Інфекції сечовивідних шляхів: міцний оздоровчий вплив солідаго

28.11.2021

Стаття у форматі PDF

Протягом свого існування людство зіткнулося з великою кількістю інфекційних захворювань, деякі з них уже стали історією, а деякі продовжують шкодити здоров’ю населення земної кулі. Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) багато років міцно утримують позиції найпоширеніших інфекційних захворювань: вони щорічно стають причиною страждань близько 150 млн людей (Flores-Mireles А. et al., 2015), а також провокують зростання захворюваності та смертності (Gandaglia G. et al., 2014).

Клінічні особливості

Гендерно-вікові особливості ІСШ добре відомі: зазначена патологія частіше трап­ляється в жінок, аніж у чоловіків, що пояснюють відносно короткою уретрою та більшою схильністю до колонізації бактерій (Czajkowsk К. et al., 2021). Через ці анатомічні та фізіологічні особливості близько 50-70% жінок протягом життя мають принаймні один епізод сечової інфекції (Geerlings S. et al., 2016). Імовірність розвитку рецидиву ІСШ у цієї популяції становить 20-30% (Geerlings S. et al., 2016). Виникнення ІСШ в осіб жіночої статі спричиняють незахищені статеві акти, незадовільні соціальні умови, які обмежують доступ до гігієнічних процедур, особливо під час менструації, використання діафрагм із метою контрацепції (Lindh I. et al., 2020). Падіння рівня естрогенів та якісно-кількісні зміни вагінальної мікробіоти, пов’язані з гіпоестрогенемією, створюють умови для розвитку ІСШ у постменопаузальних жінок (Jung C. et al., 2019). Особи похилого та старечого віку частіше страждають на ІСШ, що підтверджує факт зростання захворюваності на цю патологію зі збільшенням віку.

Іншими чинниками ризику ІСШ є використання сечових катетерів (Linsenmeyer T. et al., 2018), виконання радикальної цист­ектомії з приводу раку сечового міхура (Ghoreifi A. et al., 2020).

Етіологія

Домінувальним збудником ІСШ вважають уропатогенні штами Еscherichia coli: майже у 80% випадків вони провокують розвиток захворювання як в амбулаторних умовах, так і в стаціонарах; інші патогени, як-от Klebsiella pneumoniae та Pseudomonas aeruginosa, зазвичай асоційовані з рецидивним перебігом внутрішньолікарняних інфекцій, тяжкою супутньою соматичною патологією (Lupo F. et al., 2021).

Е. coli колонізують сечовивідні шляхи висхідним шляхом, поширюючись з уретри до сечового міхура, сечоводів, нирок; вони здатні проникати всередину уротеліальних клітин і спричиняти появу клінічних ознак захворювання, а також утворювати внутрішньо­клітинні бактеріальні резервуари, які згодом можуть призвести до рецидиву ІСШ (Lupo F. et al., 2021). Численні фактори вірулентності та спеціальні ефектори, що призначені для ­найефективнішого ­порушення функції клітин-хазяїв, роблять Е. coli надзвичайно агресивним уропатогеном (Pakbin B. et al., 2021). Вони здатні утворювати біоплівку, яка оточує спеціальним полісахаридним шаром патогени, що мешкають у її структурі. Біоплівка не тільки захищає уропатогенні штами Е. coli, механічно вкриваючи їх, а також значно зменшує проникнення антибіотиків усередину бактеріального середовища (Pakbin B. et al., 2021). Крім того, патогенам, які мешкають у структурі біоплівки, притаманний дещо знижений рівень метаболізму; ця особливість дає можливість Е. coli вижити під час антибіотикотерапії, оскільки більшість антибіотиків діє на клітини, що активно діляться (Pakbin B. et al., 2021).

