28 березня, 2025

Алергічний марш та коморбідність: сучасний погляд на проблему в педіатрії

Складність взаємозв’язків між різними алергічними станами, їхній взаємообтяжливий вплив та необхідність комплексного підходу до діагностики й лікування визначають важливість глибокого розуміння концепції коморбідності в сучасній педіатричній практиці. Під час освітнього майстеркласу «Педіатрія від А до Я. Експертні зустрічі» Марина Євгенівна Маменко, доктор медичних наук, професор кафедри педіатрії, дитячої неврології та медичної реабілітації Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика (м. Київ), голова правління Української академії педіатричних спеціальностей, представила доповідь, в якій висвітлила ключові аспекти коморбідності при алергічних захворюваннях та сучасні підходи до їхнього лікування, розглянула особливості діагностики і терапії алергічних станів з урахуванням їхнього взаємного впливу, що має важливе значення для оптимізації лікувальної тактики в педіатричній практиці.

Концепція коморбідності в алергології набула широкого визнання на початку XXI ст., що свідчить про важливий етап у розвитку розуміння складних взаємозв’язків між різними патологічними станами. Історично в медичній практиці використовувався підхід, що базувався на виділенні основного захворювання, супутніх патологій та ускладнень. Однак такий лінійний підхід виявився недостатнім для повноцінного відображення складності патологічних процесів, особливо в контексті алергічних захворювань.

Традиційна класифікація захворювань на основні та супутні хоча і залишається актуальною при встановленні клінічного діагнозу, часто не відповідає реальній клінічній картині. У багатьох випадках виникають труднощі з визначенням того, яке захворювання слід вважати основним, а яке супутнім, оскільки їхній взаємний вплив може бути надзвичайно складним та багатогранним. Ба більше, один і той самий пацієнт, потрапляючи до різних спеціалістів, може отримувати різні визначення основного захворювання, залежно від профілю лікаря та свого поточного стану.

Сучасне розуміння коморбідності включає наявність у однієї особи додаткових захворювань щодо основного (Valderas J.M., 2009).

Концепція алергічного маршу в контексті коморбідності

Особливе значення концепція коморбідності набуває в контексті алергічних захворювань, де яскраво проявляється феномен алергічного (атопічного) маршу. Цей феномен описує характерну послідовність розвитку алергічних захворювань, що зазвичай починається з атопічного дерматиту в ранньому дитячому віці. З часом у пацієнта можуть розвиватися інші алергічні захворювання, такі як алергічний риніт (АР) та бронхіальна астма (БА). Важливо зазначити, що ці стани можуть не просто змінювати один одного, а співіснувати, створюючи складну картину коморбідної патології.

Анатомічні особливості верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів відіграють ключову роль у формуванні коморбідної патології при алергічних захворюваннях. Слизові оболонки різних відділів респіраторного тракту мають тісні анатомічні та фізіологічні зв’язки, що обумовлює можливість одночасного залучення різних структур у патологічний процес.

АР характеризується не лише локальними назальними симптомами, але й широким спектром неназальних симптомів. Пацієнти часто скаржаться на загальну втому, головний біль, сонливість та погіршення когнітивних функцій.

Згідно з рекомендаціями АRIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma; Алергічний риніт і його вплив на астму), тяжкість АР визначається не лише вираженістю місцевих симптомів, але й наявністю коморбідної патології (таблиця).

Таблиця. Класифікація АР (Seidman M. et al., 2015)
Критерій	Характеристика
За тривалістю
Інтермітуючий	≤4 дні/тижд. або ≤4 тижд. безперервно
Персистуючий	≥4 дні/тижд. або ≥4 тижд. безперервно
За тяжкістю
Легкий	Не має негативного впливу на сон, щоденну та фізичну активність, дозвілля, роботу й навчання. Симптоми наявні, але без таких, що спричиняють неспокій
Помірний – тяжкий	Порушує сон, впливає на щоденну та фізичну активність, дозвілля, роботу й навчання. Наявні симптоми, що спричиняють неспокій. Наявність коморбідних захворювань

Особливої уваги заслуговує взаємозв’язок АР та кон’юнктивіту. Статистичні дані свідчать, що лише незначна частина пацієнтів (біля 6%) має ізольовані очні симптоми, тоді як у переважної більшості спостерігається поєднання назальної та очної симптоматики (Bousquet J., 2008). Епідеміологічні дослідження демонструють високу поширеність алергічного кон’юнктивіту серед пацієнтів із БА: 44% дітей і 20% дорослих мають поєднання цих патологій (Dupuis P., 2020).

