20 листопада, 2026
Ефективність і безпека Serenoa repens при доброякісних розладах передміхурової залози: систематичний огляд останніх клінічних доказів
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) належить до найпоширеніших урологічних захворювань у чоловіків старшого віку. Її значення визначається передусім симптомами з боку нижніх сечовивідних шляхів (СНСШ), які порушують сон, повсякденну активність та якість життя. У пошуку балансу між полегшенням симптомів і переносимістю лікування зберігається інтерес до екстракту Serenoa repens – пальми пилкоподібної. Систематичний огляд, опублікований у Drugs in Context у 2026 році, узагальнив 16 досліджень 2020-2025 років за участю понад 3000 осіб і оцінив можливості S. repens у монотерапії та в комбінованому лікуванні ДГПЗ.
ДГПЗ: поширена проблема з багатьма клінічними проявами
Поширеність ДГПЗ неухильно зростає з віком. За даними метааналізу досліджень із 25 країн, її поширеність протягом життя оцінюють приблизно у 26,2%. Кількість чоловіків із ДГПЗ у світі збільшилася приблизно з 51 млн у 2000 році до 94 млн у 2019-му.
До характерних проявів ДГПЗ належать слабкий струмінь сечі, утруднення початку сечовипускання, відчуття неповного випорожнення сечового міхура, полакіурія, ургентні позиви та ніктурія. Нерідко саме нічні пробудження і необхідність постійно планувати доступ до туалету змушують пацієнта звернутися до лікаря. Вираженість скарг не завжди відповідає об’єму простати, тому лікування має враховувати індивідуальний профіль симптомів.
Ведення ДГПЗ передбачає спостереження, корекцію способу життя, фармакотерапію або хірургічне лікування. α1-Адреноблокатори зменшують тонус гладеньких м’язів простати й шийки сечового міхура, а інгібітори 5α-редуктази впливають на андрогенозалежні механізми росту тканини. Під час тривалого лікування важливі також переносимість, збереження статевої функції та прихильність до терапії. Звідси інтерес до можливостей фітотерапії.
Чому привертає увагу S. repens
Екстракт плодів S. repens містить комплекс біологічно активних ліпофільних сполук. Його потенційні ефекти пов’язують із впливом на андрогенну регуляцію, активність 5α-редуктази, запальні сигнальні шляхи та проліферацію клітин. Експериментально описано також можливий вплив на скоротливу активність гладеньких м’язів простати й сечового міхура.
Що охопив систематичний огляд
Дослідники університетської лікарні Fundació Puigvert (Барселона, Іспанія) здійснили пошук у PubMed, Cochrane та ScienceDirect за січень 2020 – травень 2025 року. Огляд відповідав принципам PRISMA, а його протокол зареєстровано в реєстрі PROSPERO. Відбирали оригінальні клінічні дослідження, що оцінювали ефективність, якість життя або безпеку S. repens у пацієнтів із доброякісними захворюваннями простати чи відповідними урологічними симптомами.
Відібрано 16 досліджень із понад 3000 учасників: 5 рандомізованих випробувань, спостережні та інтервенційні роботи, додатковий аналіз і дослідження фармаконагляду. Переважно це були чоловіки 40-80 років із СНСШ різної тяжкості. S. repens застосовували окремо або разом з іншими засобами, здебільшого протягом 12 тижнів – 12 місяців.
Основною кінцевою точкою була динаміка симптомів за Міжнародною шкалою симптомів простати (IPSS). Оцінювали також максимальну швидкість потоку сечі (Qmax), залишкову сечу, ніктурію, якість життя і безпеку. Через неоднорідність досліджень автори представили описове узагальнення без розрахунку єдиного об’єднаного ефекту.
Монотерапія S. repens: вплив на вираженість симптомів
У низці досліджень застосування S. repens супроводжувалося статистично значущим зменшенням тяжкості СНСШ. Так, у 12-тижневому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні Sudeep та співавт. за участю 99 чоловіків зниження IPSS у групі одного з досліджуваних екстрактів становило в середньому 3,18 бала, тоді як у групі плацебо показник зріс на 0,73 бала (p<0,001). Одночасно спостерігали покращення уродинамічних показників: Qmax підвищилася на 2,42 мл/с порівняно зі зниженням на 0,64 мл/с у групі плацебо; об’єм залишкової сечі зменшився на 12,76 мл проти збільшення на 1,11 мл відповідно (p<0,001 для обох порівнянь).
