Головна Неврологія та нейрохірургія Можливості застосування біорегуляційного підходу у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями

7 травня, 2023

Можливості застосування біорегуляційного підходу у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями

Стаття у форматі PDF

Цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ) у структурі загальної смертності посідають друге місце після ішемічної хвороби серця, призводячи до інвалідизації у 78% випадків (Соколова, 2008). Тому актуальною є оптимізація їх лікування, підвищення ефективності, безпеки та переносимості фармакотерапії. Один зі шляхів досягнення цієї мети – ​застосування біорегуляційної терапії надмалими дозами діючих речовин на додаток до традиційного медикаментозного лікування. Найбільш клінічно дослідженими є комплексні препарати Церебрум композитум Н і Плацента композитум.

Як відомо, захворювання розвиваються за певними пато­генетичними біологічними механізмами, а в організмі паралельно з патологічними змінами формуються біологічні захисні про­цеси, спрямовані проти екзогенних та ендогенних ­гомотоксинів. Комплексні препарати біорегуляційної дії (стара назва - антигомотоксичні препарати) містять ­низку активних інгредієнтів, що чинять вплив на різні пато­генетичні ланки, сприяючи відновленню процесів саморегуляції, доповнюючи стандартні підходи до лікування та підвищуючи його ефективність. Застосування препаратів біорегуляційної дії допомагає уникнути поліпрагмазії, знизити ризик побічних ефектів, зменшити тривалість лікування (Винничук і Засуха 2003; Соколова, 2006). Нині накопичено результати низки науково-клінічних досліджень, що підтверджують ефективність застосування препаратів біорегуляційної дії при неврологічних захворюваннях судинного генезу: ішемічному та геморагічному інсульті, транзиторній ішемічній атаці та інших (Кузнецова і Лукач, 2004; Шамугия и Тимошков, 2013).

Церебрум композитум Н є комплексним препаратом біорегуляційної дії, що чинить вплив на різні ланки центральної нервової ­системи (ЦНС) і застосовується для базисної терапії порушень функції головного мозку. Він випускається у формі розчину для ін’єкцій. ­Основними складовими частинами препарату є біокомпоненти з органів здорових тварин (головний мозок ембріона свині, ­печінка, плацента) та рослинно-мінеральні складові (загалом 26 потенційованих компонентів). Препарат має широкий спектр фармакологічної дії за різних захворюваннях головного ­мозку. Зокрема, поєднання стандартних методів із біорегуляційними успішно застосовують як у гострий період, так і під час реабілітації хворих на інсульт. Церебрум композитум Н сприяє ­збільшенню об’єму мозкового крово­току, активує нейро­метаболізм, зменшує виразність венозної дисциркуляції. Препарат чинить ноо­тропний, мета­болічний, психотропний, антидепресивний, ангіопротективний вплив, має додаткові ефекти: імуномодулювальний, ­спазмолітичний, венотонізувальний (Винничук і Засуха, 2003; Шамугия и Тимош­ков, 2013). Плацента композитум має антиспастичну та венотонізувальну дію, нормалізує судинний ­тонус, що сприяє комплекс­ній корекції порушень периферичного кровопостачання в будь-яких тканинах та органах. Комплекс компонентів, тропних до сполучної тканини, поліпшує трофічні процеси в стінках артеріальних та венозних судин, сприяє підвищенню їхнього тонусу, зниженню проникності, ­уповільненню прогресування дегенеративних змін (Серебрянская, 2006; Соколова, 2008). Препарат ­Плацента композитум ефективний за цереб­рального атеросклерозу, ­оскільки має вплив на процеси мікроциркуляції (Agasarov, 2013).

Препарати біорегуляційної дії у комплексній терапії інсульту

Ефективність Церебрум композитум Н у пацієнтів літнього віку

Інсульт є вік-залежним захворюванням, понад 70% пацієнтів з інсультом віком >60 років. Терапевтична та реабілітаційна стратегії лікування цього захворювання в літньому віці мають певні особливості, які зумовлені поєднанням кількох хронічних захворювань, наявністю вікових змін і звуженням діапа­зону формування постінсультних компенсаторних меха­нізмів (Fisher, 2001).

