1 грудня, 2024

Результати аналізу дослідження медичних даних щодо ефективності застосування Лактоангіну в комплексній терапії гострого фарингіту

Автори:

Гострий біль у горлі (або фарингіт) є однією з найпоширеніших причин звернення до лікаря первинної медичної допомоги. Інфекції горла найчастіше мають вірусну етіологію, але також можуть бути зумовлені бактеріями, серед яких Streptococcus pyogenes (β-гемолітичний стрептокок групи А, БГСА).

Клінічна картина фарингіту значною мірою збігається при БГСА- та неБГСА-етіології, а окремих ознак і симптомів недостатньо, щоб розрізнити ці два захворювання. Саме тому зроблено спроби згрупувати ознаки та симптоми в клінічні бальні системи для підвищення точності діагностики. В 1981 році винайдено шкалу Centor, що складається із 4 пунктів (пізніше вона була модифікована Мак-Айзеком). Існує чимало інших бактерій, які можуть спричиняти симптоми гострого фарингіту [1].

Схожість між різними бактеріями змусила дослідників із різних країн світу припустити, що клінічні бальні системи насправді прогнозують наявність бактерій, а не лише БГСА. Наприклад, автори шкали FeverPAIN стверджують, що вона виявляє як БГСА, так і стрептококи груп C і G, крім того, вони рекомендують під час призначення лікування орієнтуватися на результат, а не на етіологію; Centor і співавт. стверджують, що шкала Centor визначає не лише стрептококи групи A, а й групи C, G та F. necrophorum; Lindbaek і співавт. також припускають, що шкала Centor, окрім БГСА, визначає стрептококи груп C і G. Однак досліджувані патогени в цих роботах були обмежені вузьким спектром бактерій. Усе ще бракує досліджень, які б вивчали клінічні ознаки та симптоми широкого спектра бактерій [4].

Споживання продуктів, що містять пробіотичні бактерії, запропоновано як стратегію запобігання колонізації та розмноженню патогенних мікроорганізмів у ротовій порожнині. Пробіотичні молочнокислі бактерії (особливо лактобактерії) відіграють важливу роль у підтримці здоров’я людини на рівні слизової оболонки. Вони стимулюють природний імунітет, сприяють балансу мікробіоти шляхом конкурентного виключення вірулентних мікроорганізмів. Отже, прийом лактобактерій може зменшити оральне носійство потенційно небезпечних стрептококів. Окрім того, пробіотики здатні запобігати виникненню або зменшувати тяжкість запальних захворювань через взаємодію з клітинами імунної системи господаря. Насправді патогенні та непатогенні мікроорганізми активують різні імунологічні шляхи і внутрішньоклітинну передачу сигналів. Зокрема, коменсальні та пробіотичні бактерії можуть модулювати активацію важливих факторів передачі, як-от ядерний фактор κB (NF-κB), а також вироблення різних цитокінів.

Сьогодні використання відповідних штамів бактерій як пробіотиків для слизової оболонки глотки є багатообіцяльним методом профілактики респіраторних захворювань.

На ринку України нещодавно з’явився фарингеальний пробіотик Лактоангін, до складу якого входять основні речовини, вміст в 1 таблетці: гіалуронат натрію – 43,20 мг (що відповідає 40 мг гіалуронової кислоти), сухоребрик лікарський – 30 мг, Lactobacillus helveticus MiMlh5 (тиндалізована бактеріальна культура, запатентована формула) – 3,78 мг.

Lactobacillus helveticus MiMlh5 (тиндалізована бактеріальна культура) – 1 млрд нежиттєздатних бактерій:

молочнокисла бактерія, що працює у своєму нежиттєздатному стані (парапробіотик), є максимально безпечною, оскільки не дозволяє мікроорганізму ані розмножуватися, ані передавати генетичний матеріал іншим бактеріям;
бактерія прикріплюється до ротоглоткового епітелію, допомагає збалансувати мікробну екосистему ротової порожнини;
пробіотичний штам Lactobacillus helveticus MiMlh5 може пригнічувати потенційно шкідливі бактерії Streptococcus pyogenes, підтримувати рівновагу імунної системи та має протизапальні властивості.

