17 квітня, 2026
Війна змінила статистику онкологічних захворювань у прифронтових громадах: рак діагностують рідше, але на пізніших стадіях
Під час повномасштабної війни в Україні кількість виявлених випадків онкологічних захворювань зменшилася. Водночас це не означає, що люди стали хворіти рідше. Навпаки, лікарі та дослідники говорять про небезпечну тенденцію пізньої діагностики, спричинену зменшенням звернень до лікарів і гіршою доступністю обстежень.
Про це йдеться у звіті, підготовленому дослідницькою агенцією Sense Research на замовлення благодійного фонду Mission Kharkiv. У межах проєкту було проаналізовано офіційні епідеміологічні дані за період із 2012 по 2024 рік, проведено інтерв’ю та фокус-групи із 35 лікарями, а також опитано 340 пацієнтів з онкологічними захворюваннями, які проживають у прифронтових громадах Харківської та Сумської областей.
«Тема проєкту дуже чутлива, а схожі дослідження – рідкість в Україні. Ми працювали в умовах суттєвих обмежень: браку достовірних епідеміологічних даних, внутрішньої та зовнішньої міграції, різної тривалості порівнюваних періодів та інших факторів», – пояснює засновниця дослідницької агенції Sense Research Світлана Больман. «Водночас ці обмеження не знижують аналітичної цінності результатів, а радше окреслюють межі їхньої інтерпретації та практичного застосування», – підсумовує пані Світлана.
Профілактика майже зникла
Найтривожнішим сигналом стало зміщення стадій, на яких виявляють рак. Частка діагнозів на І-ІІ ст. зменшилася; натомість кількість випадків, виявлених уже на IV ст., зросла. Це означає гірші прогнози лікування та вищі ризики смертності.
Як зазначається у звіті, під час війни скринінги та профілактичні огляди відійшли на другий план. Лікарі пояснюють це тим, що люди зосереджені на безпеці та базовому виживанні, а не на планових медичних візитах. Майже кожен другий пацієнт не вважав свої перші симптоми достатньо серйозними, щоб негайно звернутися до лікаря.
Чи важливі гроші та місце проживання?
Хоча Програма медичних гарантій передбачає безкоштовні послуги та медикаменти, опитані в дослідженні пацієнти з тих чи інших причин частково оплачували діагностику або лікування – 7 із 10 хворих мали додаткові фінансові витрати.
Водночас 62% респондентів усе ж таки отримували частку медичної допомоги безоплатно від держави. Лікарі додають, що не всі сучасні методи лікування покриваються державними програмами, зокрема імунна та таргетна терапія.
Дослідження також показує, що доступ до обстежень значною мірою залежить від місця проживання. В селах і малих громадах доступний лише базовий перелік аналізів, тоді як КТ, МРТ або мамографію можна зробити переважно в обласних центрах. Поїздки ускладнені безпековими ризиками, чергами та відключеннями електроенергії. У результаті жителі обласних центрів значно частіше оцінюють доступ до онкологічної допомоги як високий, ніж мешканці районів і сільської місцевості.
Як війна впливає на психіку онкопацієнтів і роботу лікарів?
Пацієнти з онкологічними захворюваннями демонструють високий рівень стресу. Найуразливішими до стресу виявилися жінки, люди з нижчим рівнем доходу та пацієнти, які тривалий час чекали на встановлення діагнозу.
Водночас лікарі змушені адаптувати свою роботу до умов війни. Вони намагаються «ущільнювати» маршрути пацієнтів, щоб за один візит пройти максимальну кількість обстежень, підбирають альтернативні медичні заклади залежно від безпекової ситуації та наявності ліків, а також виконують не лише медичну, а й психологічну і навігаційну роль для хворих. З огляду на це дослідники наголошують на необхідності покращити та пришвидшити процес діагностики можливих онкологічних захворювань, активніше супроводжувати пацієнтів (особливо старшого віку) та зменшити фінансові й інформаційні бар’єри доступу до медичної допомоги.
Про дослідження «Голос спільноти: стрес, онкологія та право на здоров’я»
Дослідження в межах проєкту «Голос спільноти: стрес, онкологія та право на здоров’я» на замовлення благодійного фонду Mission Kharkiv провели дослідницькі компанії Sense Research та New Image MG за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізується за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida) у партнерстві з Фондом Східна Європа.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 4 (615), 2026 р
