Профілактика цереброваскулярних захворювань серед пацієнтів, які перенесли COVID-19

29.05.2021

Стаття у форматі PDF

Пандемія, спричинена коронавірусною хворобою (COVID-19), безсумнівно, є катастрофою, яка стала реальністю для всього світу. Високий ризик несприятливих ускладнень і летальності пов’язаний насамперед із тим, що інфекція, зумовлена вірусом SARS-CoV-2, може спровокувати не лише розвиток порушення газообміну в легеневих альвеолах і пов’язаної з ним прогресивної дихальної недостатності, а й декомпенсацію, порушення функціонування та структурні ураження багатьох життєво важливих органів і систем, у т. ч. головного та спинного мозку.

 COVID‑19 і судинні захворювання нервової системи

Із прогресуванням пандемії COVID‑19 кількість повідомлень про ураження нервової ­системи (НС) збільшується щодня. Наявні дані свідчать, що із SARS-CoV‑2 асоційований розвиток таких неврологічних захворювань, як гостра некротична геморагічна енцефало­патія (Poyiadji et al., 2020), менінгіти й енцефаліти (Moriguchi et al., 2020), лейкоенцефалопатія (Freeman et al., 2020), судинні захворювання головного мозку (Yaghi et al., 2020; Oxley et al., 2020), синдром Гієна-­Барре (Toscano et al., 2020), синдром верхнього мотонейрона з аномальними МРТ і ЕЕГ (Helms et al., 2020), а також нейропсихіатричні розлади (Helms et al., 2020; Rogers et al., 2020).

Згідно з наявними даними, цереброваскулярні ускладнення (як гострі, так і хронічні) є одними з найчастіших уражень НС, які розвиваються чи прогресують на тлі COVID‑19. Зокрема, в декількох дослідженнях демонструється, що частота випадків ішемічного інсульту, пов’язаного з COVID‑19, у госпіталізованих пацієнтів коливається від 0,4 до 2,7%, а частота внутрішньо­черепних крововиливів – ​від 0,2 до 0,9% (Mao L. et al., 2020; Klok F. A. et al., 2020). Варто також зазначити, що ризик інсульту може варіювати ­залежно від ­тяжкості COVID‑19. Наприклад, для пацієнтів із легкою формою захворювання ризик становить <1%, тоді як для пацієнтів, які перебувають у відділенні інтенсивної терапії, він сягає 6% (Mao L. et al., 2020). Найчастіше ішемічні цереброваскулярні події з’являються через 1-3 тиж після появи симптомів COVID‑19, хоча в меншої частини пацієнтів інсульт був першим симптомом, який став причиною госпіталізації (Yaghi S. et al., 2020; Merkel A. E. et al., 2020).

Вважають, що ураження НС, пов’язані з вірусом SARS-CoV‑2, можна розглядати як неспецифічні ускладнення інфекції, спричинені автоімунною реакцією організму на вірус, прямою інвазією вірусу чи параінфекційним або постінфекційним запаленням НС і судин (Slooter A. J. et al., 2020). До основних причин можливого розвитку та прогресування цереброваскулярних захворювань НС у пацієнтів, які перенесли COVID‑19, належать (Mehta P. et al., 2020; Kollias A. et al., 2020; Ciceri F. et al., 2020):

  • зумовлені інфекційним процесом порушення реологічних властивостей крові, а також коагулопатії, котрі, своєю чергою, призводять до тромбоцитарних порушень і порушень функції факторів згортання крові;
  • цитокіновий шторм;
  • розвиток гіпоксичного ураження різних органів, включаючи головний мозок;
  • макро- та мікроангіопатії: ендотеліїт, мікроваскулярний легенево-судинний обструктивний тромбозапальний синдром – ​microCLOTS (англ. microvascular COVID‑19 lung vessels obstructive thromboinflammatory syndrome).

Результати дослідження І. А. Вознюк і спів­авт. (2020) свідчать також про не менш важливу роль ендотеліальної дисфункції як одного з провідних механізмів розвитку судинних порушень при COVID‑19. Так, на її тлі часто розвиваються такі вторинні ускладнення, як ДВЗ‑синдром, артеріальні та венозні тромбози та тромбоемболії. Останні суттєво погіршують перебіг COVID‑19 і в більшості випадків здатні спричинити летальний наслідок. Окрім того, вірус SARS-CoV‑2 провокує розвиток оксидативного стресу й енергодефіциту в органах і тканинах, включаючи головний мозок (Oxley T. J. et al., 2020).

