17 вересня, 2025

Ніс під захистом: промивання сольовим розчином – ключ до полегшення симптомів ГРВІ

Ураження верхніх дихальних шляхів при гострих респіраторних вірусних інфекціях (ГРВІ) залишається однією із провідних причин тимчасової непрацездатності, істотно впливаючи на якість життя та повсякденну активність пацієнтів. Залежно від вірусного навантаження та індивідуальної реактивності організму перебіг захворювання може варіюватися – від помірного дискомфорту до вираженого погіршення загального стану. Найчастішими симптомами ГРВІ є закладеність носа, ринорея, чхання, які не лише спричиняють значний дискомфорт, а й створюють умови для приєднання вторинної бактеріальної інфекції та розвитку ускладнень. Саме тому важливу роль відіграє своєчасне та правильне застосування засобів, що полегшують ці прояви і підтримують функціональний стан слизової оболонки носа. Одним із таких засобів є промивання носа ізотонічним сольовим розчином, що забезпечує м’яке й ефективне очищення носової порожнини.

Термін «ГРВІ» об’єднує широкий спектр інфекцій верхніх дихальних шляхів. Здебільшого це самообмежувальні вірусні стани, які минають без специфічного лікування. Втім, симптоми, як-от кашель, нежить, закладеність носа, можуть зберігатися тижнями після елімінації вірусу з організму, іноді ускладнюючись приєднанням бактеріальної флори.

Дорослі та діти хворіють на ГРВІ в середньому 2-3 та 6-7 разів на рік відповідно (van Gageldonk-Lafeber et al., 2005; Fendrick et al., 2003).

Лікування ГРВІ переважно спрямовано на полегшення симптомів, при цьому деякі засоби, зокрема сольові розчини, також мають потенціал зменшувати тривалість поствірусного кашлю та знижувати ризик розвитку вторинних ускладнень.

Сьогодні сольові спреї та великооб’ємні назальні промивання, що входять до складу спеціально розроблених систем, набувають дедалі більшої популярності як ефективна та доступна немедикаментозна опція при респіраторних захворюваннях. Їхнє застосування не потребує спеціальних навичок або відвідування медичного закладу, що робить процедуру зручною для щоденного використання в домашніх умовах. Однією з таких систем є Долфін – медичний набір, призначений для глибокої іригації носової порожнини.

Система Долфін поєднує ізотонічний мінеральний розчин зі зручним флаконом-іригатором, який забезпечує подачу рідини під контрольованим тиском. Такий підхід дозволяє ефективно очищувати носові ходи без ризику потрапляння розчину до середнього вуха, що особливо важливо в разі частого використання.

Основні переваги системи Долфін:

забезпечує повноцінне промивання носових ходів і носоглотки;
сприяє зменшенню набряку слизової та покращенню носового дихання;
ефективно очищує слизову від вірусів, бактерій, алергенів і пилу;
не зумовлює звикання на відміну від судинозвужувальних засобів;
підходить для щоденного використання як у дорослих, так і в дітей;
може застосовуватися як у гострий період, так і з профілактичною метою.

Завдяки поєднанню фізіологічного складу та зручної конструкції система Долфін – ефективний інструмент підтримки гігієни носової порожнини та профілактики ускладнень при ГРВІ, ринітах, синуситах й алергічному риніті.

Фізіологічне підґрунтя промивання носа

Слизова оболонка носа відіграє ключову роль у системі місцевого імунного захисту як перший бар’єр на шляху потрапляння вірусів, бактерій, алергенів й інших інгаляційних частинок до організму людини. Її структура складається із двох основних шарів: поверхневого мукоїдного, який захоплює чужорідні агенти, та глибшого водянистого, що забезпечує оптимальні умови для функціонування війчастого епітелію. Завдяки скоординованим рухам війок захоплені частинки транспортуються до носоглотки, а далі – до шлунково-кишкового тракту, де знешкоджуються (Kanjanawasee, Seresirikachorn et al., 2018).

