10 січня, 2025
Комбінація Лансурф® + бевацизумаб в лікуванні пацієнтки із раком сигмоподібної кишки з множинними метастазами
Серед усіх локалізацій колоректального раку (КРР) превалюють пухлини сигмоподібної кишки, становлячи близько 25% випадків. Особливості анатомічної будови та кровопостачання цього відділу товстої кишки обумовлюють високий ризик раннього метастазування та агресивний перебіг захворювання.
Останні десятиліття характеризуються значним прогресом у лікуванні КРР завдяки впровадженню нових лікарських засобів та вдосконаленню терапевтичних стратегій. Послідовне застосування різних ліній терапії з персоніфікованим підбором схем лікування дає змогу покращити результати лікування у пацієнтів із КРР. Важливим аспектом сучасного лікування є можливість хірургічного видалення метастазів у певних груп пацієнтів, що може суттєво покращити прогноз захворювання.
Особливої уваги заслуговує досвід застосування комбінованої терапії з використанням таргетних препаратів та нових хіміотерапевтичних агентів, таких як трифлуридин/типірацил (Лансурф®, ТОВ «Серв’є Україна»)*, у пацієнтів із прогресуванням захворювання після стандартних схем лікування. Менеджмент побічних ефектів та ускладнень терапії також має важливе значення у забезпеченні ефективності лікування і збереженні якості життя пацієнтів.
Клінічний випадок
Пацієнтка С., 1961 р. н., з анамнезом раку шийки матки pTisN0M0 після пангістеректомії у 2011 р., звернулась за медичною допомогою у березні 2021 р. з ознаками гострої абдомінальної патології. При обстеженні виявлено перфорацію дивертикула сигмоподібної кишки, що потребувало ургентного оперативного втручання із формуванням сигмостоми.
Подальше обстеження та лікування проводилось поетапно. У липні 2021 р. виконано передню резекцію прямої кишки. Патогістологічне дослідження виявило помірно диференційовану аденокарциному із проростанням у м’язовий шар та жирову клітковину. Комп’ютерна томографія (КТ) органів грудної та черевної порожнини виявила метастатичне ураження печінки, що потребувало розширення обсягу хірургічного втручання. В серпні 2021 р. проведено реконструкцію колостоми та атипову резекцію S6 печінки.
Післяопераційний період характеризувався задовільним перебігом, що дало змогу розпочати системну протипухлинну терапію. Пацієнтка отримала сім курсів поліхіміотерапії за схемою XELOX із подальшою монотерапією капецитабіном протягом дев’яти курсів. Проте у жовтні 2022 р. під час контрольної ПЕТ-КТ виявлено прогресування захворювання з появою вогнищ в зоні анастомозу, лімфатичних вузлах та легенях.
Із листопада 2022 р. пацієнтка продовжила лікування в Німеччині, де отримувала комбіновану терапію, що включала імунотерапію, хіміотерапію за схемою FOLFIRI та таргетну терапію бевацизумабом. Після досягнення позитивного ефекту та подальшого прогресування схему було змінено на FOLFOX із бевацизумабом. Однак розвиток серйозного побічного ефекту у вигляді набряку Квінке на оксаліплатин потребував корекції лікування.
Ситуація ускладнилася у серпні 2023 р. розвитком тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), що призвело до тимчасової відміни хіміотерапії та призначення антикоагулянтної терапії апіксабаном у дозі 5 мг двічі на добу. Після повернення в Україну стан пацієнтки потребував переоцінки лікування. КТ у вересні 2023 р. виявила прогресування процесу із множинними метастазами в легенях розміром до 15×13 мм та потовщенням стінки анастомозу до 10 мм протяжністю 37 мм. Рівень онкомаркера раково-ембріональний антиген (РЕА) зріс до 120 нг/мл при нормі до 3,8 нг/мл.
Лікування
Враховуючи попереднє лікування та розвиток ускладнень, було ухвалене рішення про призначення паліативної терапії комбінацією трифлуридин/типірацил (Лансурф®) із бевацизумабом.
Динаміку захворювання детально відстежували за допомогою регулярних КТ (рис. 1, а-г). На момент призначення комбінованої терапії Лансурф® + бевацизумаб (КТ від 22.09.2023, рис. 1, a) визначались множинні метастатичні вогнища в легенях розміром до 15×13 мм та потовщення стінки анастомозу до 10 мм протяжністю 37 мм. При контрольному обстеженні через три місяці лікування (КТ від 18.12.2023, рис. 1, б) фіксувалась позитивна динаміка зі зменшенням товщини ділянки рецидиву з 10 до 5 мм та зменшенням її протяжності із 37 до 18 мм. Подальший КТ-контроль (19.02.2024, рис. 1, в) підтвердив стабілізацію процесу зі зменшенням розмірів вузликів у легенях та потовщення стінки в анастомозі сигмоподібної кишки. На КТ від 12.06.2024 (рис. 1, г) визначалась мінімальна негативна динаміка в межах стабілізації процесу у вигляді збільшення вогнищ у легенях на 1-1,5 мм та розмірів регіонарних лімфовузлів до 8 мм, водночас ділянка анастомозу залишалась без змін.
