16 лютого, 2026
Жіноче здоров’я в епоху змін: гормональна терапія як інструмент якості життя
На початку листопада компанія «Гедеон Ріхтер» провела масштабну освітню подію, присвячену сучасним підходам до профілактики та лікування захворювань акушерсько-гінекологічного профілю. Захід об’єднав провідних експертів галузі, науковців і лікарів-практиків з усіх регіонів України, створивши платформу для обміну знаннями, досвідом і клінічними інсайтами. Центральною темою цьогорічної конференції стало переосмислення традиційних уявлень про жіноче здоров’я: акцент було зроблено на подоланні фобій, руйнуванні стереотипів і впровадженні персоналізованих терапевтичних стратегій у веденні пацієнток із гінекологічними захворюваннями.
Доктор медичних наук, професор Світлана Іванівна Жук присвятила свою доповідь сучасним терапевтичним можливостям у веденні жінок з дисменореєю та ендометріозом. Так, дисменорея – одне з найпоширеніших гінекологічних порушень, яке суттєво знижує якість життя жінок. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), її поширеність серед невагітних становить 8,8%, з них 5-15% мають тяжкий перебіг (Li et al., 2020). Менструальний біль часто помилково сприймається як норма, що не потребує лікування.
На особливу увагу заслуговує ендометріоз – хронічне захворювання з тазовим болем, непліддям і психоемоційними порушеннями. У 71% таких жінок спостерігається хронічний біль, у 30-45% – труднощі із зачаттям, а у 84% – поєднання симптомів (De Graaff et al., 2013), що ускладнює діагностику й лікування та створює значний соціально-економічний тягар (Simoens et al., 2012).
Сучасна терапія дисменореї спрямована на зменшення спазмів, стабілізацію гормонального фону та покращення психоемоційного стану. В цьому контексті Дровеліс – перший комбінований пероральний контрацептив (КПК) із природним естрогеном естетролом (E4) і дроспіреноном (DRSP) – демонструє як контрацептивну, так і терапевтичну ефективність.
Естетрол – природний натуральний естроген, який має високу біодоступність (69%), не метаболізується в естрадіол чи естріол, вибірково активує ядерні рецептори естрогенів ERα, знижуючи ризик побічних ефектів (Creinin et al., 2024). Естетрол – єдиний естроген, який у різних тканинах діє селективно: агоніст – в ендометрії, нейтральний – у печінці, антагоніст – у молочних залозах. Дроспіренон (прогестин, який входить до складу КПК Дровеліс) зменшує затримку рідини та покращує контроль циклу. Схема прийому Дровеліс 24/4 забезпечує стабільність гормонального фону та достатній контроль циклу, а саме зменшення товщини ендометрію до <5 мм, що покращує контроль циклу та знижує ризик міжменструальних кровотеч (Duijkers et al., 2021). У дослідженнях препарат мав мінімальний вплив на коагуляційні маркери порівняно з етинілестрадіолом (ЕЕ) (Morimont et al., 2022; Douxfils et al., 2020) і стабільний метаболічний профіль протягом 13 циклів (Chen et al., 2022).
У дослідженні FREEDOM C301 73,1% жінок були задоволені препаратом, 82,1% – готові продовжити його застосування (Apter et al., 2016). Дровеліс схвалений Управлінням з контролю за якістю продуктів харчування та лікарських засобів США (FDA) і Міністерством охорони здоров’я України.
Крім гінекологічного ефекту, естетрол має нейропротекторні властивості: зменшує ушкодження мозку при гіпоксії, запобігає окислювальному стресу та стимулює нейрогенез (Tsikitishvili et al., 2014), що відкриває перспективи його застосування і в нейроендокринології.
Отже, Дровеліс – це не лише контрацепція, а й сучасний терапевтичний інструмент для жінок із дисменореєю й ендометріозом, що поєднує ефективність, безпеку та покращення якості життя.
