12 січня, 2026
Антибіотикорезистентність як глобальна проблема: звіт ВООЗ за 2025 рік
За матеріалами GLASS
Стійкість до антимікробних препаратів – одна з найбільших загроз глобальному здоров’ю, що послаблює ефективність життєво необхідних методів лікування і підвищує ризик нелікованих інфекцій для мільйонів людей. Країни, які прагнуть зміцнити систему охорони здоров’я і прискорити досягнення цілей універсального охоплення медичною допомогою, потребують надійних, репрезентативних та своєчасних даних про резистентність до антимікробних препаратів.
Із часу свого запровадження у 2015 р. Глобальна система нагляду за стійкістю до антимікробних препаратів та їхнім використанням ВООЗ (WHO Global Antimicrobial Resistance and Use Surveillance System, GLASS) постійно розширюється, надаючи країнам підтримку у створенні національних систем нагляду, зі збору даних та генерації доказів для ухвалення рішень. До кінця 2024 р. до системи приєдналося 127 країн і три території, понад 100 з яких надали дані про стійкість до антимікробних препаратів за 2023 р.
Поточний звіт – це найбільш комплексний аналіз поширеності резистентності до антимікробних препаратів на сьогодні включно із регіональними та глобальними оцінками для 93 комбінацій типу інфекції, патогену й антибіотика. Вперше в історії системи представлено національні оцінки поширеності та регіональні й глобальні тренди резистентності для деяких із цих комбінацій. У звіті також йдеться про досягнення і труднощі в організації нагляду за антибіотикорезистентністю у світі.
Ключова рекомендація: подолати структурні та операційні бар’єри для збору даних, покращити охоплення і репрезентативність національних систем нагляду за резистентністю до антимікробних препаратів і забезпечити своєчасний обмін даними до 2030 р.
Методологічні принципи і структура звіту
Звіт базується на даних про понад 23 млн бактеріологічно підтверджених інфекцій, про які повідомили 104 країни. Статистичне моделювання використовувалося для генерації скорегованих оцінок резистентності до 22 антибіотиків, що застосовуються для лікування восьми поширених бактеріальних патогенів: Acinetobacter spp., Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Neisseria gonorrhoeae, нетифоїдні Salmonella spp., Shigella spp., Staphylococcus aureus та Streptococcus pneumoniae.
Ці патогени відповідальні за чотири типи інфекцій, які перебувають під контролем GLASS: інфекції системи кровообігу, гастроінтестинальні й сечовивідних шляхів та урогенітальна гонорея. Модельовані оцінки враховують відмінності в структурі населення та охопленні наглядом, а також розподіл резистентності до антимікробних препаратів серед груп пацієнтів у часі, забезпечуючи надійну картину резистентності на національному, регіональному та глобальному рівнях.
Нагляд за резистентністю до антимікробних препаратів
Участь країн у GLASS зросла у чотири рази з 2016 р. Нинішній рівень GLASS дає змогу генерувати глобальні оцінки. Зростає обізнаність країн щодо цінності обміну даними нагляду за резистентністю до антимікробних препаратів. Проте досі існують значні прогалини: у 2023 р. серед держав-членів GLASS найменш активними були країни Америки (20,0%, 7 із 35 країн) та Азійсько-Тихоокеанського регіону (37,0%), і лише трохи більше половини країн в Африканському (57,4%) та Європейському (58,5%) регіонах повідомили дані до GLASS.
Також збільшилося охоплення наглядом за резистентністю до антимікробних препаратів. Між 2016-м та 2023 р. кількість інфекцій із результатами тестування антимікробної чутливості на мільйон населення, про які повідомляли ВООЗ, глобально зросла для трьох із чотирьох типів інфекцій. Національні дані спостереження вказали на річне медіанне збільшення звітів про тестування антимікробної чутливості для інфекцій сечовивідних шляхів на 26,0% (95% довірчий інтервал (ДІ): 17,3-35,4), системи кровообігу на 20,0% (13,4-26,8) та гастроінтестинальних інфекцій на 11,4% (3,0-20,4).
Проте лише 46,2% (48 із 104) країн повідомили, що вони мають усі рекомендовані ВООЗ основні компоненти надійної національної системи нагляду включно із контролем якості і для національної референс-лабораторії, і для ширшої мережі лабораторій нагляду, а також дотриманням міжнародних стандартів тестування антимікробної чутливості. Загальний глобальний показник вичерпності національних даних становив лише 53,8% серед 104 країн, які повідомляли про резистентність до антимікробних препаратів у 2023 р.
