13 квітня, 2026
Нові підходи до лікування ожиріння: огляд рекомендацій NICE
Ожиріння давно перестало бути суто медичною проблемою. Це виклик для всього суспільства, який торкається людей різного віку, статі та соціального становища. З кожним роком ситуація погіршується: дедалі більше людей страждають від надмірної ваги і, як наслідок, від цукрового діабету, серцево-судинних захворювань та інших небезпечних станів. У зв’язку з цим системи охорони здоров’я по всьому світу несуть величезні фінансові втрати.
У 2025 року Національний інститут охорони здоров’я та досконалості медичної допомоги Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (NICE) випустив оновлені клінічні настанови щодо боротьби з ожирінням. Документ об’єднав усі попередні рекомендації та запропонував цілісний багатовимірний підхід до ведення пацієнтів із зайвою вагою. Він охоплює весь спектр заходів – від профілактики до хірургічного втручання. Настанови адресовані широкому колу фахівців: лікарям, менеджерам з охорони здоров’я, педагогам, роботодавцям. Не менш важливою є інформація для самих пацієнтів та їхніх родин.
Ключові слова: ожиріння, надмірна вага, індекс маси тіла, NICE, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, серцево-судинні захворювання.
Індивідуальний підхід до кожного пацієнта
Головна ідея оновлених настанов – кожен пацієнт є унікальним. А отже, перш ніж розпочинати розмову про надлишкову вагу, лікар має брати до уваги безліч чинників, і не лише медичних показників. Зокрема, щоб надати якісну допомогу, клініцист має враховувати такі фактори:
- загальний стан здоров’я пацієнта;
- супутні захворювання;
- анамнез надлишкової ваги (чи намагався пацієнт раніше схуднути і з яким результатом);
- етнічне походження, соціальне та економічне становище;
- чи стикався пацієнт із цькуванням через свою вагу, зокрема чи переживав травматичний досвід у дитинстві;
- чи була нещодавня вагітність;
- чи приймає пацієнт ліки, що впливають на вагу.
Особливу увагу настанови приділяють проблемі стигматизації. Люди з надмірною вагою часто відчувають сором і провину. Тому всі розмови мають бути делікатними, без засудження. Лікарю слід запитати пацієнта, які слова йому комфортніше чути. Фокус має бути на покращенні здоров’я та самопочуття, а не на цифрах на вагах.
Ще один важливий момент: завжди треба питати дозволу перед обговоренням ваги або проведенням вимірювань. Якщо пацієнт відмовляється – це його право, яке слід поважати. Крім того, лікарі мають уникати так званого діагностичного затінення – ситуації, коли всі скарги пацієнта автоматично пояснюють його надмірною вагою. Якщо людина прийшла з конкретною проблемою, спершу треба розібратися саме з нею.
Як оцінювати надмірну вагу та ожиріння в дорослих
Для практичної оцінки традиційно використовують індекс маси тіла (ІМТ). Проте настанови застерігають: цей показник слід тлумачити обережно, оскільки він не відображає безпосередньо кількість жиру в ділянці живота, а саме це є найнебезпечнішим.
За класифікацією NICE, здорова вага відповідає ІМТ від 18,5 до 24,9 кг/м2. При показнику 25-29,9 кг/м2 говорять про надмірну вагу. ІМТ 30-34,9 кг/м2 вказує на ожиріння І ступеня, 35-39,9 кг/м2 – ІІ ступеня. Якщо ж ІМТ досягає ≥40 кг/м2, це вважають ожирінням ІІІ ступеня.
Важливим нововведенням стало активне використання співвідношення окружності талії до зросту. Цей простий показник допомагає оцінити центральне ожиріння – накопичення жиру саме в ділянці живота. Рекомендація стосується дорослих з ІМТ <35 кг/м2. Виміряти цей показник нескладно: потрібно знайти нижній край ребер і верхній край тазових кісток та обгорнути вимірювальну стрічку навколо талії посередині між цими точками. Перед зняттям показника пацієнт має зробити природний видих.
