Баксоколін® – ​нейропротективна дія біоактивних речовин для когнітивної функції

22.10.2021

Стаття у форматі PDF

Світова тенденція щодо збільшення тривалості життя супроводжується стрімким зростанням частоти когнітивних порушень. Сьогодні на планеті налічується приблизно 962 млн осіб віком від 60 років, зокрема 44,4 млн пацієнтів із деменцією. Ситуація в Україні відповідає світовим тенденціям, оскільки нині майже 10 млн – ​особи віком від 60 років.

Комплексний підхід до профілактики когнітивних порушень

Оскільки когнітивні порушення зумовлені комплексним впливом на мозок, їх лікування та профілактика не можуть обмежуватися принципом «одна мішень – ​одна молекула». Тому актуальності набуває застосування комплексних препаратів, зокрема з рослинними компонентами.

Частота захворюваності на хворобу Альцгеймера (ХА) стрімко зростає (Feany, Dickson, 1996). За оцінками, у 2015 р. на ХА страждали 46,8 млн осіб у всьому світі, а до 2030 р. ця кількість зросте до 75 млн. Основними припущеннями щодо природи даного захворювання є холінергічна, амілоїдна і тау-­гіпотези, згідно з якими серед причин когнітивного зниження – ​недостатність нейро­трансмітера ацетилхоліну, накопичення позаклітинного білка β-амілоїду та утворення конгломератів τ-білка всередині нервової клітини відповідно (Eisele et al., 2015; Зимнякова, 2019).

На думку професора D. Breder­sen, автора протоколу ReCODE, розробленого для запобігання розвитку та лікування ХА (Каліфорнійський університет, США), патологічний процес ХА розвивається за сукупності критичної кількості факторів ризику, як неконтрольованих (генетика, стать, вік), так і модифікованих (супутні захворювання, неправильне харчування, порушення сну, токсичні, запальні, стресові чинники). Цим пояснюється також різноманітність клінічних варіантів хвороби і варіативність відповіді на терапевтичні втручання. Тож боротися треба не з наявними надлишками β-амілоїду і τ-білка, а причинами їх утворення:

  • не допускати тривалої активації захисних реакцій організму;
  • відновлювати рівні вітамінів В12 і D, гомоцистеїну;
  • корегувати гормональний дисбаланс, інсулінорезистентність за допомогою вітамінів, біологічно активних добавок, спеціальної дієти, боротьби зі стресовими факторами немедикаментозно.

Такий підхід потребує ретельних досліджень для підтверд­жен­ня ефективності. Але отримані докази на користь того, що дотримання здорового способу життя та профілактика церебровас­кулярних хвороб сприяють зниженню частоти когнітивних порушень.

Серед біологічно активних добавок із властивостями підтримки когнітивних функцій на увагу заслуговує Баксоколін®* – ​джерело біологічно активних речовин, що сприяють поліпшенню мозкового кровообігу, компенсації когнітивного дефіциту шляхом покращення пам’яті, уваги, концентрації, підвищення здатності до розумової діяльності, орієнтації, прий­няття рішень. Основними компонентами дієтичної добавки є цитиколін (250 мг на капсулу) та сухий екстракт лікарської рослини Бакопа моньє (50 мг на капсулу).

Нейропротекторний ефект цитиколіну

Цитиколін – ​органічна сполука, наявна у клітинах людини, що утворюється в процесі продукування фосфатидилхоліну, основного компонента для біосинтезу фосфоліпідів мембран. Цитиколін є донором цитидину й холіну, з яких у мозку синтезується ацетилхолін – ​основний нейромедіатор когнітивних процесів (Grieb et al., 2014). Нейропротективні властивості цитиколіну доведено на тваринних моделях гострої/хронічної ішемії та дегенерації головного мозку: він запобігає оксидативному ушкод­жен­ню мембран нейронів, активуючи ресинтез фосфоліпідів і блокуючи утворення вільних жирних кислот (Gareri, Castagna, 2017).

