Підвищення температури навколишнього середовища й артеріальна гіпотензія: причини, наслідки та можливості корекції

14.06.2021

Стаття у форматі PDF

Коли йдеться про артеріальний тиск (АТ), найбільший інтерес привертає артеріальна гіпертензія, що не дивно з огляду на її високу поширеність і відомі потенційно фатальні наслідки [1, 2]. Натомість патологія на іншому кінці спектра – артеріальна гіпотензія – часто залишається поза увагою, незважаючи на те, що вона також може бути небезпечною й негативно впливати на якість життя пацієнтів [3-5]. Проблема гіпотензії загострюється в теплу пору року, особливо в людей із підвищеною метеочутливістю.

Визначення та клінічні прояви

Нормальним вважають діапазон АТ >90/60 та <120/80 мм рт. ст. [6] Утім, при зниженні АТ <90/60 мм рт. ст. не всі люди відчувають симптоми; з іншого боку, пацієнти з вищим звичайним АТ (і навіть із гіпертензією) можуть страждати від різкого зниження АТ з появою характерних симптомів [7].

Ортостатичну гіпотензію (ОГ) – найпоширеніший тип низького АТ – визначають як зниження систолічного АТ ≥20 мм рт. ст. (≥30 мм рт. ст. у пацієнтів з АГ та ≥15 мм рт. ст. у хворих на множинну системну атрофію) або діастолічного АТ ≥10 мм рт. ст. упродовж 3 хв після переходу у вертикальне положення. Якщо ортостатичні симптоми з’являються піз­ніше 3 хв, діагностують затриману ОГ (рання форма симпатоадреналової недостатності; в понад 50% таких хворих протягом 10 років розвивається класична ОГ) [8].

Найчастішими симптомами гіпотензії є запаморочення, слабкість у вертикальному положенні, труднощі при ходьбі, нечіткість зору, біль у шиї та плечах, нездатність чітко мислити, утруднене дихання, відчуття втрати свідомості, синкопальний стан [9, 10].

Гіпотензія, асоційована з високою температурою навколишнього середовища, також може супроводжуватися нудотою, блюванням, болем у скронях і потилиці, онімінням кінцівок, підвищеною роздратованістю та вегетативними кризами (зокрема, панічною атакою) [11].

Зв’язок підвищення навколишньої температури та гіпотензії

Сезонна варіабельність АТ є складним феноменом, який останніми роками привертає увагу науковців і клініцистів. У численних епідеміологічних дослідженнях, проведених у Північній півкулі, повідомлялося про нижчі показники АТ улітку, ніж узимку (як у нормотензивних осіб, так і в пацієнтів з АГ усіх вікових груп) [12-27]. Великий метааналіз продемонстрував, що підвищення навколишньої температури на 1 °C асоціюється зі зниженням систолічного та діастолічного АТ на 0,26 і 0,13 мм рт. ст. [28]. Найбільша сезонна варіабельність АТ спостерігається в метеочутливих людей, але вплив мають й інші фактори, як-от стать, індекс маси тіла, куріння, вживання алкоголю тощо.

Han і співавт. проаналізували понад 130 тис. звернень по медичну допомогу та встановили, що підвищення температури навколишнього середовища на 1 °C асоціюється зі збільшенням частоти звернень із приводу гіпотензії на 1,1%. Цей зв’язок спостерігався в усіх підгрупах пацієнтів, але був сильнішим в осіб молодшої вікової групи (віком <65 років) [29].

Цікаві дані щодо сезонної варіабельності АТ нещодавно оприлюднили дослідники з Греції [30]. Протягом трьох послідовних пір року (зима – літо – зима) в пацієнтів вимірювали АТ у різних умовах. Виявилося, що підвищення температури навколишнього середовища чітко асоціюється зі зниженням домашнього й офісного АТ, а також денного АТ, виміряного за допомогою амбулаторного моніторування – АМАТ (рис.), при цьому нічне АТ за даними АМАТ залишалося незмінним через підвищену частоту добового індексу АТ за типом non-dipper (85% пацієнтів улітку проти 55% узимку). Літнє зниження АТ супроводжувалося достовірним погіршенням усіх ­індексів ­суб’єктивного дискомфорту внаслідок змін температури, вологості й атмосферного тиску.


Чому АТ знижується в спекотну погоду?

У разі високої температури навколишнього середовища організм намагається розсіяти тепло за рахунок зниження активності щитоподібної залози, збільшення потовиділення й підвищення периферичного кровообігу. Як наслідок, системна вазодилатація, перерозподіл крові та гіповолемія спричиняють зниження АТ. Цей механізм може бути більш вираженим і дезадаптивним у пацієнтів із вегетативною дисфункцією через дис­баланс симпатичної, парасимпатичної та ренін-ангіо­тензинової систем [31, 32].