Як інтерпретувати результати? Якщо співвідношення становить 0,4-0,49 – це норма. Показник 0,5-0,59 свідчить про підвищені ризики, ≥0,6 вказує на суттєвий ризик розвитку цукрового діабету 2-го типу, підвищеного артеріального тиску та серцево-судинних захворювань. Простіше кажучи, окружність талії має бути меншою за половину зросту.
! Співвідношення окружності талії до зросту ≥0,5 є тривожним сигналом, що означає підвищений ризик цукрового діабету 2-го типу, артеріальної гіпертензії та серцево-судинних захворювань. У нормі окружність талії має бути меншою за половину зросту.
Особливості обстеження дітей та підлітків
При визначенні ступеня ожиріння в дітей та підлітків також орієнтуються на ІМТ, але з обов’язковим урахуванням віку та статі. Для цього використовують спеціальні діаграми – так звані перцентильні криві. Якщо ІМТ дитини знаходиться на рівні 91-го перцентилю, це надмірна вага; 98-й перцентиль відповідає клінічному ожирінню, 99,6-й – тяжкому ожирінню. Для оцінки центрального ожиріння в дітей віком >5 років можна використовувати те саме співвідношення окружності талії до зросту, що й у дорослих.
Клініцисти мають створити систему виявлення дітей із надмірною вагою, не обмежуючись існуючими програмами скринінгу. Особливо важливо охопити тих, хто випадає з поля зору стандартних обстежень. Якщо в дитини ІМТ на рівні 98-го перцентилю або вище, необхідно шукати супутні захворювання. Їх лікування слід починати одразу, не чекаючи, поки дитина схудне.
Зміна поведінки як основа лікування
Програми зміни поведінки посідають центральне місце в оновлених настановах. Вони мають бути комплексними, охоплювати різні аспекти життя і враховувати індивідуальні особливості кожного пацієнта.
Що входить до таких програм? Передусім – підходи до зміни звичок, спрямовані на збільшення рухової активності та поліпшення харчування. Додатково використовують психологічні методи: когнітивно-поведінкову терапію, мотиваційне опитування, методики самоконтролю.
Пацієнтам рекомендовано регулярно відстежувати свої показники:
- зважуватися раз на тиждень;
- контролювати окружність талії;
- фіксувати рівень фізичної активності;
- вести щоденник харчування (на папері або в спеціальному застосунку).
Застереження: в осіб із розладами харчової поведінки такий детальний моніторинг може бути шкідливим.
Що допомагає модифікувати поведінку? Мотиваційні методи. Чітка постановка цілей і планування кроків для їх досягнення. Зворотний зв’язок і заохочення за досягнення. Навчання практичних навичок. Виявлення та усунення перешкод. Формування корисних звичок на все життя.
! Для запобігання ожирінню більшості людей потрібно 45-60 хвилин помірної фізичної активності щодня. Тим, хто вже схуднув і хоче втримати результат, може знадобитися 60-90 хвилин активності на день.
Харчування: гнучкість і здоровий глузд
Дієтичні рекомендації мають бути гнучкими, оскільки немає універсальної дієти, яка підходила б усім. Головне завдання – досягти харчового балансу при зменшенні калорійності раціону.
Що слід враховувати? Смакові вподобання пацієнта включно з культурними традиціями. Його життєві обставини та фінансові можливості. Наявність супутніх хвороб та обмежень у харчуванні. І, звісно, розуміння того, що зайва вага може повернутися.
Важлива думка: людей варто заохочувати до здорового харчування, навіть якщо це не сприяє схудненню. Правильне харчування має й інші переваги для здоров’я.
