28 червня, 2026
Медикаментозна терапія СНСШ на фоні ДГПЗ: доведені переваги застосування альфузозину
Поширеність доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) збільшується щорічно, вражаючи кожного другого чоловіка віком старше 40 років. Симптоми нижніх сечових шляхів (СНСШ) негативно впливають на психоемоційний стан та повсякденне життя пацієнтів, змушуючи їх відмовлятися від звичної діяльності. Прихильність до фармакологічної терапії у менеджменті СНСШ/ДГПЗ останніми десятиліттями значно збільшилася, що свідчить про її ефективність і безпеку. Міжнародні експерти та клініцисти віддають перевагу α1-адреноблокаторам, серед яких чинне місце займає альфузозин, що підтверджується настановами європейських та американських профільних товариств.
Ключові слова: доброякісна гіперплазія передміхурової залози, симптоми нижніх сечових шляхів, фармакологічна терапія, α1-адреноблокатори, уроселективність, альфузозин.
ДГПЗ: сучасний стан проблеми та шляхи її вирішення
ДГПЗ – це гістопатологічне визначення, пов’язане зі збільшенням передміхурової залози (ПЗ), яке спричиняє обструкцію нижніх сечовивідних шляхів і клінічно проявляється характерними симптомами накопичення (часте сечовипускання, ургентні позиви, ніктурія) або спорожнення (слабкий струмінь сечі, утруднене сечовипускання, тривалий акт сечовипускання) [1]. Це захворювання вражає 80% чоловіків старше 50 років, зростаючи до показника приблизно 95% в осіб віком 80 років. У США у 2021 році серед чоловіків із діагнозом СНСШ/ДГПЗ 44% пацієнтів від 40 до 64 років та 60% віком ≥65 років розпочинали фармакологічну терапію [2]. У зв’язку зі збільшенням тривалості життя частота розвитку ДГПЗ має тенденцію до зростання.
Досягнення в консервативному менеджменті за останні 20 років дозволили зменшити частоту хірургічних втручань у цієї категорії пацієнтів. За симптомної ДГПЗ варіанти терапії варіюються від вичікувального спостереження до медикаментозних і малоінвазивних хірургічних втручань [3]. У дослідженні TRIUMPH, яке включало 2351 пацієнта з СНСШ/ДГПЗ із шести європейських країн, активне спостереження було застосоване у 23,8% чоловіків, 72,5% осіб отримували фармакологічне лікування, і лише 2,7% – потребували хірургічного втручання.
Ця статистика точно відображає зростання прихильності до консервативної терапії та зменшення частки пацієнтів, які проходять хірургічне лікування з приводу ДГПЗ протягом останнього десятиліття. Цікаво зазначити, що серед усіх препаратів, показаних при ДГПЗ, α1-адреноблокатори використовуються у 80% випадків [4].
Сучасні настанови Американської урологічної асоціації (AUA) та Європейської асоціації урології (EAU) рекомендують модифікацію способу життя до початку фармакологічного лікування (помірна рекомендація; рівень доказовості B) [5, 6]. Відповідно до настанов EAU (2026) та AUA (2023), лікувальною опцією першої лінії у таких хворих є уроселективні препарати, такі як альфузозин, силодозин або тамсулозин (сильна рекомендація; рівень доказовості A). Саме α1-адреноблокатори рекомендовані для купірування симптомів ДГПЗ завдяки швидкому початку дії, доведеній високій ефективності, а також низькій частоті та тяжкості побічних ефектів.