Ризики та наслідки

Швидке зниження АТ може погіршувати коронарну та церебральну циркуляцію з подальшим настанням судинних подій унаслідок ішемії міокарда й гіпоперфузії головного мозку [33].

Гіпотензія значно підвищує ризик падінь (отже, травм і переломів), деменції, кардіоваскулярних захворювань, смерті [34]. Незалежно від етіології ОГ є другою найчастішою причиною синкопального стану – одного з найнебезпечніших гемодинамічних наслідків [35].

Прояви гіпотензії заважають хворим займатися повсякденними справами; вони уникають фізичної активності та живуть у постійному страху, що можуть втратити свідомість і впасти [36]. Поширеною проблемою, яка підтримує тривожний стан, є постпрандіальна гіпотензія, що частіше зустрічається в чоловіків, осіб із надмірною масою тіла та в пацієнтів з артеріальною гіпертензією [37-39].


Гіпотензія може бути безпосередньою причиною синдрому хронічної втоми [40, 41] з наслідками зменшення продуктивності праці, втрати здатності займатися звичайними справами, порушення сну, зниженої здатності до концентрації, погіршеного настрою, зниженого рівня щастя [42, 43]. Цей синдром переважно уражає людей активного віку; як і гіпотензія час­тіше зустрічається в жінок та асоціюється з непереносимістю високої температури (наприклад, гарячий душ, літня спека) [44].


Рекомендації для пацієнтів

Попередження надмірного зниження АТ дозволяє уникнути тяжких наслідків для здоров’я, підтримувати високі рівні фізичної та розумової активності, вести активний спосіб життя, мати хороший настрій. З огляду на чіткий зв’язок гіпотензії з підвищенням температури навколишнього середовища профілактика є особливо актуальною в теплу пору року.

Пацієнтам зі схильністю до гіпотензії рекомендовано вживати достатню кількість рідини (наприклад, у спекотну погоду кожні 80-90 хв слід випивати 250 мл негазованої води, якщо немає протипоказань) і не виключати з раціону сіль. Окрім того, необхідно дотримуватися здорового способу життя, котрий передбачає підтримання нормальної маси тіла, раціональне харчування, достатній рівень фізичної активності та відмову від шкідливих звичок [45-56].

Доцільним є застосування адаптогенів, які чинять регулювальний вплив на АТ. Саме такі адаптогени містяться в ­Корвалтаб ­Метео®; це засіб зі спеціальним п’ятикомпонентним складом, створений для швидкої нормалізації функції організму в умовах різних атмосферних коливань [57]. Кожний компонент ­Корвалтаб Метео® є добре дослідженим і безпечним, має патогенетичне обґрунтування й доказову базу щодо профілактики гіпотензії та усунення пов’язаних симптомів.

Кофеїн – стимулятор центральної нервової системи (ЦНС) класу метилксантинів, який покращує швидкість реакції, концентрацію й координацію рухів, підвищує м’язову силу та витривалість [58-61]. У клінічних дослідженнях у пацієнтів із вегетативною дисфункцією, а також у фізично слабких хворих похилого віку кофеїн ефективно запобігав пост­прандіальній гіпотензії, не змінюючи частоти серцевих скорочень, рівнів адреналіну, норадреналіну й активності реніну плазми [62, 63]. Отже, пресорний ­ефект ­кофеїну досягається без потенційно шкідливого підвищення активності симпато­адреналової та ренін-ангіотензинової систем. Окрім того, кофеїн запобігає гіпотензії після фізичних навантажень, пов’язаній з аденозин-­опосередкованою вазодилатацією [64].

L-теанін є натуральним компонентом чаю та являє собою аналог амінокислот L-глутамату та L-глутаміну. Встановлено, що L-теанін проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр і чинить безпосередні ефекти на ЦНС уже через 30 хв після прийому [65]. У головному мозку L-теанін стимулює продукцію дофаміну та серотоніну, забезпечуючи анксіолітичний ефект, а також підвищує α-ритм, який асоціюється з розслабленим станом пильності та спокою (без супутньої сонливості) [66, 67]. На АТ L-теанін чинить регулювальний вплив: запобігає підвищенню АТ у пацієнтів із надмірною реакцією на стрес, не змінює АТ у здорових людей і чинить пресорний ефект в осіб, схильних до гіпотензії [68-70].

Лимонник китайський (Schisandra chinensis) здавна використовувався народами півночі як тонізувальний засіб; у традиційній китайській медицині з нього готують препарат для лікування гіпотензії [71-73]. За даними сучасних клінічних досліджень, лимонник китайський (у вигляді екстракту) стимулює ЦНС і симпатичну автономну нервову систему, зменшує сонливість, фізичну та розумову втому, покращує загальне самопочуття [74-77]. У дослідженні за участю 1162 пацієнтів після 8 міс регулярної терапії екстрактом лимонника було забезпечено нормалізацію АТ у 72 хворих на АГ і 116 пацієнтів із гіпотензією (інші учасники мали нормальний АТ) [78]. В іншому дослідженні застосування настоянки лимонника 3 р/добу протягом 10 днів було ефективним у лікуванні гіпотензії у вагітних [79].

