13 січня, 2021

Безперервне навчання – обов’язок кожного лікаря

Автори:

експерт Міністерства охорони здоров’я України за спеціальністю «Онкологія», завідувач кафедри онкології ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», доктор медичних наук, професор О.О. Ковальов

2020 р. став справжнім випробуванням для усіх сфер життя людини, що змусило світ перерозподілити пріоритети та швидко адаптуватися до нової реальності. Сталося безліч змін, проте збереження здоров’я та життя людей було, є і буде пріоритетом для лікарів і науковців. Медицина не стоїть на місці, щороку з’являються прогресивні методи діагностики різних хвороб, розробляються та досліджуються інноваційні методи лікування, змінюються підходи до ведення хворих. У цьому аспекті українські осередки медичної науки несуть важливу місію – підвищувати обізнаність і професіоналізм вітчизняних лікарів.

Великою гордістю нашого тематичного номера є тісна співпраця з провідними українськими науковцями, які докладають значних зусиль для поглиблення знань лікарів, покращення рівня медичної допомоги та впровадження міжнародних стандартів та інновацій в українську медицину.

Олексій Олексійович Ковальов – експерт Міністерства охорони здоров’я України за спеціальністю «Онкологія», завідувач кафедри онкології ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», доктор медичних наук, професор, – незмінний експерт тематичного номера «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія». Цього року з-під пера професора вийшло 3 книги: «Симптоматическая и поддерживающая терапия в онкологии», «Кожные осложнения терапии рака» (у співавторстві з доктором медичних наук, професором Тетяною Вікторівною Святенко) та «Синдром портальной гипертензии». Для колективу Видавничого дому «Здоров’я України» великою приємністю є можливість презентувати доробок наших науковців.

По всей видимости, врачей не заботят неопасные для жизни побочные эффекты лечения… Облысение, тошнота и рвота, диарея, закупорка вен, финансовые проблемы, развалившиеся браки, перепуганные дети, потеря либидо, утрата самоуважения и прежнего облика не волнуют докторов.

Политик, активист и филантроп Роуз Кушнер, возглавившая войну против рака в 1970-х годах

Ковалев А.А.

Симптоматическая и поддерживающая терапия в онкологии 

(К.: «САММИТ-КНИГА», 2020)

Як зазначив у короткому вступному слові відповідальний редактор проф. Б.Т. Білинський, книга відомого вченого і лікаря, професора О.О. Ковальова «Симптоматична і підтримуюча терапія в онкології» унікальна за об’ємом охоплених проблем. Автор зібрав цінні спостереження зі своєї багаторічної практики та численних зарубіжних публікацій, науково систематизував їх і виклав у доступному для практичного лікаря вигляді. Зрозуміло, що клініцист, особливо початківець, не може знати про усі «підводні камені» в руслі злоякісної хвороби. Тому презентована книга стане настільним керівництвом для багатьох клінічних онкологів, які зможуть знайти в ній відповіді на численні запитання, що виникають у процесі лікування онкологічних хворих. Допитливий читач знайде потрібні йому дані в 30 розділах книги, що відзначаються глибиною теоретичного підходу і практичним спрямуванням.

Ковалев А.А., Святенко Т.В.

Кожные осложнения терапии рака: Руководство для онкологов, дерматологов и семейных врачей с иллюстрациями 

(К.: «САММИТ-КНИГА», 2020)

Практичне керівництво «Кожные осложнения терапии рака» призначене для всіх лікарів, що беруть участь у проведенні симптоматичної та підтримувальної терапії в онкології. Книга складається з 30 розділів, присвячених побічним ефектам та ускладненням терапії раку.

Це керівництво, у підготовці якого брали участь проф. Т.В. Святенко та к. мед. н. Н.Г. Уржумова, ґрунтується на міждисциплінарному підході і є освітнім ресурсом. У ньому дано рекомендації лікарям щодо профілактики та лікування шкірної токсичності, а також навчання пацієнтів і членів їхніх сімей методів захисту шкіри під час проведення протипухлинної терапії.

