

Критерії порушення вуглеводного обміну

Проблема метаболічного синдрому (МС) виноситься на професійне обговорення все частіше через збільшення кількості пацієнтів із його ознаками та ожирінням, вплив екологічних чинників, малорухливий спосіб життя, що врешті-решт призводить до формування цього патологічного стану.

Згідно з оновленими рекомендаціями Американської діабетичної асоціації (ADA) 2025 р. скринінг на наявність порушень вуглеводного обміну рекомендується починати по досягненні 35-річного віку. У дорослих без симптомів варто проводити скринінг на предіабет та цукровий діабет (ЦД) 2 типу з оцінкою факторів ризику:

1. Пацієнтам із надлишковою вагою чи ожирінням (індекс маси тіла (ІМТ) ≥25 кг/м2), які мають ≥1 фактор ризику:

родичі першого ступеня спорідненості з діабетом;
расова належність високого ризику (наприклад, афроамериканці);
серцево-судинні захворювання (ССЗ) в анамнезі;
артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск (АТ) ≥140/90 мм рт. ст. або прийом антигіпертензивних препаратів);
рівень ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) <0,09 ммоль/л і/або рівень тригліцеридів >2,8 ммоль/л;
синдром полікістозних яєчників (у жінок);
відсутність фізичної активності / малорухливий спосіб життя;
інші клінічні стани, пов’язані з резистентністю до інсуліну (наприклад, тяжке ожиріння).

2. Для всіх – вік 35 років.

3. Якщо результати нормальні, тестування потрібно повторювати щонайменше кожні 3 роки чи частіше, залежно від початкових результатів і ризику.

4. Пацієнтів із предіабетом (рівень глікованого гемоглобіну (HbA1c) ≥5,7%, порушення толерантності до глюкози) треба перевіряти щороку.

5. Жінки, в яких був діагностований гестаційний ЦД, мають проходити обстеження протягом усього життя принаймні кожні 3 роки.

Метаболічний синдром

Згідно з рекомендаціями українського Стандарту медичної допомоги № 427 «Ожиріння у дорослих», при первинному зверненні пацієнта до будь-якого фахівця потрібно провести антропометричні вимірювання, а саме: оцінити ІМТ та окружність талії (ОТ) разом із загальноклінічним обстеженням. Задля кращого розуміння алгоритму і проблеми наводимо клінічний випадок.

Клінічний випадок

Пацієнт Б., 42 роки, має ЦД із лютого 2022 року та гіпертонічну хворобу з 2000 року, цукрознижувальну терапію не отримував, дієти не дотримувався. На момент консультації (2025 рік) пацієнт отримує фіксовані комбінації препаратів периндоприлу/індапаміду по 8/2,5 мг та розувастатину/ацетилсаліцилової кислоти по 10/100 мг. Антропометричні показники пацієнта на момент звернення: вага – 81 кг, зріст – 168 см, ОТ – 104 см, ІМТ – 28,7 кг/м², що вказує на надлишкову масу тіла. АТ становив 130/90 мм рт. ст. (права рука), 120/90 (ліва рука) мм рт. ст., пульс – 70 уд./хв, частота дихання – 16/хв.

У ході лабораторного обстеження в пацієнта виявлено: дефіцит вітаміну D – 38,5 нмоль/л; підвищення печінкових проб: рівень аланінамінотрансферази – 54 Од/л, аспартатамінотрансферази – 47 Од/л, гамма-глутамілтрансферази – 52 Од/л; дисліпідемію (підвищені рівні всіх ліпопротеїнів, у тому числі й тригліцеридів) – рівень загального холестерину (ЗХС) – 6,53 ммоль/л, ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) – 3,91 ммоль/л, ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) – 1,61 ммоль/л, тригліцеридів – 3,52 ммоль/л, а також підвищення рівня HbA_1c – 8,1%, що свідчило про декомпенсацію ЦД.

Результати інструментального дослідження: при проведенні ультразвукового дослідження щитоподібної залози патології не виявлено, а при обстеженні органів черевної порожнини пацієнта виявлено збільшення печінки на 2 см і її жирову інфільтрацію, що вказувало на метаболічно асоційовану жирову хворобу печінки (МАЖХП).

Встановлено діагноз: «Цукровий діабет 2 типу, стан декомпенсації. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 1, ризик 3, СН 0. Дисліпідемія. МАЖХП. Дефіцит вітаміну D».

МАЖХП – це хронічна патологія, що вражає понад чверть населення планети та характеризується зростанням поширеності в усьому світі через пандемію ожиріння. Факторами ризику МАЖХП є ожиріння, порушення вуглеводного обміну, високий АТ та атерогенна дисліпідемія. Наявність інсулінорезистентності (ІР) може бути тісно пов’язано з розвитком і прогресуванням МАЖХП. Оскільки ІР також впливає на розвиток атеросклерозу, основною причиною смерті пацієнтів із МАЖХП є ССЗ.