Альфузозин: ефективний α1-адреноблокатор з унікальними фармакологічними властивостями
Альфузозин володіє низкою фармакологічних особливостей, які вирізняють його з-поміж інших представників групи. Цей препарат є функціонально уроселективним, оскільки він концентрується у тканинах передміхурової залози (ПЗ) більше, ніж у плазмі. Механізм дії альфузозину полягає у блокуванні α1-адренергічних рецепторів у гладких м’язах уретри та ПЗ, викликаючи розслаблення й зменшуючи опір відтоку сечі. Застосування препарату допомагає полегшити іритативні та обструктивні СНСШ, знижуючи тиск детрузора, збільшуючи місткість сечового міхура та зменшуючи об’єм залишкової сечі [7]. Крім того, альфузозин різко збільшував швидкість потоку сечі на 30% у пацієнтів, де вона становила ≤15 мл/с [8].
Альфузозин у терапевтичних дозах чинить виражену релаксуючу дію на нижні сечові шляхи за відсутності клінічно значущого системного судинного ефекту та пов’язаної з цим ортостатичної гіпотензії. Для препарату характерний більший «розрив» між дозами, які впливають на тиск в уретрі/ПЗ, і дозами, що впливають на системний артеріальний тиск (АТ), порівняно з класичними антигіпертензивними α1-адреноблокаторами (празозин, доксазозин, теразозин) [9]. Альфузозин продемонстрував значно вищу концентрацію в тканинах ПЗ порівняно з тамсулозином, доксазозином та теразозином [10]. У пацієнтів із ДГПЗ концентрації альфузозину в ПЗ були вищими за ті, що були виявлені в плазмі через 12 год після останньої пероральної дози [11].
Клінічний досвід застосування альфузозину: результати досліджень та метааналізів
Дані метааналізу 2026 року (4264 пацієнти), метою якого було порівняння ефективності та безпеки альфузозину з плацебо, тамсулозином і силодозином, підтвердили користь препарату в умовах реальної клінічної практики [12]. Альфузозин значно покращував оцінку за Міжнародною шкалою простатичних симптомів (IPSS), збільшував пікову швидкість потоку сечі (Qmax) і зменшував ніктурію порівняно з плацебо. Крім того, він був пов’язаний з меншою, ніж силодозин, кількістю побічних ефектів, що свідчить про його сприятливий профіль безпеки. Автори підсумували, що блокатори α1-адренергічних рецепторів окремо або в комбінації з інгібіторами 5α-редуктази є кращою фармакологічною опцією для лікування ДГПЗ [13, 14].
У дослідженні Rasner et al. (2020) при прийомі альфузозину зниження тяжкості СНСШ на 45,7%, виміряної за допомогою шкали IPSS, мало місце у 85,4% усієї досліджуваної когорти. Індекс якості життя (QoL) збільшився на 32,2%, а середні значення Qmax – на 44,3% [15].
Той факт, що позитивні результати, досягнуті протягом перших місяців терапії, не показали ознак регресії протягом 7-річного періоду спостереження, свідчить про стабільні довгострокові результати при тривалому курсі α1-адреноблокаторів.
Згідно з висновками систематичного огляду Mari et al. (2021), альфузозин у дозі 10 мг є ефективним у покращенні СНСШ, пов’язаних із ДГПЗ, і демонструє нижчу частоту сексуальної дисфункції порівняно з іншими α1-адреноблокаторами [16].
Альфузозин пролонгованої дії у дозі 10 мг один раз на день добре переноситься пацієнтами із ДГПЗ у коротко- і довгостроковій перспективі (до 12 місяців) [11]. Загальна частота побічних ефектів була порівнянною з плацебо. Препарат не спричиняв клінічно значущих змін АТ порівняно з вихідним рівнем. Протягом 12-місячного періоду лікування альфузозином близько 4% пацієнтів повідомляли про вазодилататорні побічні ефекти, що призвело до припинення лікування лише в 1,1% випадків. Частота порушень еякуляції становила <1%. Sanchez-Chapado et al. (2000) зазначали, що розподіл вазодилататорних/невазодилататорних небажаних ефектів при прийомі альфузозину був зіставним у всіх вікових групах, а частота безсимптомної ортостатичної гіпотензії була низькою (0,58%) і не збільшувалася з віком, що вказує на уроселективність альфузозину незалежно від віку пацієнта [17]. Підвищеного ризику таких ефектів в осіб, які отримували супутні антигіпертензивні препарати, зафіксовано не було.