У нейрогеріатрії застосовують препарати з мультимодальною дією, спрямовані на корекцію різних патогенетичних ланок ЦВЗ з урахуванням вікових змін функціонального стану центральної нервової системи. Нові можливості корекції пато­генетичних ­ланок ЦВЗ у літньому віці привносить застосування біорегуляційного підходу (Соколова, 2006). Оскільки Церебрум композитум Н як за складом, так і за меха­нізмами дії принципово відрізняється від традиційних ноо­тропних препаратів, спектр його показань і можливостей значно ширший. Препарат використовують у клінічній неврологічній, психіатричній, педіатричній практиці.

Було досліджено вплив терапії препаратом Церебрум композитум Н (курс 10 внутрішньом’язових [в/м] ін’єкцій; по 2,2 мл раз на 3 доби) на функціональний стан мозку в паці­єнтів похилого віку (n=30; вік 60‑73 роки), які перенесли ішемічний інсульт у каро­тидному басейні. Результати продемонстрували ефективність засобу в сприянні активізації емоційно-мнестичних функцій, гармонізації біоелектричної активності головного мозку, поліпшенні церебральної гемодинаміки; спостерігали позитивний вплив на ліпідний обмін (зниження вмісту холестерину ліпопротеїдів низької щільності [ХС ЛПНЩ], підвищення вмісту ХС ліпопротеїдів високої щільності [ЛПВЩ]) (Кузнецов і Печенюк, 2021). Комплексний аналіз динаміки суб’єктивних та об’єктивних даних, що характеризують функціональний стан нервової системи після перенесеного ішемічного інсульту, під впливом курсу лікування препаратом Церебрум композитум Н засвідчив регрес вогнищевої та неврологічної симптоматики (зменшення за суб’єктивними оцінками ознак втоми, дратівливості, порушень сну, емоційної нестійкості).

У 63% пацієнтів зменшилися показники депресивного ­стану за геронтологічною шкалою депресії, у 25% – ​стан депресії нівелювався. Про поліпшення церебральної гемодинаміки свідчило те, що в 23% осіб збільшувалася лінійна систолічна швидкість кровотоку (ЛССК) в екстракраніальних судинах каротидного басейну (на 22,6%; р<0,05); у 38% ЛССК збільшилася у судинах вертебробазилярного басейну (на 16,2%; р<0,05), у чверті – ​зменшилися ознаки церебрального ангіо­спазму (на 25,6%; р<0,05).

На тлі терапії препаратом виявлено зміну частотного спектра параметрів електроенцефалографії (ЕЕГ): збільшення частоти α-ритму в окремих ділянках мозку (за локалізації ішемічного вогнища у лівій півкулі – ​у скроневій і потиличній зонах обох півкуль; у правій півкулі – ​лише у скроневій ­ділянці ураженої півкулі). Аналіз динаміки потужності основних ритмів ЕЕГ продемонстрував, що після лікування у хворих з лівопівкульною локалізацією вогнища потужність θ-ритму дещо знизилася в центральних ділянках обох півкуль і значуще збільшилася потужність γ-ритму в потиличних зонах обох півкуль (в ураженому – ​з 16,1±0,3 до 17,9 ±0,5%, р<0,05; в інтактному – ​з 16,2±0,3 до 19,2±0,2%, р<0,05). В обох півкулях у скроневій ділянці достовірно збільшилася потужність δ-ритму, що свідчить про певне підвищення процесів фізіології гальмування. За локалізації ішемічного вогнища у правій півкулі статистично достовірно змінювалася потужність α-ритму в обох півкулях. Оскільки центральним генератором α-ритму є таламус, дослідники припустили, що Церебрум композитум Н сприяє перебудові та активації функціональних зв’язків таламуса з іншими структурами мозку (Coffey and Cummings, 2000). 

Підтверджено, що терапія препаратом активує взаємозв’язки між церебральною гемодинамікою та біоелект­ричною активністю, зумовлюючи підвищення функціональної активності головного мозку.

Церебрум композитум Н чинив вплив на показники ліпідного обміну, сприяючи статистично достовірному зниженню вмісту ХС ЛПНЩ (на 11,2%; р<0,05) і підвищенню вмісту ХС ЛПВЩ (на 19,6%; р<0,05). Це дуже важливо, зважаючи на роль порушень обміну ліпідів та ліпопротеїдів у розвитку атеросклеротичних уражень судин головного мозку, зокрема атеротромботичного ішемічного інсульту (Fisher, 2001).

