22 квітня, 2025

Фітофармакологія в неврології: механізми дії та терапевтична значущість рослинних ГАМК-модуляторів

Зростаючий епідеміологічний тягар неврологічних захворювань у всьому світі спонукає дослідників і клініцистів розробляти нові терапевтичні стратегії. Особливе занепокоєння викликає збільшення поширеності нейродегенеративних розладів, які вимагають ефективних методів лікування. Проте конвенційні фармакологічні підходи мають суттєві обмеження через наявність побічних ефектів та високу вартість синтетичних ліків.

У цьому контексті традиційні рослинні препарати набувають все більшої популярності як альтернатива стандартним фармакологічним методам. Природні трави містять різноманітні фармакологічно активні фітохімічні сполуки, які виявляють терапевтичний потенціал при неврологічних захворюваннях [1-3]. За даними ВООЗ, зі 119 фармацевтичних лікарських засобів рослинного походження близько 74 % використовуються в сучасній медицині у спосіб, який безпосередньо корелює з їх традиційним застосуванням [4].

ПЕРСЕН® ФОРТЕ як лікарський засіб: характеристика та відмінності від дієтичних добавок

ПЕРСЕН® ФОРТЕ є стандартизованим рослинним лікарським засобом, що містить комбінацію трьох активних компонентів: екстракт валеріани лікарської (Valeriana officinalis) – 125 мг, екстракт меліси лікарської (Melissa officinalis) – 25 мг та екстракт м’яти перцевої (Mentha piperita) – 25 мг [5]. На відміну від дієтичних добавок, ПЕРСЕН® ФОРТЕ проходить ретельні процедури стандартизації та контролю якості відповідно до фармакопейних вимог.

Стандартизація активних компонентів ПЕРСЕН® ФОРТЕ

Стандартизовані екстракти є ключовим елементом якісних фітопрепаратів. На відміну від простих рослинних витяжок, стандартизовані екстракти мають чітко визначений вміст активних компонентів, що забезпечує відтворюваність фармакологічних ефектів [6]. Згідно з рекомендаціями Європейського агентства з лікарських засобів (EMA), стандартизовані екстракти повинні містити нормовану кількість маркерних сполук, які відповідають за терапевтичну активність [7].

У ПЕРСЕН® ФОРТЕ стандартизація екстрактів здійснюється за вмістом валеріанової кислоти та її похідних у екстракті валеріани, розмаринової кислоти в екстракті меліси та ментолу в екстракті м’яти перцевої.

Контроль якості компонентів ПЕРСЕН® ФОРТЕ здійснюється на всіх етапах виробництва – від вирощування рослинної сировини до кінцевого продукту. При виробництві застосовується багатоступенева система контролю якості: контроль якості рослинної сировини, стандартизація процесу екстракції, аналіз проміжних продуктів та контроль якості готового лікарського засобу.

Важливо зазначити, що, на відміну від лікарських засобів, біологічно активні добавки (БАДи) мають значно нижчі вимоги щодо стандартизації та контролю якості. Це призводить до значної варіабельності вмісту активних речовин у БАДах, що може коливатися між різними партіями та виробниками. Відсутність стандартизації унеможливлює прогнозування терапевтичних ефектів та ускладнює їх використання у клінічній практиці.

Нейрохімічні механізми дії компонентів ПЕРСЕН® ФОРТЕ

Роль ГАМК-ергічної системи в патогенезі тривожних та стресових розладів

Гамма-аміномасляна кислота (ГАМК) є основним гальмівним нейромедіатором центральної нервової системи (ЦНС) і бере участь у близько 40 % гальмівних синапсів [8]. У патогенезі тривожних розладів ключову роль відіграє дисфункція ГАМК-ергічної нейротрансмісії [9]. Порушення ГАМК-ергічної передачі також асоціюється з депресивними розладами. У пацієнтів із депресією спостерігається зниження рівня ГАМК у спинномозковій рідині [10].

