Червоне око й алергія

15.08.2021

Стаття у форматі PDF

Одними з найчастіших проявів алергії, яка насправді являє собою системний алергічний процес, є алергічний риніт (АР), алергічний кон’юнктивіт (АК) та їх поєднання – алергічний ринокон’юнктивіт. Добре відомо, що загальні підходи до лікування алергічних захворювань включають уникнення контакту з алергеном (немає алергену – немає алергії), застосування антигістамінних препаратів, підбір алергеноспецифічної імунотерапії тощо. Утім, локальна терапія як АК, так й АР має свої особливості, з якими добре обізнані офтальмологи й алергологи.

Щоб комплексно обговорити проблему алергічного ринокон’юнктивіту, в ме­жах Всеукраїнського офтальмологічного марафону Ophthalmic iSchool була проведена міждисциплінарна експертна зустріч офтальмолога й алерголога «Червоне око й алергія». Як експерт-­офтальмолог виступила голова правління громадської спілки «Все­український альянс офтальмологів», професор кафедри офтальмології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук Оксана ­Петрівна Вітовська, експерт-алерголог – заступник директора Центру алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів ДУ «Інститут отоларингології ім. О. С. Коломійченка НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук Інна Володимирівна Гогунська.

Професор О.П. Вітовська зазначила, що тактика лікування АК залежить від вираженості клінічних проявів і скарг пацієнта. Звісно, першим кроком у лікуванні АК є уникнення контакту з алергеном і його елімінація (елементарне вмивання обличчя). З метою запобігання контакту алергену з кон’юнктивою рекомендується застосовувати препарати, котрі містять ектоїн. Відомо, що ектоїн утворює так званий ­ектоїнгідрокомплекс – бар’єр, який захищає очі від шкідливої дії бактерій, алергенів та інших подразників.

Відповідно до сучасних рекомендацій препаратом першої лінії лікування АК є олопатадин. Цей препарат швидко покращує стан слизової оболонки очей і характеризується ­сприятливим профілем безпеки. Призначення олопатадину в режимі монотерапії може бути достатнім за наявності симптомів АК без виражених ознак запалення кон’юнктиви.

Олопатадин є препаратом подвійної дії. По-перше, він селективно блокує Н1-гістамінові рецептори, пригнічуючи вивільнення медіаторів запалення з опасистих клітин (тучних клітин, лаброцитів) у відповідь на дію гістаміну. По-друге, олопатадин здатен стабілізувати мембрани опасистих клітин, які відповідають за прояви алергічних реакцій негайного типу. Препарат не чинить будь-якого ефекту на α-адренергічні, дофамінові, мускаринові, серотонінові рецептори, а  також не впливає на діаметр зіниць.


На українському фармацевтичному ринку олопатадин представлений препаратом Паллада у формі очних крапель, який:

  • швидко усуває симптоми алергії (вже через 5 хв після застосування);
  • через 5 год після застосування достовірно знижує рівень еозинофілів, нейтрофілів і лімфоцитів у кон’юнктиві;
  • може призначатися тривалим курсом – до 4 міс;
  • може застосовуватися в дітей віком понад 3 роки.

Препарат Паллада призначають двічі на день (уранці й увечері).


За наявності виражених проявів запалення кон’юнктиви лікування варто доповнити топічними офтальмологічними кортикостероїдами. При їх застосуванні необхідно пам’ятати про обов’язковий контроль внутрішньоочного тиску. Можна використовувати також і нестероїдні протизапальні препарати, проте вони можуть погіршувати стан рогівки та не належать до препаратів першої лінії лікування АК. У разі тяжких форм алергічних уражень доцільно призначити імуномодулятор циклоспорин.

Професор І.В. Гогунська звернула увагу, що для ефективного лікування алергічних захворювань необхідна точна їх діагностика, включаючи виявлення причинного алергену. На сьогодні виділяють три рівні діагностики алергічних захворювань: збір анамнезу; виконання шкірних прик-тестів; молекулярна алергодіагностика, що дає змогу ідентифікувати молекули алергенів і точно підібрати алергенспецифічну імунотерапію.

Лікування будь-якого алергічного захворювання, включаючи АР, передбачає такі заходи, як освіта пацієнта, елімінаційна терапія та ­профілактика, фармакотерапія, алергенспецифічна імунотерапія.

Під час загострення АР слід підсилити лікування місцевими кортикостероїдами. 