У хворих, які перенесли атеротромботичний ішемічний ­інсульт, у реабілітаційний період гетерогенно змінюється функціональний стан нейрохімічних систем мозку, зокрема знижується вміст нейромедіаторів у крові (Лукач, 2005). ­Церебрум композитум Н мав вплив на вміст у крові ­серотоніну, дофаміну та γ-аміномасляної кислоти (ГАМК), сприяючи підвищенню їх рівня у 75% пацієнтів на 18, 15 і 26% відповідно. Отримані дані щодо мультимодальної позитивної дії препарату Церебрум композитум Н, на думку авторів, дають підстави рекомендувати його застосування у системі фармако­логічної реабілітації пацієнтів похилого віку, які пере­несли ішемічний інсульт (Кузнецов і Печенюк, 2021).

Комплексна реабілітація після інсульту

Церебрум композитум Н є ефективним при лікуванні енце­фалопатій різного ґенезу (розлад пам’яті, уваги); допомагає активації регенераторних процесів та ­імунологічної реактивності (Dudchenko, 2005). Препарат Плацента композитум ­застосовують за початкових ознак ­церебрального атеросклерозу внаслідок виявленого спазмолітичного ­ефекту, що сприяє поліпшенню процесу мікрогемоциркуляції (Schneider et al., 2005).

Зокрема, В. А. Дробишев і співавт. (2017) вивчали під час контрольованого плацебо дослідження виразність і швидкість усунення цефалгій, параметрів церебральної гемодинаміки та когнітивних показників при застосуванні зазначених препаратів для комплексної реабілітації хворих у ранньому відновлювальному періоді після мозкового інсульту.

Учасників (n=96; 57 жінок і 39 чоловіків; середній вік 62,4±2,9 року) зі скаргами на головний біль, порушення концентрації, уваги та пам’яті, емоційну виснаженість, розділили на чотири групи: 1-ша (n=25) отримувала базовий лікувальний комплекс, доповнений препаратом Церебрум композитум Н; 2-га (n=24) – ​базовий комплекс і препарат Плацента композитум; 3-тя (n=24) – ​базовий комплекс у комбінації з плацебо; 4-та (n=23) – ​лише базовий лікувальний комплекс. Під час обстеження визначали рівень когнітивних функцій за короткою шкалою оцінювання психічного статусу (MMSE), больового синдрому – ​за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), а також виконували ультразвукове дуплексне сканування екстракраніальних відділів магістральних артерій голови. У динаміці терапії у пацієнтів 1 і 2-ї груп виявлено швидше та виразніше (у 4,5 і 3,8 раза відповідно) зниження інтенсивності цефалгічного синдрому, ніж у пацієнтів 3 і 4-ї груп (рис. 1).

Рисунок 1. Показники виразності цефалгій у ранньому відновлювальному періоді після інсульту на тлі лікування

Примітка. * Критерій достовірності відмінностей від даних у 1 і 2-й групах, р<0,05.
Рисунок 1. Показники виразності цефалгій у ранньому відновлювальному періоді після інсульту на тлі лікування
Адаптовано за В. А. Дробышев и соавт., 2017.

В учасників 1 і 2-ї груп зафіксовано збільшення ­показника об’ємної швидкості кровотоку в 1,3 раза; параметри індексу резистентності знизилися в 1,2 і 1,3 раза відповідно, пульса­торного індексу – ​в 1,3 раза, що значуще відрізнялося від аналогічних значень у пацієнтів 3 і 4-ї груп. Найкращих результатів щодо параметрів церебральної гемоциркуляції досягнуто за використання препарату Плацента композитум.

Вивчаючи в динаміці когнітивні показники за шкалою MMSE, встановлено: якщо всі хворі в обстежених групах мали помірний ступінь когнітивного дефіциту, то до завершення лікувального курсу результати свідчили про позитивні зміни у пацієнтів, які доповнювали лікування анти­гомотоксичними препаратами. Зокрема, у 1 і 2-й групах зафіксовано ­збільшення загальної суми балів за шкалою ММSE на 6,1 і 4,5% відпо­відно, що становило 26,0±1,2 і 25,7±1,3 бала відповідно та свідчило про поліпшення когні­тивних здібностей. Найкращі результати з боку когнітивних впливів мали пацієнти, які приймали препарат Церебрум композитум Н (рис. 2).

