Що нового в алергології? Підсумки наукової зустрічі AAAAI-2021

29.05.2021

Найновіші досягнення алергології обговорювалися на щорічній науковій зустрічі Американської колегії з алергії, астми й імунології (American Academy of Allergy, Asthma & Immunology, AAAAI), що проходила з 26 лютого по 1 березня. 
З оглядом найцікавіших новин традиційно знайомимо наших читачів.

Бронхіальна астма не є незалежним фактором ризику перебігу COVID-19

До такого висновку дійшли L. Eggert і співавт. з ­Медичної школи Стенфордського Університету; крім того, вони вважають, що бронхіальна астма може бути захисним фактором при COVID‑19.

Дослідники проаналізували медичні карти 5596 пацієнтів із позитивним тестом на SARS-CoV‑2, які зверталися по допомогу до Stanford Health Care з березня по вересень 2020 року. З них було госпіталізовано 11%, включаючи 100 осіб (16,5%) із бронхіальною астмою.

При первинному однофакторному аналізі астма була суттєво пов’язана з госпіталізацією щодо COVID‑19 (відносний ризик (ВР) 1,53; 95% довірчий інтервал (ДІ) ­1,2-1,93). Проте після поправки на низку супутніх захворювань (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, цукровий діабет, ожиріння) астма не ви­явилася незалежним предиктором госпіталізації щодо COVID‑19 (ВР 1,12; 95% ДІ 0,86-1,45), а також не була суттєво пов’язана з тяжкістю COVID‑19 серед госпіталізованих пацієнтів (ВР 1,21; 95% ДІ 0,8-1,85).

Коли пацієнтів розподілили на підгрупи залежно від етіології астми (алергічна й неалергічна), з’ясувалося, що атопічна астма вдвічі знижує ризик госпіталізації щодо COVID‑19. Також автори зазначають, що підвищений рівень еозинофілів під час госпіталізації корелював із кращими наслідками COVID‑19.

Учені пояснюють захисний ефект алергічної бронхіальної астми тим, що Th2-опосередковане запалення, характерне для цього захворювання, знижує експресію рецептора ACE2, який є «вхідними воротами» для вірусу SARS-CoV‑2. Залишається відкритим питання щодо того, як на прогноз COVID‑19 може впливати біо­логічна терапія, спрямована на еозинофіли. На жаль, таких пацієнтів було дуже мало в проведеному дослідженні для того, щоби зробити відповідний аналіз.

Захисні маски не впливають на сатурацію крові киснем у хворих на бронхіальну астму (тим паче в здорових осіб)

Про це повідомила M. Hodges із Мічиганського університету. У зв’язку з пандемією COVID‑19 маски стали невід’ємною частиною нашого життя за останній рік, але чимало людей скаржаться на те, що вони заважають їм дихати. Крім того, деякі пацієнти із захворюваннями дихальних шляхів побоюються, що маска може завдати їм шкоди. Саме тому M. Hodges і співавт. провели опитування 223 хворих на бронхіальну астму та здорових осіб, а також виконали їм пульсоксиметрію в спокої для оцінки сатурації крові киснем (SpO2).

Вчені встановили, що середнє значення SpO2 становило 98% (діапазон – 93-100%) і не залежало від наявності астми, рівня її контролю, типу масок (тканинна, хірургічна, N95), тривалості їх використання.

Отже, отримані в цьому дослідженні дані свідчать, що носіння будь-якої захисної маски є абсолютно безпечним і не впливає на насичення крові киснем як у здорових осіб, так і у хворих на бронхіальну астму.

Чи виправдані алергопроби на пеніцилін під час вагітності?

Антибіотики пеніцилінового ряду є першою лінією терапії при багатьох інфекційних захворюваннях і характеризуються дуже хорошим співвідношенням ефективності, безпеки, вартості, зокрема під час вагітності та пологів. Саме тому 2019 року Американська колегія акушерів і гінекологів (ACOG) рекомендувала жінкам, які підозрюють алергію на пеніцилін, пройти алерго­проби до чи навіть під час вагітності, щоб ­підтвердити чи спростувати її наявність. Однак у реальній клінічній практиці лікарі часто ігнорують рекомендації ACOG (начебто, з міркувань безпеки). Чи виправдані їхні побоювання? Пошуку відповіді на це запитання був присвячений ретроспективний аналіз V. Patel і співавт., результати якого вони презентували на AAAAI‑2021.