Лікар-дерматовенеролог, доктор медичних наук, професор Наталія Юріївна Резніченко висвітлила клінічні особливості гіперандрогенних станів крізь призму дерматологічної практики. Вона зауважила, що до дерматологічних проявів належать не лише акне та себорейний дерматит, а й патологія волосся – гірсутизм і андрогенетична алопеція (АГА, випадіння волосся за жіночим типом), а також пігментні порушення, як-от acanthosis nigricans, мелазма, навколоротовий дерматит. Обмежені кератодермії, включно із синдромом Хакстхаузена, в молодих жінок можуть бути маркерами гіперандрогенії, а рецидивуючий гідраденіт – хронічним дерматологічним проявом гормонального дисбалансу.
Лікування АГА в жінок передбачає насамперед корекцію гіперандрогенії, зокрема за допомогою КПК, доповнених топічною терапією та методами апаратної дерматології. Серед засобів системної дії на особливу увагу заслуговує хлормадинону ацетат (ХМА), що входить до складу препарату Белара. Його ефективність зумовлена впливом на ключові патогенетичні ланки гіперандрогенії: блокуванням 5α-редуктази, пригніченням синтезу андрогенів у надниркових залозах і яєчниках, зменшенням рівня дигідротестостерону та активності андрогенових рецепторів у шкірі.
ХМА у складі Белара чинить виражену периферичну дію на шкіру, знижуючи секрецію себуму, запальні прояви, трансепідермальну втрату води та оксидативний стрес. У клінічному дослідженні Белара сприяла покращенню гідратації шкіри обличчя вже після трьох циклів прийому з поступовим наближенням показників до рівня нормальної шкіри (Александрова та співавт., 2021). Це особливо важливо для пацієнток із сухим або комбінованим типом шкіри, у яких андрогенна стимуляція сальних залоз порушує бар’єрну функцію.
Крім дерматологічної ефективності, Белара демонструє метаболічну нейтральність: не впливає на глікемічний контроль, артеріальний тиск, масу тіла чи ліпідний профіль, не провокує дисліпідемію та не підвищує ризику тромбоутворення. Завдяки цьому Белара може бути безпечним варіантом для жінок із серцево-судинними ризиками, включно з пацієнтками віком >40 років. На відміну від деяких гестагенів, ХМА потенціює кардіопротекторну дію естрогенів, знижуючи ризики, пов’язані з тромбозами та атеросклерозом, і не порушує коагуляційного балансу.
Доктор медичних наук, професор Галина Іванівна Резніченко акцентувала увагу на важливості комплексного підходу до гіперандрогенних станів, які в умовах хронічного стресу, соціальної нестабільності та демографічного спаду в Україні набувають особливої актуальності.
Психоемоційне навантаження, спричинене війною, втратою житла чи рідних, активує гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову вісь, що порушує гормональний баланс і підвищує рівень андрогенів, негативно впливаючи на репродуктивне здоров’я. Частота гіперандрогенії серед жінок репродуктивного віку становить 10-30% (Романенко та співавт., 2020; Резніченко та ін., 2019; Teede et al., 2023). Найпоширенішими дерматологічними проявами є акне (до 90% дівчат віком <18 років), себорейний дерматит (10-15% жінок віком 18-40 років), АГА (20-40%) та гірсутизм (10-15%), особливо при синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ) або наднирковій гіперандрогенії. Акне суттєво знижує якість життя, підвищуючи ризик тривожності, депресії та суїцидальних думок.
Корекція способу життя – раціональне харчування, фізична активність і відмова від шкідливих звичок – сприяє зниженню маси тіла, нормалізації рівня андрогенів і покращенню клінічних проявів (Lim S.S., 2019). Такий підхід є основою ефективної тактики лікаря.
Для медикаментозної корекції гіперандрогенії КПК мають бути не лише ефективними, а й безпечними при тривалому застосуванні. ХМА в Беларі демонструє один із найнижчих ризиків венозних тромбоемболій серед КПК, що робить Белару доцільним вибором для жінок з акне, себореєю та СПКЯ.
