23 вересня, 2026
Сертаконазол у лікуванні гострого вульвовагінального кандидозу: порівняння з клотримазолом і флуконазолом
Вульвовагінальний кандидоз (ВВК) залишається однією з найпоширеніших грибкових інфекцій серед жінок репродуктивного віку та нерідко суттєво впливає на повсякденну активність і якість життя. Попри широкий вибір протигрибкових препаратів, актуальним залишається пошук терапії, яка поєднувала б високу клінічну й мікологічну ефективність, швидке полегшення симптомів, сприятливий профіль безпеки та низький ризик рецидиву. В цьому контексті становлять інтерес результати порівняльного дослідження A. H. Azhar, M. S. Reddy та K.S.D. Sai, опублікованого у 2026 році в International Journal of Medical and Pharmaceutical Research, під час проведення якого оцінювали ефективність і безпеку сертаконазолу, клотримазолу й флуконазолу при гострому ВВК. Пропонуємо до уваги читачів огляд основних результатів цієї роботи.
ВВК є однією з найпоширеніших грибкових інфекцій у жінок і вагомою причиною гінекологічної захворюваності. За даними літератури, ≈70-75% жінок протягом життя мають щонайменше один епізод ВВК, а в 40-50% можливі повторні епізоди захворювання [1, 2].
ВВК зазвичай проявляється свербежем і відчуттям печіння в ділянці вульви, болісністю, диспареунією, дизурією та характерними густими сирнистими вагінальними виділеннями. Ці симптоми можуть суттєво погіршувати якість життя та обмежувати повсякденну активність жінок [1].
Основним етіологічним збудником ВВК залишається Candida albicans, на частку якої припадає ≈80-90% випадків. Водночас останніми роками дедалі частіше повідомляють про інфекції, спричинені видами Candida non-albicans [2, 3]. До чинників, що підвищують ризик розвитку ВВК, належать вагітність, цукровий діабет, тривала антибактеріальна терапія, застосування пероральних контрацептивів, імуносупресія та гормональні зміни. Їхній вплив може бути пов’язаний із порушенням нормальної вагінальної мікрофлори та захисних механізмів організму [3].
Основа лікування неускладненого ВВК – азольні протигрибкові засоби. Широко застосовують як топічні препарати, зокрема клотримазол, так і системні засоби, зокрема флуконазол, ефективність і профіль безпеки яких добре вивчені [4]. В чинних рекомендаціях передбачено застосування нетривалих курсів місцевої терапії азолами або одноразовий пероральний прийом флуконазолу [5].
Водночас, попри загалом високу ефективність сучасної протигрибкової терапії, клінічно значущими проблемами залишаються випадки неефективності лікування, рецидиви захворювання, недостатня прихильність пацієнток до терапії та підвищення резистентності збудників до протигрибкових препаратів [3, 5].
Флуконазол – триазольний протигрибковий засіб, який широко застосовують завдяки зручності перорального приймання та хорошому проникненню до тканин. Водночас накопичуються повідомлення про резистентні до флуконазолу ізоляти Candida, а також про знижену чутливість окремих видів Candida non-albicans, що може обмежувати ефективність препарату в певних клінічних ситуаціях [6].
Клотримазол, своєю чергою, залишається ефективним місцевим протигрибковим засобом, однак необхідність дотримання схеми місцевого лікування і можливе виникнення локального подразнення можуть негативно відображатися на прихильності пацієнток до терапії та її результатах [7].
Сертаконазол* – сучасний протигрибковий засіб групи імідазолів із подвійним механізмом дії. Окрім пригнічення синтезу ергостеролу, він здатний безпосередньо ушкоджувати мембрани грибкових клітин, що посилює його фунгіцидну активність [8]. Додатково сертаконазол має протизапальні та протисвербіжні властивості, які можуть сприяти швидшому зменшенню клінічних симптомів. У клінічних дослідженнях застосування сертаконазолу при ВВК та інших поверхневих грибкових інфекціях асоціювалося з високими показниками клінічного і мікологічного одужання [7, 8]. Результати порівняльних досліджень також свідчать, що сертаконазол може забезпечувати швидше полегшення симптомів, вищу задоволеність пацієнток лікуванням і нижчу частоту рецидивів порівняно зі стандартною азольною терапією [7, 9]. Водночас дані прямих порівнянь сертаконазолу одночасно із клотримазолом і флуконазолом у лікуванні гострого ВВК залишаються обмеженими. Отже, пошук терапевтичного підходу, який поєднував би високу клінічну й мікологічну ефективність, сприятливий профіль безпеки та низьку частоту рецидивів, зберігає важливе клінічне значення. Саме тому мета цього дослідження – порівняння ефективності та безпеки сертаконазолу, клотримазолу й флуконазолу в лікуванні гострого ВВК.