В іншому рандомізованому дослідженні Ishii та співавт. за участю японських чоловіків із легкими або помірними СНСШ через 8 тижнів лікування показник IPSS був значуще нижчим, ніж на тлі плацебо (p=0,028). У дослідженні Hisajima та співавт. за участю 54 чоловіків із легкими симптомами також відзначено позитивну динаміку IPSS і показника симптомів гіперактивного сечового міхура.
Порівняння з іншими підходами до лікування
Окремий інтерес становлять дослідження, у яких S. repens порівнювали зі стандартною фармакотерапією або динамічним спостереженням. У великому проспективному дослідженні Alcaraz та співавт. було проаналізовано дані 737 чоловіків із помірними чи тяжкими СНСШ, які отримували екстракт S. repens або тамсулозин. Через 6 місяців середнє зниження IPSS становило 4,5 та 5,0 бала відповідно; статистично значущої відмінності між групами не виявлено (p=0,117). Показники впливу ДГПЗ на повсякденне життя також поліпшилися в обох групах порівнянною мірою.
В іншому аналізі тієї самої дослідницької програми порівняли застосування S. repens із тактикою активного спостереження. До оцінювання включили 783 чоловіків. Через пів року зменшення IPSS було більшим на тлі фітотерапії (–3,8 проти –2,2 бала; p=0,002); покращення оцінки якості життя також виявилося виразнішим (–1,8 проти –1,0 бала; p<0,001). Частка пацієнтів, у яких оцінка IPSS зменшилася щонайменше на 3 бали, становила 71,6 і 65,6% відповідно.
Комбіновані стратегії: додаткові можливості контролю СНСШ
Одним із найцікавіших напрямів сучасних досліджень є поєднання S. repens з α1-адреноблокаторами. Такий підхід має фармакологічне обґрунтування: α1-адреноблокатори розслаблюють гладеньку мускулатуру простати та шийки сечового міхура, тоді як для компонентів S. repens описано інші потенційні механізми, зокрема протизапальні. Отже, комбінована терапія може впливати на різні ланки формування СНСШ.
У проспективному дослідженні Alcaraz та співавт., що охопило 709 чоловіків із помірними й тяжкими симптомами, порівнювали монотерапію тамсулозином, застосування S. repens і їх поєднання. Через 6 місяців середнє зниження IPSS було найбільшим у групі комбінованого лікування: –7,2 бала проти –5,7 і –5,4 бала за монотерапії. Вираженіший ефект спостерігали, зокрема, у чоловіків із тяжкими вихідними симптомами (IPSS >19). Показники пов’язаної із захворюванням якості життя також свідчили на користь комбінації.
Додатковий аналіз Samarinas та співавт. включав 97 чоловіків із гістологічно підтвердженим запаленням тканини простати. Серед раніше нелікованих пацієнтів через 6 місяців застосування S. repens IPSS зменшився з 19,8 до 16,4 бала (p=0,001). У чоловіків, які вже отримували α1-адреноблокатор, додавання екстракту супроводжувалося подальшим зниженням IPSS із 13,3 до 11,3 бала (p=0,006).
Переносимість і збереження якості життя
У лікуванні ДГПЗ профіль безпеки має особливе значення, оскільки йдеться переважно про чоловіків старшого віку, нерідко із супутніми захворюваннями та потребою в тривалій терапії. У 12 публікаціях, проаналізованих авторами огляду з погляду безпеки, екстракт S. repens загалом добре переносився. Зареєстровані небажані явища були переважно легкими й найчастіше стосувалися шлунково-кишкового тракту: диспепсії, нудоти, закрепу чи дискомфорту в животі. Серйозних небажаних явищ, безпосередньо пов’язаних із S. repens, у включених дослідженнях не повідомляли.
У згаданому порівняльному дослідженні Alcaraz та співавт. небажані явища реєстрували у 2,1% пацієнтів, які отримували S. repens, і у 14,7% тих, хто застосовував тамсулозин. В іншому дослідженні частота таких явищ становила 1,9% на тлі S. repens, 13,3% при монотерапії тамсулозином і 12,0% у разі комбінованого лікування.