У дорослих дієта має підтримували загальне споживання енергії на рівні, нижчому за їхні енергетичні витрати (енергетичний дефіцит, або дефіцит калорій). Цього можна досягти різними шляхами: зменшити споживання жирів, вуглеводів або загалом обмежити калорійність раціону.
! Низькокалорійні (800-1200 ккал/добу) і дуже низькокалорійні (<800 ккал/добу) дієти можна застосовувати не довше 12 тижнів. Вони мають бути повноцінними за вмістом поживних речовин. Обов’язковою умовою є постійний медичний нагляд у спеціалізованих закладах.
Перед початком суворої дієти пацієнту треба пояснити ризики:
- циклічні коливання ваги (так зване «йо-йо»);
- повернення втрачених кілограмів;
- можливі закрепи, втома, випадіння волосся (за дуже низькокалорійних дієт).
Коли призначати ліки
Медикаментозне лікування розглядають лише після того, як пацієнт спробував дієту, фізичні вправи та модифікацію поведінки. Причому ці методи слід оцінити на ефективність. Усі препарати призначають у поєднанні з низькокалорійним харчуванням і підвищеною руховою активністю. Рішення про призначення ліків приймається спільно з пацієнтом.
Тирзепатид рекомендований дорослим із ІМТ ≥35 кг/м2 за наявності хоча б одного супутнього захворювання, пов’язаного з вагою. Препарат вводять підшкірно раз на тиждень. Призначити його може як сімейний лікар, так і спеціаліст.
Семаглутид показаний при ІМТ ≥35 кг/м2 із супутньою патологією або при ІМТ 30-34,9 кг/м2, якщо є підстави для направлення до спеціалізованого центру. Це також щотижневі підшкірні ін’єкції, але призначати їх має спеціаліст.
Ліраглутид застосовують при ІМТ ≥35 кг/м2 у пацієнтів із порушенням вуглеводного обміну (але без цукрового діабету) та високим серцево-судинним ризиком. Ін’єкції роблять щодня, лікування проводять у спеціалізованих закладах.
Орлістат є найдоступнішим варіантом. Його призначають при ІМТ ≥30 кг/м2 або ≥28 кг/м2 за наявності додаткових факторів ризику. Препарат доступний в усіх ланках медичної допомоги, а в низькій дозі – навіть без рецепта.
Надання допомоги дітям та підліткам
Ведення дітей із надмірною вагою має свої особливості. Надзвичайно важливо створити підтримуюче середовище – і вдома, і в школі. Усі втручання мають враховувати сімейний і соціальний контекст поведінки дитини.
! Основну відповідальність за зміну звичок має взяти на себе родина, особливо в пацієнтів віком до 12 років. У дітей, які ще ростуть, ціллю має бути не схуднення як таке, а запобігання подальшому набору ваги. Поступово, у міру росту, вага нормалізується.
Програми для дітей мають включати зміни харчування, формування здорових харчових звичок, підходи до модифікації поведінки та фізичну активність. При плануванні важливо узгодити реалістичні цілі; залучити до обговорення всю родину; запропонувати зміни, які відповідають віку дитини, є доступними та враховують культурні особливості сім’ї.
Отже, оновлені настанови NICE 2025 року пропонують цілісний, науково обґрунтований підхід до профілактики та лікування надмірної ваги й ожиріння. У центрі уваги – пацієнт із його унікальними особливостями. Документ наголошує на неприпустимості стигматизації та необхідності враховувати етнічні відмінності. Успішне лікування передбачає комплексні втручання та тривалу підтримку. Без цього вага майже неминуче повертається. Впровадження цих рекомендацій у практику дозволить суттєво покращити якість допомоги людям із надмірною вагою та ожирінням.
Реферативний огляд підготувала Олена Речмедіна
За матеріалами: National Institute for Health and Care Excellence. Overweight and obesity management. NICE guideline [NG246]. Published: 14 January 2025. Last updated: 8 January 2026.
Available at: www.nice.org.uk/guidance/ng246.
