Профілактична роль фолієвої кислоти в запобіганні вродженим вадам розвитку плода

23.01.2021

Стаття у форматі PDF

На сьогодні єдиним шляхом зниження рівня вродженої та спадкової патології є профілактичні заходи, що поділяються поетапно на: а) преконцепційна профілактика, котра включає, крім санації сім’ї при плануванні вагітності, заходи, спрямовані на зменшення дії керованих чинників довкілля; б) пренатальна діагностика вродженої та спадкової патології плода, що забезпечує виявлення плодів, які мають вроджені вади розвитку (ВВР) і спадкові хвороби; в) скринінгові масові й селективні програми серед новонароджених, які дають змогу виявити деякі патологічні стани та забезпечити адекватну медичну допомогу хворим дітям; г) рання хірургічна корекція ВВР [1].

Як показує досвід країн Європи, близько 70% ВВР можна запобігти чи максимально нівелювати їхній негативний ефект [2]. Найдієвішим методом фахівці називають прегравідарну підготовку [3, 4]. Є пуб­лікації про роль фолієвої кислоти (ФК) як можливого ефективного засобу запобігання вродженим вадам серця, що може бути важливим клінічним і громадським досягненням охорони здоров’я [4-7]. Проте суттєву роль дослідники відводять знанням про профілактичну роль ФК і наголошують, що за відсутності поінформованості населення, особливо жіночого репродуктивного віку, досягти впливу на основні перинатальні показники в плані зменшення народження дітей із ВВР буде складно [5-8].

ФК необхідна для ділення клітин, росту та розвитку всіх органів і тканин, нормального розвитку зародка, процесів кровотворення [9, 10]. Відкриття стосовно того, що ФК профілактує дефекти невральної трубки, було зроблено в 1989-1991 роках. Утім, механізми, що лежать в основі її профілактичної дії щодо ВВР нервової трубки, ще не з’ясовані [11].

У 1984 році під керівництвом професора Андре Цейцеля було організовано Угорську службу медичної допомоги в прегравідарний період. Саме професор А. Цейцель запропонував термін «прегравідарна підготовка», а його дослідницька група за результатами власних спостережень дійшла висновку, що полівітаміни зі вмістом 800 мкг ФК на 92% знижують дефекти невральної трубки. Ба більше, найчутливіший період раннього внутрішньо­утробного розвитку, коли ембріон є особливо незахищеним, – це період, який не охоплений стандартним медичним наглядом [12].

На підставі отриманих даних у 1991 році Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC) рекомендували включити щоденний прийом вітамінних комплексів зі вмістом 400 мкг ФК у програму прегравідарної підготовки жінок із групи високого ризику [13, 14].

Аналіз результатів низки досліджень наочно демонструє: мульти­вітаміни з ФК, призначені в ході прегравідарної підготовки, дають змогу запобігти близько 90% первинних дефектів невральної трубки. Ці самі результати (зниження ризику до 70% у разі прийому чистої ФК і до 92% – у складі мультивітамінних комплексів) було отримано й в інших дослідженнях [12, 15, 16]. Прийом полівітамінів необхідно починати за 28 днів до зачаття та продовжувати аж до другої пропущеної менструації [17]. І це дієвий спосіб профілактики, проте не варто забувати, що 30-70% усіх вагітностей настають незаплановано.

Метою дослідження було вивчення обізнаності жіночого населення Львівської області про роль ФК у запобіганні ВВР.

Методи

Дослідження проводилося протягом 3 міс (із грудня 2018 року по січень – лютий 2019 року) в місті Львові та районах області методом анонімного анкетування, а також онлайн-­анкетування. З метою дослідження поінформованості населення про можливу профілактичну дію ФК щодо ВВР плода вивчали питання стосовно вживання зазначеного препарату: доза (100, 200, 400 або 500 мкг), до та під час вагіт­ності, тривалість прийому препарату, до зачаття та перші 3 міс вагітності, а також обізнаність населення стосовно профілактичної дії ФК. Здійснено розробку, тиражування опитувальника, анкетування жінок та аналіз отриманих даних.

Було опитано 811 респонденток. Ключову аудиторію становили вагітні з жіночих консультацій і родильних стаціонарів Львівської області віком 16-42 роки. Відомості із заповнених анкет було зафіксовано та статистично оброблено за допомогою комп’ютерних програм Statistica 8.0 та Еxcel 5.0.

Результати

Аналіз анкет показав, що з 811 жінок проживали в місті 622 (76,69%), а 189 (23,31%) – у селі. ­Важливим ­результатом цієї частини роботи є отримані дані про середній вік настання першої вагітності, що становить 26,2±0,3, другої – 29,5±0,3, третьої – 32,6±0,5, четвертої та більше – 33,1±0,9. Це вказує на необхідність урахування при медико-генетичному консультуванні збільшення цього показника (табл. 1, 2, рис.).

Як видно з рисунку, середній вік настання першої та другої вагіт­ностей вірогідно вищий серед жительок міста (26,7±0,3 та 30,1±0,3 відповідно) порівняно з жительками сільської місцевості (24,2±0,5 та 27,08±0,6 відповідно; р<0,05), а вік жінок у разі третьої та четвертої вагітностей залежно від місця проживання статистично не відрізняється.