Ілюстроване керівництво містить розділи з лікування пацієнтів з вугровим висипом, тріщинами шкіри, ушкодженням нігтів, ксерозом, гіпер- і гіпопігментацією шкіри та нігтів, свербежем шкіри, долонно-підошвовим синдромом, алопецією, мукозитом, шкірними ускладненнями хіміо-, імунотерапії, таргетної та променевої терапії раку.

Книга дасть змогу розширити професійний кругозір лікарів різних спеціальностей для ефективнішого лікування їхніх пацієнтів.

Лікування онкологічних захворювань, безумовно, є одним із найбільш значущих напрямів сучасної медицини. Нові лікарські засоби з високою специфічністю і вибірковістю дії на клітини-мішені дають змогу збільшити тривалість життя хворих, що є найголовнішим критерієм успіху терапії.

Однак розвиток побічних реакцій, зокрема, ураження шкіри, може значно впливати на якість життя онкологічних хворих і навіть викликати необхідність перервати лікування. Знання дерматологічних ускладнень протипухлинної терапії і методів боротьби з ними є необхідною умовою професійної підготовки лікарів, які беруть участь у веденні хворих на рак.

Це видання, створене на основі аналізу національних і міжнародних практичних гайдлайнів та власного досвіду експертів з онкології і дерматології, може служити хорошим навчальним посібником для онкологів, дерматологів, лікарів загальної практики і сімейної медицини та студентів вищих навчальних закладів медичного профілю, які прагнуть оволодіти знаннями.

Л.А. Болотна, доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри дерматовенерології Харківської медичної академії післядипломної освіти

Упродовж останніх років досягнуто істотних успіхів у лікуванні злоякісних захворювань, але водночас онкологи зіткнулися зі значною системною токсичністю. Побічні ефекти з боку шкіри трапляються доволі часто. Вони можуть значно погіршувати якість життя пацієнта. Важливо і те, що ці ефекти нерідко призводять до зниження дози або навіть до припинення терапії раку, що негативно впливає на результат лікування. Онкологам і дерматологам важливо знати найпоширеніші типи шкірних побічних реакцій протипухлинної медикаментозної терапії, щоб успішно боротися з ними.

Книга, яка створена на власному досвіді у співдружності досвідчених спеціалістів – дерматолога та онколога, – буде корисною практичним лікарям у повсякденній праці.

Я.В. Шпарик, кандидат медичних наук, доцент кафедри онкології та медичної радіології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького

Дерматологический диагноз насчитывает более 3000 нозологических форм и является одним из самых сложных в практической медицине. Причиной заболеваний кожи могут быть любые виды инфекций, аллергические и иммунологические реакции, опухолевые паранеоплазии, неопухолевые заболевания внутренних органов.

С развитием клинической фармакологии в середине ХХ века возникла проблема кожных осложнений как результата токсического влияния на кожу новых лекарственных препаратов. Эта проблема особенно обострилась после начала широкого применения химиотерапии злокачественных опухолей.

Кожная сыпь во время терапии цетуксимабом I и III степени токсичности (наблюдение Н.Г. Уржумовой) свидетельствует об эффективности таргетной терапии

Дерматологические осложнения от использования антимитотических агентов, ингибиторов микротрубочек, противоопухолевых антибиотиков, целевых препаратов, блокирующих многочисленные сигнальные пути, и ингибиторов иммунных контрольных точек (check-point) многочисленны и разнообразны. Нередко эти осложнения являются не только причиной ухудшения качества жизни больных, но могут привести к отмене противоопухолевой терапии и повлиять на долгосрочную выживаемость пациентов.

Врач-дерматолог давно должен стать частью мультидисциплинарной команды, однако в штате большинства онкологических клиник таких специалистов нет. Все еще существует пробел, основанный на отсутствии диалога между различными медицинскими специальностями, которые участвуют в лечении пациентов с кожными осложнениями противоопухолевой терапии.

