Трансплантация эмбриональных клеток в полосатое тело приводит к замедлению ухудшения моторных и когнитивных способностей у пациентов с хореей Хантингтона

30.10.2015

Цель исследования – определить метод, позволяющий замедлить исход заболевания и улучшить состояние пациентов с хореей Хантингтона. В исследовании приняли участие 26 пациентов, 10 из них была проведена трансплантация эмбриональных клеток в область полосатого тела. Всем пациентам присваивались значения по унифицированной рейтинговой шкале болезни Хантингтона. Изменения этих параметров рассматривались в качестве показателей эффективности исследуемого метода. Участники исследования находились под врачебным наблюдением с момента манифестации заболевания на протяжении 309,3 человеко-лет (минимум – 5,3, максимум – 21,6, в среднем – 11,2 года). Данные по унифицированной рейтинговой шкале болезни Хантингтона для исследуемых пациентов доступны с 2004 г. Кроме того, средний промежуток времени у этих пациентов от дебюта заболевания составил 5,7, минимальный – 0, максимальный – 17,2 года; средний период посттрансплантационного наблюдения – 4,3, минимальный – 2,8, максимальный – 5,1 года. Данное клиническое исследование было проведено в соответствии с Хельсинкской декларацией. В качестве источника эмбриональных клеток для трансплантации использовали эмбриональные бугорки легально абортированных эмбрионов в возрасте от 9 до 12,4 нед. Фрагменты эмбриональной ткани диссоциировали в солевом растворе для получения суспензии клеток. Трансплантация осуществлялась в головку хвостатого ядра, прекомиссуральную и посткомиссуральную части скорлупы. Процедура проводилась билатерально в 2 этапа с интервалом в 2-6 нед. Первой выполняли инъекцию в неведущее полушарие мозга. После трансплантации показатель ухудшения двигательных функций уменьшился на 0,9, а когнитивных – на 2,7 единиц в год по сравнению с дотрансплантационными значениями и результатами пациентов, которым трансплантация не проводилась. Позитронно-эмиссионная томография продемонстрировала увеличение метаболической активности в стриатуме на 2-м году после трансплантации. На 4-м году результаты данного метода незначительно снизились, однако превышали показатели дооперационного периода. Также в послеоперационном периоде наблюдалась повышенная плотность D₂-рецепторов. Трансплантация эмбриональных клеток полосатого тела способствует замедлению ухудшения моторных и когнитивных способностей у пациентов с хореей Хантингтона и связана с улучшением метаболизма в мозге. Такой подход позволяет увеличить продолжительность жизни пациентов на стадии менее агрессивной формы болезни. Подобные трансплантации у лиц с незначительными проявлениями болезни Хантингтона пока не проводились. Paganini M. et al. Fetal striatal grafting slows motor and cognitive decline of Huntington’s disease. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2014 Sep; 85 (9): 974-981.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Щоденник медичних подій 6- 12 травня

...

03.05.2024 Акушерство/гінекологія Педіатрія Установлено, що багатокомпонентна внутрішньовенна ліпідна емульсія покращує розвиток мозку недоношених дітей

Згідно з результатами нової роботи, у недоношених дітей, які отримували багатокомпонентну внутрішньовенну ліпідну емульсію, спостерігався кращий розвиток мозку, порівнюючи з тими, хто отримував добавку, зроблену з одного виду жирів. Дослідження буде представлено на зустрічі Педіатричних академічних товариств (PAS) 2024, яка відбудеться 2-6 травня в Торонто. За даними вчених, ліпідні емульсії, що містять лише соєві боби, традиційно використовуються у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених для забезпечення внутрішньовенної харчової підтримки недоношених немовлят. У новому дослідженні вивчали вплив багатокомпонентних ліпідних емульсій із соєвих бобів, оливок, кокосової олії та риб’ячого жиру на розвиток мозку, порівнюючи лише із соєвими бобами....

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вчені визначають нову ціль для лікування основної причини сліпоти

Учені Медичного коледжу Джорджії в США повідомляють, що ген, який раніше пов’язували із розвитком атеросклеротичних уражень коронарних артерій, може бути ключовим у патогенезі вікової макулярної дегенерації (ВМД), провідної причини сліпоти. ВМД – це стан, що характеризується аномальним розростанням кровоносних судин у задній частині ока. Патологія поширена серед людей похилого віку та пацієнтів із діабетом, ожирінням і багатьма іншими хронічними метаболічними захворюваннями. Надмірне розростання судин пошкоджує макулу (жовту пляму), частину ока, яка перетворює світло в сигнали зображення....