Поширеність антибіотикорезистентності
Основні висновки звіту викликають занепокоєння. У 2023 р. приблизно одна із шести лабораторно підтверджених бактеріальних інфекцій у всьому світі була спричинена бактеріями, стійкими до антибіотиків. Медіана резистентності була вищою при інфекціях сечовивідних шляхів (приблизно одна із трьох) та системи кровообігу (одна із шести) і меншою при гастроінтестинальних (одна із 15) та урогенітальних гонококових інфекціях (одна із 125).
Найбільш часта резистентність, спостерігалася в Південно-Східній Азії та Східному Середземномор’ї (майже одна із трьох інфекцій), після них – в Африканському регіоні (одна із п’яти). Менш часто – в Європейському (одна із десяти) і найменше – Тихоокеанському (одна з 11) регіонах, що свідчить про широку регіональну диспропорцію.
Аналіз ступеня резистентності в 93 комбінаціях типу інфекції, патогену та антибіотика вказує на глобальний патерн резистентності до антимікробних препаратів, що характеризується широко розповсюдженою резистентністю до основних антибіотиків першого, другого та останнього вибору, проте зі суттєвими варіаціями між патогенами та регіонами.
При інфекціях системи кровообігу резистентними до ліків патогенами найчастіше були грамнегативні бактерії, такі як E. coli та K. pneumoniae, стійкі до фторхінолонів та цефалоспоринів третього покоління. Резистентність до цефалоспоринів третього покоління була зареєстрована у 44,8% (95% ДІ: 39,3-50,4) інфекцій E. coli та 55,2% (48,5-61,7) інфекцій K. pneumoniae. Найбільше занепокоєння викликав Африканський регіон, де ступінь резистентності перевищував 70% для обох патогенів. Згідно з результатами звіту до GLASS у 2023 р., Україна проаналізувала 1897 випадків бактеріальних інфекцій. При інфекціях системи кровообігу резистентність E. coli до цефалоспоринів третього покоління становила 48,5% (95% ДІ: 42,6-54,5), тоді як для K. pneumoniae цей показник досяг 57,9% (51,5-64,2). Особливо непокоїть надзвичайно високий рівень резистентності до карбапенемів K. pneumoniae – 87,5% (84,9-89,9), що є одним із найвищих показників серед країн-учасниць GLASS.
Ключова рекомендація: слід впроваджувати інтегровані пакети втручань, які включають профілактику і контроль інфекцій, води, санітарії та гігієни, вакцинацію, раціональне використання антимікробних препаратів і покращення роботи лабораторних служб.
Глобальна резистентність до основних антибіотиків широкого спектра дії групи Watch системи AWaRe (Access, Watch, Reserve antibiotics), таких як карбапенеми, становила 54,3% (49,3-59,2) у Acinetobacter spp., тоді як у Південно-Східній Азії частота резистентності інфекцій системи кровообігу K. pneumoniae до карбапенемів досягла 41,2% (30,3-53,1).
Метицилінрезистентний S. aureus (MRSA) залишається глобальною проблемою при інфекціях системи кровообігу. В Україні він становив 82,6% (77,9-86,7) на основі аналізу 213 випадків, що значно перевищує і глобальний (27,1%), і найвищий регіональний показник Східного Середземномор’я (50,3%). Цей критично високий рівень MRSA в Україні вказує на необхідність термінового посилення заходів інфекційного контролю та оптимізації антибіотикотерапії в закладах охорони здоров’я. Відсоток резистентності нетифоїдних Salmonella spp. при інфекціях системи кровообігу до ципрофлоксацину у світі становив 18,0% (13,9-22,9), найвищий – у Європейському регіоні на рівні 36,2% (29,0-44,2).
При гастроінтестинальних інфекціях резистентність до фторхінолонів у Shigella spp. становила 29,7% (22,9-37,5), досягаючи 75,5% (58,1-87,3) у Південно-Східній Азії.
При інфекціях сечовивідних шляхів, спричинених E. coli та K. pneumoniae, резистентність до широко використовуваних антибіотиків включно із цефалоспоринами третього покоління, фторхінолонами та ко-тримоксазолом загалом перевищувала 30%.
Резистентність N. gonorrhoeae до фторхінолонів досягла 75,0% (70,9-78,8). Хоча рівень резистентності до цефтріаксону залишався низьким – 0,3% (0,1-0,6), її поява, особливо у Східному Середземномор’ї (2,5%, 0,8-7,7), загрожує поточному ефективному емпіричному лікуванню гонореї.