У разі протипоказань до КПК або за їх непереносимості альтернативою є спіронолактон (Верошпірон), який пригнічує синтез андрогенів, блокує рецептори та інгібує 5α-редуктазу. Він ефективний при акне, особливо в жінок із периферичною гіперандрогенією, і може застосовуватися як самостійно, так і в комбінації з Белара (Gollnick et al., 2003; Han et al., 2021). Згідно з рекомендаціями Американської академії дерматології, з 2016 року спостерігається зростання призначень спіронолактону на тлі обмеження антибіотикотерапії (Barbieri et al., 2018). Його тривалий профіль безпеки підтверджено низкою досліджень (Rathnayake & Sinclair, 2010; Ayatollahi et al., 2021).
Комбіноване застосування Белари та Верошпірону (50 мг у І фазу циклу, 75 мг у ІІ його фазу) протягом 6 міс сприяє вираженішому зменшенню акне, нормалізації гормонального профілю та покращенню якості життя (Резніченко Н.Ю., Резніченко Г.І., 2023).
Ще одним варіантом терапії є дієногест (Савіс) – похідне 19-нортестостерону з прогестиновим і помірним антиандрогенним ефектом, що реалізується через пригнічення лютеїнізуючого гормону (ЛГ), блокування рецепторів, зниження секреції гонадотропінів (Bizzarri et al., 2014). Савіс, що містить 2 мг дієногесту без естрогену, не впливає на вуглеводний і ліпідний обміни, тому рекомендований жінкам із надмірною масою тіла, СПКЯ або протипоказаннями до естрогеновмісних КПК.
Водночас деякі антиандрогени мають обмеження щодо безпеки: флутамід – гепатотоксичний навіть у мінімальних дозах (Carmina, 2020), ципротерону ацетат – асоційований із ризиком менінгіом (EMA, 2020), а фінастерид – недостатньо ефективний для лікування гіперандрогенії. Це підкреслює важливість обґрунтованого вибору терапії з урахуванням індивідуальних ризиків.
Комбінація дієногесту (Савіс) і спіронолактону (Верошпірон) є перспективною альтернативою в лікуванні гіперандрогенних дерматопатій, особливо в пацієнток з ендокринними порушеннями, ожирінням або непереносимістю естрогенів. Такий підхід забезпечує не лише дерматологічне покращення, а й позитивно впливає на психоемоційний стан і загальне самопочуття.
Професор Ольга Володимирівна Горбунова (Національний університет охорони здоров’я (НУОЗ) України ім. П.Л. Шупика, м. Київ) наголосила на критичному стані фертильності в Україні та стратегічній ролі контрацепції у збереженні репродуктивного здоров’я. За останні 14 років народжуваність скоротилася майже втричі – з 497 до 176 тис. новонароджених, а у 2023 році коефіцієнт фертильності досяг рекордно низького рівня – 0,7 дитини на 1 жінку, що не забезпечує навіть половини необхідного для простого відтворення населення (Інститут демографії, EL PAÍS, 2023). Повномасштабна війна лише посилила демографічну кризу: за перші пів року країна втратила 6,7 млн осіб, а лише 42,9% опитаних готові планувати майбутнє для дітей саме в Україні (Бюджетна записка, 2023; соціологічне дослідження, 2022).
За визначенням ВООЗ, планування сім’ї охоплює не лише запобігання небажаній вагітності, а й вибір часу народження дитини та бажаної кількості дітей. Щороку в світі реєструється ≈120 млн незапланованих вагітностей, з яких 61% завершуються абортом (Bearak et al., 2020). Найефективнішими методами контрацепції залишаються гормональні засоби.
Сучасні гормональні контрацептиви – це не лише запобігання вагітності, а й підтримка репродуктивного здоров’я: вони нормалізують цикл, зменшують біль, стабілізують гормональний фон, покращують стан шкіри і волосся, знижують ризик кіст, міоми, мастопатії та певних онкозахворювань (Kubba, 2021). Екстрена контрацепція з левоноргестрелом знижує імовірність вагітності до 1,01% (EMA, 2014).
