21 травня, 2025
Лікування неускладнених інфекцій сечових шляхів 2025. Куди прямуємо?
За матеріалами Міжнародного конгресу «Всесвітній день нирки 2025»
10-11 квітня в Києві в змішаному форматі відбувався Міжнародний конгрес «Всесвітній день нирки 2025» – масштабна подія, яка об’єднала провідних фахівців у сфері нефрології та урології для обговорення сучасних підходів до профілактики, діагностики і лікування захворювань нирок та сечових шляхів. Учасники мали змогу ознайомитися з найновішими настановами Європейської асоціації урології (2025), Ініціативи щодо покращення глобальних результатів лікування захворювань нирок й Американської діабетологічної асоціації. Під час конгресу відбулися майстер-класи, присвячені практичним аспектам нефрології та урології. У межах заходу директор Університетської клініки урології, дитячої урології та андрології Гіссенського університету ім. Юстуса Лібіха (Німеччина), професор Флоріан М. Вагенленер представив доповідь, присвячену актуальним трендам у лікуванні неускладнених інфекцій сечових шляхів (ІСШ).
Проблема антибіотикорезистентності та ІСШ
Антимікробна резистентність (АМР) є глобальною проблемою, масштаби якої постійно збільшуються; зокрема, зростає й обумовлена АМР смертність. За результатами системного аналізу, опублікованого в журналі The Lancet, найчастіше асоційованими з АМР патогенами є Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa, Enterococcus faecium. Саме ці бактерії є збудниками ІСШ [1].
Для лікування ІСШ активно застосовують антибіотики (АБ), але водночас це потрібно робити з особливою обережністю. В дослідженні G. Kahlmeter вивчали мультирезистентну Escherichia coli; було продемонстровано пряму кореляцію між застосуванням АБ та АМР [2].
Мікробіом сечових шляхів
Застосування будь-якого АБ супроводжується негативним впливом на мікробіом, який у кожної людини індивідуальний та змінюється з віком [3].
Доповідач зауважив, що результати багатьох досліджень демонструють наявність бактерій у сечі здорових людей. Виявлення цих бактерій залежить від того, які методи використовують: молекулярні методи дослідження дозволяють виявити і ті мікроорганізми, які не виявляють за допомогою бактеріологічного дослідження (посіву). Мікробіом сечових шляхів різний у чоловіків і жінок, має свої відмінності в людей різного віку [4].
Лікування пацієнтів із циститом
Першою лінією лікування хворих із циститом залишається антибіотикотерапія. Згідно з рекомендаціями Європейської асоціації урології (2025), для лікування циститу в жінок застосовують фосфоміцину трометамол, нітрофурантоїн та інші антибактерійні препарати. Альтернативою можуть бути цефалоспорини, можливе застосування триметоприму [5].
Застосування цих антибактерійних препаратів є ефективним. Проте доведено, що призначення АБ супроводжується негативним впливом на мікробіом. Показано, що навіть прийом 1 дози АБ або короткотривале застосування АБ чинить значний ефект на мікробіом [6].
Альтернативні стратегії у веденні пацієнтів із циститом
Через ризики, пов’язані із застосуванням АБ, протягом багатьох років тривають дослідження альтернативних стратегій ефективного лікування без АБ, зокрема для пацієнтів із гострою фазою неускладненого циститу. Метааналіз індивідуальних даних пацієнтів продемонстрував, що стратегії із використанням нестероїдних протизапальних препаратів (диклофенаку, ібупрофену), фітопрепаратів (зокрема, йдеться про BNO 1045 – Канефрон® Н) є ефективними та можуть бути використані для терапії гострої фази неускладненого циститу. У >60% випадків можливе лікування без застосування АБ, а при призначенні Канефрону Н – навіть у 80% випадків [7].
Експериментально продемонстровано, що Канефрон® Н не впливає на склад мікробіому кишечнику, тоді як фосфоміцин або нітрофурантоїн його порушують [8].
