Бронхипрет у лікуванні гострого бронхіту: перші докази зменшення потреби в антибіотиках
Гострий бронхіт визначають як гостре захворювання, що виникає в пацієнта без хронічної бронхолегеневої патології, проявляється кашлем, який може бути продуктивним або ні, а також іншими симптомами та клінічними ознаками, які вказують на інфекцію нижніх дихальних шляхів і не мають альтернативного пояснення (тобто не спричинені, наприклад, астмою або синуситом) [1, 2].
Майже 90% випадків гострого бронхіту спричинені вірусами, як-от аденовірус, риновірус, коронавірус, віруси парагрипу та грипу, й мають доброякісний самолімітований перебіг. Менш ніж 10% випадків пов’язані з бактеріальними збудниками, як-от Bordetella pertussis, Chlamydophila pneumoniae та Mycoplasma pneumoniae [1, 3]. Водночас багато пацієнтів очікують від лікаря саме призначення антибіотика й часто його отримують для профілактики бактеріальних ускладнень [4]. Невідповідні призначення антибіотиків неефективні, марнотратні, зумовлюють побічні ефекти та культивують резистентні штами [5].
Альтернативою антибіотикам в амбулаторному лікуванні гострого бронхіту є рослинні засоби з протизапальним, секретолітичним й іншими цільовими ефектами, які здатні полегшити симптоми та скоротити тривалість захворювання без вищезгаданих ризиків [6]. Серед фітопрепаратів є свої лідери, ефективність і безпека яких підтверджені в контрольованих клінічних дослідженнях.
Із точки зору доказової медицини еталоном комбінованого фітофармацевтичного засобу є Бронхипрет®, який представлений у формі сиропу для дітей віком від 2 років і в таблетках для дорослих (з 12 років). Сироп Бронхипрет® містить рідкі екстракти трави чебрецю (Нerba Thymi vulgaris) і листя плюща (Folium Hederae helicіs). Таблетка Бронхипрет® ТП, вкрита оболонкою, містить сухі екстракти трави чебрецю та коренів первоцвіту сухого (Radix Primulae).
Ефірні олії та флавоноїди трави чебрецю чинять бронхоспазмолітичну й секретолітичну дії. Сапоніни з листя плюща синергічно підсилюють секретолітичний ефект. Окрім того, препарати з листя плюща виявляють спазмолітичну дію на непосмуговану мускулатуру та значно зменшують бронхоконстрикцію. Сапоніни з коренів первоцвіту проявляють секретолітичний ефект, що досягається переважно за допомогою рефлекторного механізму. Екстракти чебрецю та первоцвіту виявилися потужними інгібіторами прозапальних цитокінів [7]. Окрім того, Бронхипрет сироп і таблетки мають підтверджені антибактеріальний та противірусний ефекти, зумовлені тимоловим компонентом ефірної олії з трави чебрецю.
Отже, Бронхипрет поєднує ефекти, які знаходять точки впливу на всіх стадіях перебігу гострого бронхіту. Він пригнічує запалення, зменшує напади кашлю та полегшує відкашлювання. Лікування гострого бронхіту Бронхипретом обґрунтоване не лише синергічними ефектами рослинних компонентів, а й клінічними доказами.
У двох подвійних сліпих плацебо-контрольованих багатоцентрових дослідженнях за участю дорослих пацієнтів з гострим бронхітом лікування комбінацією чебрецю з первоцвітом та чабрецю з плющем у формі сиропу достовірно полегшувало кашель і прискорювало одужання. У групі лікування Бронхипретом приблизно на 2 дні раніше було досягнуто 50% зменшення нападів кашлю порівняно з групою плацебо [8].
Для вивчення переваг і переносимості сиропу Бронхипрет з екстрактів чебрецю та плюща в дітей і підлітків (віком 2-17 років) із гострим бронхітом і продуктивним кашлем було проведено неінтервенційне постмаркетингове дослідження. Середня оцінка за шкалою тяжкості бронхіту (BSS) знизилася з 8,8 бала до 4,8 на 4-й день лікування та до 1,3 бала приблизно за 10 днів. Частота терапевтичної відповіді в різних вікових групах становила від 92,0 до 96,5%. У цілому отримані результати були зіставими з результатами плацебо-контрольованого дослідження в дорослих. Лікарі оцінили переносимість як дуже хорошу або хорошу в 96,5% випадків [9].