Позитивні ефекти цитиколіну на когнітивні функції при судинних та дегенеративних порушеннях мозку підтверджено у клінічних випробуваннях за участю осіб похилого віку та тих, хто нещодавно переніс ішемічний інсульт (Cotroneo et al., 2013; Alvarez-Sabin et al., 2016). Окрім того, приймання дієтичних добавок цитиколіну впродовж 12 тижнів сприяло поліпшенню загальної продуктивності пам’яті, особливо епізодичної, у здорових літніх осіб із віковим порушенням пам’яті. Тож регулярне споживання цитиколіну може бути безпечним і потенційно корисним для запобігання зниженню пам’яті через старіння (Nakazaki et al., 2021).

Завдяки біохімічним, фармакологічним і фармакокінетичним характеристикам цитиколін ви­користовують для лікування порушень, пов’язаних з ішемією мозку внаслідок черепно-мозкових травм. Як показав аналіз результатів клінічних досліджень J.J. Secades (2021), приймання цитиколіну прискорює відновлення свідомості та поліпшує клінічні наслідки пацієнтів із черепно-мозковою травмою. До того ж цитиколіну притаманний відмінний профіль безпеки, що робить його потенційно корисним нейропротекторним препаратом.

Значущо зменшуючи наслідки оксидативного стресу порівняно із плацебо, цитиколін також сприяє тривалому підтриманню психомоторної пильності людини, активації реакції та поліпшенню зорової робочої пам’яті (Hayder et al., 2020).

На додаток, цитиколін посилює синтез дофаміну і пригнічує його захоплення. У систематичному огляді даних семи досліджень було підтверджено сприятливі ефекти допоміжної терапії цитиколіном для зменшення проявів ригідності, акінезії, тремору, покращення почерку та мови в осіб із хворобою Паркінсона. Ад’ювантна терапія цитиколіном дозволила ефективно знизити дозування леводопи (до 50%) та поліпшити показники когнітивного статусу хворих (Que et al., 2021).

Біоактивні компоненти Бакопи моньє

Бакопа моньє (Bacopa monnieri) – ​лікарська рослина з ноотропними властивостями, здавна відома як «трава, що стимулює пам’ять» (Srinath, 2014). Її використовували як ефективний засіб при неврологічних розладах.

T. Dubey і S. Chinnathambi (2019) дослідили влас­тивості сумарного екстракту B. monnieri та біо­активних компонентів у її складі, що належать до різних хімічних сімейств, як-то бакозиди А і В, бакосапоніни, бетулінова кислота тощо. Кожен із них відіграє значущу роль у нейрозахисті.

Серед нейропротекторних властивостей екс­тракту B. monnieri слід відзначити зменшення концентрації активних форм кисню та інтенсивності нейрозапалення, інгібування агрегації β-амілоїду і поліпшення когнітивної/навчальної поведінки. Було висунуто гіпотезу про пригнічувальну роль компонентів рослини щодо токсичності, опосередкованої τ-білком, та зроблено висновок, що препарати на основі її екстракту можна використовувати для лікування ХА й інших неврологічних розладів (Chaudhari et al., 2017).

Антиоксидантні властивості

Оксидативний стрес є причиною численних неврологічних дисфункцій через окиснення ферментів, агрегацію білків і порушення мембран, що призводить до поступової втрати нейронів (Kennedy et al., 2012). Для подолання цього стресу нейрони мають антиоксидантний механізм із ферментативними та неферментативними шляхами. Перший включає білки, подібні до супероксиддисмутази (SOD), каталази, глутатіонпероксидази. Антиоксидантні властивості B. monnieri полягають у підвищенні експресії таких молекул, як SOD і глутатіон, пригніченні оксидативного стресу, опосередкованого Н2О2, регуляції активності ліпоксигенази (Singh, Ramassamy, 2010).