Рисунок 2. Показники когнітивних функцій у ранньому відновлювальному періоді після інсульту на тлі лікування

Рисунок 2. Показники когнітивних функцій у ранньому відновлювальному періоді після інсульту на тлі лікування
Адаптовано за В. А. Дробышев и соавт., 2017.

Отже, додавання до схеми лікування пацієнтів у ранньому відновлювальному періоді мозкового інсульту комплексних препаратів Церебрум композитум Н і Плацента композитум сприяло швидкому та виразному зниженню інтенсивності цефалгічного синдрому та корекції параметрів церебральної гемодинаміки, мало позитивний вплив на стан когнітивних функцій (Дробышев и соавт., 2017).

Застосування у молодих пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями (ЦВЗ)

Ішемічний інсульт у молодому віці має серйозні клінічні та психологічні наслідки, як-от порушення когнітивних функцій, що є особливо чутливим для цієї популяції хворих, але не завжди може бути виявлене в гострий період захворювання. Особливого значення набуває терапія в період відновлення, де поряд із традиційно використовуваними антитромбоцитарними, анти­гіпертензивними препаратами, статинами та препаратами для нормалізації вуглеводного обміну корисним є застосування і спеціальних багатокомпонентних засобів на основі природних речовин, як-от Церебрум композитум Н, які модулюють процеси відновлення клітинного гомеостазу в пошкоджених ділянках.

Церебрум композитум Н добре зарекомендував себе під час реабілітації після ішемічного інсульту (Кузнецов и соавт., 2019). Препарат стимулює і регулює внутрішньоклітинні ферментні системи циклу лимонної кислоти, має мета­болічну та антиоксидантну дію (Соколова, 2006). 

Його призначають як стаціонарним, так і амбулаторним паці­єнтам у період відновлення та реабілітації, повторними кур­сами (2‑3 рази на рік). За тривалого та комплекс­ного ­лікування пошкоджений мозок отримує необхідний додатковий мета­болічний захист для пригнічення апоптозу, оптимізації ауто­фагії, відновлення мембран і когнітивних функцій.

Також Церебрум композитум Н успішно застосовують у молодих пацієнтів із ЦВЗ. На прикладі клінічного спостереження 37-річного пацієнта з ішемічним інсультом оцінювали когнітивний дефіцит, визначали ефективність терапії на етапі реабілітації, зокрема з використанням багатокомпонентного засобу Церебрум композитум Н. Пацієнт звернувся зі скаргами на труднощі в процесі трудової діяльності через підвищену стомлюваність і зниження здатності пам’ятати всю необхідну інформацію, часті нічні пробудження, розбитість вранці та денну сонливість. У нього діагностували ішемічний інсульт, причиною якого виявився знижений рівень фактора XII. До основ­ної терапії було додано препарат Церебрум компо­­зитум Н (в/м ін’єкції по 2,2 мл тричі на тиждень, загалом 10 ін’єкцій). Курс повторили через 6 міс. Через 8 міс. після початку терапії поліпшилася якість сну, зменшилося відчуття розбитості та ­денна сонливість, значно поліпшилася працездатність, пацієнт повер­нувся до трудової діяльності та практично не відчував проявів ­астенії. Використання тестів на дослідження зорово-­просторового гно­зису, пам’яті, конструктивного праксису та асоціативного мислення продемонструвало суттєве поліпшення когнітивних функцій (Баранцевич и Эмануэль, 2020).

Зокрема, описано клінічне спостереження пацієнтки молодого віку, у якої внаслідок розриву артеріовенозної мальформації, асоційованої з аневризмою, утворилася внут­рішньомозкова гематома, що спричинила тяжкий стан (кома, порушення ­дихання). Після вдалого хірургічного лікування було прове­дено комплексну реабілітацію, зокрема із застосу­ванням ін’єкцій препарату Церебрум композитум Н, який сприяв практично повному відновленню нормального стану здоров’я пацієнтки (Дзенис и соавт., 2017).