Незважаючи на те що структура збудників ІСШ не зазнала суттєвих змін протягом багатьох років, дедалі частіше виділяють антибіотикорезистентні штами різноманітних збудників. Це явище є результатом постійного (інколи надмірного) збільшення частоти антибіотикотерапії, що призводить до появи штамів, стійких до дії антибактеріальних препаратів.

Фармакотерапія

Сучасна фармакотерапія ІСШ базується на призначенні антибактеріальних препаратів широкого спектра дії, які здатні блокувати процеси реплікації або пригнічувати синтез бактеріальних білків. На жаль, їх широке використання, як у медичних, так і в немедичних цілях, значно збільшує пул антибіотиків, присутніх у навколишньому середовищі, що спричиняє зростання анти­біотикорезистентності та робить застосування цих ліків неефективним. Одним зі способів подолання проблеми є застосування рослинних екстрактів, ефірних олій одночасно з антибіотиками або після завершення антибіотикотерапії, що дає змогу забезпечити вищу біологічну активність (Wojnicz D. et al., 2021). У такому випадку рослинний препарат із протимікробними властивостями підсилює активність синтетичного антибактеріального засобу, завдяки чому вони разом здатні ефективніше впливати на бактерії, навіть на деякі стійкі штами (Scazzocchio F. et al., 2017). Деякі дослідники наполегливо пропонують комбінувати антибіотики з рослинними сполуками, вважаючи, що це послабить здатність бактерій розвивати резистентність або вплине на бактеріальний геном (Lai P. et al., 2020; Scazzocchio F. et al., 2017).

Солідаго, або Міцне оздоровлення

Трава золотарника, латинська назва якого (Solidago) утворена з двох слів – ​solidus, тобто міцний, та ago – ​оздоровчий, є рослинним препаратом, рекомендованим як допоміжний засіб у лікуванні ІСШ. Протягом багатьох століть золотарник використовується в країнах Північної Америки (Канада, США), Європи (Німеччина, Греція, Польща, Україна, Болгарія, Молдова, Росія), Азії (Корея, Китай) у разі захворювань нирок, ІСШ, синдрому гіперактивного сечового міхура, патології передміхурової залози (Fursenco C. et al., 2020). Нині встановлено хімічний склад трави золотарника: доведено, що основними компонентами є флавоноїди (кверцетин, рутин, ­авікуларин, ­кемпферол), глікозиди (віргауреозид, лейокарпозид), аглікони (ванілова й галова кислоти), поліфенольні кислоти (кавова, хлорогенова, ферулова, синапінова, гомованілова), тритерпенові сапоніни, ефірні олії, що містять монотерпени (мірцен, лімонен, сабінен), сесквітерпени, полісахариди (Wojnicz D. et al., 2021). Зазначені активні інгредієнти наділяють золотарник протизапальними, спазмолітичними та сечогінними властивостями (Apáti P. et al., 2004).

Упродовж останніх десятиліть проведено велику кількість досліджень, які підтвердили ширший спектр дії золотарника та наявність у нього протимікробних, антиоксидантних, протизапальних, аналгетичних, протифунгальних, протипаразитарних властивостей, а також спазмолітичної, ді­уретичної, цито­токсичної, протипухлинної, протимутагенної активності (Fursenco C. et al., 2020; Woźniak D. et al., 2018). Проти­мікробна дія золотарника розповсюджується на штами Staphyllococcus aureus, S. faecalis, Pseudomonas aeruginosa, E. coli, Enterobacter faecalis, Bacillus subtilis (Toiu A. et al., 2019; Fursenco C. et al., 2020). Доведено, що екст­ракт золотарника обмежує виживання як поодиноких бактерій, так і патогенів у складі біоплівки (Wojnicz D. et al., 2021). Антибактеріальна активність золотарника підтверджена за допомогою сучасних методів: тонкошарової хроматографії, мас-спектрометричного аналізу (Móricz Á. et al., 2016). Протигрибковий ефект золотарника поширюється на Candida albicans, Candida parapsilosis (Toiu A. et al., 2019) і Cryptococcus neoformans (Fursenco C. et al., 2020). Протизапальну активність пов’язують зі здатністю золотарника інгібувати синтез прозапальних цитокінів: фактора нек­розу пухлини-α, інтерлейкіну‑1 (Fursenco C. et al., 2020) і ключового ферменту PTGS2 в активованих моноцитах людини (Bonaterra G. et al., 2019). Нещодавно було наведено докази здатності фітохімічних речовин золотарника позитивно впливати на мікробіоту кишечнику, сприяючи активації її метаболізму (Popowski D. et al., 2021). Зазначені властивості можуть мати додаткове значення при застосуванні антибіотиків, які негативно впливають на кишкову флору та спричиняють розвиток дисбіозу, антибіотикасоційованої діареї.