Препаратом вибору в такій ситуації є Етацид (мометазону фуроат у формі назального спрея). Застосування Етациду 1 раз на добу зазвичай дає змогу ­купірувати всі симптоми АР упродовж 24 год, включаючи закладеність носа. Препарат починає діяти вже протягом 7-12 год після першої дози з поступовим наростанням ефекту, тому перед його призначенням варто попередити пацієнта про цю особливість дії. У разі тривалого застосування він не тільки не сушить слизову оболонку носа, а й сприяє відновленню її нормальної структури. Високий профіль безпеки препарату Етацид дає змогу використовувати його в дітей із 2-річного віку.


! Етацид показаний для лікування не лише алергічного ринокон’юнктивіту, а й інших захворювань носової порожнини. Зокрема, для лікування та профілактики сезонного й цілорічного АР, лікування та профілактики поліпозного риніту, лікування загострень синуситів (у комплексі з антибактеріальної терапією).


Дітям віком 2-12 років призначають по 1 впорскуванню (50 мкг) у кожну ніздрю 1 раз на день (добова доза – 100 мкг). Дорослим і дітям віком понад 12 років призначають по 2 впорскування в кожну ніздрю 1 раз на день (добова доза – 200 мкг). У разі дуже сильного загострення АР можливе застосування Етациду по 2 впорскування в кожну ніздрю 2  рази на добу протягом не більш як 2 тиж.

Підготував В’ячеслав Килимчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 13-14 (506-507), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

27.05.2024 Терапія та сімейна медицина 24 травня – ​ Всесвітній день шизофренії

Шизофренія – ​складний нейропсихіатричний розлад, який не лише глибоко порушує емоційно-вольову сферу, мислення та поведінку людини, а й узагалі кидає виклик нашому розумінню того, як працюють мозок і психіка. Межі «нормального» для переважної більшості реалій розмиваються або й зовсім зникають для людей із шизофренією, частка яких у популяції є досить стабільною: в усі часи та в усіх народів світу поширеність шизофренії в популяції становить близько 1%. Втрата контролю за думками та діями, дивакувата поведінка, марення й галюцинації, манія величі або переслідування найяскравіше висвітлені в літературі і кіно як стереотипні ознаки хвороби, хоча вони є лише «верхівкою айсберга» комплексних, різноманітних, мінливих у часі проявів порушень взаємодії нейрональних мереж головного мозку при шизофренії....

21.05.2024 Терапія та сімейна медицина Чи є шанс зменшити шкоду від епідемії тютюнокуріння в Україні?

Тютюнокуріння залишається однією з найактуальніших проблем охорони здоров’я в усьому світі як сильний і незалежний фактор ризику низки соціально значущих хвороб. У 2022 році куріння спричинило майже 9 мільйонів смертей у всьому світі. Зусилля щодо протидії тютюновій епідемії мали результатом зменшення її поширеності на 34,8% порівняно зі станом на 1990 рік. На думку експертів, ці зміни пов’язані як зі зменшенням кількості людей, які починають курити, так і зі збільшенням числа випадків відмови від куріння. Водночас останніми десятиліттями основні інструменти Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо боротьби проти тютюну, зокрема антитютюнові закони, які мають переважно репресивний характер, втрачають свою ефективність в аспекті зменшення частоти куріння, а отже, позитивного впливу на здоров’я населення. ...

21.05.2024 Терапія та сімейна медицина Важливі термінологічні засади створення україномовної версії Міжнародної класифікації хвороб 11-го перегляду

Міжнародна статистична класифікація хвороб і проблем, пов’язаних зі здоров’ям (МКХ) є всесвітнім стандартом діагностичної інформації. Останню версію, 11-й перегляд – МКХ‑11 (ICD-11), ухвалила 72-га Всесвітня асамблея охорони здоров’я в 2019 році; вона набула чинності 1 січня 2022 року. Нині проводиться опрацювання перекладу МКХ-11 з англійської на українську мову групою фахівців різних спеціальностей, залучених Центром громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України....

21.05.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Сірководень – ​важлива сигнальна молекула в патогенезі серцево-судинних захворювань. Можливості терапевтичного впливу

Серцево-судинні захворювання (CCЗ) не випадково вже багато десятиліть займають першу сходинку серед причин смертності населення не лише в Україні, а й у світі. Попри прискіпливу увагу медичної науки до винайдення нових методів лікування та профілактики, все ще залишається багато запитань, як-от: чому саме ССЗ мають таку поширеність? На думку деяких дослідників, необхідно ретельніше вивчати саме різні ланки патогенезу захворювань серця та судин, адже патогенетичне лікування є найефективнішим. Саме тому нещодавно було виділено серед усіх інших новий регуляторний фактор серцево-судинної діяльності – ​сірководень (Н2S). Знання про його роль у виникненні патологічних станів дозволяє відкрити нові шляхи боротьби з гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця (ІХС) тощо. ...