11 травня, 2026
Комплексне медичне офтальмологічне обстеження дорослих: настанова належної клінічної практики Американської академії офтальмології. Частина 2
Частина 1 Частина 2
Пацієнти можуть звертатися по комплексне медичне офтальмологічне обстеження з різних причин; його рекомендують тим, кого не оглядали тривалий час, а також при першому візиті (з інтервалами залежно від віку та факторів ризику). Ретельний огляд дає змогу виявляти як поширені порушення органа зору та пов’язаних структур, так і рідкісні, але небезпечні стани (наприклад, пухлини), а також очні прояви системних захворювань. Усім, особливо пацієнтам із факторами ризику, потрібні періодичні огляди для раннього виявлення та лікування хвороб і запобігання втраті зору; за наявності діагностованої патології регулярне комплексне спостереження оптимізує моніторинг і терапію. За своєчасного й адекватного втручання захворювання, що загрожують сліпотою (глаукома, катаракта, вікова макулярна дегенерація (ВМД), діабетична ретинопатія, ускладнення міопії високого ступеня), часто мають кращий прогноз, а дослідження свідчать, що до 40% випадків сліпоти можна було б запобігти чи пом’якшити за умови своєчасного офтальмологічного скринінгу й лікування.
Найважливіші рекомендації
Рекомендована частота комплексних медичних офтальмологічних оглядів для дорослих за відсутності симптомів і факторів ризику патології очей (а також для пацієнтів, які не мають факторів ризику захворювань очей):
- вік <40 років – кожні 5-10 років;
- 40-54 роки – кожні 2-4 роки;
- 55-64 роки – кожні 1-3 роки;
- ≥65 років – кожні 1-2 роки.
Частіші комплексні медичні офтальмологічні огляди рекомендовані дорослим, які мають фактори ризику первинної відкритокутової глаукоми, як-от цукровий діабет (ЦД), старший вік, сімейний анамнез, належність до чорношкірої раси та латиноамериканське/іспаномовне походження.
Час і частота обстеження для пацієнтів із ЦД залежать від його типу, а в жінок – ще й від статусу вагітності:
- ЦД 1 типу – перше обстеження через 5 років із початку захворювання, надалі – щороку;
- ЦД 2 типу – перше обстеження на момент установлення діагнозу, надалі – щонайменше щороку;
- жінки із ЦД 1 або 2 типу, які є вагітними чи планують вагітність, – перше обстеження до зачаття, потім – на ранніх термінах І триместру; подальші рекомендації залежать від результатів огляду.
Куріння є фактором ризику багатьох захворювань очей, тому слід заохочувати відмову від нього.
Офтальмолог оцінює та інтегрує результати комплексного офтальмологічного обстеження з усіма аспектами стану здоров’я пацієнта і його соціального статусу, щоб визначити відповідну тактику подальших дій. За результатами оцінювання хворих розподіляють до однієї з трьох загальних категорій: без факторів ризику, із факторами ризику та зі станами, що потребують втручання.
Категорія I: пацієнти без факторів ризику
Коли результати первинного комплексного обстеження в межах норми чи виявлені лише порушення рефракції, що потребують коригувальних лінз, офтальмолог обговорює результати з пацієнтом і надає рекомендації щодо строків повторного огляду. Хоча це вважається категорією низького ризику, періодичні повторні огляди показані для виявлення нових безсимптомних або нерозпізнаних очних захворювань, як-от глаукома, діабетична ретинопатія та ВМД, оскільки частота цих патологій із віком зростає.
5-річне спостережне дослідження показало, що в пацієнтів віком ≥65 років, у яких регулярніше відбувалися офтальмологічні огляди, зниження зору та функціонального статусу було меншим порівняно з тими, хто рідше проходив обстеження. З кожним додатковим роком, у який пацієнт мав огляд в офтальмолога, зростала ймовірність можливості читання тексту дрібним шрифтом і зберігання повсякденної активності. Також знижувався ризик появи нових обмежень у повсякденній діяльності та діях, необхідних для самообслуговування: приготування їжі, керування фінансами, купівля продуктів або речей для особистих потреб, виконання домашніх робіт і користування телефоном.
Опублікованих доказів, які б чітко визначали оптимальну частоту офтальмологічних оглядів у пацієнтів віком <65 років без симптомів чи ознак порушень зору, небагато. Існують дані, котрі свідчать про те, що клінічно значущі патологічні зміни очного дна в безсимптомних пацієнтів частішають із віком, проте діагностична віддача огляду очного дна з мідріазом у безсимптомних пацієнтів є низькою, особливо в молодших вікових групах.
За відсутності симптомів або інших показань після первинного комплексного медичного офтальмологічного обстеження рекомендуються періодичні огляди із частотою, яка враховує зв’язок між збільшенням віку та ризиком безсимптомного або недіагностованого захворювання. Під час кожного комплексного обстеження офтальмолог повторно оцінюватиме пацієнта, щоб визначити необхідний строк наступного візиту.