Гіалуронат натрію:

створює стійку захисну плівку на слизовій оболонці ротоглотки;
очищує і зволожує слизову оболонку ротоглотки;
підтримує регенерацію слизової;
захищає подразнені ділянки.

Сухоребрик лікарський (Sisymbrium officinale):

пом’якшує неприємні відчуття в горлі;
заспокоює слизову оболонку ротоглотки;
має протизапальні властивості;
відновлює здорове функціонування верхніх дихальних шляхів.

Завдяки унікальній комбінації фарингеального пробіотика, гіалуронової кислоти та сухоребрика лікарського Лактоангін сприяє підтримці нормального мікробіоценозу верхніх дихальних шляхів, функціонуванню верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів, а також налагоджує роботу імунної системи й опірність організму до патогенних бактерій.

Мета: дослідити ефекти вживання фарингеального пробіотика Лактоангін додатково до стандартного лікування гострого фарингіту.

Матеріали та методи

Проаналізовано дані 60 пацієнтів із симптомами гострого фарингіту, які лікувалися амбулаторно.

Критерії включення:

біль або дискомфорт у горлі;
відчуття «клубка» в горлі;
першіння в горлі;
сухість у горлі;
казеозні пробки в лакунах піднебінних мигдаликів.

Критерії виключення:

нальоти на піднебінних мигдаликах;
тяжкий стан хворого;
гастроезофагеальний рефлюкс.

Залежно від призначеного лікування пацієнтів рандомізували на 2 практично рівнозначні групи. В результаті вирівнювання даних груп подальші дослідження здійснюються щодо 60 пацієнтів. До основної (1) групи (n=30) залучено пацієнтів, які отримували стандартне симптоматичне лікування протягом 7 днів (згідно з настановою Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України № 00007 від 02.01.2017 року, що включає нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) і місцеві анестетики) та фарингеальний пробіотик Лактоангін (1 таблетка на ніч – розсмоктувати після чищення зубів) протягом 30 днів. До контрольної (2) групи залучено хворих, котрі отримували лише стандартне лікування протягом 7 днів (згідно з настановою МОЗ України № 00007 від 02.01.2017 року, що включає НПЗП і місцеві анестетики) та не застосовували пробіотики.

Розподіл пацієнтів за статтю та групами наведено в таблиці 1.

Клінічне обстеження всіх хворих передбачало стандартне оториноларингологічне обстеження та взяття мазка на флору з ротової порожнини.

Таблиця 1. Розподіл пацієнтів за статтю
Основна (1) група (n=30)		Контрольна (2) група (n=30)
Жінки	Чоловіки	Жінки	Чоловіки
19	11	16	14

Дизайн дослідження

Аналіз проведено на основі дослідження медичних даних двох груп пацієнтів у 2023-2024 роках на кафедрі оториноларингології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ).

Критерії оцінки

За 3-бальною шкалою (0, 1, 2) проаналізовано скарги пацієнта, оцінені лікарем під час кожного з візитів, зокрема біль у горлі, першіння у горлі, сухість у роті, відчуття «клубка» в горлі. Також за 3-бальною шкалою проведено оцінку лікарем об’єктивних симптомів (гіперемія задньої стінки глотки, гіперемія піднебінних мигдаликів, казеозні пробки в мигдаликах). Бали виставляли згідно з вираженістю симптомів або скаргами пацієнтів: 0 балів – не турбує, 1 бал – незначно турбує, 2 бали – дуже турбує.