Вплив компонентів ПЕРСЕН® ФОРТЕ на ГАМК-ергічну систему

Компоненти ПЕРСЕН® ФОРТЕ виявляють комплексний вплив на ГАМК-ергічну нейротрансмісію через різні механізми дії:

Екстракт валеріани підвищує рівень ГАМК шляхом стимуляції її вивільнення та пригнічення зворотного захоплення, а також інгібує фермент ГАМК-трансаміназу, що відповідає за розщеплення ГАМК [11].
Екстракт меліси є потужним інгібітором ГАМК-трансамінази, що призводить до підвищення концентрації ГАМК у синаптичній щілині [12].
Екстракт м’яти перцевої модулює ГАМК/нікотинові рецептори та холінергічну активність, покращуючи когнітивні функції і зменшуючи розумову втому [13].

Аналіз фармакологічних ефектів компонентів ПЕРСЕН® ФОРТЕ

Екстракт кореня валеріани лікарської

Валеріана лікарська містить понад 150 біологічно активних компонентів, включаючи ефірні олії, валепотріати, валеріанову кислоту та її похідні, лігнани і флавоноїди [14]. Комплексна дія цих сполук забезпечує седативний та анксіолітичний ефекти препарату.

Клінічні дослідження підтверджують ефективність валеріани при тривожних розладах. Порівняння препарату валеріани (50 мг тричі на день, стандартизованого до 80 % дигідровалтрату) з діазепамом (2,5 мг тричі на день) показало значне зменшення симптомів тривоги за шкалою тривоги Гамільтона HAM-A через 4 тижні лікування [15].

Екстракт листя меліси

Меліса лікарська містить різноманітні біологічно активні сполуки, включаючи поліфеноли, флавоноїди та терпени [16]. Основним механізмом анксіолітичної дії меліси є інгібування ферменту ГАМК-трансамінази, що призводить до підвищення рівня ГАМК у мозку [17].

Крім впливу на ГАМК-ергічну систему, меліса виявляє потужні антиоксидантні властивості завдяки високому вмісту поліфенольних сполук, зокрема розмаринової кислоти [18, 19]. Нейропротекторні ефекти меліси також пов’язані з її здатністю інгібувати ацетилхолінестеразу, що особливо важливо для підтримки когнітивних функцій [20].

Екстракт м’яти перцевої

М’ята перцева є одним із найкращих потенційних джерел біологічно активних речовин для фармацевтичної промисловості [21]. Екстракти та ефірна олія M. piperita виявляють значний антиоксидантний потенціал та протизапальну активність [21].

Нейрофармакологічні дослідження показали, що препарати м’яти перцевої мають нейропротекторну дію, що може допомогти запобігти або полегшити нейродегенеративні розлади [22]. Клінічні дослідження демонструють, що ефірна олія м’яти перцевої покращує когнітивні здібності здорових дорослих під час виконання складних завдань і зменшує розумову втому, пов’язану із тривалою когнітивною діяльністю [23].

Фармакодинаміка комбінації активних компонентів

Синергічний ефект комбінації екстрактів

Комбінація екстрактів валеріани, меліси та м’яти перцевої у складі ПЕРСЕН® ФОРТЕ забезпечує синергічний ефект, що перевищує терапевтичну дію кожного компонента окремо. Цей синергізм базується на взаємодоповнюючих механізмах дії та фармакологічних властивостях компонентів.

Потенціювання ГАМК-ергічних ефектів

Потенціювання ГАМК-ергічних ефектів у ПЕРСЕН® ФОРТЕ реалізується через вплив на різні ланки ГАМК-ергічної нейротрансмісії: збільшення синтезу ГАМК, інгібування її деградації, модуляція ГАМК-рецепторів та регуляція транспорту ГАМК.

Така багаторівнева модуляція ГАМК-ергічної системи забезпечує комплексний анксіолітичний ефект без розвитку толерантності та залежності, характерних для синтетичних анксіолітиків бензодіазепінового ряду.