Родіола рожева (Rhodiola rosea) поряд із лимонником належить до найвивченіших фітоадаптогенів; екстракт родіоли рекомендований для медичного застосування в пацієнтів з астенічним синдромом, неврозами, порушенням судинного тонусу та гіпотензією [77]. В одному з випробувань за участю 177 пацієнтів із гіпотензією курс терапії екстрактом Rhodiola rosea забезпечив стабілізацію, повну або часткову нормалізацію АТ у 92% хворих на додаток до покращення загального самопочуття, зникнення головного болю й підвищення праце­здатності [77].

Женьшень звичайний (Panax ginseng) відомий своєю здатністю підвищувати розумову працездатність і стійкість до фізичних навантажень [80]. Однак унікальною здатністю екстракту женьшеню вважають зниження АТ у пацієнтів з АГ і, навпаки, його підвищення в осіб із гіпотензією [81].

У нещодавньому дослідженні Chen і співавт. було доведено, що екстракт женьшеню шляхом активації вазоконстрикторів підвищує резистентність до гост­рого зниження АТ [82].

Завдяки комплексній дії компонентів із клінічно доведеною ефективністю ­Корвалтаб Метео® сприяє підтримці нормального функціо­нального стану кардіоваскулярної, центральної та периферичної нервової систем в осіб, які мають підвищену чутливість до різних видів атмосферних впливів (зокрема, підвищення температури навколишнього середовища).

За словами експертів, клімат на території України змінюється та стає все теплішим [83]. Улітку 2021 року синоптики прогнозують погодні аномалії через вплив тихоокеанського кліматичного явища; в періоди «затишшя» очікуються спека та посуха, спекотно буде й у вересні [84]. Отже, метеочутливим особам і пацієнтам, схильним до надмірного зниження АТ, варто завчасно звернути увагу на своє здоров’я та спосіб життя. Для профілактики гіпотентезії та її проявів протягом усього весняно-літнього сезону чи в особливо спекотні періоди може застосовуватися Корвалтаб Метео® у режимі прийому 1 капсула/день або за призначенням лікаря [57].

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготував Олексій Терещенко

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 9 (502), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

20.07.2021 Терапія та сімейна медицина Клінічні ситуації хворих із хронічними захворюваннями вен нижніх кінцівок у практиці сімейного лікаря

У березні – квітні відбулися онлайн-зустрічі лікарів у рамках науково-практичної фахової школи-семінару «Клінічні рекомендації у загальній практиці сімейного лікаря та терапевта». Захід охоплював найважливіші аспекти роботи лікарів загальної практики та сімейної медицини з акцентом на сучасні умови медичної практики – пандемію коронавірусної хвороби (COVID‑19) та пов’язані з нею обмеження функціонування медичних закладів....

20.07.2021 Терапія та сімейна медицина Проблеми неадекватного знеболення та шляхи їх вирішення

8 червня відбувся телемарафон «Лікарня без болю», організований Асоціацією анестезіологів України, Українською асоціацією швидкого відновлення після операції та Українською асоціацією регіонарної аналгезії та терапії болю. У заході взяли участь провідні вітчизняні лікарі. Обговорювалися проблеми організації знеболювання в Україні та світі, ведення пацієнтів із больовим синдромом у різних клінічних ситуаціях....

10.07.2021 Гастроентерологія Педіатрія Терапія та сімейна медицина Інновації в дитячій гастроентерології та нутриціології в практиці педіатра і сімейного лікаря

18-19 травня 2021 р. відбулася науково-практична конференція «Інновації в дитячій гастроентерології та нутриціології в практиці педіатра і сімейного лікаря. Читання ім. професора Ю.В. Бєлоусова», присвячена світлій пам’яті видатного українського вченого та лікаря, заслуженого діяча науки і техніки України, завідувача кафедри педіатричної гастроентерології та нутриціології Харківської медичної академії післядипломної освіти (ХМАПО), доктора медичних наук, професора Юрія Володимировича Бєлоусова....

04.07.2021 Гастроентерологія Терапія та сімейна медицина Сучасні рекомендації з діагностики та лікування функціональної диспепсії

У квітні відбувся науковий симпозіум із міжнародною участю – ​ХХІІІ Національна Школа гастроентерологів, гепатологів України «Коморбідні стани в гастроентерології, мультидисциплінарний підхід. Академія здорового харчування», в якому взяла участь професор кафедри внутрішньої медицини № 3 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), керівник Гастроцентру клініки «Оберіг», доктор медичних наук Галина Анатоліївна Соловйова з доповіддю «Функціональна диспепсія. Діагностика та лікування сьогодні»....