Роль фітопрепаратів у полегшенні кашлю з позиції доказової медицини

19.05.2021

Стаття у форматі PDF

Безрецептурні препарати для лікування кашлю є однією з найбільш використовуваних груп лікарських засобів, проте об'єктивна користь більшості з них не є доведеною, зокрема й класичних муколітиків. Відсутні також результати рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) ефективності рослинних лікарських препаратів (РЛП), незважаючи на тривалу історію їх застосування. Тому для узагальнення та оцінки наявних достовірних даних із використання РЛП для лікування кашлю в дорослих і дітей було проведено систематичний огляд і метааналіз, до якого увійшли 34 РКД із Кокранівської бібліотеки, баз даних Scopus, MEDLINE/PubMed і Embase.

Ключові слова: рослинні лікарські препарати, фітотерапевтичні засоби, фітопрепарати, муколітики

До РЛП з доведеною клінічною ефективністю, рекомендованих чинними європейськими протоколами, належать препарати на основі плюща, примули та чебрецю. Поряд із цими засобами до огляду увійшли роботи, в яких оцінювали використання й інших РЛП від кашлю.

34 РКД: андрографіс волотистий (n=6), ефірні олії (n=4), ехінацея (n=8), плющ/примула/чебрець (n=4), пеларгонія очиткоподібна (n=11) і бакумондото (рослинний лікарський засіб [традиційної китайської медицини] ТКМ) (n=1). Загальна кількість учасників становила 7083 особи віком від 1 року до 86 років. У більшості досліджень брали участь тільки дорослі, і лише в 6 випробувань включили дітей.

У наведених роботах переважно використовували методи суб’єктивної оцінки клінічної ефективності застосовуваних РЛП від кашлю за допомогою ведення щоденників і добової оцінки симптомів.

Ефекти окремих фітотерапевтичних засобів

Андрографіс волотистий

Було здійснено оцінку 6 досліджень: 5 із них – ​плацебо-контрольовані, а в 1 роботі для контролю використовували бромгексин та ехінацею. Добова доза становила від 31,5 до 200 мг, тривалість прийому – ​від 3 до 10 днів. Продемонстровано достовірно значуще полегшення кашлю проти плацебо, найбільш позитивні результати були отримані щодо мукоциліарного кліренсу. Побічні ефекти були незначними і не потребували будь-якого лікування. Частота й тяжкість симптомів достовірно знижувалися, проте недоліком цих досліджень була істотна гетерогенність груп включення і результатів спостережень, до того ж деякі автори не змогли докладно описати свою стратегію рандомізації.

Пеларгонія очиткоподібна

Вивченню впливу пеларгонії очиткоподібної на інфекції верхніх дихальних шляхів (ІВДШ) було присвячено 11 робіт (n=2871). Чотири дослідження за участю дітей 1-18 років. Режим дозування залежав від віку учасників (від 90 мг до 7,2 г для дорослих і від 30 мг до 3,6 г для дітей). У більшості досліджень тяжкість симптомів визначали за допомогою шкали оцінки тяжкості бронхіту, що складається з 5 пунктів, до яких входить і кашель. Задоволеність препаратами і зміною якості життя на тлі терапії оцінювалася пацієнтами за допомогою візуально-аналогових шкал. У переважній більшості досліджень спостерігали полегшення кашлю, а також інших симптомів, асоційованих з ІВДШ, таких як лихоманка, біль у горлі, стомлюваність. У більшості досліджень реєстрували легкі побічні ефекти. Результати досліджень серед дорослих і дітей проаналізували окремо. І якщо в дорослих були виявлені помірні докази користі при помірній гетерогенності результатів, то в дітей сила позитивних результатів була сумнівною, а гетерогенність результатів значною.

Плющ, примула і чебрець

Було виділено 4 РКД (n=1428), в яких препарати на основі комбінації спеціальних екстрактів чебрецю і плюща та чебрецю з примулою для лікування кашлю порівнювали з плацебо. Усі розглянуті роботи являли собою подвійні сліпі РКД. І всі вони, крім 4, були дослідженнями високої якості з низьким ризиком методологічної систематичної помилки. Дані про пацієнтів, найімовірніше, усереднені, що дає можливість екстраполювати отримані результати на загальну популяцію.

