26 грудня, 2025
Подагра та гіперурикемія: «нові старі» рішення вікових проблем
За матеріалами ІХ Національного конгресу ревматологів України з міжнародною участю «Нові можливості в ревматології: від теорії до практики»
12-14 листопада в Києві відбувся ІХ Національний конгрес ревматологів України з міжнародною участю. В межах цієї масштабної події було організовано круглий стіл «Подагра та гіперурикемія: «нові старі» рішення вікових проблем», який провели доктор медичних наук, професор Дмитро Геннадійович Рекалов (ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. М.Д. Стражеска НАМН України», м. Київ) і завідувачка кафедри нефрології та нирковозамісної терапії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Стелла Вікторівна Кушніренко.
Діагностика та менеджмент подагри
Розпочинаючи обговорення проблеми, професор Д.Г. Рекалов наголосив, що за останні 20 років поширеність подагри подвоїлася [1]. Госпіталізація щодо подагри перевищує таку щодо ревматоїдного артриту [2]. Проблема підвищеного рівня сечової кислоти (СК) пов’язана, зокрема, з підвищеною кардіоваскулярною летальністю. Пацієнти, які страждають на подагру, особливо на її тофусну форму, мають вищий ризик летальності [3]. Кількість публікацій, присвячених проблематиці подагри та гіперурикемії (ГУ), зростає [4]. Але ще в 20-х роках XX ст. були роботи, в яких йшлося про асоціацію між підвищенням артеріального тиску (АТ), гіперглікемією та підвищеним рівнем СК (рСК).
Завдяки сучасним дослідженням зрозуміло, що СК має властивості як антиоксиданта, так і прооксиданта. Продукування СК – екстрацелюлярного антиоксиданта – супроводжується інтрацелюлярним оксидативним стресом [5]. Саме тому СК розглядається як чинник не лише подагри, а й інших поширених захворювань.
Менеджмент подагри розпочинається з підтвердження діагнозу [6, 7]. Для цього використовують високоенергетичну комп’ютерну томографію або суглобову аспірацію з метою виявлення кристалів моноурату натрію (МУН) із допомогою поляризаційної мікроскопії, але ці методи в Україні недоступні. Щоб установити діагноз, українські лікарі використовують УЗД і набір клінічних даних.
Після підтвердження діагнозу необхідно прагнути знизити рСК, проводити профілактику та лікувати гострі напади. Невід’ємною складовою лікування є зміна способу життя [6]. Близько 70% випадків повторних загострень пов’язані з неадекватним менеджментом.
Ціль терапії при подагрі – досягнення тотального розчинення кристалів. При цьому необхідно підтримувати рСК нижче точки насичення (<360 мкмоль/л) [8]. У більшості пацієнтів із подагрою є супутня патологія, яку слід враховувати. Найчастіше це ураження серця, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет (ЦД) та ураження нирок [1]. Призначаючи лікування, слід пам’ятати про медикаментозну ГУ – певні препарати можуть як підсилювати відкладання кристалів МУН, так і впливати позитивно – сприяти їхньому виведенню [11].
Загальні рекомендації для пацієнтів із подагрою
Рекомендації щодо харчування та способу життя для пацієнтів із подагрою та ГУ базуються на впливі на найважливіші фактори, що спричиняють розвиток хвороби: ожиріння, харчова поведінка, вживання алкоголю, використання діуретиків [12]. Дієта допомагає залучити пацієнта до стратегії терапії та бути відповідальним за її дотримання. Шкідливим є надмірне споживання м’яса, морепродуктів, алкогольних напоїв, солодких неалкогольних напоїв, продуктів із високим вмістом фруктози. Якщо пацієнт змінює своє харчування, це може допомогти знизити рСК на 10-12% [13]. Іноді цього достатньо, але в більшості випадків – ні.
Крім обмеження тих чи інших продуктів, пацієнтам рекомендована дієта DASH (Dietary Approaches to Stop Hypertension), розроблена для зниження АТ. Було виявлено також її вплив на рівні холестерину, тригліцеридів, глюкози. Це модель збалансованого харчування з високим умістом клітковини, низьким або помірним вмістом жирів, збагачена калієм, кальцієм, магнієм, а також зі зниженим вмістом солі [14]. До рекомендованих дієт при подагрі та високому рСК належать середземноморська, гіпокалорійна, а також дієта з низьким умістом вуглеводів і жирів. Це все може допомогти в комплексному веденні хворих [12]. В австрійських рекомендаціях (2022) серед іншого зазначено, що споживання вишень (сорту Монморансі) може знизити рСК, сприяючи виведенню із сечею. Однак невизначеним залишається те, в якій дозі різні продукти (сік, концентрат, екстракт) надають найбажанішого ефекту [12].