Учені провели шкірні алергопроби вагітним, які повідомляли про алергію на пеніцилін, амоксицилін, ампіцилін, цефалоспорини або невизначений антибіо­тик. Оцінку проводили в середньому на 27-му тижні гестації. Зі 119 обстежених пацієнток у 115 отримано негативний результат, у 3 – ​сумнівний, в 1 – ​позитивний. У всіх, окрім одного, випадках тестування не супроводжувалося жодними проблемами, тоді як в 1 пацієнтки спостерігався тимчасовий свербіж шкіри. Негативний результат дав змогу застосовувати антибіотик у частини жінок під час пологів без будь-яких побічних ефектів.

За словами професора J. A. Bernstein, до 95% випадків небажаних реакцій на пеніцилін, що розцінюється як алергія, насправді не є імунологічно опосередкованими. Автори дослідження підсумовують, що алергопроби на пеніцилін є безпечними під час вагітності та дозволяють розширити можливості антибіотикотерапії.

Новий пероральний препарат для лікування атопічного дерматиту (аброцитиніб) є ефективним у підлітків

Лікування атопічного дерматиту досі залишається складним викликом для медицини, тому пошук нових засобів для терапії цього захворювання триває. Аброцитиніб – ​новий селективний інгібітор Янус-кінази-1, який раніше вже продемонстрував ефективність при атопічному дерматиті в дорослих. Дослідження III фази JADE TEEN було присвячено вивченню можливості застосування цього лікарського засобу в підлітків із середньотяжким і тяжким атопічним дерматитом.

У випробуванні JADE TEEN узяли участь 285 підлітків віком від 12 до 17 років (середній вік – 14,9 року), які отримували аброцитиніб 100 мг (n=95), аброцитиніб 200 мг (n=95) або плацебо (n=95) у поєднанні з місцевим лікуванням протягом 12 тиж. Ефективність терапії оцінювали за шкалами IGA, EASI‑75 і PP-NRS.

Через 12 тиж 41,6 та 46,2% хворих, які приймали 100 та 200 мг експериментального препарату відповідно, досягли відповіді за шкалою IGA порівняно з 24,5% у групі плацебо (р<0,05 для обох доз). За шкалою EASI‑75 поліпшення на >75% мали 68,5 та 72% пацієнтів у групах аброцитинібу 100 та 200 мг порівняно із 41,5% у групі плацебо (р<0,01 для обох доз). Понад половина пацієнтів, які отримували досліджувану терапію, мали поліпшення на ≥4 балів за шкалою PP-NRS порівняно з 29,8% у групі плацебо (р<0,01 для дози 200 мг).

Наразі аброцитиніб очікує на рішення Управління з контролю якості продуктів харчування та лікарських засобів США (FDA) не лише в підлітків, а й у дорослих пацієнтів. Наявна інформація, що експертна комісія FDA ще не визначилася з прийнятністю профілю безпеки загалом у цього класу лікарських засобів. Затримується розгляд заявок і на інші інгібітори Янус-кінази, зокрема барицитиніб при атопічному дерматиті й тофацитиніб за анкілозивного спондиліту. Клінічні дослідження демонструють, що препарати цього класу можуть підвищувати ризик тромбозів і тяжких інфекцій.

Моноклональні антитіла проти алергії на котів

Учені з госпіталю Страсбурзького університету на чолі з F.J. de Blay вивчали ефективність нового лікарського засобу, розробленого для лікування алергії на котів. ­Ідеться про препарат REGN1908-1909 на основі моноклональних антитіл проти Fel d 1 – ​головного котячого алергену.

У проведеному дослідженні REGN1908-1909 забезпечив швидке та стійке зниження вираженості бронхо­спазму в пацієнтів із бронхіальною астмою й алергією на котів. Учасники, котрі отримали одноразово підшкірно REGN1908-1909, переносили в 3 рази більше котячого алергену через 8 днів після введення порівняно з плацебо (р=0,003).

Як зазначають автори дослідження, доза алергену, використана у випробуванні, є дуже близькою до реального впливу. Препарат уводиться підшкірно, але ефект однієї ін’єкції зберігається до 4 міс.

Сублінгвальна імунотерапія при алергії на арахіс у дітей

Проблема алергії на арахіс є дуже серйозною, адже трапляється нерідко, а сліди арахісу наявні в багатьох солодощах та інших продуктах. Цукерка, якою можуть пригостити дитину без відома батьків, може стати причиною анафілаксії. Водночас сублінгвальна імуно­терапія може бути ефективною та безпечною в дітей раннього віку з алергією на арахіс, про що свідчить дослідження E. Kim і співавт.