Більшість з учасників були дорослими, в 1 роботі брали участь діти віком від 2 років. У дослідженнях використовували добре відомі запатентовані РЛП, зокрема препарат ­Бронхипрет® від компанії ­«Біонорика СЕ» ­(Німеччина) в таблетованій і рідкій формах для перорального прийому. В усіх дослідженнях повідомлялося про дуже хороші результати. Один з авторів зазначив, що ці препарати не лише зменшують частоту й тяжкість кашлю в пацієнтів, а й сприяють секретолізису. Виявлені небажані явища були легкими, аналогічні таким у групі плацебо і не потребували лікування. Три дослідження були проаналізовані в кількісному відношенні і продемонстрували переконливі докази позитивного ефекту препаратів на основі плюща/примули/чебрецю з помірною гетерогенністю результатів. Проаналізовані дослідження відповідали високим стандартам якості проведення з низьким ризиком систематичної помилки.

Ефірні олії

Чотири плацебо-контрольованих дослідження (n=1231) було присвячено використанню інгаляційних препаратів на основі різних ефірних олій проти кашлю. Усі випробування, за винятком одного, показали значуще полегшення та зниження частоти кашлю в пацієнтів. Крім того, після використання ефірних олій зменшилася кількість виділень із носа, поліпшилися консистенція мокротиння та результати аускультації, зменшилися задишка й показник загальної добової оцінки симптомів у пацієнтів. Водночас застосування ефірних олій було асоційоване з високою частотою розвитку небажаних явищ, зокрема подразнення шкіри й слизових оболонок, що обмежує застосування згаданих засобів. Також варто зазаначити, що якість проведених робіт була низькою, що не дає можливості достовірно оцінити їх результати.

Ехінацея

Усього було проаналізовано 8 робіт із використанням різних лікарських форм ехінацеї для лікування кашлю, з них в 1 дослідженні брали участь і діти віком від 1 до 12 років. Доза ехінацеї помітно відрізнялася між дослідженнями – ​від 300 мг до 6 г на добу, а тривалість прийому становила 1-12 тиж, що ускладнювало оцінку результатів. У більшості випробувань не повідомлялося про значне зменшення кашлю в пацієнтів. В одній роботі було показано полегшення вираженості кашлю в нічний і денний час, проте воно було статистично недостовірним. Незважаючи на це, пацієнти зазначали позитивний вплив на інші симптоми ІВДШ і поліпшення загального самопочуття. Були зафіксовані легкі небажані явища, переважно з боку травного тракту, які зникали самостійно і не потребували лікування.

Бакумондото

Бакумондото – ​це препарат ТКМ у вигляді порошку, що містить екстракти 6 трав (офіопогон, пінеллія, ююба, солодка, коричневий рис і женьшень). Була виявлена лише 1 робота за участю 20 пацієнтів, де в групу контролю включили з хворих, які одержували β2-симпатоміметики. Результати дослідження показали, що обидві групи потребували додаткового прийому лікарських препаратів через виражений кашель, але вплив бакумондото був значно сильнішим на 4-й і 5-й дні прийому. Про серйозні небажані реакції під час дослідження не повідомлялося. Наступний кількісний аналіз був недоцільним, оскільки це було єдине дослідження з невеликою кількістю учасників і були відсутні дані з рандомізації.

З клінічної точки зору, цей метааналіз демонструє зменшення тяжкості й частоти кашлю при невеликій кількості легких небажаних явищ на тлі застосування РЛП, які містять андрографіс волотистий, комбінацію чебрець – плющ і чебрець – примула, ефірні олії та пеларгонію очиткоподібну. Ступінь впливу цих засобів різна, і деякі препарати мають переваги за тих чи інших станів. ­Наприклад, у разі кашлю з мокротинням можна рекомендувати препарати на основі чебрецю, плюща й примули та ефірні олії, оскільки їх прийом посилює секретоліз і поліпшує здатність відкашлювати слиз, крім того, ці засоби сприяють поліпшенню сну. Але не варто забувати про ризик побічних явищ при використанні ефірних олій. Усі проаналізовані дослідження показали, що препарати на основі плюща, чебрецю і примули перевершують плацебо в полегшенні кашлю, демонструючи переконливі докази користі препарату, що узгоджується з рекомендаціями Європейського комітету із застосування цих засобів як ефективного муколітика.

В огляді були виявлені вагомі докази ефективності препаратів на основі андрографіса волотистого і комбінації чебрець – плющ і чебрець – примула, які значуще перевершують плацебо в зниженні частоти й тяжкості кашлю в пацієнтів. Інші ж РЛП продемонстрували помірні результати.