Матеріали та методи
Проспективне рандомізоване відкрите порівняльне дослідження проводили впродовж 12 місяців – із січня по грудень 2025 року за участю жінок віком 18-45 років із клінічно та мікробіологічно підтвердженим гострим ВВК. Загалом до дослідження залучили 225 пацієнток, яких у співвідношенні 1:1:1 рандомізували до трьох груп по 75 осіб. Учасниці першої групи одноразово отримували сертаконазол 300 мг інтравагінально, другої – клотримазол 500 мг інтравагінально, третьої – флуконазол 150 мг перорально.
До дослідження не залучали вагітних і жінок, які годували грудьми, пацієнток із рецидивним ВВК, неконтрольованим цукровим діабетом, імунокомпрометованими станами, змішаними вагінальними інфекціями, тяжкими порушеннями функції печінки або нирок, гіперчутливістю до азолів, а також тих, хто застосовував протигрибкові препарати протягом попередніх 4 тиж.
На початковому етапі оцінювали клінічні симптоми та виконували мікробіологічне дослідження вагінальних мазків. Контрольні обстеження проводили на 7-й і 28-й день після лікування з оцінкою динаміки симптомів, мікологічного одужання та небажаних явищ.
Дані вносили до Microsoft Excel та аналізували за допомогою програмного пакета SPSS версії 23.0. Безперервні змінні представляли як середнє значення зі стандартним відхиленням, категоріальні – як абсолютну кількість і відсоток. Для порівняння безперервних показників між трьома групами застосовували однофакторний дисперсійний аналіз, а категоріальних показників – критерій χ². Статистично значущими вважали відмінності при p<0,05.
Результати
Початкові демографічні та клінічні характеристики учасниць дослідження усіх трьох груп були зіставними: статистично значущих відмінностей за віком, індексом маси тіла (ІМТ), сімейним станом і тривалістю симптомів між групами не виявлено (p>0,05) (табл. 1).
|
Таблиця 1. Початкові характеристики учасниць дослідження |
||||
|
Показник |
Сертаконазол (n=75) |
Клотримазол (n=75) |
Флуконазол (n=75) |
p |
|
Вік, роки; середнє ± SD |
30,6±5,8 |
31,2±6,1 |
30,9±5,6 |
0,83 |
|
ІМТ, кг/м²; середнє ± SD |
24,3±3,2 |
24,8±3,4 |
24,5±3,1 |
0,67 |
|
Заміжні, n (%) |
58 (77,3) |
60 (80,0) |
57 (76,0) |
0,89 |
|
Тривалість симптомів до лікування, днів |
6,4±2,3 |
6,8±2,5 |
6,6±2,4 |
0,74 |
Спектр і частота клінічних проявів ВВК на початковому етапі також були схожими в усіх трьох групах. Найчастіше пацієнтки повідомляли про свербіж вульви та вагінальні виділення (табл. 2).
|
Таблиця 2. Клінічні симптоми на початковому етапі |
|||
|
Симптом |
Сертаконазол, n (%) |
Клотримазол, n (%) |
Флуконазол, n (%) |
|
Свербіж вульви |
75 (100) |
75 (100) |
75 (100) |
|
Вагінальні виділення |
69 (92,0) |
71 (94,7) |
70 (93,3) |
|
Відчуття печіння |
58 (77,3) |
60 (80,0) |
61 (81,3) |
|
Дизурія |
31 (41,3) |
29 (38,7) |
33 (44,0) |
|
Диспареунія |
24 (32,0) |
26 (34,7) |
23 (30,7) |
На 28-й день найвищу частоту клінічного одужання зафіксували в групі сертаконазолу – 93,3% порівняно із 82,7% у групі клотримазолу та 80,0% у групі флуконазолу. Відмінності між групами були статистично значущими (p=0,028) (табл. 3).