Серед сучасних засобів на особливу увагу заслуговує Евра – комбінований контрацептивний пластир з ЕЕ і норелгестроміном. Він забезпечує стабільне дозування гормонів, не потребує щоденного прийому, не проходить через шлунково-кишковий тракт і має додатковий 48-годинний захист при затримці заміни. Пластир діє 7 днів, замінюється тричі за цикл і наноситься на сідниці, живіт, плечі або тулуб (Abrams et al., 2001).
Норелгестромін – активний метаболіт норгестимату – імітує дію природного прогестерону, має незначну антиандрогенну активність, що корисно при гіперандрогенії, акне, гірсутизмі та ожирінні.
Найдоцільніше рекомендувати пластир Евра жінкам, які: вже мають досвід пропущених доз під час використання КПК і застосування у зв’язку із цим екстренної контрацепції; не мають чіткого розпорядку дня; є забудькуватими, неуважними або мають проблеми зі шлунково-кишковим трактом.
Евра – це надійний, зручний і безпечний метод контрацепції, що >20 років використовується в 60 країнах світу. Його переваги виходять за межі контрацепції, сприяючи гармонізації гормонального фону, покращенню якості життя та збереженню репродуктивного потенціалу. В сучасних умовах ефективне планування сім’ї – це не лише медична потреба, а й свідомий вибір на користь здоров’я, стабільності та майбутнього.
Завідувачка кафедри акушерства, гінекології та репродуктології Навчально-наукового медичного інституту Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», кандидат медичних наук Тетяна Анатоліївна Струк акцентувала увагу на важливості збереження гормонального і серцево-судинного балансу впродовж життя жінки, особливо в умовах зростання тривалості життя до >90 років у розвинених країнах. У постменопаузі основними причинами смертності залишаються серцево-судинні захворювання (ССЗ), онкопатологія, хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) і діабет, а після 70 років – нейродегенеративні та інфекційні хвороби. ССЗ щороку забирають >20 млн жіночих життів, що в 13 разів перевищує смертність через рак молочної залози (ВООЗ, 2024; IMS, 2023).
Жінки мають гірший прогноз при ішемічній хворобі серця: 50% помирають після першого інфаркту, що пов’язано з атиповими симптомами, пізнім зверненням і недостатньою адаптацією лікування (Regitz-Zagrosek, 2018). У постменопаузі вазомоторні порушення та мікросудинна дисфункція подвоюють ризик серцевих подій (ESC, 2023), а MINOCA – інфаркт без обструкції коронарних артерій – частіше трапляється саме в жінок, особливо на тлі психоемоційного стресу (IMS, 2023). Репродуктивні ускладнення, як-от прееклампсія, гестаційна гіпертензія, діабет і передчасні пологи, також асоціюються з підвищеним ризиком ССЗ у майбутньому. Після аортокоронарного шунтування смертність у жінок є вищою через дифузний характер атеросклерозу (Sallam & Watson, 2013).
Згідно з рекомендаціями Європейського товариства менопаузи й андропаузи (EMAS), для корекції ліпідного профілю доцільним є застосування системних естрогенів із перевагою трансдермальних форм при гіпертригліцеридемії. Серед прогестагенів рекомендовані мікронізований прогестерон або дидрогестерон (Anagnostis et al., 2020). Пероральний естрадіол має нижчу біодоступність і підвищує рівень С-реактивного білка, тоді як трансдермальний уникає печінкового метаболізму та має кращий профіль безпеки (Geisler et al., 1999; Goodman, 2012).
Лензетто® – дозований трансдермальний спрей естрадіолу – забезпечує високу біодоступність і комфорт завдяки технології MDTS, яка створює депо в роговому шарі шкіри, звідки естрадіол надходить у кров, минаючи печінку (Thomas & Finnin, 2004). Це дозволяє зменшити дозу та знизити ризики тромботичних і метаболічних ускладнень. На відміну від перорального естрадіолу, що метаболізується в менш активний естрон, трансдермальна форма забезпечує стабільну концентрацію активного естрадіолу, знижує ризик венозної тромбоемболії у 4 рази та не потребує генетичного скринінгу навіть у жінок із протромботичними мутаціями (Straczek et al., 2005).