Тенденції антибіотикорезистентності: зростання загрози від грамнегативних бактеріальних патогенів
Резистентність до антимікробних препаратів зросла в 40% комбінацій патоген – антибіотик, які моніторилися для глобальних часових трендів між 2018-м та 2023 р., із річним відносним збільшенням від 5 до 15% залежно від комбінації. Резистентність до антибіотиків групи Watch системи AWaRe, особливо карбапенемів та фторхінолонів, зростає серед ключових грамнегативних патогенів включно з Acinetobacter spp., E. coli, K. pneumoniae та Salmonella spp.
Це викликає занепокоєння, оскільки ці антибіотики важливі для лікування тяжких інфекцій. Зростання резистентності до антимікробних препаратів обмежує емпіричні терапевтичні можливості та сприяє переходу від пероральних до внутрішньовенних методів лікування включно із більшою залежністю від антибіотиків другого вибору та останньої лінії.
Ключова рекомендація: слід зменшити використання антибіотиків групи Watch системи AWaRe і збільшити використання антибіотиків групи Access до щонайменше 70% до 2030 р., відповідно до цілі, встановленої в декларації ООН 2024 р. стосовно резистентності до антимікробних препаратів.
Частота резистентності до карбапенемів зростає серед трьох провідних грамнегативних патогенів, відповідальних за серйозні інфекції системи кровообігу: E. coli, K. pneumoniae та Acinetobacter spp. Українські дані демонструють особливо тривожну ситуацію: резистентність до карбапенемів серед E. coli становила 9,7% (6,2-14,2), що перевищує середньоєвропейські показники, тоді як серед K. pneumoniae цей показник досяг критичного рівня – 87,5% (84,9-89,9). Така надзвичайно висока резистентність K. pneumoniae до карбапенемів в Україні обмежує терапевтичні можливості лікування тяжких нозокоміальних інфекцій і потребує негайного впровадження комплексних програм антимікробного контролю. Водночас резистентність до фторхінолонів у нетифоїдних Salmonella spp. глобально зростає.
Багато стійких патогенів асоціється з тяжкими клінічними наслідками й обмеженими терапевтичними можливостями. Для деяких із них, таких як резистентні до карбапенемів K. pneumoniae та Acinetobacter spp., притаманна висока летальність, що перевищує 30%. Інші, включно із резистентними до цефалоспоринів третього покоління E. coli та метицилінрезистентним S. aureus, характеризуються високою частотою інвалідизації та захворюваності: понад 10 000 випадків та 1,5 року життя з інвалідністю на мільйон населення.
Можливість лікування інфекцій включно із резистентними до карбапенемів Acinetobacter spp. та E. coli, залишається низькою або помірно низькою. Профілактика цих інфекцій часто є складною. Інфекції, спричинені резистентними до фторхінолонів нетифоїдними Salmonella spp., особливо складно контролювати. Тим часом через повільне розроблення нових антибіотиків навряд чи незабаром вдасться забезпечити ефективні альтернативи для декількох найбільш нагальних загроз.
Країни з обмеженим наглядом часто повідомляють про вищий рівень антибіотикорезистентності
Частота резистентності до антимікробних препаратів найвища в країнах із низьким охопленням наглядом. Насправді існує сильна зворотна кореляція між охопленням наглядом за резистентністю до антимікробних препаратів у країні та наданою медіаною резистентності до антимікробних препаратів (коефіцієнт кореляції Пірсона r = –0,74, р < 0,0001). Цей патерн може відображати і насправді вищу резистентність у місцях з обмеженою спроможністю нагляду, і упереджений підбір даних, наприклад, вибіркові зразки у третинних лікарнях або лише тяжких випадків.
Зв’язок між охопленням наглядом за резистентністю до антимікробних препаратів та визначеними рівнями резистентності формується й епідеміологічними реаліями, і системними обмеженнями.
Недостатня діагностична спроможність обмежує не лише генерацію репрезентативних надійних даних про резистентність, а і впровадження доказової профілактики інфекцій, контролю та раціонального використання антибіотиків. У субсахарській Африці лише 1,3% клінічних лабораторій призначені для проведення бактеріологічного тестування, і з них лише 18% мають доступ до автоматизованих систем тестування антимікробної чутливості.
Ключова рекомендація: доступна діагностика забезпечує контроль якості на кожному рівні системи охорони здоров’я, тестування всіх бактеріальних і грибкових патогенів, пріоритезованих системою GLASS щодо резистентності.