Нейрозапалення та роль компонентів B. monnieri

Травми мозку, вплив токсинів і відкладення білкових агрегатів викликають запальні реакції у ЦНС. За нейрозапалення у ЦНС в основному відповідають імунні клітини мікроглії; до процесу залучені сигнальні білки, переважно інтерлейкіни (ІЛ-)6, ІЛ‑10, фактор некрозу пухлин (ФНП)-α та цитокіни (Das, Chinnathambi, 2019).

Вплив ліпополісахаридів (ЛПС), амілоїдних β-волокон тощо є імуногенним фактором, який запускає активацію мікроглії. Мікроглія М1 секретує прозапальні білки, зокрема ІЛ‑1β, ІЛ‑6 і ФНП-α, що призводить до нейрозапалення. Нейро­захисний ефект екстракту B. monnieri полягає у зниженні нейрозапалення шляхом зменшення вмісту ІЛ та ФНП-α у ЛПС-індукованих мікрогліальних клітинах N9 (Debnath et al., 2013).

Каспази – ​цистеїнові аспартатні протеази, залучені до процесів апоптозу та запальних шляхів. Каспаза‑10 бере участь у протеолітичному розщепленні білка – ​попередника інтерлейкінів. Екст­ракт B. monnieri регулює її вміст, що зумовлює зменшення нейро­запалення (Nemetchek et al., 2017).

Встановлено, що компонент B. monnieri бетулінова кислота зменшує ЛПС-опосередковану протизапальну реакцію у клітинах через вплив на експресію циклооксигенази‑2 та продукцію простагландину Е2. Завдяки цьому екстракт рослини чинить потужну протизапальну дію, захищаючи клітини ЦНС від нейродегенерації (Dubey, Chinnathambi, 2019).

Вплив екстракту B. monnieri на β-амілоїд і τ-білок

Бета-амілоїд і τ-білок є маркерними білками кількох нейронних дисфункцій, що призводять до розвитку ХА. Генерація реакційних форм кисню, посилення нейрозапалення та нейротоксичність – ​основні процеси, пов’язані з агрегацією τ-білка, що зумовлюють появу деменції та порушень поведінки (Khanam et al., 2016).

Інгібування агрегації β-амілоїду і τ-білка – ​нова стратегія гальмування розвитку ХА. Їх олігомери є головною причиною мітохондріальної дисфункції, що призводить до нейрональної токсичності та спричиняє ХА, тому вважаються основною мішенню в лікуванні ХА (Jeong, 2017). Компонент B. monnieri бакозид А виявляє нейропротекторну активність, сприяючи розчиненню зрілих агрегатів β-амілоїду і зменшуючи опосередковану ним цитотоксичність (Malishev et al., 2017). Бетулінова кислота індукує швидку фібрилізацію β‑амілоїду, результатом чого є зниження рівня його олігомерів (Planchard et al., 2012).

Нейродегенерація значною мірою погіршує когнітивну функцію та пам’ять. Є дані, що екс­тракт B. monnieri сприяє поліпшенню пам’яті й відновлює пізнавальну та навчальну ефективність мозку (Chaudhari et al., 2017). 

У межах рандомізованого подвійного сліпого плацебо­контрольованого дослід­жен­ня 28 здорових осіб віком від 55 років проходили когнітивний тренінг (3 години на тиждень протягом 12 тижнів); 15 із них отримували стандартизований екстракт B. monnieri, 13 – плацебо. Було оцінено виконання завдань пізнавального характеру, задоволеність життям, скарги на пам’ять і настрій до та через 12 тижнів. Аналізували також дифузійну тензорну візуалізацію і дисперсію орієнтації нейритів та їх щільність у сірій/білій речовині. 

Результати продемонстрували вищу середню точність виконання завдань в осіб, які отримували екстракт B. monnieri. Також нейровізуалізаційний аналіз показав збільшення середнього значення коефіцієнта дифузії нейритів у білій речовині та показника їх дисперсії – у сірій, зменшення фракційної анізотропії у білій речовині та щільності нейритів – у сірій (McPhee et al., 2021).