Алфірум: безпечний контроль симптомів протягом 24 годин
На фармацевтичному ринку України альфузозин представлений, зокрема, препаратом Алфірум (виробництво Sun Pharmaceutical Industries Limited) у формі таблеток по 10 мг із модифікованим вивільненням.
Виділяють наступні основні фармакологічні переваги альфузозину (Алфірум):
- Таблетка пролонгованої дії 10 мг має інертні «бар’єрні» шари, які забезпечують поступове вивільнення активної речовини протягом ≈20 годин із майже сталою швидкістю між 2-ю та 12-ю годинами.
- AUC24 (площа під кривою «концентрація – час», що відображає загальну кількість незміненого лікарського засобу, який потрапив у системний кровотік, і ступінь його впливу на організм) для форми 10 мг 1 раз/добу подібна до такої у форми з негайним вивільненням 2,5 мг 3 рази/добу або форми 5 мг 2 рази/добу. Це свідчить про еквівалентність середньої системної експозиції, але у випадку дозування 10 мг ефект досягається разовим прийомом.
- Пролонговане вивільнення забезпечує більш плавний профіль концентрацій без пікових сплесків і виражених спадів, що зменшує коливання ефекту та потенційний ризик дозозалежних побічних реакцій.
- Завдяки контрольованому вивільненню препарат здатний підтримувати ефективну блокаду α1-адренорецепторів у тканинах ПЗ та шийки сечового міхура протягом усього 24-годинного інтервалу, що клінічно проявляється стабільним контролем симптомів вдень і вночі (включаючи ніктурію).
Які групи пацієнтів отримують найбільшу клінічну користь від прийому альфузозину?
Зважаючи на унікальні фармакологічні властивості альфузозину та відомості про його клінічне застосування, можна виділити кілька груп пацієнтів, які отримують максимальні переваги від прийому препарату:
- пацієнти з помірними/вираженими СНСШ (за шкалою IPSS ≥8 балів) за відсутності абсолютних показань до операції, які потребують швидкого полегшення симптомів і простого режиму прийому (1 раз/добу) [15];
- пацієнти із серцево-судинними захворюваннями та поліфармакотерапією, у тому числі ті, хто отримує супутню антигіпертензивну терапію, коли важливі стабільні концентрації α1-адреноблокатора без різких піків за мінімального впливу на АТ. Крім того, альфузозин є безпечним й ефективним у складі комбінованої терапії з антимускариновими засобами та інгібіторами фосфодіестерази 5-го типу [16];
- сексуально активні чоловіки, для яких зменшення ризику еякуляторної дисфункції є критичним, і пацієнти з уже наявними скаргами на погіршення еякуляції, оскільки альфузозин, швидше, зберігає/покращує еякуляційну функцію, ніж погіршує її, на відміну від інших α1-адреноблокаторів (тамсулозин призводив до анеякуляції у третини пацієнтів та зменшення об’єму еякуляту – у 90% випадків) [18];
- пацієнти з низькою дисципліною для підвищення комплаєнсу, оскільки пролонгована форма 10 мг 1 раз/добу є зручною пероральною схемою, яка відповідає фармацевтичному тренду, що може покращувати прихильність до лікування [19].
Враховуючи результати клінічних досліджень, сучасні рекомендації та фармакологічний профіль, альфузозин є рекомендованою опцією для симптоматичної терапії СНСШ при ДГПЗ. Алфірум (альфузозин) у формі таблеток із модифікованим вивільненням забезпечує поступове надходження діючої речовини в організм і стабільний контроль симптомів протягом доби.
Список літератури – у редакції.
Підготувала Дарина Чернікова
Тематичний номер «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 2 (41), 2026 р.