Серед 811 анкетованих 612 (75,46%) жінок уживали під час вагітності ФК, 199 (24,54%) не застосовували зазначений препарат. Про профілактичну роль ФК знали 553 (68,19%) респондентки, а не знали – 258 (31,81%). ­Найбільш поінформованими про значення ФК були жінки, вагітні вперше (250; 30,83%) та вдруге (206; 25,40%), із них значно переважали жительки міста (р<0,05) (табл. 3).

З’ясування питання про джерело інформації стосовно ролі ФК для вагітних показало, що більшість респонденток отримали ці знання від медиків – 471 (58,08%), причому достовірно більше цих жінок було з міста, ніж із села (373 – 46,0% та 98 – 12,08% відповідно; р<0,05) (табл. 3).

Оскільки більшість жінок визначають свою вагітність на 4-5-му тижні, важливо приймати ФК ще на етапі планування. У відповіді на це запитання лише 328 (40,44%) жінок ­написали, що вживали ФК до вагітності протягом від 1 до 3 міс (табл. 4).

Що стосується тривалості прийому ФК під час вагітності, то більшість жінок уживали препарат протягом 3 міс (340; 41,92%), причому значно час­тіше це були мешканки міста (р<0,05; табл. 4).

Усього близько 1/3 (306; 37,73%) жінок уживали ФК у дозі 400 мкг, причому значно переважали мешканки міста (р<0,001).

Аналіз результатів свідчить про недостатню поінформованість жінок Львівської області щодо профілактичної дії ФК, необхідної дози її вживання (400 мкг) і термінів (2 міс до вагітності та перші 3 міс під час І триместру).

Висновки

Встановлено, що серед жіночого населення Львівської області поінформованість про роль ФК у профілактиці вроджених аномалій розвитку плода є недостатньою. Це стосується даних про сам препарат, потрібну дозу, терміни та тривалість його вживання.

Рекомендовано реалізовувати заходи стосовно підвищення поінформованості й охоплення прегравідарною профілактикою ФК жіночого населення Львівської області, оскільки про профілактичне значення препарату відомо лише 68,2% жінкам репродуктивного віку, а приймають ФК менш як половина опитаних.

Середній вік настання першої вагітності у Львівському регіоні є вірогідно вищим серед жительок міста (26,7±0,3) порівняно з жительками сільської місцевості (24,2±0,5) та має тенденцію до зростання. Його необхідно враховувати під час медико-генетичного консультування.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 24 (493), 2020 р.

 

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Акушерство/гінекологія

24.02.2021 Терапія та сімейна медицина Холіну альфосцерат: сучасне підтверд­жен­ня ефективності традиційної терапії

Терапія холінергічними попередниками є традиційним підходом до лікування холінергічної дисфункції та когнітивного дефіциту при розвитку деменції. Це стосується, зокрема, й холіну альфосцерату. До вашої уваги представлено огляд статті F. De Negri, опублікованої у виданні Rivista Società Italiana di Medicina Generale (2020; 5 (27): 64‑69), в якій проаналізовано отримані нещодавно дані на підтримку клінічної ефективності та сприятливої переносимості ГФХ....

24.02.2021 Неврологія Терапія та сімейна медицина Роль фармакологічної терапії при постінсультній депресії

Метою огляду F. Corallo et al., опублікованого у виданні Journal of International Medical Research (2020; 48 (9): 1-11), було оцінити, чи є антидепресивні препарати, зокрема селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) чи інгібітори зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну (ІЗЗСН), а також підтримувальна терапія цитиколіном або холіну альфосцератом ефективними для зменшення проявів депресії у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями. Методика полягала в систематичному пошуку досліджень у науковій літературі в базах даних PubMed та Web of Science. Загалом було виявлено 1566 досліджень, з яких автори відібрали чотири, що відповідали усім критеріям включення/виключення. ...

24.02.2021 Терапія та сімейна медицина Резолюція Ради експертів «Про взаємозамінність біологічних лікарських засобів на прикладі хвороби Гоше»

3 грудня 2020 р. за підтримки ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» відбулося засідання міжнародної експертної ради з орфанних метаболічних захворювань, до складу котрої увійшли провідні іноземні (США, Бразилія) й українські фахівці. Метою ради було визначити можливість взаємозамінності лікарських засобів, які належать до класу біологічних препаратів, окреслити особливості їх застосування для орфанних метаболічних захворювань. ...

12.02.2021 Неврологія Терапія та сімейна медицина Вторинна профілактика інсульту:огляд актуальних рекомендацій

Серцево-судинні (ССЗ) та судинно-мозкові захворювання є однією з основних причин інвалідності та смертності серед населення в усьому світі. Особливо ця проблема актуальна в Україні, де у структурі загальної смертності 66,3% припадають на смерть від серцево-судинних (СС), у тому числі цереброваскулярних захворювань. З-поміж останніх окремо виділяють інсульти, які щорічно розвиваються у 16 млн жителів планети, 6 млн з яких помирають, переважна більшість потребують сторонньої допомоги і лише 10% повертаються до повноцінного життя....