Дорослим без ознак або факторів ризику захворювань очей слід пройти комплексне медичне офтальмологічне обстеження у віці 40 років, якщо вони раніше його не проходили.
Проміжні оцінювання (наприклад, скринінги, рефрактометрія чи менш розширені обстеження) показані в разі епізодичних незначних проблем і скарг або для заспокоєння пацієнта. Інші ситуації можуть потребувати комплексного медичного офтальмологічного обстеження. Обсяг проміжного обстеження визначається станом пацієнта, симптомами та клінічним судженням офтальмолога.
Категорія II: пацієнти із факторами ризику
Пацієнт вважається таким, що має підвищений ризик, якщо під час обстеження виявляються ознаки, які можуть свідчити про потенційно патологічний стан, або ідентифіковані фактори ризику розвитку офтальмологічного захворювання, проте на цей момент втручання не потребується. В таких випадках доцільне ретельніше диспансерне спостереження з метою моніторингу стану органа зору та раннього виявлення ознак захворювання за допомогою додаткових методів обстеження.
Офтальмолог визначає оптимальний інтервал подальшого спостереження для кожного пацієнта з урахуванням наявності ранніх симптомів і ознак, факторів ризику, початку захворювання та ймовірної швидкості його прогресування. Наприклад, пацієнти з високим ступенем міопії можуть потребувати щорічного огляду сітківки. Особи африканського походження можуть потребувати частіших обстежень через вищий ризик більш раннього початку та швидшого прогресування глаукоми. Рекомендується, щоб пацієнти зі станами та факторами ризику, наведеними в таблиці, проходили комплексне офтальмологічне обстеження в зазначені інтервали.
|
Таблиця. Комплексне офтальмологічне обстеження пацієнтів із ЦД або факторами ризику глаукоми |
||
|
Стани / фактори ризику |
Частота проведення оцінки* |
|
|
рекомендований час першого обстеження |
подальше спостереження |
|
|
ЦД |
|
|
|
Тип 1 |
через 5 років від дебюту* |
щороку** |
|
Тип 2 |
на момент встановлення діагнозу |
щороку** |
|
ЦД до настання вагітності (тип 1 або 2) |
до зачаття та на ранніх строках І триместру |
◆ Інтервали визначаються залежно від результатів первинного огляду ◆ За відсутності ретинопатії або за наявності легкої чи помірної непроліферативної діабетичної ретинопатії (НПДР): огляд кожні 3-12 міс ◆ За тяжкої НПДР або тяжчих стадій: огляд кожні 1-3 міс |
|
Фактори ризику глаукоми |
Частота проведення оцінки |
|
|
≥65 років |
кожні 1-2 роки |
|
|
55-64 роки |
кожні 1-2 роки |
|
|
40-54 роки |
кожні 1-3 роки |
|
|
<40 років |
кожні 2-5 років |
|
|
Примітки: * оцінка офтальмологом ступеня ризику, патологічних змін або потенційної втрати зорової функції може обумовлювати частіші огляди, ніж зазначено. За наявності додаткових факторів ризику глаукоми слід керуватися рекомендаціями щодо підозри на первинну відкритокутову глаукому; |
||
Категорія III: стани, що потребують втручання
У пацієнтів із наявною офтальмологічною патологією або порушеннями рефракції офтальмолог призначає окуляри, контактні лінзи або інші оптичні засоби; проводить медикаментозне лікування; організовує додаткові обстеження, тестування та подальше спостереження за потреби; виконує нехірургічні чи хірургічні втручання, включно з лазерною хірургією, за наявності показань.
Офтальмолог інформує пацієнта про результати обстеження та необхідність подальшої діагностики, лікування або спостереження. Відповідні офтальмологічні дані також мають бути передані лікарю первинної ланки або іншим спеціалістам за потреби. В разі виявлення системної патології офтальмолог може рекомендувати додаткове обстеження або скерувати до профільного спеціаліста.
Реабілітація зору спрямована на максимальне відновлення функціональних можливостей пацієнта; хворі зі зниженими зоровими функціями отримують користь від програми реабілітації зору та соціальної підтримки.
Роль офтальмолога в організації медичного офтальмологічного огляду
Серед усіх медичних фахівців саме офтальмолог як лікар із повною медичною освітою найкраще поєднує глибоке розуміння патології органа зору та механізмів захворювань, знання щодо офтальмологічних проявів системних хвороб, а також клінічні навички діагностики, лікування та ухвалення медичних рішень. Це робить офтальмолога найкваліфікованішим спеціалістом для проведення, контролю та інтерпретації результатів комплексного офтальмологічного обстеження. Часто відповідні діагностичні процедури та збір даних виконуються підготовленим медичним персоналом під наглядом офтальмолога.
За матеріалами: https://www.aao.org/education/preferred-practice-pattern/comprehensive-adult-medical-eye-evaluation-ppp.
Реферативний огляд підготувала Марія Ареф’єва
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 6 (617), 2026 р