Проведено оцінку результатів мазків на флору з ротової порожнини в контрольній та основній групі до лікування і через 30 днів після нього. В пацієнтів обох груп висіялися Streptococcus anhaemolyticus, Staphylococcus aureus, Streptococcus viridans, Neisseria spp., Corynebacterium spp., Streptococcus epidermidis, Klebsiella pneumoniae. Більшість із цих бактерій є представниками нормальної мікрофлори ротової порожнини, але вони можуть спричиняти запальні реакції у людей з ослабленою імунною системою. Також відомо, що Streptococcus mutans, який є представником групи Streptococcі viridans, у ротовій порожнині виділяє білок, що зв’язується із глікопротеїнами слини, а також спричиняє руйнування зубної емалі, а це може зумовити карієс.

Статистичний аналіз проведено за допомогою MS Excel із використанням статистичного пакета аналізу, а також Jamovi-методом описової статистики. Відмінності між групами оцінено за допомогою парного t-критерію Стьюдента з двобічним 95% довірчим інтервалом (ДІ) та значенням p<0,05, що свідчить про статистичну значущість відмінностей.

Результати

На 1-2-гу добу захворювання до лікаря звернулися 28 (46,6%) пацієнтів, на 3-4-ту – 19 (31,6%) хворих, на 5-14-ту – 9 (15%) осіб, на 15-30-ту добу – 4 (6,6%) пацієнтів (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл пацієнтів за терміном їхнього звернення з початку захворювання

Наведено аналіз основних 4 скарг пацієнтів, проведений лікарем під час візитів (табл. 2). За первинного візиту не спостерігалося статистичної достовірності між основною (1) та контрольною (2) групами, сума балів за симптомами становила 4,44 і 4,49 бала відповідно. Під час повторного візиту спостерігалася статистично значима різниця між симптомами в основній (1) та контрольній (2) групах. Так, сума балів за 4-ма симптомами становила 1,75 і 2,15 бала відповідно. Такі результати можуть свідчити про прискорене зменшення вираженості симптомів у пацієнтів, які на додаток до стандартної терапії вживали фарингеальний пробіотик Лактоангін.

Під час проведення дослідження проаналізовано об’єктивний статус пацієнтів за 3 основними симптомами, який визначався під час візитів до лікаря (табл. 3). За первинного візиту не спостерігалося статистичної достовірності між основною (1) та контрольною (2) групами. Сума балів за симптомами складала 4,01 та 3,98 бала. Під час повторного візиту (через 7 днів) спостерігалася статистично достовірна відмінність – сума балів становила 1,51 та 1,79 бала. Такі результати можуть свідчити про прискорене зменшення вираженості об’єктивних симптомів у пацієнтів, які на додаток до стандартної терапії вживали фарингеальний пробіотик Лактоангін.

Таблиця 2. Оцінка скарг пацієнта, проведена лікарем, в основній (1) та контрольній (2) групах, бали
Скарги пацієнта	Візит 1 (доба 0)			Візит 2 (доба 7)
Скарги пацієнта	Група 1	Група 2	р 1,2	Група 1	Група 2	р 1,2
Біль у горлі	1,28	1,31	p>0,05	0,56	0,67	p<0,05
Першіння в горлі	1,11	1,05	p>0,05	0,53	0,61	p<0,05
Сухість у горлі	1,18	1,20	p>0,05	0,34	0,54	p<0,05
Відчуття «клубка» в горлі	0,87	0,93	p>0,05	0,32	0,37	p<0,05
Сума балів за оцінкою скарги пацієнта	4,44	4,49	p>0,05	1,75	2,15	p<0,05

Таблиця 3. Оцінка лікарем об’єктивних симптомів у пацієнтів основної (1) та контрольної (2) груп, бали
Об’єктивний симптом	Візит 1 (доба 0)			Візит 2 (доба 7)
Об’єктивний симптом	Група 1	Група 2	p 1,2	Група 1	Група 2	p 1,2
Гіперемія задньої стінки глотки	1,65	1,67	p>0,05	0,54	0,61	p<0,05
Гіперемія піднебінних мигдаликів	1,23	1,19	p>0,05	0,41	0,47	p<0,05
Казеозні пробки в мигдалках	1,13	1,12	p>0,05	0,56	0,71	p<0,05
Сума балів за оцінкою об’єктивних симптомів у пацієнта	4,01	3,98	p>0,05	1,51	1,79	p<0,05

Також під час дослідження проведено аналіз результатів мазків на флору з ротової порожнини (рис. 2).