Абразивный преканцерозный хейлит Манганотти, успешно леченный с помощью фотодинамической терапии (наблюдение А.Н. Рябошапки)

Вплоть до середины XX века проблемы кожной токсичности как осложнения лекарственной терапии не существовало. Особую актуальность проблема приобрела с развитием химиотерапии злокачественных новообразований. Использование новых синтетических цитостатиков и биопрепаратов послужило началом революции в лечении рака, однако привело к увеличению числа побочных реакций и осложнений, в том числе дерматологических, многие из которых являются тяжелыми, а некоторые угрожают жизни пациентов.

Поражения кожи, волос, ногтей и слизистых являются частым и распространенным побочным эффектом многих видов противоопухолевого лечения. У больных, получающих терапию против рака, частота кожных осложнений составляет 40%, уступая нейтропении и опережая частоту возникновения тошноты, рвоты и диареи.

Дополнительными факторами риска дерматологической токсичности являются возраст больных, степень сухости кожи, фототип кожи по классификации Фитцпатрика, длительность воздействия солнечных лучей и предшествующие заболевания.

Кожные осложнения во время химиотерапии, таргетной терапии, иммунотерапии и лучевой терапии имеют свои отличия. Дерматологическая токсичность может быть ранней, промежуточной и поздней.

В руководстве представлены множественные иллюстрированные примеры кожной токсичности во время терапии рака, даны практические рекомендации по их профилактике и лечению.

Например, анагеновая алопеция, возникающая при проведении химиотерапии и лучевой терапии, обратима. Полное восстановление волос происходит через 3-6 месяцев после завершения лечения.

Ковалев А.А.

Синдром портальной гипертензии

(рецензенты – проф. О.Г. Котенко, проф. О.О. Руммо. К.: «САММИТ-КНИГА», 2020)

Книга «Синдром портальної гіпертензії» є продовженням керівництва «Трансплантація печінки», виданого у співавторстві з О.С. Никоненко, С.М. Гриценко, Т.М. Никоненко у 2000 р. Після проведення серії перших в Україні трансплантацій минуло понад 20 років, але і сьогодні в нашій країні цю операцію виконують у небагатьох центрах, вона не доступна всім, хто її потребує.

У цьому керівництві автор використовує досвід роботи в хірургії, трансплантології й онкології, що зумовлює інтерес до нього хірургів, онкологів, гепатологів та всіх лікарів, яких цікавить проблема портальної гіпертензії. Книга не містить рекламної інформації.

Ведение больных с асцитом, гепаторенальным синдромом, портосистемной энцефалопатией, портальной холангиопатией, кровотечением из варикозно расширенных вен пищевода, тромбозом воротной вены и другими осложнениями цирроза и первичного рака печени до сих пор представляет для клиницистов трудную задачу.

В терминальных стадиях заболевания эффективная реабилитация больных невозможна без выполнения ортотопической трансплантации печени, которая быстро устраняет симптомы печеночно-клеточной недостаточности и нормализует портальную циркуляцию, однако доступность трансплантации в нашей стране по многим причинам остается низкой.

Автор книги является одним из основоположников трансплантации печени в Украине. При его непосредственном участии более двадцати лет назад были выполнены первые подобные операции в нашей стране, что делает настоящее руководство особенно ценным.

Руководство профессора Алексея Алексеевича Ковалева «Синдром портальной гипертензии», имеющего опыт лечения больных в хирургии, трансплантологии и онкологии, несомненно, станет востребованной книгой, которая будет необходима всем врачам, интересующимся этой сложной проблемой.

О.Г. Котенко, доктор медицинских наук, профессор, лауреат Государственной премии Украины в области науки и техники, руководитель Центра хирургии печени и поджелудочной железы

«Синдром портальной гипертензии» является необычным и ярким примером современной медицинской литературы. Многолетний опыт работы в хирургии, трансплантологии и онкологии позволяет автору увидеть проблему в целом, предлагая конкретные решения разнообразных клинических ситуаций, которые ежедневно сопровождают больных с хронической печеночной недостаточностью.