У зазначеному випробуванні 36 дітей із підтвердженою алергією на арахіс (середній вік – ​2,2 року, діапазон – ​від 1 до 4 років) протягом 3 років щодня отримували сублінгвально стандартизований білок арахісу (препарат PNSLIT) або плацебо. Наприкінці випробування діти, котрі отримали сублінгвальну імунотерапію, продемонстрували значну десенсибілізацію порівняно з тими, хто отримував плацебо. При проведенні шкірного алерготесту на арахіс розмір папули в основній групі в середньому зменшився з 10 до 3,25 мм, тоді як у групі плацебо він збільшився з 11,5 до 12 мм. Куму­лятивна переносима доза алергену збільшилася в середньому до 4443 мг у групі PNSLIT порівняно зі 143 мг у групі плацебо (р<0,0001).

Ультрафіолетове очищення повітря оселі може зменшити тяжкість бронхіальної астми в дітей

Ще одне представлене на AAAAI‑2021 дослідження довело, що використання пристроїв для ультрафіолетового очищення повітря оселі може зменшити ступінь тяжкості бронхіальної астми в дітей і поліпшити її конт­роль (Bernstein J. et al.).

У цьому 12-місячному рандомізованому подвійному сліпому випробуванні взяли участь 79 дітей із бронхіальною астмою легкої та середньої тяжкості віком від 6 до 17 років. У частки хворих удома встановлювали спеціальні пристрої для ультрафіолетового очищення повітря оселі (n=40), в інших – ​фіктивні пристрої (n=39). Індекс тяжкості астми (CASI) вимірювали на початку дослідження та згодом (кожні 4 міс).

Дослідники виявили значне покращення контролю астми в дітей за використання пристроїв для ультрафіолетового очищення повітря оселі. Так, середня зміна індексу CASI від початкового рівня в основній групі становила 1,7 бала та була достовірною (р=0,007); у групі контролю вона дорівнювала 1,1 бала й не досягла статистичної значимості (р=0,3). Різниця між групами в 0,6 бала була статистично та клінічно значимою (р=0,006).

Пояснення ефективності цього пристрою просте: він очищує повітря від пліснявих грибків, бактерій і вірусів, що часто є причинами бронхіальної астми чи провокують її загострення.

Підготувала Наталя Александрук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 8 (501), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

29.05.2021 Алергія та імунологія Сучасні аспекти діагностики та лікування алергологічних захворювань

6-7 квітня за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, Дніпровського державного медичного університету, Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації, Асоціації алергологів України та Громадської організації «АРМЕД» у форматі онлайн відбулася науково-практична конференція Dnipro AllergoSummit, під час якої провідні вітчизняні фахівці поділилися власним досвідом і сучасними аспектами скринінгу й фармакотерапії імунних розладів....

29.05.2021 Алергія та імунологія Алергічний риніт: як розширити можливості терапії?

Пацієнтів, які страждають від проявів алергічного риніту (АР), чимало: поширеність хвороби у світовій популяції оцінюють у 10-20% (Oçal R. et al., 2019), а експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я називають її однією з глобальних медичних проблем. Кожні 10 років кількість хворих на АР зростає вдвічі (Ciprandi G. et al., 1996)....

29.05.2021 Алергія та імунологія Чому результати лабораторної діагностики алергічних захворювань не завжди корелюють із клінічним діагнозом?

У рамках онлайн-конференції «Життя без алергії. УкраїнаNEXT», яка відбулася 12 березня, президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков представив доповідь «Чому результати лабораторної діагностики алергічних захворювань не завжди корелюють із клінічним діагнозом пацієнта?». Основний акцент доповідач зробив на особливостях діагностики алергічних захворювань і визначив найбільш доказові методи дослідження in vitro....

29.05.2021 Алергія та імунологія Порівняння назального спрея мометазону фуроату й інтраназальної гліциризинової кислоти в пацієнтів з алергічним ринітом: попереднє дослідження в клінічній практиці

Алергічний риніт (АР) спричиняється запаленням 2 типу (IgE-опосередкована запальна реакція, котра виникає в результаті впливу причинного алергену), що характеризується функціональним дефектом специфічних для алергенів регуляторних Т-клітин, поляризацією Т-хелперів 2 типу й еозинофільною інфільтрацією слизової оболонки (Greiwe J. C. et al., 2019)....