У рандомізованому дослідженні Лензетто® протягом 12 тиж зменшував частоту припливів із 12 до 4 на добу, ефект був помітний уже через 2 тиж навіть при нижчих дозах (Buster et al., 2008). Згідно з Million Women Study, трансдермальний естроген має нижчий ризик розвитку раку молочної залози порівняно з пероральним або імплантованим (Beral et al., 2003). Крім контролю симптомів менопаузи, менопаузальна гормональна терапія позитивно впливає на настрій, когнітивні функції, сексуальне здоров’я, сприяє профілактиці деменції та хвороби Альцгеймера. Ранній початок терапії (до 60 років, <10 років після менопаузи) асоціюється зі зниженням загальної смертності на 30-50%.
Отже, хоча шлях до здорового довголіття без менопаузальної гормональної терапії можливий, він є значно менш ефективним. Своєчасно призначена гормональна терапія – це не лише полегшення менопаузальних симптомів, а й стратегічна профілактика ССЗ, остеопорозу, діабету та когнітивного спаду.
Доктор медичних наук, професор кафедри репродуктивної та перинатальної медицини НУОЗ України ім. П.Л. Шупика Ауріка Альбертівна Суханова представила сучасний підхід до тривалого застосування препаратів Савіс і Рієко в межах персоналізованої гормональної терапії. Міома матки та ендометріоз – хронічні захворювання, що суттєво впливають на якість життя жінок, порушуючи менструальний цикл, спричиняючи анемію, біль, репродуктивні ускладнення та ризик безпліддя. За даними досліджень, близько 70% жінок до менопаузи мають міому, а ендометріоз уражає ≈10% репродуктивного населення – >190 млн жінок у світі (Zondervan et al., 2020; Donnez & Dolmans, 2016; Al-Hendy et al., 2017).
Обидві патології часто поєднуються, мають спільні ланки патогенезу та потребують мультидисциплінарного підходу. Лікування призначається з урахуванням віку, репродуктивних планів і супутніх станів.
Сучасна гінекологія тяжіє до мінімально інвазивних технік – гістероскопії, лапароскопії – та консервативних методів, що дозволяють зберегти матку і фертильність. Наприклад, при субмукозних міомах >3-4 см рекомендована передопераційна підготовка. Рієко – перший комбінований антагоніст гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ), схвалений у Європі для лікування міоми й ендометріозу, – зменшує розміри вузлів, крововтрату та анемію, покращуючи умови для гістерорезектоскопії (Summary of Product Characteristics, 2023; Donnez et al., 2021).
До складу Рієко входять релуголікс (40 мг), естрадіол (1 мг) і норетистерону ацетат (0,5 мг), що забезпечує контроль симптомів без гормонального дефіциту. Механізм дії полягає у блокаді рецепторів ГнРГ у гіпофізі, пригніченні секреції ЛГ і фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) та зниженні рівня естрогену й прогестерону. В дослідженні 2025 року 97% жінок відновили овуляцію до 36-го дня після завершення терапії, а на 52-му тижні 87,7% досягли клінічного ефекту: зменшення менструальної крововтрати – 89,9%, об’єму матки – 14,1%, вузлів – 18%, половина пацієнток повідомила про повне зникнення болю вже на 24-му тижні (Summary of Product Characteristics, 2023).
Успіх терапії залежить від знання фармакології, структурованого консультування та дотримання алгоритмів: клінічне інтерв’ю, обстеження, візуалізація, індивідуальний вибір лікування – медикаментозного, хірургічного чи з використанням допоміжних репродуктивних технологій.