Рис. 2. Найрозповсюдженіші штами мікроорганізмів у пацієнтів основної (1) та контрольної (2) груп

Побічних реакцій на тлі вживання фарингеального пробіотика Лактоангін не спостерігали.

Проведено порівняння аналізів мазків на флору з ротової порожнини в основній (1) та контрольній (2) групах до і після лікування (через 30 днів) (табл. 4). Пацієнти основної (1) групи протягом 30 днів вживали Лактоангін і впродовж 7 днів отримували стандартну симптоматичну терапію лікування (НПЗП, місцеві анестетики). Хворі контрольної (2) групи приймали лише стандартну симптоматичну терапію лікування (НПЗП, місцеві анестетики) протягом 7 днів. Для стандартизації результатів було переведено одиниці КУО/мл у бали за 4-бальною системою: 10³-10⁵ – 1 бал, 10⁶ – 2 бали, 10⁷ – 3 бали, 10⁸ – 4 бали.

Таблиця 4. Флора ротової порожнини пацієнтів в основній (1) та контрольній (2) групі до і після лікування (через 30 днів), бали
Мікроорганізми	Візит 1 (доба 0)			Візит 2 (доба 30)
Мікроорганізми	Група 1	Група 2	р 1,2	Група 1	Група 2	р 1,2
Streptococcus anhaemolyticus	2,25	2,37	p>0,05	1,57	1,87	p>0,05
Staphylococcus aureus	1,33	1,38	p>0,05	0,64	1,02	p<0,05
Streptococcus viridans	2,4	2,45	p>0,05	1,23	2,21	p<0,05
Neisseria spp.	2,03	2,12	p>0,05	1,56	1,87	p>0,05
Corynebacterium spp.	3,71	3,93	p>0,05	2,84	3,56	p<0,05
Streptococcus epidermidis	1,43	1,47	p>0,05	1,21	1,32	p>0,05
Klebsiella pneumoniae	2,34	2,46	p>0,05	1,86	2,14	p>0,05

Продемонстровано, що фарингеальний пробіотик Лактоангін не значно впливав на представників нормальної мікрофлори глотки (Streptococcus epidermidis, Corynebacterium spp., Neisseria spp., Streptococcus anhaemolyticus), але впливав на бактерії, які можуть порушувати мікробіоценоз ротової порожнини (Streptococcus viridans, Staphylococcus aureus).

Результати проведеного дослідження можуть свідчити про доцільність вживання фарингеального пробіотика Лактоангін додатково до стандартної терапії гострого фарингіту з огляду на пришвидшене усунення симптомів; це надає змогу рекомендувати його для застосування в повсякденній практиці оториноларингологів, лікарів загальної практики та терапевтів. Аналіз показав, що на тлі застосування Лактоангіну протягом 7 днів спостеріаги значне зменшення симптомів гострого фарингіту, а вживання пробіотика впродовж 30 днів супроводжувалося нормалізацію флори ротової порожнини та повним відновленням слизової ротоглотки.

Висновки

Тактика лікування хворих на гострий фарингіт залишається актуальною проблемою, яка потребує подальшого вирішення, що пов’язано зі значною поширеністю цього захворювання. Лікування гострого фарингіту зазвичай не потребує призначення антибіотиків у переважній більшості випадків. Дієтична добавка Лактоангін може бути рекомендована як додаткове джерело біологічно активних речовин для нормалізації функціонування ЛОР-органів, відновлення комфорту в горлі. Лактоангін сприяє підтримці нормального мікробіоценозу верхніх дихальних шляхів, у тому числі в дітей, які адаптуються до дитячих колективів, а також підтримці рівноваги імунної системи, особливо у період сезонних захворювань.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 19/1 (581), 2024 р

Номер: Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 19/1 (581), 2024 р