Раніше ніхто не відстежував наслідки застосування рослинних екстрактів щодо потреби в антибіотикотерапії. Дослідження Девіда Мартіна та колег із провідних наукових центрів Німеччини вперше було присвячене цьому питанню [6]. Вчені дослідили, чи супроводжується призначення фітофармацевтичних препаратів для лікування гострих інфекцій дихальних шляхів меншим застосуванням антибіотиків у міру прогресування хвороби. Оскільки тривалість захворювання і недостатня позитивна динаміка є поширеною причиною призначення антибіотиків, автори також досліджували вплив фітофармацевтичних препаратів на перебіг гострих респіраторних інфекцій (ГРІ).
Методи
Скориставшись базою даних медичного страхування, що охоплює близько 3000 лікарських практик (3%) Німеччини, автори включили в аналіз дані всіх амбулаторних пацієнтів лікарів загальної практики, педіатрів і ЛОР‑лікарів, яким щонайменше 1 раз було встановлено діагноз ГРІ в період із 1 січня 2015 р. по 31 березня 2019 р. Перший діагноз ГРІ, задокументований за цей період, був визначений як індексна дата. Кожен пацієнт, якому призначили фітофармацевтичні препарати в індексну дату, був зіставлений 1:1 з випадковим чином обраним пацієнтом без такого рецепта, враховуючи вік, стать, страховий статус, індексний рік, лікувальну практику, діагноз та індекс супутніх захворювань Чарльсона. Таким чином було підібрано 117 182 пари пацієнтів із ГРІ, які отримали рецепти фітофармацевтичних препаратів або ні. Їх порівнювали за кінцевими точками, які включали: 1) принаймні один виписаний рецепт на антибіотик упродовж 2-30 днів після індексної дати; 2) тривалість захворювання.
Результати
Більшість пацієнтів, які були відібрані для аналізу, лікувалися в лікарів загальної практики (67%) та педіатрів (28%). Пацієнти лікарів загальної практики мали вік у середньому 43 роки, з них 9,4% – діти або підлітки. Педіатричним пацієнтам було в середньому 7,2 року.
Якщо аналізувати вплив на частоту призначень антибіотиків саме тих фітопрепаратів, що використовуються виключно при лікуванні кашлю і гострого бронхіту, то лікарі віддавали перевагу комбінованим рослинним засобам. Найкращий показник зниження потреби в антибіотикотерапії демонструє комбінація чебрець/плющ як у дорослих (-25%), так і в дітей (-34%). Зіставні результати показує комбінація чебрець/первоцвіт у педіатричній популяції (-33%). Ці показники значно перевершують аналогічни результати використання монокомпонентних сиропів плюща. У дорослій популяції комбінація чебрець/первоцвіт і сухий екстракт плюща забезпечують рівною мірою зниження показника потреби в антибіотикотерапії на 16% (рис.).
Рис. Частка пацієнтів, які отримували фітотерапію для лікування кашлю та бронхіту з додатковим призначенням антибіотиків
Призначення всіх фітофармацевтичних препаратів у день встановлення діагнозу було достовірно пов’язано зі зменшенням кількості тривалих лікарняних листів (>7 днів) на 8%.
Клінічне значення
У підсумку це ретроспективне дослідження на великій національній вибірці більш ніж 230 тис. пацієнтів встановило, що призначення фітотерапії пацієнтам із ГРІ відразу після встановлення діагнозу було значною мірою пов’язано зі зменшенням використання антибіотиків у подальшому курсі захворювання та з меншою тривалістю лікарняного.
Зокрема, при лікуванні бронхіту та кашлю в дітей достовірно зменшувалася потреба в антибіотиках, якщо лікарі на першому візиті призначали комбінації чебрець/плющ або чебрець/первоцвіт, які входять до складу препаратів Бронхипрет® сироп і Бронхипрет® ТП (таблетки) відповідно. Якщо порівняти Бронхипрет® з іншими фітофармацевтичними препаратами, які застосовуються при бронхітах, то очевидною стає перевага комбінованого засобу над монокомпонентними щодо зниження потреби в антибіотиках.