Рис. 1. Динаміка захворювання. КТ від (a) 22.09.2023, (б) 18.12.2023, (в) 19.02.2024, (г) 12.06.2024: мінімальна негативна динаміка в межах стабілізації процесу
Профіль безпеки і якість життя
Важливо зазначити, що терапія супроводжувалася розвитком гематологічної токсичності. У січні 2024 р. розвинулась анемія 3-го ступеня (гемоглобін 85 г/л), лейкопенія (лейкоцити 2,08×109/л) із гранулоцитопенією (0,8×109/л). У березні 2024 р. відзначено нейтропенію 3-го ступеня (нейтрофіли 0,99×109/л) та анемію 2-го ступеня (гемоглобін 100 г/л), через що виникла потреба в тимчасовому відтермінуванні лікування.
Пацієнтка дотримувалась призначеного протоколу, повідомляла про свій стан і самопочуття, виконувала рекомендації лікаря щодо способу життя, дієти і фізичної активності, завдяки чому вдалося досягти стабілізації процесу та значного покращення якості життя пацієнтки. Це підтверджується зміною статусу за шкалою ECOG із 2-х до 1-го балу, зменшенням респіраторної симптоматики та відновленням фізичної активності – пацієнтка змогла повернутися до роботи на городі.
Показники життєво важливих функцій також продемонстрували позитивну динаміку: частота дихання знизилась із 28 до 22 за хвилину, частота серцевих скорочень – із 98 до 78 за хвилину, що свідчить про покращення функціонального стану пацієнтки на фоні лікування. Дихальна недостатність зменшилась із 2-го до 1-го ступеня.
Обговорення
Особливістю цього випадку є успішне застосування послідовної терапії з використанням різних лікувальних опцій. Комплексний підхід включав хірургічне лікування первинного вогнища, метастазектомію печінки та послідовне застосування різних схем системної терапії. Важливим аспектом ведення пацієнтки став своєчасний менеджмент ускладнень включно із діагностикою та лікуванням ТЕЛА, корекцією дози при гематологічній токсичності та модифікацією схеми терапії при розвитку алергічних реакцій.
Для кращого розуміння особливостей перебігу захворювання та ефективності призначеного лікування представлено два ключових рисунки. На рис. 2 відображено динаміку захворювання від моменту встановлення діагнозу та призначення комбінації Лансурф® + бевацизумаб включно із результатами КТ і змінами рівня онкомаркера РЕА, що дає змогу оцінити послідовність та обґрунтованість зміни терапевтичних підходів.
Рис. 2. Динаміка захворювання на фоні терапії
ПГВ – патогістологічний висновок; л/в – лімфатичні вузли; ОЧП – органи черевної порожнини, ОМТ – органи малого таза; мтс – метастази; ПХТ – поліхіміотерапія; МХТ – монохіміотерапія; ІТ – імунотерапія; РФП – радіофармпрепарат; ОГП – органи грудної порожнини; ХТ – хіміотерапія.
Лансурф® + бевацизумаб є стандартом лікування пацієнтів із метастатичним колоректальним раком в 3-й лінії (Настанови ESMO, NCCN 2024). Досягнення тривалої стабілізації процесу з покращенням якості життя пацієнтів при керованому профілі токсичності свідчить про доцільність такого терапевтичного підходу.
* В Україні трифлуридин/типірацил зареєстровано під торговою назвою Лансурф®. Повна інформація щодо показань, протипоказань, способу і особливостей застосування, доз, особливих груп пацієнтів, побічних реакцій тощо викладена в Інструкції для медичного застосування лікарського засобу Лансурф® 15 мг/6,14 мг, Лансурф® 20 мг/8,19 мг. Р/п №UA/16712/01/01-02 від 10.02.2023. Зміни внесено: Наказ № 214 від 08.02.2024.
Матеріал містить погляди і спостереження експертів щодо лікування КРР, отримані завдяки досвіду клінічної практики.
На замовлення ТОВ «Серв’є Україна»
LSF-С1-2 (2024-2026, 2 years)-52
ⓘ
Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 7 (93) 2024 р.