Антагоністи ГнРГ, зокрема релуголікс у складі Рієко, мають перевагу над агоністами: швидке пригнічення ФСГ і ЛГ без ефекту «спалаху», менший ризик вазомоторних побічних ефектів, контрольований період напіввиведення, швидке відновлення циклу, зручна пероральна форма та стабільний емоційний фон (Donnez & Dolmans, 2021; Othman et al., 2024; Chwalisz et al., 2012).
Терапія Рієко демонструє стійке зменшення симптомів дисменореї протягом 2 років і швидке відновлення менструального циклу після завершення лікування (Becker et al., 2024; Giudice et al., 2022; Jukes et al., 2023).
У стратегічному виборі між Савісом і Рієко слід ураховувати клінічну картину: дієногест (Савіс) – препарат першої лінії при легкому або помірному ендометріозі з вираженим антипроліферативним ефектом; релуголікс-комбінація (Рієко) – оптимальна при тяжких симптомах, супутній міомі, анемії або необхідності збереження фертильності. Обидва препарати – ефективні інструменти персоналізованої терапії, адаптовані до потреб сучасної жінки.
Завідувач хірургічного відділення клініки «Інномед», акушер-гінеколог, онкогінеколог Вагіф Етібарович Абдуллаєв порушив важливе клінічне питання: чи завжди доцільне призначення гормональної терапії після гістерорезектоскопії поліпів ендометрію? Він акцентував увагу на тому, що гіперпластичні процеси ендометрію (ГПЕ) – це гістологічно підтверджені стани, що визначаються за співвідношенням залозистого і стромального компонентів та наявністю атипії (Mutter & Ferenczy, 2014). Основними патогенетичними чинниками є ановуляція та дефіцит прогестерону, які спричиняють гіперестрогенію, порушення апоптозу, запалення і рецепторну дисфункцію. Все це створює умови для трансформації ГПЕ в ендометріальну інтраепітеліальну неоплазію (EIN) і, зрештою, в карциному. Рак ендометрію – поширена гінекологічна онкопатологія, яка в 2023 році становила 3,6% усіх онкозахворювань у жінок у США (American Cancer Society, 2023).
До основних факторів ризику належать вік >35 років, ановуляторне безпліддя, СПКЯ, ожиріння, діабет, метаболічний синдром, пізня менопауза, гіпотиреоз, куріння та обтяжений сімейний анамнез. Важливу роль відіграють також патології печінки й надниркових залоз, хронічний ендометрит і неконтрольоване застосування естрогенів. Зокрема, замісна терапія естрогенами без прогестагену підвищує ризик ГПЕ в жінок зі збереженою маткою (Jing Wang Chiang et al., 2023).
Окрему увагу слід приділити рецидивам ендометріальних поліпів після гістероскопії, які частіше виникають у пацієнток із високим індексом маси тіла, великим діаметром поліпа та гормональними порушеннями (Li et al., 2025). У цьому контексті ефективним рішенням є використання внутрішньоматкової системи з левоноргестрелом (LNG-IUS), яка продемонструвала 100% регресію ГПЕ без атипії через 6 міс лікування порівняно із 64% для медроксипрогестерону (Ørbo et al., 2014). Крім того, встановлення LNG-IUS знижує потребу в гістеректомії (Abu Hashim et al., 2015), хоча після її вилучення рецидиви можуть сягати 33%, що потребує подальшого моніторингу (Dolapcioglu et al., 2013).
Для жінок репродуктивного віку без атипії доцільним є застосування КПК. Зокрема, дезогестрел у складі препарату Регулон® чинить антипроліферативну дію, змінюючи експресію прогестеронових рецепторів і знижуючи маркери проліферації (Matasariu et al., 2022). Безперервне введення гормонів виявилося ефективнішим за циклічне (Seracchioli et al., 2009).
Регулон® – комбінований гормональний контрацептив, що містить дезогестрел (0,15 мг) та ЕЕ (0,03 мг), – може бути корисним і в передопераційній підготовці ендометрію, зокрема перед гістероскопічними втручаннями, як-от поліпектомія. Дезогестрел сприяє зменшенню товщини ендометрію та покращенню візуалізації, що підтверджено клінічними дослідженнями (Mardanian et al., 2024).