На українському фармацевтичному ринку вже давно відомий і добре себе зарекомендував у лікуванні кашлю РЛП, який містить плющ, примулу та чебрець, – ​­Бронхипрет® від німецької компанії ­«Біонорика СЕ». Він випускається в таблетованій формі (комбінація сухіх екстрактів чебрецю та примули), а також вигляді сиропу для дорослих і дітей (комбінація рідких екстрактів чебрецю та плюща). Саме його було двічі внесено до клінічного протоколу лікування гострого бронхіту та кашлю в Німеччині. Крім секретолітичної дії він має також протизапальну, антибактеріальну та противірусну дію, зменшує напади кашлю, усуває запалення і полегшує відходження мокротиння. Результати проведеного огляду і метааналізу свідчать, що саме цей склад найбільш ефективний і безпечний у терапії симптомів ІВДШ як у дітей, так і в дорослих. Але необхідно продовжувати дослідження, щоб оцінити потенціал РЛП як засобів додаткової або навіть альтернативної терапії.

За матеріалами Wagner L., Cramer H., Klose P. et al. Herbal Medicine for Cough: a Systematic Review and Meta-Analysis. Forsch Komplementmed 2015; 22:359–368. https://doi.org/10.1159/000442111.

Підготувала Ірина Чумак

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 1 (54), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія

20.05.2021 Пульмонологія та оториноларингологія Професору Георгію Миколайовичу Дранніку – ​80 років!

Редакція «Медична газета «Здоров’я України». Тематичний номер «Пульмонологія, алергологія, риноларингологія» та «Медичний журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія»» щиро вітає ювіляра з нагоди його дня народження і бажає натхнення, наснаги і нових успіхів і досягнень у плідній повсякденній праці на науковій ниві....

20.05.2021 Пульмонологія та оториноларингологія COVID‑19: сучасні принципи лікування і вакцинопрофілактики від провідних фахівців

Минув рік з оголошення масового локдауну в Україні, і за цей час пандемія COVID‑19 внесла суттєві зміни в життя кожної людини і систему охорони здоров’я. Упродовж року медична спільнота перебувала в пошуках найбільш оптимальних і ефективних шляхів подолання пандемії. 12-13 березня 2021 року відбувся один із наймасштабніших інформаційних медичних онлайн-заходів – ​ІІ Міжнародний конгрес «Pandemic STOP!», присвячений обговоренню найважливіших питань ведення хворих на COVID‑19 в амбулаторних і стаціонарних умовах, проблем вакцинації, правового захисту лікаря під час пандемії тощо. Провідні закордонні і вітчизняні експерти галузі поділилися з учасниками заходу найактуальнішою інформацією і власним досвідом щодо клінічних аспектів діагностики й лікування коронавірусної інфекції. ...

20.05.2021 Пульмонологія та оториноларингологія Розчин повідон-йоду для полоскання порожнини рота ефективний проти SARS-CoV‑2? Перші тести in vivo

Виявлення SARS-CoV‑2 у слині пацієнтів, хворих на коронавірусну хворобу (COVID‑19), зробило цю біологічну рідину значущою з точки зору діагностики і передачі інфекції. Як результат, з огляду на ризик потенційної передачі вірусу через краплі та аерозолі, стоматологічні клініки стали вважатися небезпечним середовищем для медичного персоналу і пацієнтів. Для запобігання перехресному зараженню під час проведення стоматологічних процедур було запропоновано проводити попередню обробку (полоскання) ротової порожнини розчинами, що містять окисники, зокрема 1% перекис водню і 0,2% повідон-йод. Цей протокол, із невеликими змінами, був прийнятий однією з провідних професійних асоціацій світу – ​Американською стоматологічною асоціацією (ADA, 2020). Згодом перед лікарями постало питання – ​якщо антисептичний розчин для полоскання ротової порожнини продемонстрував віруліцидну активність, навіщо обмежувати його застосування умовами стоматологічної клініки, чому б не розпочати рутинне використання цього антисептика для запобігання передачі коронавірусу в популяції? ...

20.05.2021 Пульмонологія та оториноларингологія COVID‑19: особливості ураження легень і причини пошкодження нирок

Метою роботи був аналіз особливостей ураження легень у зіставленні з патогістологічними відомостями про ­пошкодження нирок при COVID‑19 зі спробою знайти об’єктивні причини зазначеної патології. ...