Сравнительный анализ эффективности различных препаратов в лечении диабетического макулярного отека

31.08.2016

Целью недавнего 2-летнего клинического исследования было сравнить эффективность 3 препаратов – Эйлеа (афлиберцепт), Авастин (бевацизумаб) и Луцентис (ранибизумаб) – в лечении диабетического макулярного отека (ДМО), возникающего вследствие просачивания жидкости из аномальных кровеносных сосудов в сетчатке. Перечисленные препараты, вводимые интравитреально, способны блокировать сосудистый эндотелиальный фактор роста (vascular endothelial growth factor – VEGF), стимулирующий ангиогенез и повышающий проницаемость сосудистой стенки. В многоцентровом исследовании приняли участие 660 пациентов с ДМО, страдающих сахарным диабетом 1 или 2 типа (средний возраст – 61 год, длительность диабета – 17 лет). Участники были разделены на 2 группы (1-я группа – пациенты с остротой зрения^* от 20/32 до 20/40, 2-я – 20/50 или хуже) и рандомизированы для инъекционного введения афлиберцепта (2,0 мг / 0,05 мл), бевацизумаба (1,25 мг / 0,05 мл) или ранибизумаба (0,3 мг / 0,05 мл). Состояние участников оценивали ежемесячно в течение 1-го года и каждые 4-16 нед на протяжении 2-го года исследования. Если после 6 мес инъекционной терапии не удавалось достичь ликвидации отека или стабилизации процесса, пациенты подвергались лазерной коррекции. В 1-й группе все 3 препарата показали схожую эффективность: в среднем острота зрения участников повысилась с 20/40 до 20/25. Во 2-й группе было отмечено существенное повышение остроты зрения: к концу исследования средняя острота зрения достигала 20/32-20/40. После терапии афлиберцептом пациенты смогли дополнительно прочитать 3,5 строки в таблице для измерения остроты зрения; ранибизумабом и бевацизумабом – 3 и 2,5 строки соответственно. После терапии препаратами афлиберцепт, бевацизумаб и ранибизумаб больные нуждались в лазерной коррекции в 41, 64 и 52% случаев соответственно. Количество инъекций было примерно одинаковым: 9 уколов в 1-й год и 5 – во 2-й. Согласно результатам анализа, клинический эффект от применения исследуемых анти-VEGF-препаратов у лиц с незначительным снижением остроты зрения (до 20/40) существенно не отличался, в то время как у пациентов с остротой зрения 20/50 и хуже афлиберцепт превзошел по эффективности и ранибизумаб, и бевацизумаб. По мнению ведущего автора исследования J. A. Wells, полученные данные помогут врачам и пациентам с ДМО в выборе наиболее подходящей терапевтической стратегии. Wells J. A., Glassman A. R., Ayala A. R. et al. Eylea outperforms Avastin for diabetic macular edema with moderate or worse vision loss. Medical News Today. 2016 Feb 29. Подготовила Дарья Коваленко

* В англоязычных странах остроту зрения, как правило, определяют по таблице Снеллена.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Щоденник медичних подій 6- 12 травня

...

03.05.2024 Акушерство/гінекологія Педіатрія Установлено, що багатокомпонентна внутрішньовенна ліпідна емульсія покращує розвиток мозку недоношених дітей

Згідно з результатами нової роботи, у недоношених дітей, які отримували багатокомпонентну внутрішньовенну ліпідну емульсію, спостерігався кращий розвиток мозку, порівнюючи з тими, хто отримував добавку, зроблену з одного виду жирів. Дослідження буде представлено на зустрічі Педіатричних академічних товариств (PAS) 2024, яка відбудеться 2-6 травня в Торонто. За даними вчених, ліпідні емульсії, що містять лише соєві боби, традиційно використовуються у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених для забезпечення внутрішньовенної харчової підтримки недоношених немовлят. У новому дослідженні вивчали вплив багатокомпонентних ліпідних емульсій із соєвих бобів, оливок, кокосової олії та риб’ячого жиру на розвиток мозку, порівнюючи лише із соєвими бобами....

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вчені визначають нову ціль для лікування основної причини сліпоти

Учені Медичного коледжу Джорджії в США повідомляють, що ген, який раніше пов’язували із розвитком атеросклеротичних уражень коронарних артерій, може бути ключовим у патогенезі вікової макулярної дегенерації (ВМД), провідної причини сліпоти. ВМД – це стан, що характеризується аномальним розростанням кровоносних судин у задній частині ока. Патологія поширена серед людей похилого віку та пацієнтів із діабетом, ожирінням і багатьма іншими хронічними метаболічними захворюваннями. Надмірне розростання судин пошкоджує макулу (жовту пляму), частину ока, яка перетворює світло в сигнали зображення....