Інфекція SARS-CoV-2 зумовлює помітні зміни метаболізму на рівні астроцитів, тобто чинить негативний вплив на енергетичне забезпечення нейронів. Однією з найкритичніших змін, спричинених інфекцією ­SARS-CoV-2 в астроцитах, є глутаміноліз (використовується як альтернативне джерело підтримки окисного метаболізму астроцитів), який призводить до зниження рівня важливих продуктів обміну глутаміну – глутамату та γ-аміно­масляної кислоти (ГАМК). Астроцити відіграють важливу роль у метаболізмі нейромедіаторів, що є вирішальним для підтримання синаптичної передачі та збудливості нейронів. Дефі­цит ГАМК супроводжується порушенням роботи  ГАМК-ергічних синапсів і процесів синаптичної провідності (Crunfli F. et al., 2020). Отже, відновлення дефіциту ГАМК у хворих на ­COVID-19 можна вважати одним із ключових напрямів корекції постковідних неврологічних ускладнень.

 Роль магнію в профілактиці цереброваскулярних захворювань

Хоча розвиток ішемічного та геморагічного інсультів на тлі COVID‑19 відрізняється механізмом ушкодження головного мозку, нервово-судинна одиниця – ​основна мішень ураження в обох випадках. Зважаючи на це, надзвичайно важливим є запобігання розвитку цих ускладнень (особливо серед пацієнтів високого ризику). Відомо, що первинна та вторинна профілактика судинних захворювань НС обов’язково має включати модифікацію способу життя, лікування артеріальної гіпертензії, цукрового діабету та дисліпідемії (Fuentes B. et al., 2014).

Досягнення цільових показників артеріального тиску (АТ) при лікуванні артеріальної гіпертензії як одного з головних факторів ризику розвитку цереброваскулярних захворювань сьогодні не може розглядатися без оцінки впливу магнію та його дефіциту на організм людини. Згідно з результатами численних досліджень, аліментарний дефіцит магнію значно підвищує ризик розвитку гіпертонічної хвороби. Це пояснюється насамперед участю магнію в механізмах регуляції АТ і його антагонізмом з іонами кальцію на клітинному рівні. Цей природний антагонізм за дефіциту магнію значно знижується, що визначає підвищену внутрішньоклітинну концентрацію кальцію, яка зумовлює активацію фагоцитів, відкриття кальцієвих каналів, активацію іонотропних рецепторів глутамату, що селективно зв’язують N‑метил-D‑аспартат, а також активацію ренін-­ангіотензинової ­системи, посилення вільно­радикального ушкодження тканин, ­збільшення рівня ліпідів, що може призводити до розвитку гіпертензії та судинних порушень (Barbagallo M. et al., 2009; Blache D. et al., 2006). Cаме магній має безліч нейропротекторних властивостей. Відомо, що фізіологічні позаклітинні концент­рації магнію (250-1000 мкмоль/л) підсилюють опосередковане аденозином інгібування вивільнення глутамату (Bartrup J. T. et al., 1988), відновлюють цілісність гематоенцефалічного бар’єра, а отже, зменшують набряк мозку (Imer M. et al., 2009). Крім того, конкуруючи з кальцієм у потенціалозалежних кальцієвих каналах у внутрішньоклітинних мембранах і мембранах клітинної поверхні, цей мікроелемент перешкоджав притоку кальцію в ішемічні нейрони та запобігав загибелі клітин (Iseri L. T. et al., 1984). Слід також зазначити й вазоактивні властивості магнію, які можуть поліпшити церебральний кровоток за рахунок взаємодії з регіональною судинною мережею центральної НС. Так, у дослідженні було продемонстровано прямий вплив магнію на великі, середні та дрібні судини шляхом його пригнічувальної дії на ендотелін‑1, нейропептид Y й ангіотензин II (Kemp P. A. et al., 1993).