З огляду на високу поширеність і онкологічний потенціал гіперпроліферативних процесів ендометрію особливу увагу слід приділяти профілактиці рецидивів. Основні фактори ризику – підвищений індекс маси тіла, потовщення ендометрію та гормональні зміни. Найефективнішим методом діагностики залишається гістероскопія в поєднанні з пайпель-біопсією. Для профілактики рецидивів застосовують LNG-IUS, прогестини та КПК. Регулон завдяки комбінації ЕЕ та дезогестрелу чинить виражений антипроліферативний ефект, сприяючи стабілізації ендометрію.
У випадках поєднаної патології, зокрема гіперплазії та аденоміозу, доцільним є призначення дієногесту (Савіс), який має протизапальну й антипроліферативну дію, ефективно контролює симптоми ендометріозу та знижує ризик гіперпластичних змін (Matasariu et al., 2022).
Отже, ГПЕ мають високий ризик рецидиву та онкологічної трансформації, тому потребують індивідуалізованого підходу до терапії й профілактики. LNG-IUS, КПК із дезогестрелом (Регулон) і дієногест (Савіс) демонструють ефективність у стабілізації ендометрію, зниженні проліферації та підготовці до хірургічних втручань, особливо в умовах поєднаної патології. Раціональний вибір препарату залежить від клінічної картини, репродуктивних планів і супутніх факторів ризику.
Доцент кафедри онкології, променевої терапії, онкохірургії та паліативної допомоги Харківського національного медичного університету, кандидат медичних наук Ольга Олександрівна Білодід порушила важливе питання: чи завжди лікування, спрямоване на видалення вірусу папіломи людини (ВПЛ), тотожне його елімінації? У контексті раку шийки матки, який є інфекційним захворюванням, спричиненим переважно онкогенними типами ВПЛ 16 і 18, це питання набуває особливої актуальності.
Ефективним рішенням є Папілокеа – вагінальний гель на основі натуральних компонентів, розроблений компанією Gedeon Richter. Його дія спрямована на реепітелізацію зони трансформації шийки матки, відновлення мікробіоти та створення захисного бар’єра. Препарат рекомендований жінкам з LSIL, CIN1-CIN2, інфікованим ВПЛ, без показань до хірургічного втручання. До складу гелю входять ніосоми (гіалуронова кислота, β-глюкан, BioEcolia®, Aloe vera), що забезпечують зволоження, протизапальну дію та підтримку мікробіоти, а також фітосоми (Centella asiatica, Neem, Coriolus versicolor), які сприяють регенерації, реепітелізації та імуномодуляції.
На особливу увагу заслуговує Coriolus versicolor – гриб із потужними імуномодулювальними властивостями. Його полісахаропептиди активують NK-клітини, інтерферон-γ та фактор некрозу пухлини, сприяючи апоптозу трансформованих клітин (Saleh et al., 2020; Habtemariam, 2021).
Клінічна ефективність Папілокеа підтверджена в дослідженнях PALOMA 1 і PALOMA 2. Зокрема, в PALOMA 2 кліренс високоризикових типів ВПЛ після 6 міс лікування становив 88,5% проти 46,4% у контрольній групі, а для типів 16, 18, 31 – 93,3% проти 30,8% (PALOMA 2, 2023). Інтенсивний режим дозування – щодня протягом 3 міс, потім – через день ще 3 міс – забезпечив найкращі результати (PALOMA 2, 2023).
Отже, Papilocare® – це запатентований мукоадгезивний гель, що поєднує біотехнологічні компоненти для елімінації від ВПЛ, репарації цервікальних уражень та підтримки вагінальної мікробіоти. Його ефективність визнана міжнародними асоціаціями (ASCCP, EFC, ESG).
Підготувала Людмила Суржко
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 23-24 (610-611), 2025 р