Цисто-аурин®

Сухий екстракт трави золотарника звичайного, або солідаго, є активною речовиною препарату Цисто-аурин® (Німеччина). Цьому засобу притаманні всі цілющі властивості золотарника: Цисто-аурин® чинить протизапальну, спазмолітичну, діуретичну дії; його протимікробна активність поширюється на E. coli, S. aureus, S. epidermidis, S. faecalis, B. subtilis, а протигрибкова дія – ​на C. albicans, C. krusei, C. tropicalis. ­Цисто-аурин® запобігає каменеутворенню завдяки розбавленню сечі та зниженню концентрації в ній літогенних субстанцій (Компендіум, 2021). ­Цисто-аурин® застосовується з метою санації сечовивідних шляхів у складі комплексної терапії ІСШ, він показаний для профілактики та лікування каменеутворення в нирках. Основні клінічні ефекти препарату, а саме знеболювальний, спазмолітичний і акваретичний, допомагають ефективно здолати хворобу та зменшити вартість терапії ІСШ.

Включення золотарника звичайного (­Цисто-аурин®) у схеми комплексного лікування хворих на ІСШ є гарантією міцного оздоровчого впливу на сечовивідні шляхи.

Список літератури знаходиться в редакції.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 20 (513), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Урологія та андрологія

02.01.2022 Урологія та андрологія Сучасні можливості медикаментозного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози

У статті розглянуто особливості патогенезу доброякісної гіперплазії передміхурової залози та сучасні способи медикаментозного лікування цієї патології, у тому числі й спричинених нею симптомів нижніх сечових шляхів у чоловіків....

02.01.2022 Урологія та андрологія Еректильна дисфункція у пацієнтів із вираженими симптомами нижніх сечових шляхів на фоні доброякісної гіперплазії передміхурової залози

На науково-практичній конференції «Сучасні методи діагностики та лікування в урології, андрології та онкоурології», яка відбулася 14-15 жовтня в м. Дніпро, була широко висвітлена тема порушень роботи репродуктивної системи у чоловіків на фоні ураження передміхурової залози....

02.01.2022 Акушерство/гінекологія Урологія та андрологія Актуальні питання урології та гінекології

Інфекції сечовивідних шляхів залишаються однією з найбільш актуальних проблем урології. Незважаючи на наявність в арсеналі лікарів великої кількості сучасних антибактеріальних препаратів, питання лікування цієї групи захворювань не можна вважати остаточно вирішеним. Ця проблема та інші питання, зокрема нові підходи до використання протизапальних засобів в урології, знайшли висвітлення під час круглого столу «Актуальні питання урології та гінекології», який відбувся 28 жовтня в Києві....

31.12.2021 Онкологія та гематологія Урологія та андрологія Порівняння МРТ-керованої цільової та стандартної біопсії при скринінгу раку передміхурової залози

Високі показники гіпердіагностики є основною перепоною для організованого скринінгу раку передміхурової залози (РПЗ). Цю проблему можна вирішити застосуванням магнітно-резонансної томографії (МРТ) із цільовою біопсією, однак досі не з’ясовано, чи придатний такий метод для організованого скринінгу РПЗ....