 Гамалате® В6: високоякісний та ефективний препарат магнію й ГАМК

Завдяки універсальному множинному впливу на процеси нейропротекції, нейро­пластичності та вазопротекції препарати магнію мають важливе значення в профілактиці артеріальної гіпертензії та судинних захворювань головного мозку. Саме тому проблема дефіциту магнію та його роль у патогенезі цереброваскулярних захворювань визначає доцільність його широкого застосування в часи пандемії COVID‑19. Варто зауважити, що комплекс ­Гамалате® В6 («Феррер Інтернасіональ», Іспа­нія) на сьогодні є одним із сучасних препаратів, який містить магній у формі глутамату гідроморбіду. Особливість засобу – ​наявність у складі й інших природних метаболітів мозку, що здійснюють низку важливих функцій у центральній НС: ГАМК, γ-аміно-β-гідрокси­масляної кислоти (ГАБОМК) і вітаміну В6. Вплив ГАМК на ГАМК-А‑рецептори, що виконують у центральній НС гальмівну функцію, дає змогу забезпечити додатковий заспокійливий ефект. ГАБОМК допомагає запобігти розщепленню ГАМК, тоді як вітамін В6 має позитивний вплив на метаболізм ГАМК і посилює насиченість організму магнієм.

Отже, синергічний вплив компонентів ­Гамалате® В6 забезпечує повноцінну нейро­протекцію, а також усуває тривогу, покращує сон, концентрацію та пам’ять і сприяє легшому подоланню стресу. Крім того, зменшення дефіциту стрес-лімітуючих ГАМК-ергічних впливів за допомогою Гамалате® В6 покращує контроль артеріальної гіпертензії, підвищуючи прихильність пацієнта до лікування, чим запобігає виникненню судинних ускладнень. Важливо, що препарат добре переноситься й може призначатися особам похилого віку.

Сприятливий вплив препаратів магнію як на нервові, так і на судинні механізми робить його привабливим терапевтичним засобом як додаткового компонента первинної та вторинної профілактики церебро­васкулярних захворювань. Засто­сування поєднання магнію з ГАМК, ­зокрема комплексу ­Гамалате® В6, із метою запобігання судинним захворюванням НС дозволить досягти стабільних позитивних клінічних результатів, що є надважливим у часи широкої розпо­всюдженості COVID‑19, на тлі якої дедалі частіше фіксують зростання ризику церебро­васкулярних подій.

Підготувала Лілія Нестеровська

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 8 (501), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

24.07.2021 Інфекційні захворювання Онкологія та гематологія Рекомендації NCCN щодо вакцинації проти COVID-19 онкологічних пацієнтів

Національна онкологічна мережа США (NCCN) на своєму офіційному сайті систематично публікує рекомендації для пацієнтів (NCCN Guidelines for Patients®), які стосуються лікування раку різних локалізацій, відповідають сучасним принципам доказової медицини та співвідносяться з клінічними настановами для онкологів (NCCN Clinical Guidelines in Oncology, NCCN Guidelines®). ...

20.07.2021 Інфекційні захворювання Коінфекції та вторинні легеневі інфекції в пацієнтів із COVID-19: складнощі діагностики й лікування

Пандемія коронавірусної хвороби (СOVID-19) зумовлює виникнення великої кількості випадків коінфекцій із широким різноманіттям патогенів. Наразі виявляється й описується лише незначна частка коінфекцій у разі COVID-19. Така ситуація спричинена обмеженими можливостями доступних методів діагностики, що не завжди можуть підтвердити наявність живого патогена та схильні до значної варіабельності лабораторних даних. Водночас приєднання вторинних бактеріальних інфекцій значно погіршує стан пацієнта та підвищує ризик несприятливого перебігу COVID-19, особливо її тяжких форм. Покращити ситуацію може вчасна діагностика бактеріальних ускладнень і призначення адекватної антибіотикотерапії....

20.07.2021 Інфекційні захворювання Менінгококова інфекція: діагностика та профілактика

На Нараді експертів були розглянуті питання епідеміологічної ситуації та стану діагностики менінгококової інфекції (МІ) в Україні, розробки рекомендацій щодо тактики та стратегії її вакцинопрофілактики в розрізі чинних національних і міжнародних настанов з імунопрофілактики інфекційних захворювань....

20.07.2021 Терапія та сімейна медицина Клінічні ситуації хворих із хронічними захворюваннями вен нижніх кінцівок у практиці сімейного лікаря

У березні – квітні відбулися онлайн-зустрічі лікарів у рамках науково-практичної фахової школи-семінару «Клінічні рекомендації у загальній практиці сімейного лікаря та терапевта». Захід охоплював найважливіші аспекти роботи лікарів загальної практики та сімейної медицини з акцентом на сучасні умови медичної практики – пандемію коронавірусної хвороби (COVID‑19) та пов’язані з нею обмеження функціонування медичних закладів....