З одного боку, порушення функції печінки тісно пов’язане з дисліпідемією, з іншого – з порушенням вуглеводного обміну погіршується перебіг ЦД, який, власне, призводить до розвитку ендотеліальної дисфункції, у результаті чого пацієнт потрапляє у так зване замкнуте коло і стає заручником цілої низки метаболічних ускладнень.

Місце фітотерапії в лікування МС

Згідно з усіма сучасними рекомендаціями для лікування всіх пацієнтів на етапі предіабету та тих, у кого діагностовано ЦД, препаратом першої лінії залишається метформін. Багатовікову історію застосування має фітотерапія, однак лише останніми роками її ефективність почала отримувати вагому доказову підтримку. На сьогодні в арсеналі фахівців доступна дієтична добавка від компанії «Ананта Медікеар» Глібофіт – унікальний рослинний комплекс для нормалізації рівня глюкози у крові. Гіпоглікемічна дія Глібофіту реалізується за рахунок впливу на патогенетичні механізми розвитку ЦД 2 типу (наявні в усіх пацієнтів у вигляді ІР і різною мірою вираженості недостатності секреції інсуліну), подібному до дії метформіну в комбінації з похідними сульфонілсечовини (ПСС) (рис.). Глібофіт – це багатокомпонентний рослинний засіб, основними складовими якого є момордика і джимнема звичайна.

Рис. Гіпоглікемічна дія Глібофіту

Момордика гірка (M. charantia) – виявляє гіпоглікемічну, антиоксидантну, знеболювальну, протизапальну, імуномодулювальну, антидепресивну, противиразкову, протимікробну, протидіарейну, антигельмінтну, протисудомну, антиангіогенну, гепатопротекторну дію, має нефро- і кардіопротекторні властивості, сприяє нормалізації біохімічного складу жовчі. M. charantia довела свою здатність нормалізувати рівень глікемії як у пацієнтів із предіабетом, так і у хворих на ЦД 2 типу з легким і помірним перебігом. Так, у подвійному сліпому рандомізованому контрольованому дослідженні (n=95) пацієнтам із ЦД призначали момордику в дозі 2 чи 4 г/добу або глібенкламід у дозі 5 мг/добу протягом 10 тижнів. Призначення різних доз M. charantia забезпечувало не лише вірогідне зниження рівня HbA1c (відповідно, р≤0,05 і р≤0,02 у порівнянні з глібенкламідом) та рівня глікемії натще (р≤0,05 і р≤0,04 відповідно), а й (на відміну від глібенкламіду) сприяло зниженню відомих чинників ризику ССЗ, зокрема вмісту атерогенних фракцій ліпідів, коефіцієнту атерогенності, маси тіла, систолічного АТ (Inayat U Rahman et al., 2015).

Джимнема звичайна: фітохімічний аналіз різних частин джимнеми підтверджує наявність у її складі сапонінів, холіну, флавоноїдів, бетаїну, антрахінону, гурмарину та джимнемової кислоти, які інгібують всмоктування глюкози з кишечнику у кров, блокують рецептори до солодкого, розташовані на язику, і знижують смакові відчуття. Ефективність джимнеми має найвищий рівень доказовості. Систематичний огляд 6 клінічних досліджень доводить, що прийом джимнеми забезпечує вірогідне зниження рівнів глікемії натще (р<0,001), тригліцеридів (р<0,001), ЗХС (р<0,001), ЛПНЩ (р<0,001), а також діастолічного АТ (р=0,003) (Zamani M. et al., 2023). В Україні проводили дослідження (Бондарець І.А. та співавт., 2017) за участю 70 осіб, які мали як предіабет, так і ЦД 2 типу середньотяжкого або легкого ступеня; дослідники вивчали ефективність застосування дієтичної добавки Глібофіт для корекції ліпідного і вуглеводного обмінів. На тлі прийому Глібофіту в комплексі з низьковуглеводною дієтою впродовж 3 міс вдалося знизити рівень глюкози на 13% та досягти цільових показників глікемії в пацієнтів із предіабетом.

У пацієнтів із ЦД 2 типу додавання Глібофіту до терапії метформіном призвело до додаткового зниження рівня глюкози у крові на 1,5 ммоль/л, що, своєю чергою, дало можливість максимально наблизитися до цільових показників глікемії.

Висновки

Підводячи підсумки і повертаючись до клінічного випадку: у пацієнта з ЦД 2 типу на тлі комплексної терапії лікарськими засобами метформіну, фіксованих комбінацій антигіпертензивних та гіполіпідемічних препаратів, вітаміну D, було досягнуто нормалізації ліпідного профілю, поліпшення функціональних показників печінки, відновлення рівня вітаміну D і цільового рівня HbA_1c.

Для підтримання фізіологічних процесів вуглеводного та ліпідного обміну до раціону додатково вводилася дієтична добавка Глібофіт. Глібофіт може бути використанй як допоміжний засіб для підтримки нормального фізіологічного балансу обмінних процесів.

Підготувала Дарина Павленко