|
Таблиця 3. Клінічне одужання на 28-й день |
||||
|
Результат |
Сертаконазол |
Клотримазол |
Флуконазол |
p |
|
Клінічне одужання |
70 (93,3%) |
62 (82,7%) |
60 (80,0%) |
0,028* |
|
Одужання не досягнуто |
5 (6,7%) |
13 (17,3%) |
15 (20,0%) |
– |
Схожа тенденція спостерігалася і щодо мікологічної ефективності. Ерадикації Candida досягнуто в 92,0% пацієнток, які отримували сертаконазол, порівняно із 81,3% при застосуванні клотримазолу та 77,3% – флуконазолу (p=0,019) (табл. 4).
|
Таблиця 4. Мікологічне одужання на 28-й день |
||||
|
Результат |
Сертаконазол |
Клотримазол |
Флуконазол |
p |
|
Мікологічне одужання |
69 (92,0%) |
61 (81,3%) |
58 (77,3%) |
0,019* |
|
Позитивний посів |
6 (8,0%) |
14 (18,7%) |
17 (22,7%) |
– |
Важливо, що при застосуванні сертаконазолу полегшення симптомів спостерігалося швидше. Середній час до зменшення клінічних проявів становив 3,1±1,0 проти 4,5±1,4 дня при застосуванні клотримазолу та 5,0±1,7 дня – флуконазолу (p<0,001) (табл. 5).
|
Таблиця 5. Час до полегшення симптомів |
||
|
Група |
Середнє ± SD, дні |
p |
|
Сертаконазол |
3,1±1,0 |
<0,001* |
|
Клотримазол |
4,5±1,4 |
– |
|
Флуконазол |
5,0±1,7 |
– |
Перевагу сертаконазолу відзначено й щодо частоти рецидивів. На 90-й день повторний епізод ВВК зареєстрували в 5,3% пацієнток групи сертаконазолу, тоді як у групах клотримазолу та флуконазолу цей показник становив 13,3 і 17,3% відповідно (p=0,041) (табл. 6).
|
Таблиця 6. Частота рецидивів на 90-й день |
||||
|
Результат |
Сертаконазол |
Клотримазол |
Флуконазол |
p |
|
Рецидив |
4 (5,3%) |
10 (13,3%) |
13 (17,3%) |
0,041* |
|
Без рецидиву |
71 (94,7%) |
65 (86,7%) |
62 (82,7%) |
– |
Усі три схеми лікування загалом добре переносилися. Небажані явища переважно були легкими, а серйозних небажаних явищ у жодній із груп не зареєстровано. При місцевому застосуванні препаратів найчастіше спостерігали локальне подразнення та відчуття печіння, тоді як у групі флуконазолу частіше реєстрували нудоту та головний біль (табл. 7).
|
Таблиця 7. Небажані явища |
|||
|
Небажане явище |
Сертаконазол, n (%) |
Клотримазол, n (%) |
Флуконазол, n (%) |
|
Місцеве подразнення |
4 (5,3) |
6 (8,0) |
2 (2,7) |
|
Відчуття печіння |
3 (4,0) |
5 (6,7) |
1 (1,3) |
|
Нудота |
0 |
0 |
5 (6,7) |
|
Головний біль |
1 (1,3) |
1 (1,3) |
4 (5,3) |
|
Серйозні небажані явища |
0 |
0 |
0 |
За комбінованим показником клінічного і мікологічного одужання найвищу частоту успіху лікування також продемонстрував сертаконазол – 90,7% порівняно із 78,7% для клотримазолу та 74,7% для флуконазолу (p=0,013) (табл. 8).
|
Таблиця 8. Поєднане клінічне та мікологічне одужання |
||
|
Група |
Успіх лікування, n (%) |
p |
|
Сертаконазол |
68 (90,7) |
0,013* |
|
Клотримазол |
59 (78,7) |
– |
|
Флуконазол |
56 (74,7) |
– |
|
Примітка: * статистично значущі відмінності між групами. |
||
Обговорення
У дослідженні порівнювали ефективність і безпеку сертаконазолу, клотримазолу та флуконазолу в лікуванні гострого ВВК. Початкові демографічні та клінічні характеристики пацієнток у трьох групах виявилися зіставними, що забезпечувало коректність подальшого порівняння результатів терапії.
