Головна Consilium Терапія та сімейна медицина Штучний інтелект у медицині

Штучний інтелект у медицині - Сторінка 3

Сучасна медицина стоїть на порозі нової ери, де алгоритми й цифрові технології стають невід’ємними інструментами для лікаря. Штучний інтелект (ШІ) уже сьогодні допомагає аналізувати великі масиви даних, прогнозувати перебіг захворювань, оптимізувати діагностику та персоналізувати лікування. Ми зібрали матеріали, в яких представлено приклади використання алгоритмів ШІ в різних галузях медицини, а також розглянуто етичні аспекти, питання безпеки даних і роль лікаря в умовах цифрової трансформації охорони здоров’я.

Новий алгоритм забезпечує майже стовідсоткову точність у прогнозуванні захворювання за кольором язика

Комп'ютерний алгоритм досяг 98 % точності в передбаченні різних захворювань, аналізуючи колір людського язика. Запропонована система візуалізації, розроблена іракськими та австралійськими дослідниками, допоможе діагностувати діабет, інсульт, анемію, астму, захворювання печінки і жовчного міхура, COVID-19, а також низку судинних і шлунково-кишкових проблем.

Новий дизайн катетера допомагає запобігти бактеріальним інфекціям

Однією із причин найпоширеніших інфекцій у медичних закладах є бактерії, які потрапляють в організм через сечові катетери. Хоча вони призначені для виведення рідини з пацієнта, бактерії здатні просуватися вгору за течією та проникати в тіло через трубки катетера за допомогою унікального плавального руху. Це спричиняє збитків приблизно на 300 мільйонів доларів бюджету США щорічно. Тепер міждисциплінарний проєкт Каліфорнійського технологічного інституту розробив новий тип катетерної трубки, яка перешкоджає просуванню бактерій угору, не потребуючи антибіотиків чи інших протимікробних методів. Завдяки новому дизайну, який був оптимізований новою технологією штучного інтелекту, кількість бактерій, здатних плисти вгору за течією в лабораторних експериментах, зменшилася у 100 разів.

Актуальні тренди в алергології. Модернізація елімінаційно-іригаційної терапії

Алергічні захворювання набули характеру глобальної епідемії XXI століття. За даними Всесвітньої організації алергії, через алергічний риніт (АР) страждають понад 400 млн людей у світі, що становить приблизно 10-30% дорослого населення [1]. Економічний тягар цього захворювання є значним: щорічні витрати на лікування алергічних захворювань у світі перевищують 150 млрд дол. США [2]. Соціально-економічний аспект алергічних захворювань дихальних шляхів потребує особливої уваги з огляду на їхню поширеність та вплив на якість життя пацієнтів [3].

Нові підходи до пренатальної діагностики: можливості штучного інтелекту

Порушення росту плода – як затримка, так і надмірна маса – залишаються серйозною проблемою сучасного акушерства, адже асоціюються з перинатальними ускладненнями та віддаленими наслідками для здоров’я дитини. Традиційна ультразвукова біометрія має обмежену точність через залежність від досвіду оператора, тоді як алгоритми штучного інтелекту (ШІ) демонструють експертний рівень діагностики, скорочують час обстеження вдвічі та досягають прогностичної точності 85-95%. Ці технології актуальні не лише для акушерів-гінекологів, а й для спеціалістів ультразвукової діагностики, неонатологів, ендокринологів і генетиків, оскільки забезпечують точніше прогнозування ризиків та персоналізований підхід до ведення вагітності.

Скринінг раку легені та його найсучасніші алгоритми

Необхідною умовою для всіх алгоритмів лікування новоутворень легень є використання протоколу комп’ютерної томографії (КТ), який забезпечує достатню діагностичну якість для об’ємної оцінки, зберігаючи дозу опромінення настільки низькою, наскільки це розумно досяжно. У дослідженні NLST прогнозована кумулятивна доза опромінення за три етапи скринінгу становила 4,5 мЗв.

Фібриляція передсердь та інсульт: сучасний стан проблеми та майбутні напрями її розв’язання

Одними з основних причин захворюваності та смертності у світі залишаються фібриляція передсердь (ФП) та інсульт, яким притаманні спільні коморбідності й фактори ризику. Інсульти на тлі ФП призводять до гірших клінічних наслідків та вищої летальності, а раннє виявлення ФП є життєво важливим для профілактики інсультів. Нині тривають дискусії щодо оптимальних підходів до лікування пацієнтів із гострим інсультом та ФП, а також тих, хто переніс геморагічний інсульт за приймання пероральних антикоагулянтів. Пропонуємо до вашої уваги огляд публікації S. Elsheikh et al. «Atrial fibrillation and stroke: State-of-the-art and future directions» видання Curr Probl Cardiol (2024; 49 (1 Pt C): 102181), присвяченої всебічному обговоренню даної проблеми.