Ефективність Канефрону Н за неускладненого циститу
Для вивчення можливості використання фітотерапевтичного засобу в разі неускладненого циститу було проведено пілотне дослідження CAN-UTI 2: пацієнтам із гострими симптомами ІСШ призначали монотерапію Канефроном Н протягом 7 днів, після цього за хворими спостерігали протягом 37 днів. Продемонстровано, що за допомогою фітотерапевтичного препарату вираженість симптомів ІСШ зменшується без АБ. Другий крок – проведення рандомізованого подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження CAN-UTI 7, у якому Канефрон® Н порівнювали із фосфоміцином. Канефрон® Н призначали 3 р/добу протягом 7 днів, а фосфоміцин – 1 р/добу. У групі застосування Канефрону Н 83,51% пацієнтів ефективно проліковані за допомогою фітотерапевтичного засобу без АБ. У групі фосфоміцину трометамолу 89,77% пацієнтів ефективно проліковані за допомогою АБ. За порогового значення 15% BNO 1045 продемонстрував не меншу ефективність порівняно із фосфоміцином у лікуванні гострих неускладнених ІСШ [9].
Професор Ф.М. Вагенленер зауважив, що під час дослідження CAN-UTI 7 використовували шкалу симптомів гострого циститу ACSS, що перекладена на >20 мов, валідована та використовується як у клінічних дослідженнях, так і в щоденній клінічній практиці. Існує українська версія цього опитувальника [10]. У рамках дослідження CAN-UTI 7 показники тяжкості симптомів гострого циститу за шкалою ACSS зменшувалися практично паралельно як у групі Канефрону Н, так і в групі фосфоміцину трометамолу; із 8-го дня практично всі симптоми зникали, їх не спостерігалося й до 38-го дня [9].
Під час дослідження CAN-UTI 7 аналізували вміст цитокінів у сечі – інтерлейкінів 6 (ІЛ‑6) та 8 (ІЛ‑8). Рівень прозапального ІЛ‑6 зменшувався практично паралельно в групі Канефрону Н і групі фосфоміцину трометамолу. Рівень ІЛ‑8 також значно зменшувався в пацієнтів групи Канефрону Н (як і в групі фосфоміцину трометамолу) [11].
Отримані результати досліджень надають можливість стверджувати, що Канефрон® Н не поступався за своєю ефективністю фосфоміцину та може бути використаний для терапії гострого неускладненого циститу. Це дозволить зменшити частоту призначення АБ.
Було проведено дослідження, в якому вивчали призначення антибіотикотерапії пацієнтам зі спорадичними підтвердженими ІСШ. Проаналізовано базу призначень; за хворими спостерігали із 30-го до 365-го дня. Пацієнтам, які отримували Канефрон® Н, пізніше рідше призначали АБ протягом року після первинного призначення Канефрону Н порівняно із групою, в якій хворі первинно отримували АБ. Продемонстровано перевагу застосування фітотерапевтичного препарату в усіх вікових підгрупах, зокрема в жінок віком 40-60 років і навіть у пацієнток віком >60-70 років [12].
Стратегія без використання АБ є ефективною в щоденній практиці, тому її також нещодавно було рекомендовано Європейською асоціацією урології для терапії ІСШ. Фітотерапевтичні препарати, зокрема Канефрон® Н, можуть бути застосовані для ефективного лікування пацієнтів із симптомами гострого циститу (рівень рекомендації – 1b, що відповідає високим стандартам рандомізованих клінічних досліджень) [5].
Висновки
Проблема антибіотикорезистентності набуває дедалі більшого значення в світовому масштабі; її розвиток тісно пов’язаний із надмірним використанням АБ. Навіть нетривалі курси антибіотикотерапії можуть негативно впливати на мікробіом, тому кожен випадок призначення має бути добре обґрунтованим. Особливої уваги потребує лікування неускладнених ІСШ, як-от цистит, адже саме при цих поширених захворюваннях АБ призначають дуже часто. В цьому контексті програми раціонального використання АБ відіграють ключову роль. На сьогодні існують ефективні та доказові альтернативи антибіотикотерапії, які вже внесено до клінічних рекомендацій Європейської асоціації урології щодо лікування ІСШ, зокрема неускладненого циститу.
Список літератури знаходиться в редакції.
Підготувала Наталія Горбаль
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 7 (593), 2025 р
