4 липня, 2026
Раціональна антибіотикотерапія хірургічних інфекцій: запобігти та допомогти
Саволюк С.І.
За матеріалами конференції
27 квітня відбулася науково-практична конференція «Міждисциплінарний альянс: хірургія та анестезіологія», спрямована на покращення взаємодії між хірургами та анестезіологами. У рамках заходу були представлені доповіді провідних українських експертів, сучасні протоколи періопераційного ведення та складні клінічні випадки. Одним із найбільш актуальних питань рутинної клінічної практики є запобігання розвитку хірургічної інфекції та вибір ефективного антибіотика. Завідувач кафедри невідкладної, планової та відновної хірургії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Сергій Іванович Саволюк висвітлив тему раціональної антибіотикотерапії хірургічних інфекцій та акцентував увагу на оптимальних стратегіях покращення результатів лікування й запобігання антибіотикорезистентності.
Ключові слова: хірургічна інфекція, антибіотикотерапія, антибіотики, антибактеріальні препарати, антибіотикорезистентність, ципрофлоксацин, Ципролет®.
В умовах поширення мультирезистентної флори та зменшення в арсеналі лікарів дієвих антибактеріальних препаратів лікування й профілактика хірургічних інфекцій суттєво ускладнюються. Післяопераційні інфекції складають 30-40% усіх внутрішньолікарняних інфекцій у хірургічних відділеннях. Серед основних факторів ризику їх розвитку виділяють ступінь контамінації під час виконання оперативного втручання (залежить від оперованого органа, розкриття просвіту травного каналу тощо), тривалість операції та дотримання асептичних умов, що особливо актуально в умовах збройного конфлікту. Хірургічні інфекції негативно впливають як на окремо взятого пацієнта, так і на систему охорони здоров’я в цілому, збільшуючи тривалість госпіталізації та витрати на медичну допомогу. Тому раціональний і доказовий підхід до профілактики інфекцій є ключем до зниження кількості ускладнень.
Серед факторів ризику розвитку інфекцій ділянки оперативного втручання виділяють чинники, повязані як із пацієнтом, так і з процедурою.
Пацієнт-залежні фактори – вік, коморбідні стани, такі як ожиріння, цукровий діабет, імунодефіцит і куріння, – які погіршують мікроциркуляцію та загоєння тканин. Так, пацієнти похилого віку через знижений рівень гуморального та клітинного імунітету частіше мають інфекційні ускладнення. На загоєння хірургічних ран, у тому числі при планових втручаннях, також негативно впливають метаболічний синдром і цукровий діабет. Останній супроводжується полінейроангіопатією та імунодефіцитом через хронічну метаболічну інтоксикацію, зумовлену гіперглікемією. Вторинні імунодефіцитні стани (супутні онкологічні захворювання, пацієнти після курсів хіміотерапії та променевого лікування, гормонотерапія) також асоціюються з підвищеним ризиком розвитку інфекцій. Тютюнопаління, зловживання алкоголем і парентеральне вживання наркотичних засобів пов’язане із хронічною лімфовенозною недостатністю, що є додатковим фактором незагоєння хірургічної рани та розвитку в ній інфекції.
Процедурні фактори ризику – тривалість операції, що вимагає подовження антибіотикопрофілактики, збільшення обсягу оперативного втручання, що пов’язано з підвищеною травматизацією, та мікробна контамінація.
Виявлення вищезазначених факторів ризику розвитку інфекцій ділянки оперативного втручання та їх модифікація дозволяє індивідуалізувати лікування та знизити післяопераційні ускладнення.
Ключовим профілактичним заходом для запобігання хірургічній інфекції має бути дотримання регламенту антибіотикопрофілактики, визначеного нормативною базою Національної служби здоров’я, що допомагає збільшенню резерву антибіотиків і подоланню резистентності штамів.
Настанови Всесвітньої організації охорони здоров’я (WHO, 2018) та Американського товариства з інфекційних захворювань (IDSA, 2024) вказують, що принципи раціональної антибіотикотерапії в хірургії передбачають своєчасне й точне визначення мікробного спектра та оптимальну тривалість лікування [1, 2].
Емпірична терапія починається після забору матеріалу для аналізу, результати якого дозволяють коригувати лікування. Призначення емпіричної терапії обов’язково має враховувати дані мікробіологічного моніторингу в лікувальному закладі (грампозитивна, грамнегативна флора, анаероби). Після ідентифікації збудника проводиться корекція схеми лікування.
Слід пам’ятати, що надмірне або тривале застосування антибіотиків сприяє розвитку резистентних бактерій, що ускладнює перебіг інфекції та знижує ефективність стандартних хірургічних підходів. Експерти наголошують, що антибіотикотерапія є динамічним процесом, який вимагає регулярної оцінки та мультидисциплінарного підходу за участю бактеріолога (для ідентифікації бактерій та визначення чутливості до антибактеріального препарату), клінічного фармаколога (для розуміння фармакокінетики, фармакодинаміки та взаємодії лікарських засобів), а також фахівців з інфекційного контролю (дотримання заходів щодо профілактики інфекції).