Ця перевага може бути пов’язана як із синергічною взаємодією рослинних компонентів, так і з технологією виробництва лікарських засобів. Препарати Бронхипрет виготовляються за концепцією фітонірингу (phytoneering; від phyton – рослина й engineering – інженерія), що полягає в ретельній стандартизації всіх умов вирощування, збору лікарських рослин і технологічних процесів і дає можливість отримати фітопрепарат зі строго регламентованою активністю діючих речовин в кожній дозі препарату [10].
Результати ретроспективного аналізу Мартіна та колег узгоджуються з попередніми дослідженнями ефектів Бронхипрету при лікуванні ГРІ. Зокрема, Вакуленко та співавт. показали з перших днів, що в результаті застосування Бронхипрету з перших днів у дітей із ГРІ, що супроводжується кашлем, на 33% знижується ймовірність приєднання гострого бронхіту як ускладнення вірусної інфекції [11].
Гострий бронхіт як прояв ГРІ є однією з найчастіших причин призначення антибіотиків. З огляду на те що застосування антибіотиків у разі неускладнених ГРІ недоцільне, а об’єктивно оцінити ризик поширення запалення на нижні сегменти респіраторного тракту неможливо, лікар опиняється в досить скрутній ситуації. У цьому випадку незаперечні переваги мають стандартизовані рослинні препарати Бронхипрет із доведеними ефектами полегшення симптомів, скорочення тривалості захворювання та потреби в антибіотиках.
Список літератури знаходиться в редакції.
Підготував Ігор Петренко
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 18 (511), 2021 р.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія
Гострий біль у горлі (ГБГ) часто виникає на тлі звичайної гострої вірусної інфекції (ГРВІ). Неінфекційні фактори також можуть бути тригером болю. Гострий фарингіт і тонзиліт не є небезпечними для життя станами, але можуть чинити негативний вплив на якість життя, тому лікування ГБГ має бути спрямованим не лише на усунення збудників / етіологічного фактора, а й на підвищення якості життя пацієнтів....
Гострий риносинусит (ГРС) є найпоширенішим запальним захворюванням верхніх дихальних шляхів. Згідно з епідеміологічними даними, річна поширеність ГРС коливається в межах 6-15% популяції та є переважно наслідком гострих респіраторних вірусних інфекцій. ГРС зазвичай самовиліковується, проте описано серйозні ускладнення, що спричиняли загрозливі для життя стани та навіть смертельні наслідки. Незважаючи на широку розповсюдженість захворювання, лікарі часто допускають помилки під час ведення таких хворих. Сьогодні провідний досвід лікування різних типів риносинуситу втілено в оновлених рекомендаціях EPOS 2020 (Європейський погоджувальний документ із лікування риносинуситу та поліпозу носа), створених міжнародною групою експертів. Основна мета керівних принципів EPOS 2020 – надання перевіреної інтегрованої актуальної інформації, отриманої на основі даних клінічних досліджень та чітких рекомендацій, щодо ведення пацієнтів із гострим (ГРС) і хронічним риносинуситом (ХРС). Інша та не менш важлива ціль авторів рекомендацій – спроба зменшити обсяг необґрунтованого призначення антибактеріальних засобів....
Проблема риносинуситу (РС) у практиці лікаря-педіатра дуже актуальна, оскільки це захворювання надзвичайно поширене серед дітей та доволі сильно впливає на якість життя. У лікуванні РС дуже важливим є вибір ефективної стратегії лікування, включаючи застосування антибактеріальних препаратів у випадках бактеріального РС. Сучасні дані свідчать про проблему неефективності або розвитку ускладнень при використанні стандартної терапії цього захворювання. Тому доцільним є пошук альтернативних методів терапії, один з яких – фітотерапія....
Епідеміологія позалікарняних пневмоній (ПП) на сучасному етапі характеризується тенденцією до зростання захворюваності та летальності в усьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічно у світі діагностуються 155 млн випадків ПП серед дитячого населення. 29 вересня відбулися Сідельниковські читання – Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання педіатрії», де виступила лікар-педіатр, дитячий алерголог, доцент кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), кандидат медичних наук Вікторія Євгенівна Хоменко з доповіддю на тему «Вірусні пневмонії в дітей». ...