Молекулярна діагностика, яка є важливою для виявлення механізмів резистентності та може допомогти у правильному використанні антибіотиків, значною мірою недоступна через обмежені ресурси. За відсутності діагностичної інфраструктури для оцінювання бактеріальної чутливості до антибіотиків клініцисти повинні покладатися виключно на емпіричне лікування, яке може не відповідати індивідуальним або місцевим патернам резистентності.
Антибіотикорезистентність у країнах із низьким і середнім рівнем доходу
Соціально-економічні чинники та ефективність системи охорони здоров’я є ключовими детермінантами тягаря резистентності до антимікробних препаратів: його частота зростає, коли є нарікання на систему охорони здоров’я. Існує зворотна кореляція між індексом універсального охоплення послугами медичної допомоги (мірою доступу до основних послуг охорони здоров’я), класифікацією за рівнем доходу та рівнем резистентності до антимікробних препаратів при інфекціях системи кровообігу (коефіцієнт кореляції Пірсона r = –0,77, р < 0,0001).
Цей патерн вказує на синдемію, за якої резистентність до антимікробних препаратів диспропорційно впливає на країни із слабшими системами охорони здоров’я та нижчим рівнем доходу. Тягар резистентності до антимікробних препаратів розподілений нерівномірно. Він є найважчим у країнах зі слабшими системами охорони здоров’я, обмеженою діагностичною спроможністю та гіршим доступом до ефективних основних антибіотиків, створюючи синдемію недостатнього лікування і несприятливих наслідків.
Особливе занепокоєння викликають відділення інтенсивної терапії, неонатальні відділення та хірургічні втручання, спричинені резистентними до карбапенемів K. pneumoniae та Acinetobacter spp., що стають дедалі більш поширеними, а варіанти лікування лишаються обмеженими. Ці проблеми насамперед виникають у країнах із низьким і середнім рівнем доходу.
Непропорційна залежність від антибіотиків широкого спектра дії групи Watch є основним рушієм резистентності до антимікробних препаратів. Згідно з даними ВООЗ, антибіотики групи Access, рекомендовані як методи лікування першого вибору, становили лише 52,7% глобального використання у 2022 р. Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй закликає, щоб щонайменше 70% антибіотиків належали до групи Access до 2030 р.
Антибіотики групи Watch становили 45,3% використання, перевищуючи 70% загального споживання антибіотиків майже в третині країн. Антибіотики групи Reserve використовувалися рідко – 0,3% [6]. Існує нагальна потреба раціонального використання антибіотиків і забезпечення справедливого доступу до ефективних антибіотиків на всіх рівнях медичної допомоги.
Оскільки зростає резистентність до широко використовуваних, дешевших антибіотиків, таких як цефалоспорини третього покоління, клініцисти змушені розглядати призначення карбапенемів. Із виникненням резистентності до карбапенемів варіанти лікування грамнегативних патогенів обмежені антибіотиками групи Reserve системи AWaRe. Вони дорожчі, не завжди доступні та потребують діагностичного підтвердження, що важко здійснити в умовах обмежених ресурсів.
Ключова рекомендація: вирішення проблеми резистентності до антимікробних препаратів пов’язане із ширшою стратегією зміцнення системи охорони здоров’я включно із поліпшенням доступу до якісних послуг із профілактики та лікування інфекцій, інвестуванням в базову інфраструктуру охорони здоров’я і впровадженням універсального охоплення медичною допомогою.
Висновки
Політична декларація Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй 2024 р. щодо резистентності до антимікробних препаратів установила чіткі глобальні цілі до 2030 р., зокрема зменшення смертей, асоційованих із резистентністю, принаймні на 10% і щонайменше 70% антибіотиків загального використання мають належати до групи Access системи AWaRe.
Для моніторингу результатів важлива GLASS. Щоб усі країни могли генерувати і використовувати високоякісні дані, ВООЗ розробляє репрезентативні опитування для оцінювання поширеності проблеми резистентності, як її вплив на здоров’я позначається на економіці. Завдяки цій співпраці можна досягти значущих змін: поліпшення догляду за пацієнтами і збереження ефективності антимікробних препаратів для майбутніх поколінь/
За матеріалами WHO (2025) Global antibiotic resistance surveillance report 2025: WHO Global Antimicrobial Resistance and Use Surveillance System (GLASS)
Підготував Максим Голуб
Тематичний номер «Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія» № 4 (78) 2025 р.