Висновки

Натепер накопичені дані щодо дії компонентів дієтичної добавки Баксоколін® на поліпшення мозкового кровообігу та компенсації когнітивного дефіциту шляхом покращення пам’яті, уваги, концентрації, підвищення здатності до розумової діяльності, орієнтації, прий­няття рішень. Як джерело біологічно активних речовин, Баксоколін можна успішно застосовувати в межах комплексної профілактики розвитку когнітивних порушень.


* В усіх наведених у матеріалі випадках, пов’язаних із захворюваннями людини,  мається на увазі корекція, зокрема за допомогою дієтичної добавки (ДД), нутритивних порушень, що виникли внаслідок хвороб, а не лікування і профілактика власне захворювань. Перед призначенням ознайомтеся з повним текстом листка-вкладиша для застосування. ДД – харчовий продукт, що споживається у визначених кількостях додатково до звичайного харчового раціону. ДД не слід використовувати як заміну повноцінного раціону харчування.


Підготувала Наталія Купко

Публікацію адаптовано за підтримки компанії Dr. Reddy’s Laboratories Ltd. для надання професійної інформації спеціалістам у галузі охорони здоров’я. Погляди, наведені в матеріалі, відображають думку автора-експерта й можуть не співпадати з іншими даними доказової медицини.

BAKS-17-09-2021-Rx2-8.1

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 3 (58) 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

26.03.2024 Неврологія Кардіоваскулярна безпека під час лікування нестероїдними протизапальними препаратами: збалансований підхід

Хоча нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) мають численні серйозні побічні ефекти, вони належать до найчастіше застосовуваних препаратів у всьому світі (McGettigan P., Henry D., 2013). Через часте застосування побічні дії НПЗП становлять значну загрозу для громадського здоров’я. Так, уже декілька декад тому було описано підвищення артеріального тиску та ризик загострень серцевої недостатності на тлі прийому цих препаратів (Staessen J. et al., 1983; Cannon P.J., 1986)....

24.03.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Діагностика і лікування потиличної невралгії та цервікогенного головного болю

У лютому відбувся медичний форум Ukraine Neuro Global 2024, організований ГО «Українська асоціація медичної освіти» (м. Київ). Під час заходу обговорювалися найактуальніші проблеми сучасної неврології. У рамках форуму відбувся сателітний симпозіум «Актуальні питання фармакотерапії в неврології». Слово мала в.о. завідувача кафедри неврології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Марина Анатоліївна Тріщинська з доповіддю «Краніоцервікалгії: особливості діагностики та лікування»....

24.03.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Вестибулярні наслідки легкої черепно-мозкової травми і вибухової дії

Запаморочення є поширеним та іноді стійким симптомом після струсу мозку чи легкої черепно-мозкової травми (лЧМТ). Терміном «запаморочення» часто описують декілька симптомів, як-от головокружіння (вертиго; ілюзія руху), порушення рівноваги (нестійкість, нестабільність) і, власне, запаморочення (пресинкопальний стан). Запаморочення після струсу мозку є клінічним викликом, оскільки існує багато причин цього розладу, а його ведення залежить від етіології [1-3]. Однією з таких причин є пошкодження периферичної вестибулярної системи (внутрішнього вуха). У разі травм, отриманих під час війни, лЧМТ часто пов’язана з вибуховою дією, яка може пошкоджувати внутрішнє вухо. Лікарям важливо розуміти вестибулярні наслідки вибухової лЧМТ, оскільки ЧМТ є дуже характерною для сучасних війн [4]....

22.03.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Урахування гендерних особливостей за призначення психофармакотерапії

Морфологічні й фізіологічні відмінності чоловічого і жіночого організму є підставою для гендерного підходу до вивчення та застосування лікарських засобів. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті I. E. Sommer et al. «Sex differences need to be considered when treating women with psychotropic drugs» видання World Psychiatry (2024; 23 (1): 151–152), присвяченій дослі дженню питання вибору фармакотерапії з урахуванням фізіологічних, а відтак — фармакокінетичних і фармакодинамічних — особливостей у представників різних статей....