Показовим є також дослідження, у якому порівнювали поєднання тамсулозину із S. repens та комбінацію тамсулозину з інгібітором 5α-редуктази. Покращення СНСШ та якості життя було зіставним, тоді як небажані явища реєстрували у 10,3 і 26,5% пацієнтів відповідно (p=0,027). Відмінності значною мірою стосувалися переносимості з боку статевої функції – одного з чинників, що можуть впливати на прихильність до лікування.
Отже, за сукупністю результатів екстракт S. repens можна розглядати як потенційно корисну й загалом добре переносиму опцію симптоматичної терапії ДГПЗ, зокрема у складі комбінованих стратегій з α1-адреноблокатором. Вибір лікування має ґрунтуватися на тяжкості симптомів, ризику ускладнень і пріоритетах конкретного пацієнта.
Від редакції
Чи всі екстракти Serenoa repens однаково ефективні та безпечні?
Екстракти S. repens – це складні суміші, що складаються переважно з вільних (85%) або етерифікованих (приблизно 2% метилетилових ефірів і 5-6% тригліцеридів) жирних кислот і стандартизуються саме за їхнім вмістом (Abe M. et al., 2009; Bedner M. et al., 2008). Найвища концентрація моно-, тригліцеридів та вільних жирних кислот була зафіксована в етанольному (спиртовому) екстракті (Marti G. et al., 2019). В Україні оригінальний стандартизований спиртовий екстракт плодів пальми пилкоподібної S. repens представлений фітопрепаратом Простамол® Уно (виробництво «Берлін-Хемі АГ», Німеччина).
Експерти Комітету з лікарських засобів рослинного походження (HMPC) встановили, що етанольний екстракт S. repens сприяє полегшенню СНСШ, пов’язаних із ДГПЗ. Традиційне застосування спиртового екстракту S. repens при ДГПЗ обґрунтоване ефективністю та доказами його безпечного використання протягом щонайменше 30 років (включаючи щонайменше 15 років у межах Європейського Союзу). Крім того, використання препарату за показаннями не потребує медичного контролю (EMA/823974/2015).
Склад екстракту S. repens та якість фінального продукту значною мірою залежать від дотримання технології виробництва. Простамол® Уно за своїми характеристиками повністю відповідає вимогам Європейського агентства з лікарських засобів (EMA) та HMPC. Завдяки високому контролю якості сировини до процесу екстракції допускається лише 20% зібраних ягід із подальшим негайним початком висушування з метою максимального збереження фітостеролів і жирних кислот, що визначає ефективність фітопрепарату.
Ефективність спиртового екстракту S. repens підтверджена в багатьох контрольованих клінічних дослідженнях, а його високий профіль безпеки продемонстровано навіть при трикратному перевищенні клінічної дози: між групами пацієнтів, які приймали 320, 640 і 960 мг препарату щодня або плацебо з інтервалом у 6 місяців протягом 18 місяців не було зареєстровано статистично значущих відмінностей у частоті серйозних або незначних побічних ефектів (Avins A.L. et al., 2013).
Важливою перевагою спиртового екстракту S. repens (Простамол® Уно) є мінімальна імовірність системних побічних ефектів завдяки тропності виключно до клітин передміхурової залози (Breza J. et al., 2005).
Практична перевага Простамолу Уно – зручний режим застосування: по 1 капсулі 1 раз на добу в той самий час, після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини. Тривалість лікування визначають індивідуально; інструкція не встановлює її верхньої часової межі та підкреслює важливість регулярного щоденного прийому. Зменшення симптомів можна очікувати приблизно через 6 тижнів, а повна ефективність може проявитися не раніше ніж через 3 місяці.
Дані представленого систематичного огляду також свідчать про перспективність поєднання екстракту S. repens з α1-адреноблокатором, передусім тамсулозином (Флосін®, «Берлін-Хемі АГ», Німеччина). Флосін® представлений у формі капсул із модифікованим вивільненням, завдяки чому застосовується в режимі 1 капсула на день.
Підготував Олексій Терещенко
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 18 (629), 2026 р