Інтеграція натуральних продуктів із сучасною медициною
Консенсусом експертів щодо діагностики і лікування пацієнтів із ГУ та високим серцево-судинним ризиком в оновленнях 2023 року запропоновані зміни способу життя пацієнтів, зокрема додавання кави, молочних продуктів, вишні й аскорбінової кислоти [18].
Сучасні дані підтверджують зв’язок між споживанням вишні та зниженням ризику нападів подагри. Споживання концентрату вишневого соку протягом ≥4 міс зменшує гострі напади подагри завдяки протизапальній дії за рахунок інгібування секреції ІЛ-1β. Прийом вишневої цитратної суміші зумовлював значне покращення рСК і зниження СРБ. Продемонстровані статистично значущі зміни АТ, маркерів метаболізму уратів і запалення в хворих із подагрою [15-17].
Вишневий сік при подагрі вивчається протягом багатьох років. Вишні є багатим джерелом поліфенолів (природні сполуки рослинного походження, які мають антиоксидантні та протизапальні властивості). Вони також є хорошим джерелом харчових волокон і вважаються низькими за глікемічним індексом. Існує два основні типи: вишні Монморансі – терпкий сорт (містить багато поліфенолів) і солодка вишня [19]. Споживання вишні знижує рівень уратів у плазмі [20].
У дослідженнях оцінювали прийом екстракту вишні тривалістю від 1 дня до 1 року. Використовували 60-480 мл концентрованого вишневого соку або 800-1000 мг екстракту. У результаті виявлено зниження рСК, зниження маркерів запалення та оксидативного стресу, позитивний вплив на перебіг інсулінорезистентності, метаболічного синдрому. Вишня відновлювала чутливість до інсуліну. Продемонстровано позитивний ефект при хронічних запальних захворюваннях (остеоартрит), артеріальній гіпертензії і навіть за порушень сну [40].
Також є результати досліджень стосовно клінічного застосування екстракту вишні в спорті. Достатньо приймати 200 мг протягом 4-8 діб для зниження рівня запалення, TNFα, ІЛ‑6, ІЛ‑18, СРБ [40]. Клінічні дані підтверджують необхідність добавок з екстрактами вишні, збагаченими антоціанами, для сприяння відновленню спортсменів і короткострокового ергогенного ефекту (наприклад, у силових тренуваннях, марафонському бігу, їзді на велосипеді). Споживання екстрактів вишні може послабити біль та знизити рівень запальних біомаркерів, пов’язаних із розпадом скелетних м’язів. Окрім того, цей нутрицевтик може бути корисним для профілактики ССЗ і контролю подагри й артриту в поєднанні з традиційними методами лікування [40].
Вивчали вплив фенольних сполук вишні та ягід для лікування хронічних захворювань і зниження ризику ССЗ. Результати досліджень демонструють, що регулярне вживання вишні може зменшити запалення та окислювальний стрес, покращує ліпідний профіль, посилює функцію ендотелію [41, 42].
Серед протестованих вишень найвищу загальну фенольну та антиоксидантну активність має шкірка вишні Монморансі [21]. Терпкий концентрат вишневого соку характеризується найвищою здатністю до поглинання кисневих радикалів [22].
Для менеджменту пацієнтів із подагрою корисним є засіб Монморол®, в 1 капсулі якого містяться концентрований порошок гіркої вишні сорту Монморансі (1:50) CherryPURE® і сухий екстракт кори верби (45 мг). Кора верби має давню традицію використання (з XVIII ст.) як жарознижувальний та знеболювальний засіб. Механізм дії екстракту білої верби полягає в інгібуванні ферментів ЦОГ‑1 і ЦОГ‑2, що зумовлює блокування вивільнення запальних простагландинів.
Монморол® рекомендується як додаткове джерело антоціанів вишні сорту Монморансі та інших біологічно активних речовин рослинного походження, що сприяють зниженню рСК при ГУ. Засіб має сприятливий профіль безпеки, добре комбінується зі стандартною уратознижувальною терапією (УЗТ) та може підсилювати її дію [22, 29-31]. Монморол® вживають по 1 капсулі 2 р/добу незалежно від прийому їжі.
Продукти на основі концентрованого порошку гіркої вишні (зокрема, Монморол®) рекомендовані до застосування як комплементарна терапія симптомної і безсимптомної ГУ в пацієнтів із ССЗ, ЦД та метаболічним синдромом, хронічною хворобою нирок і сечокам’яною хворобою.
Висновки
У менеджменті подагри слід насамперед бути впевненими в діагнозі, верифікувати його, розглядати старт УЗТ для всіх хворих із подагрою, моніторувати рСК і прихильність до лікування. Також важливо здійснювати профілактику в усіх хворих. Якщо цільових рівнів СК не досягнуто, терапію слід переглядати.
Список літератури знаходиться в редакції.
Підготувала Наталія Горбаль
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 20 (607), 2025 р
