16 січня, 2022
Клінічний досвід практичного застосування нового складу левотироксину, розробленого для задоволення нових і жорсткіших регуляторних вимог
Цілі: новий склад LT4 (Еутирокс – LT4 NF), який був розроблений з урахуванням нових нормативних стандартів, замінив попередній склад (LT4 OF) у низці країн. Ми оцінили можливість виникнення проблем переносимості/безпеки при переході, аналізуючи спонтанні повідомлення про небажані явища (НЯ) до і після переходу.
Методи: ми розглянули спонтанні повідомлення про небажані явища (НЯ) з 18 країн, сформовані на основі індивідуальних звітів з безпеки (ІЗБ), поданих до глобальної бази даних фармацевтичної компанії-спонсора за один рік до/після переходу.
Висновки: у 18 країнах не було виявлено жодних нових проблем безпеки щодо оновленого складу препарату LT4. Слід надати пацієнтам усю необхідну інформацію та підкреслити необхідність дотримання стандартного лікування захворювання щитоподібної залози.
Сучасна стратегія ведення гіпотиреозу ґрунтується на замісній терапії тиреоїдними гормонами при використанні левотироксину (LT4) з титруванням дози для підтримки рівня тиреотропіну (тиреотропного гормона, ТТГ) у межах встановленого діапазону нормальних еутиреоїдних значень [1, 2]. Гомеостатична регуляція функції щитоподібної залози відбувається так, що незначні відмінності в циркулювальному рівні тироксину (Т4) зумовлюють значно більші (аж у 10 разів) і протилежні зміни рівня ТТГ. Саме тому незначні зміни дози LT4 можуть мати клінічно значимий вплив на функцію щитоподібної залози, потенційно спричиняючи дисбаланс гормонів щитоподібної залози. Регуляторні органи в усьому світі визнали LT4 «лікарським засобом із вузьким терапевтичним діапазоном», у результаті чого було висунуто суворіші вимоги щодо вмісту активних інгредієнтів і біоеквівалентності різних доз [3, 4].
До складу існуючого препарату LT4 під назвою Еутирокс було внесено зміни, щоб відповідати цим новим вимогам (далі – LT4 NF); основні відмінності між двома складами полягають у заміні допоміжної речовини в складі LT4 OF (лактози) на маніт із додаванням незначної кількості лимонної кислоти, що дозволяє збільшити стабільність діючої речовини в таблетках LT4 [5]. Відповідно до нових вимог, еквівалентна біодоступність була підтверджена при порівнянні як з існуючим препаратом, так і між різними дозами нової форми препарату [5]. Однак існує необхідність в оцінці терапевтичного профілю цього препарату в умовах стандартної клінічної практики. В попередньому звіті вивчали безпеку та переносимість LT4 NF у Франції – першій країні, в якій було випущено препарат, використовуючи інформацію з бази даних фармаконагляду, яку має спонсор [6]. Наразі препарат LT4 NF доступний за рецептом у багатьох країнах. У цій статті описано поширеність та характеристики небажаних явищ (НЯ), внесених до глобальної бази даних безпеки компанії протягом 12-місячного періоду постреєстраційного застосування LT4 NF до та після переходу на новий склад у 18 країнах.
Методи
НЯ протягом року до та після переходу на новий склад LT4
Інформація про НЯ була отримана з 18 країн – Австрії, Бельгії, Болгарії, Колумбії, Хорватії, Чеської Республіки, Німеччини, Угорщини, Латвії, Люксембурга, Нідерландів, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Словенії, Швейцарії та Туреччини.
Обговорення
Під час аналізу не було виявлено чіткого чи послідовного збільшення частоти отримання спонтанних повідомлень про НЯ після впровадження LT4 NF у 18 країнах.
Для форми LT4 NF лактозу було замінено на маніт як допоміжну речовину з метою усунення реакції Майяра між вмістом LT4 в таблетці та лактозою з метою досягнення фізичної стабільності, необхідної для відповідності новим стандартам специфікації [5]. Оскільки LT4 має вузький терапевтичний індекс, незначні зміни дози LT4 можуть спричинити вимірювані зміни рівня ТТГ [10]. Дві досліджені форми випуску відповідали суворим критеріям біоеквівалентності [5]. Неможливо виключити ймовірність того, що для деяких пацієнтів більша стабільність таблеток LT4 NF забезпечує доставку дещо іншої дози порівняно з попереднім складом таблеток LT4 OF [11]. Слід регулярно перевіряти функцію щитоподібної залози в людей з гіпотиреозом і відповідно коригувати дозу LT4, щоб уникнути дисбалансу гормонів щитоподібної залози [2, 12, 13]. Отже, будь-які порушення функції щитоподібної залози, пов’язані з таким переходом, слід коригувати за допомогою стандартної терапії пацієнта.
Наостанок необхідно зазначити, що загалом частота, характер, а також ступінь тяжкості НЯ до та після переходу за попереднього на новий склад LT4 були зіставними. Також слід зауважити, що не було виявлено нових загроз безпеці при застосуванні LT4, однак упровадження нової форми випуску може бути проблемою для деяких пацієнтів. Важливо, щоб лікарі поінформували пацієнтів про причини переходу, схожість (біоеквівалентність) та відмінності (в допоміжних речовинах) різних складів препарату, одночасно продовжуючи перевірку функції щитоподібної залози та періодично коригуючи дозу LT4 в звичайний спосіб.
Примітка
Еутирокс – це зареєстрована торгова марка компанії «Мерк Хелскеа КГаА» (Merck Healthcare KGaA), Дармштадт, Німеччина.
Стаття друкується в скороченні.
Список літератури знаходиться в редакції.
Gottwald-Hostalek U., Tayrouz Y. Real world clinical experience with a new formulation of levothyroxine engineered to meet new and stricter regulatory requirements, Current Medical Research and Opinion, 2021. DOI: 10.1080/03007995.2021.1978959.
UA-EUTH-PUB-012022-047