Комплексний вплив на різні ланки патогенезу тривожних та стресових розладів

Окрім прямого впливу на ГАМК-ергічну систему, компоненти ПЕРСЕН® ФОРТЕ здатні модулювати інші нейрохімічні та фізіологічні процеси, залучені в патогенез тривожних і стресових розладів: антиоксидантну дію, протизапальні ефекти, нормалізацію роботи гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової вісі, покращення когнітивних функцій та вегетостабілізуючу дію.

Практичні рекомендації для неврологів

На основі наявних доказових даних можна виділити наступні клінічні ситуації, коли призначення ПЕРСЕН® ФОРТЕ є найбільш обґрунтованим: легкі та помірні тривожні розлади, психофізіологічне безсоння, психовегетативний синдром, астенічні стани, нейроциркуляторна дистонія, клімактеричний синдром, стресіндуковані порушення та підтримуюча терапія після відміни бензодіазепінових транквілізаторів.

Схеми дозування для різних неврологічних станів

Клінічний стан	Дозування	Тривалість лікування
Тривожні розлади легкого та середнього ступенів	1 таблетка 2–3 рази на день	4–6 тижнів із наступною підтримуючою терапією 1–2 рази на день протягом 2–3 місяців
Порушення сну	1–2 таблетки за 30–60 хвилин до сну	2–4 тижні, при стійких порушеннях додатково 1 таблетка вранці та в обід
Психовегетативний синдром	1 таблетка 3 рази на день	1–2 місяці, потім 1 таблетка 2 рази на день протягом 1 місяця
Астенічні стани	1 таблетка 2 рази на день (вранці та в обід)	3–4 тижні
Нейроциркуляторна дистонія	1 таблетка 3 рази на день	1 місяць, потім 1 таблетка 2 рази на день протягом 1–2 місяців
Стресіндуковані стани	1 таблетка 3 рази на день у гострий період	7–14 днів, потім 1 таблетка 2 рази на день протягом 2–4 тижнів

Отже, ПЕРСЕН® ФОРТЕ є стандартизованим рослинним лікарським засобом із комплексним механізмом дії, що модулює ГАМК-ергічну нейротрансмісію через взаємодоповнюючі фармакологічні ефекти його компонентів. Екстракти валеріани, меліси та м’яти перцевої, що входять до складу препарату, забезпечують синергічний анксіолітичний, седативний та нейропротекторний ефекти.

Підготував Максим Голуб

Література:

Srivastava A., Srivastava P., Pandey A. et al. (2019) Chapter 24 - Phytomedicine: A Potential Alternative Medicine in Controlling Neurological Disorders. New Look to Phytomedicine. Advancements in Herbal Products as Novel Drug Leads, Pages 625-655
WHO (2006) General guidelines for methodologies on research and evaluation of traditional medicine. WHO/EDM/TRM/2000.1. WHO, Geneva, pp. 1-74.
WHO (2019) Traditional Medicine Strategy 2014–2023. World Health Organization, Available from: http://www.searo.who.int/entity/health_situation_trends/who_trm_strategy_2014-2023.pdf?ua=1
UNCTAD (2000) Background note by the UNCTAD secretariat. Systems and National Experiences for protecting traditional knowledge, innovations and practices. TD/B/COM.1/EM/13/2.
Інструкція ПЕРСЕН® ФОРТЕ. https://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=2937
Srivastava A., Srivastava P., Pandey A. et al. (2021) Chapter 6 - Quality control, extraction methods, and standardization: Interface between traditional use and scientific investigation. Herbal Medicine in Andrology An Evidence-Based Update, Pages 175-187.
EMA (2022) Final guideline on quality of herbal medicinal products/traditional herbal medicinal products - Revision 3. EMA/HMPC/CHMP/CVMP/201116/20051 https://www.ema.europa.eu/en/quality-herbal-medicinal-products-traditional-herbal-medicinal-products-scientific-guideline
Nemeroff C.B. (2003) The role of GABA in the pathophysiology and treatment of anxiety disorders. Psychopharmacol Bull.;37(4):133-46.
Arora I., Mal P., Arora P. et al. (2024) GABAergic implications in anxiety and related disorders. Biochem Biophys Res Commun. Sep 10;724:150218. doi: 10.1016/j.bbrc.2024.150218.
Post R.M., Ballenger J.C, Hare T.A. et al. (1980) Cerebrospinal fluid GABA in normals and patients with affective disorders. Brain Research Bulletin, Vol. 5, Suppl. 2, Pages 755-759.
Murphy K., Kubin Z.J., Shepherd J.N. et al. (2010) Valeriana officinalis root extracts have potent anxiolytic effects in laboratory rats. Phytomedicine. Jul;17(8-9):674-8. doi: 10.1016/j.phymed.2009.10.020.
Yoo D.Y., Choi J.H., Kim W. et al. (2011) Effects of Melissa officinalis L. (lemon balm) extract on neurogenesis associated with serum corticosterone and GABA in the mouse dentate gyrus. Neurochem Res. Feb;36(2):250-7. doi: 10.1007/s11064-010-0312-2.
Kennedy D., Okello E., Chazot P. et al. (2018) Volatile Terpenes and Brain Function: Investigation of the Cognitive and Mood Effects of Mentha × Piperita L. Essential Oil with In Vitro Properties Relevant to Central Nervous System Function. Nutrients. Aug 7;10(8):1029. doi: 10.3390/nu10081029
Gupta R.C., Lall R., Srivastava A. (2021) Nutraceuticals. Efficacy, Safety and Toxicity. Book. Second Edition. https://doi.org/10.1016/C2019-0-02045-6
Andreatini R., Sartori V.A., Seabra M.L. et al. (2002) Effect of valepotriates (valerian extract) in generalized anxiety disorder: a randomized placebo-controlled pilot study. Phytother Res. Nov;16(7):650-4. doi: 10.1002/ptr.1027.
Awad R., Muhammad A., Durst T. et al. (2009) Bioassay-guided Fractionation of Lemon Balm (Melissa officinalis L.) using an In Vitro Measure of GABA Transaminase Activity. PHYTOTHERAPY RESEARCH Phytother. Res. 23, 1075–1081.
He B., Chen Y., Yu S. et al. (2022) Food plant extracts for sleep-related skin health: Mechanisms and prospects. Food Bioscience, Vol. 49, Oct. https://doi.org/10.1016/j.fbio.2022.101951
Triantaphyllou K., Blekas G., Boskou D. (2001 Antioxidative properties of water extracts obtained from herbs of the species Lamiaceae. Int J Food Sci Nutr.;52:313–317
Miraj S., Rafieian-Kopaei, Kiani S. (2017) Melissa officinalis L: A Review Study With an Antioxidant Prospective. J Evid Based Complementary Altern Med. Jul;22(3):385-394. doi: 10.1177/2156587216663433.
Ozarowski M., Mikolajczak P.L., Piasecka A. et al. (2016) Influence of the Melissa officinalis Leaf Extract on Long-Term Memory in Scopolamine Animal Model with Assessment of Mechanism of Action. Evid Based Complement Alternat Med.;2016:9729818. doi: 10.1155/2016/9729818.
Hudz N., Kobylinska L., Pokajewicz K. et al. (2023) Mentha piperita: Essential Oil and Extracts, Their Biological Activities, and Perspectives on the Development of New Medicinal and Cosmetic Products. Molecules. Nov 6;28(21):7444. doi: 10.3390/molecules28217444
Hanafy D.M., Burrows G.E., Prenzler P.D. et al. (2020) Potential Role of Phenolic Extracts of Mentha in Managing Oxidative Stress and Alzheimer's Disease. Antioxidants (Basel). Jul 17;9(7):631. doi: 10.3390/antiox9070631.
Sattayakhom A., Wichit S., Koomhin P. (2023) The Effects of Essential Oils on the Nervous System: A Scoping Review. Molecules. Apr 27;28(9):3771. doi: 10.3390/molecules28093771.