Отже, одними з напрямів у дослідженні та лікуванні ЦВЗ, ­зокрема ішемічного інсульту, в молодому віці ­можуть бути своєчасне встановлення ґенезу захворювання та ­когнітивного дефіциту, а також розширення спектра використання багато­компонентних препаратів біорегуляційної дії на основі природних речовин.

Корекція порушення мозкового кровотоку

Одним із наслідків естрогендефіцитного стану при менопаузі є збільшення частоти серцево-судинної патології, зумовленої атеросклерозом (ішемічна хвороба серця, порушення мозко­вого кровотоку, артеріальна гіпертензія [АГ]). За результатами міжнародних досліджень INTERHEART та INTERSTROKE, АГ на тлі гормональних порушень за мено­паузи підвищується ризик роз­витку інфаркту міокарда та мозко­вого інсульту (Yusuf et al., 2004; O’Donnell et al., 2015). При цьому гірший прогноз відзначається частіше серед жінок, ніж серед чоловіків (Vakili, 2016).

Клімактеричний синдром є чинником ризику розвитку ЦВЗ, одночасно наявність порушення мозкового кровотоку в минулому погіршує перебіг клімактеричного періоду (ESC, 2015). У жінок у клімактеричному періоді поширеність судинних захворювань головного ­мозку становить близько 43%. Тяжкий перебіг клімактеричного синдрому призводить до раннього формування пізніх і тяжких форм ЦВЗ (Pouta, 2014; Lykke, 2019).

Можливість корекції мозкового кровотоку препаратом ­Церебрум композитум Н вивчали в дослідженні за участю 66 жінок віком 42‑59 років із АГ (середня тривалість ­захворювання 4,8±0,7 року). ЕЕГ-дослідження після застосування препарату Церебрум композитум  Н підтвердило статистично достовірно виразне зниження спектральної щільності у вузькосмуговому спектрі, що дає підстави віднести препарат до м’яких антипсихотиків із холінолітичним компонентом та антидепресивними властивостями. Завдяки лікуванню цим препаратом у 50 пацієнток (72,7%) із судинною патологією голов­ного ­мозку не ­тільки спостерігалася позитивна ­клінічна динаміка, а й зменшувалася іритація кори та знижувалася вираз­ність паро­ксизмальних форм активності, ­нормалізувалася кір­кова рит­міка. Препарат чинив м’яку модулювальну дію на моно­аміновий ­обмін, не зумовлюючи виснаження нейромедіа­торних систем. Ефективність препарату Церебрум композитум Н підтверди­лася також даними рео­енцефалографії.

Отримані позитивні результати дають підстави ­рекомендувати препарат Церебрум композитум Н для корек­ції порушення мозко­вого крово­току в жінок з артеріальною гіпертензією в ­період менопаузи (Ибрагимов, 2020).

Висновки

Нині накопичено відомості про ефективність ­застосування перапаратів біорегуляційної дії за різних неврологічних захворювань. Передусім це ЦВЗ, які посідають чільне місце в невро­логічній практиці та є однією з найчастіших ­причин смерті пацієнтів, а також тимчасової чи стійкої втрати праце­здатності. Доповнення стандартних схем лікування пацієнтів із гострими та хронічними порушеннями мозкового крово­току препаратами Церебрум композитум Н і Плацента композитум як у гострому періоді, так і під час реабілітації, ­сприятиме підвищенню ефективності терапії та профілактики гострих та хронічних ЦВЗ.

Підготувала Наталія Купко

Тематичний номер «Неврологія. Психіатрія. Психотерапія» № 1 (64) 2023 р.

Номер: Тематичний номер «Неврологія. Психіатрія. Психотерапія» № 1 (64) 2023 р.
Матеріали по темі Більше
8 жовтня відбувся цикл майстер-класів «Мультидисциплінарний підхід до проблемних питань неврології та психіатрії. Нові стратегії лікування». Доповідь старшого викладача кафедри...
Фібриляція передсердь (ФП) є досить поширеним станом серед пацієнтів з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями (АССЗ). Вибір оптимальної антитромботичної терапії для такої...
Мозковий інсульт (МІ) належить до найтяжчих форм цереброваскулярних захворювань. Всесвітня організація охорони здоров’я визначає інсульт як клінічний синдром швидкого розвитку...
Затверджено Наказом Міністерства охорони здоров’я України 20 червня 2024 року № 1070