Під час ГРВІ ця система зазнає значного навантаження: в результаті запалення відбуваються надмірне утворення в’язкого слизу, порушення мукоциліарного кліренсу та розвиток мукостазу. В цьому контексті промивання носа сольовими розчинами набуває особливого значення. Воно сприяє розрідженню патологічно густого слизу, полегшуючи його евакуацію разом із вірусними частинками та продуктами запалення. Крім того, ізотонічні розчини підтримують гідратацію глибокого шару слизової, що є критично важливим для збереження активності війчастого епітелію.

Дослідження демонструють, що регулярне промивання носа не лише покращує мукоциліарний кліренс, а й знижує концентрацію локальних прозапальних медіаторів, як-от інтерлейкіни та гістамін, що сприяє зменшенню набряку і подразнення.

В дослідженні Slapak і співавт. (2008) за участю дітей з ГРВІ було показано таке: щоденне промивання носа ізотонічним розчином натрію хлориду знижувало частоту повторних інфекцій та потребу в антибіотиках. Інше дослідження підтвердило, що іригація носа в дорослих пацієнтів із риносинуситом сприяє швидшому одужанню та покращенню якості життя (Tano and Tano, 2004).

Дослідження H. Ao та співавт. (2011) спрямовувалося на з’ясування впливу промивання носа на тяжкість перебігу та тривалість ГРВІ. В дослідженні взяли участь 22 пацієнти з ГРВІ (не грип), яких рандомізували до контрольної групи (n=12) або до групи, що проводила промивання носа 3 р/день (n=10). Крім того, до випробування було залучено 8 пацієнтів із новим випадком грипозної ГРВІ, які увійшли до окремої групи. Учасники контрольної групи отримували стандартне симптоматичне лікування, тоді як обидві групи іригації додатково проводили регулярне промивання носа. Динаміку симптомів оцінювали на 1-й, 4-й та 8-й день дослідження. Паралельно визначали рівень антигена вірусу грипу та концентрацію розчинної міжклітинної молекули адгезії‑1 (sICAM‑1) у носовому секреті.

Результати засвідчили достовірне покращення клінічних симптомів у пацієнтів обох груп промивання вже на 4-й день порівняно з контрольною групою, яке зберігалося й на 8-й день. У пацієнтів із позитивним тестом на грипозний антиген спостерігалася його елімінація після 4 днів регулярного промивання; водночас у групах іригації – істотне зниження рівня sICAM‑1 – маркера локального запалення.

Отже, триразове щоденне промивання носа сприяло зменшенню тяжкості симптомів, скороченню тривалості вірусного риніту, ймовірно, завдяки механічному усуненню вірусів і прозапальних медіаторів, а також потенційному зниженню вірусної реплікації у носовій порожнині (Ao et al., 2011).

У метааналізі, спрямованому на оцінку ефективності та безпечності сольової іригації носа в лікуванні ГРВІ в дітей, кількісний аналіз клінічних досліджень показав, що цей метод сприяє зменшенню вираженості окремих ринологічних симптомів. Іригація носа сольовими розчинами, ймовірно, знижує частоту виникнення ГРВІ та їх ускладнень як у гострий період, так і в довгостроковій перспективі. Крім того, її застосування дозволяє зменшити потребу в інших видах лікування – як місцевих засобах, зокрема тих, що представлені на фармацевтичному ринку, так і системних препаратах, включно з антибіотиками. Аналіз рандомізованих контрольованих і проспективних досліджень підтверджує безпечність цього втручання (Cabaillot et al., 2020).

Отже, іригація носа ізотонічними сольовими розчинами – це не лише гігієнічна процедура, а й науково обґрунтований метод підтримки функціонального стану слизової оболонки при вірусних інфекціях верхніх дихальних шляхів. Вона сприяє механічному видаленню вірусних частинок, слизу й алергенів, зменшенню набряку, покращенню мукоциліарного транспорту, зволоженню слизової та зниженню вірусного навантаження на ранніх етапах захворювання. Особливо ефективною є іригація за допомогою системи Долфін, яка забезпечує повноцінне промивання носових ходів завдяки контрольованому тиску та фізіологічному складу розчину. З огляду на простоту використання, безпечність і клінічно доведену ефективність система Долфін може стати важливою складовою комплексного підходу до лікування та профілактики ГРВІ як у дорослих, так і в дітей.

Підготувала Людмила Суржко

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 15 (601), 2025 р