Несмотря на сложность патологии, особенно у лиц с онкологическими заболеваниями, книга пронизана уверенностью в возможности оказания реальной помощи этим пациентам. Уверен, что она займет видное место в ряду подобной научной литературы и поможет врачам в их непростом ежедневном труде.

О.О. Руммо, доктор медицинских наук, профессор, член-корреспондент Национальной академии наук Беларуси, директор ГУ «Минский научно-практический центр хирургии, трансплантологии и гематологии», Республика Беларусь

За тысячу лет до того, как у западных врачей возник интерес к проблеме портальной гипертензии, Авиценна в своем трактате «Канон врачебной науки» описал болезнь Soddat al-Kabed va al-Masarigha (окклюзия печени и кишечника), которая возникает при нарушении проходимости воротной вены. В этой рукописи не только впервые приведены симптомы заболеваний, которые сейчас хорошо известны как асцит, спонтанный бактериальный перитонит, портосистемная энцефалопатия, но и даны рекомендации по их лечению.

Исторической вехой в изучении синдрома портальной гипертензии стали сосудистые операции портосистемного шунтирования, родоначальником которых является хирург Николай Экк. В 1877 г. он опубликовал результаты своих экспериментов, а через десять лет успешно наложил первый в мире портокавальный анастомоз «женщине-кухарке, страдающей циррозом печени и огромным асцитом». Важно отметить, что после операции асцит исчез и больная выздоровела.

Можно утверждать, что ни при одном заболевании не было предложено столько разнообразных и экзотических методов лечения, как при синдроме портальной гипертензии. Хотя сегодня большинство операций представляют исторический интерес, они позволяют лучше понять эволюцию хирургической мысли последнего столетия.

Гегель писал, что «прогресс – это серия отрицаний». Именно так происходило с операциями, направленными на лечение портальной гипертензии. Оказалось, что более чем 200 разнообразных хирургических вмешательств можно заменить одной трансплантацией печени, которая была разработана в Питтсбурге хирургом Томасом Старзлом.

К сожалению, ряд факторов (в первую очередь – отсутствие достаточного количества донорских органов и высокая стоимость лечения) не позволяют выполнять трансплантацию печени всем, кто в ней нуждается. В своей практике врачам разных специальностей ежедневно приходится решать непростые задачи лечения пациентов с осложненными формами портальной гипертензии, каковыми являются кровотечения из варикозно расширенных вен пищевода, рефрактерный асцит, бактериальный асцит-перитонит, параасцитический гидроторакс, портосистемная энцефалопатия, гепаторенальный синдром, молниеносная печеночная недостаточность.

Клинический опыт свидетельствует, что в настоящее время продолжают оставаться актуальными и эффективными «старые» методы лечения портальной гипертензии – эндоскопическое склерозирование и лигирование вен пищевода, операции прямого и селективного портосистемного шунтирования, разобщающие и деваскуляризирующие операции, эндоваскулярные вмешательства на ветвях воротной вены, перитонеоюгулярное шунтирование и многие другие.

Больные с гепатоцеллюлярной карциномой на фоне острого и хронического тромбоза воротной вены представляют особую группу пациентов. Выживаемость при первичном раке печени зависит от множества факторов – клинической стадии заболевания, объема опухолевой нагрузки, функционального класса печеночной недостаточности, преобладающих симптомов портальной гипертензии, а также характера тромба, который привел к окклюзии ствола и ветвей воротной вены. Поскольку портальный тромбоз может быть следствием печеночной коагулопатии или результатом прямой внутрисосудистой инвазии опухоли, методы лечения этих пациентов будут кардинально отличаться.

Більше інформації тут: http://onco.events/merch

Тематичний номер «Онкологія, Гематологія, Хіміотерапія» № 6 (67) 2020 р.

Номер: Тематичний номер «Онкологія, Гематологія, Хіміотерапія» № 6 (67) 2020 р.