Стратегія ступінчастої терапії при коморбідних алергічних станах

В лікуванні АР та алергічного ринокон’юнктивіту основу фармакотерапії становлять антигістамінні препарати (АГП) другого покоління, які пройшли значну еволюцію за останні десятиліття. При обох нозологіях сучасні АГП демонструють високу селективність дії щодо Н1-рецепторів та мінімальний вплив на центральну нервову систему, що дає змогу ефективно контролювати і назальні, і очні симптоми захворювання. Особливого значення цей терапевтичний підхід набуває при алергічному ринокон’юнктивіті, де необхідний одночасний вплив на симптоми з боку носа та очей. (рис. 1).

Рис. 1. Еволюція розвитку АГП (Kuna P. et al., 2016)

Біластин як представник нового покоління АГП має оптимальний профіль ефективності та безпеки при лікуванні коморбідної алергічної патології. Препарат характеризується високою селективністю дії, мінімальним впливом на центральну нервову систему, швидким початком дії та тривалим терапевтичним ефектом. Важливо зазначити, що біластин є єдиним АГП, який має офіційно затверджені показання для лікування алергічного ринокон’юнктивіту як єдиного комплексу симптомів.

Ефективність біластину при алергічних захворюваннях була підтверджена низкою клінічних досліджень протягом останнього десятиліття. У 2010 р. Horak F. et al. провели рандомізоване подвійне, сліпе, перехресне, одноцентрове дослідження, де порівнювався потенціал одноразової дози біластину 20 мг, цетиризину 10 мг, фексофенадину 120 мг та плацебо. Дослідження включало 75 пацієнтів із безсимптомним сезонним АР при полінозі після провокації алергеном. Результати продемонстрували, що біластин суттєво послаблює назальні та очні симптоми вже через 1 годину після прийому, показуючи більш виражений терапевтичний ефект порівняно з фексофенадином та плацебо протягом усього періоду спостереження.

У 2011 р. Bartra J. et al. зосередили увагу на впливі біластину на очні симптоми алергічного ринокон’юнктивіту. Дослідження показало значне зменшення основних симптомів на 7-й та 14-й день лікування: свербежу очей, сльозотечі та почервоніння кон’юнктиви (p<0.001 порівняно з плацебо для всіх показників). Ефективність біластину 20 мг була зіставною із цетиризином 10 мг (Bartra J., 2011).

Довготривале дослідження Okubo K. et al. (2017) включало 65 пацієнтів із сезонним та 55 пацієнтів із цілорічним АР, які отримували біластин 20 мг/день протягом 12-ти та 52-х тижнів відповідно під час розповсюдження пилку сосни японської в Токіо. Результати продемонстрували стабільне покращення назальних та очних симптомів: при сезонному АР показники покращилися з –3,22 на 2-му тижні до –9,19 на 8-му тижні; при цілорічному АР спостерігалося стійке зниження симптомів від –2,19 до –3,85 протягом 52-х тижнів спостереження (рис. 2) (Okubo K., 2017).

Рис. 2. Зміна загального бала симптомів (назальних і очних) при сезонному (А) та цілорічному (Б) АР у пацієнтів, які отримували біластин 20 мг/день (Okubo K., 2017)

У 2019 р. Kawauchi H. узагальнив результати попередніх досліджень, підтвердивши, що біластин як представник нового покоління АГП має оптимальний профіль ефективності та безпеки при лікуванні коморбідної алергічної патології. Препарат характеризується високою селективністю дії, мінімальним впливом на центральну нервову систему, швидким початком дії та тривалим терапевтичним ефектом (Kawauchi H., 2019).

Згідно з останніми рекомендаціями провідних міжнародних спільнот, біластин визнано оптимальним АГП другого покоління для лікування АР, алергічного ринокон’юнктивіту та кропив’янки, яка часто є коморбідним станом у пацієнтів з алергічною патологією (Recto M.T., 2017; Bousquet J., 2012). В Україні оригінальна молекула біластину представлена препаратом Ніксар^® виробництва компанії «Берлін-Хемі».

Отже, проблема коморбідності при алергічних захворюваннях залишається актуальним питанням сучасної алергології та педіатрії, потребуючи комплексного підходу до діагностики і лікування. Серед сучасних терапевтичних можливостей особливу увагу привертає біластин, який демонструє оптимальний профіль ефективності та безпеки при лікуванні коморбідної алергічної патології.

Підготувала Олена Речмедіна

Тематичний номер «Педіатрія» № 1 (77) 2025 р.