На 28-й день частота клінічного одужання була статистично значущо вищою в групі сертаконазолу (93,3%) порівняно із клотримазолом (82,7%) і флуконазолом (80,0%). Схожі результати отримали A. Sharma та співавт., які також спостерігали вираженіше клінічне покращення і зменшення симптомів при застосуванні сертаконазолу порівняно зі стандартною азольною терапією [10]. Одним із можливих пояснень такої ефективності є подвійний механізм дії сертаконазолу: поряд із пригніченням синтезу ергостеролу препарат безпосередньо впливає на мембрану грибкової клітини, посилюючи протигрибкову активність [11].
Переваги сертаконазолу спостерігали й за мікологічними результатами. Частота мікологічного одужання становила 92,0% у групі сертаконазолу проти 81,3% при застосуванні клотримазолу та 77,3% – флуконазолу. Ці дані узгоджуються з результатами P. Fernandez і співавт., які повідомляли про високу мікологічну ефективність сертаконазолу порівняно з іншими топічними азолами [12]. Тривале утримання препарату у вагінальних тканинах у поєднанні з широким спектром протигрибкової активності може сприяти ефективнішій ерадикації збудника [11, 12].
Ще однією важливою перевагою сертаконазолу було швидше полегшення симптомів. У пацієнток цієї групи раніше зменшувалися свербіж, відчуття печіння та вагінальний дискомфорт порівняно із групами клотримазолу і флуконазолу. Схожі результати наведено в систематичному огляді F. Rodrigues і співавт. щодо застосування місцевих протигрибкових засобів при ВВК [13]. Швидке симптоматичне покращення може пов’язуватися не лише із протигрибковою активністю сертаконазолу, а й із його протизапальними та протисвербіжними властивостями [11].
На окрему увагу заслуговує частота рецидивів, яка на 90-й день виявилася найнижчою в групі сертаконазолу – 5,3% порівняно із 13,3% у групі клотримазолу та 17,3% у групі флуконазолу. Зіставні спостереження наводили S. Gupta та співавт., припускаючи, що тривала протигрибкова активність сертаконазолу може сприяти зниженню ризику повторного виникнення інфекції [14]. Імовірно, цьому також сприяє висока частота мікологічної ерадикації, досягнута на тлі лікування сертаконазолом.
Усі три варіанти терапії загалом добре переносилися. Небажані явища переважно були легкими та нетривалими, а серйозних небажаних явищ у жодній групі не зареєстровано. При місцевій терапії найчастіше спостерігали локальне подразнення та відчуття печіння, тоді як у групі перорального флуконазолу частіше відзначали нудоту й головний біль. Сприятливий профіль місцевої переносимості сертаконазолу також описано H. Patel і співавт. [15].
Отже, отримані результати демонструють, що при гострому ВВК сертаконазол поєднував високу клінічну та мікологічну ефективність зі швидшим полегшенням симптомів, нижчою частотою рецидивів і сприятливим профілем безпеки.
Висновки
Сертаконазол продемонстрував вищу частоту клінічного та мікологічного одужання, швидше полегшення симптомів і нижчу частоту рецидивів порівняно із клотримазолом і флуконазолом у лікуванні гострого ВВК. Водночас усі три схеми терапії характеризувалися сприятливим профілем безпеки та загалом добре переносилися пацієнтками. Отримані результати свідчать, що сертаконазол є ефективним терапевтичним варіантом лікування гострого ВВК.
Поєднання високої клінічної та мікологічної ефективності, швидкого зменшення симптомів, низької частоти рецидивів і хорошої переносимості може сприяти покращенню результатів лікування та підвищенню задоволеності пацієнток терапією. Водночас для підтвердження отриманих результатів і подальшого уточнення місця сертаконазолу в терапії гострого ВВК доцільним є проведення додаткових досліджень із більшими вибірками пацієнток.
* В Україні оригінальний сертаконазол у дозі 300 мг представлений препаратом Залаїн® Овулі виробництва фармацевтичної компанії Egis.
Cписок літератури доступний в оригінальній публікації.
Azhar A.H., Reddy M.S., Sai K.S.D. Comparison of efficacy and safety of newer antifungal agent sertaconazole with clotrimazole and fluconazole in the treatment of acute vulvovaginal candidiasis. International Journal of Medical and Pharmaceutical Research.
2026; 7 (3): 3592-3597.
Підготувала Людмила Суржко
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 15 (626), 2026 р
2026; 7 (3): 3592-3597.