Ранні й віддалені результати та ускладнення операції (лігатурні нориці, абсцеси) визначаються з урахуванням перебігу інфекційного процесу в зоні втручання. Спікер зауважив, що дотримання чинних рекомендацій періопераційної стандартизованої антибіотикотерапії є ключовим превентивним заходом для зниження резистентності та підвищення безпеки пацієнтів.
У контексті раціональної антибіотикотерапії доповідач звернув увагу на ципрофлоксацин – антибактеріальний засіб групи фторхінолонів, який володіє широкою бактерицидною дією. На відміну від β-лактамів й аміноглікозидів, що діють на бактерії лише у стадії розмноження, ципрофлоксацин ефективний як у фазі розмноження, так і у фазі спокою. Здатність препарату впливати на внутрішньоклітинні форми бактерій забезпечує надійну санацію вогнища інфекції. На вітчизняному фармацевтичному ринку ципрофлоксацин представлений, зокрема, препаратом Ципролет® (виробник «Др. Редді’с Лабораторіз Лтд»). В Україні також доступний Ципролет® А (ципрофлоксацин 500 мг + тинідазол 600 мг) – лікарський засіб подвійної антибактеріальної дії, ефективний проти інфекцій зі змішаною аеробно-анаеробною флорою. Ципролет® А активний щодо грамнегативних і грампозитивних аеробних бактерій, найпростіших і більшості клінічно значущих анаеробів.
Ефективність комбінації ципрофлоксацину та тинідазолу була підтверджена у всіх виділених клінічних групах, включаючи гострі гнійні захворювання, посттравматичні гнійні рани з ушкодженням і без ушкодження кісток, післяопераційні гнійні рани м’яких тканин, хронічні гнійні процеси м’яких тканин (трофічні виразки, пролежні) і синдром діабетичної стопи [3]. Ципролет® А випускається у таблетованій формі – зручній до застосування, у тому числі, в амбулаторних умовах у разі локалізованого контрольованого інфекційного процесу. Препарат добре переноситься пацієнтами та забезпечує стабільний клінічний ефект.
Прискорене відновлення пацієнта після оперативного втручання стає можливим завдяки інтегрованому доказовому підходу, що є стандартом сучасної хірургічної практики для зменшення тривалості перебування в лікарні. Інтегрований післяопераційний менеджмент базується на двох принципах: контроль болю та контроль інфекції. Перший реалізується шляхом регулярної оцінки ноцицепції та раннього старту мультимодальної аналгезії. Дотримання цього принципу сприяє мобілізації пацієнта та зниженню потреби в опіоїдах. Контроль інфекції полягає у проведенні мікробіологічного моніторингу (stewardship) і призначенні раціональної емпіричної терапії з точно визначеним спектром. Ці кроки допомагають знизити ризик антибіотикорезистентності та запобігти гнійно-септичним ускладненням.
Отже, раціональне використання антибіотиків у хірургічній практиці не лише знижує ризик інфекції, а й стримує глобальний розвиток бактеріальної резистентності. Постійний контроль ознак інфекції та дотримання регламенту антибіотикотерапії допомагає вчасно виявляти й лікувати післяопераційні ускладнення.
Література
- Bonomo R.A., Chow A.W., Edwards M.S., Humphries R., Tamma P.D., Abrahamian F.M., Bessesen M., Dellinger E.P., Goldstein E., Hayden M.K., Kaye K.S., Potoski B.A., Rodrнguez-Baсo J., Sawyer R., Skalweit M., Snydman D.R., Pahlke S., Donnelly K., Loveless J. 2024 Clinical Practice Guideline Update by the Infectious Diseases Society of America on Complicated Intra-abdominal Infections: Risk Assessment, Diagnostic Imaging, and Microbiological Evaluation in Adults, Children, and Pregnant People. Clin Infect Dis. 2024 Oct 4;79(Suppl 3): S81-S87. doi: 10.1093/cid/ciae346. PMID: 38965057.
- Global Guidelines for the Prevention of Surgical Site Infection. Geneva: World Health Organization; 2018. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK536404/
- Degovtsov E. & Trukhan D. & Sulimov A. (2019). Combined antibacterial drug in ambulatory surgical practice with a position of clinical efficiency and drug safety. Нospital-replacing technologies: Ambulatory surgery. 74-82. 10.21518/1995-1477-2019-3-4-74-82.
Підготувала Дарина Чернікова
Огляд підготовлено за підтримки компанії «Др. Редді’с Лабораторіз» для надання професійної інформації спеціалістам у сфері охорони здоров’я. Містить інформацію про лікарський засіб, яка також наведена у супутньому інфоблоці.
CIP-29.05.2026-RX1-7.1
