Соматична патологія, тривога й емоційний стрес: як розірвати хибне коло?

18.01.2022

Стаття у форматі PDF

Психоемоційне навантаження негативно впливає на стан здоров’я людини, відіграючи величезну роль у розвитку різноманітної соматичної патології, особливо захворювань травної та серцево-судинної систем. Сучасні погляди на виникнення неорганічної патології яскраво відображають тісний зв’язок між станом нервової системи та порушенням функції різних органів (кардіоневроз, функціональна диспепсія, синдром подразненого кишечнику), а чутливість травного тракту до нервових впливів пояснюють віссю «головний мозок – ​кишечник». Відомими органічними стрес-асоційованими станами є виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, інсульт, хронічний больовий синдром, безсоння та ін. Навіть перебіг «наймолодшої» соматичної хвороби сьогодення (COVID‑19) пов’язаний із негативним впливом на стан нервової системи: астенія, тривожність, депресія супроводжують багатьох пацієнтів.

Як можна розірвати хибне коло між нервовою системою й основним соматичним захворюванням? Відповідь на це запитання шукають досить давно: крім застосування психологічних технік, які допомагають керувати своїми емоціями / підтримувати психологічну рівновагу, та призначення анксіолітичних (протитривожних) засобів, нині особливу увагу приділяють насиченню харчового раціону вітамінами та речовинами, що мають ­ноотропні властивості (Aucoin М. et al., 2020).

Харчовий раціон і психологічне здоров’я

Останніми роками опублікована велика кількість доказових даних, які переконливо демонструють здатність різноманітних нутрицевтиків нормалізувати емоційний стан, запобігати розвитку депресії, зменшувати прояви тривоги та нормалізувати соматичний стан.

У систематичному огляді Т. Ljungberg і співавт. (2020) радять збільшити споживання овочів, фруктів, риби, горіхів, бобових, оливкової олії та суворо обмежити відсоток оброблених продуктів (ковбас тощо) з метою запобігання депресії. Здорове харчування, що характеризується споживанням фруктів, овочів, риби, оливкової олії, нежирних молочних і цільнозернових продуктів, антиоксидантів, а також низьким умістом тваринної їжі, сприяє зниженню ризику депресії; натомість «західна» дієта створює умови для її виникнення (Li Y. et al., 2017). «Здорове харчування є дієвою профілактикою депресії», – стверджують автори, приділяючи велику увагу насиченню організму таким мікроелементом, як магній, і різноманітними вітамінами групи В.

Гліцин і ГАМК

Гліцин і гамма-аміномасляна кислота (ГАМК) є природними речовинами, які сприяють нормалізації функцій головного мозку. 

ГАМК є основним гальмівним нейротрансмітером у корі головного мозку, вона необхідна для забезпечення обміну речовин, зниження активності нейронів, заспокійливого впливу та протидії перезбудженню нер­вових клітин. Стабілізацію функцій ГАМК-рецепторної системи вважають ефективним фармакологічним підходом у лікуванні тривожно-вегетативних порушень (Морозова О., 2021).

Протекторну роль гліцину щодо виникнення депресії пов’язують із його здатністю активізувати NMDA-­рецептори (Tsai G., 2010). У низці експериментальних робіт доведено, що гліцин необхідний для нормального функціонування глутаматних NMDA-рецепторів, тоді як активація останніх можлива лише за умови зв’язування гліцину зі специфічними гліциновими сайтами зазначених рецепторів, тобто він є коагоністом NMDA-­рецепторів (Беленічев І. та співавт., 2014). Гліцин є гальмівним нейротрансмітером, який має нейропротекторні властивості, здатний зменшувати загибель нейронів, сприяти зростанню продукції енергії, підвищувати активність антиоксидантних ферментів і знижувати прояви мітохондріальної дисфункції (Lloyd К., 1983).

Доцільність насичення харчового раціону гліцином підтверджують дані доказової медицини. Зокрема, масштабний метааналіз 822 клінічних та експериментальних досліджень, у яких вивчався зв’язок між ментальними проблемами та дієтою, довів доцільність додаткового прийому гліцину (Aucoin М. et al., 2020). Кілька доклінічних та експериментальних досліджень, дизайн яких передбачав додаткове використання гліцину, повідомили про позитивний вплив цієї амінокислоти на вираженість ознак депресії та загальні симптоми соматичної патології (Aucoin М. et al., 2020). Подібну дію чинили такі аміно­кислоти, як серин, лізин, триптофан, тоді як застосування метіоніну, навпаки, спричиняло посилення депресивної та психотичної симптоматики (Aucoin М. et al., 2020).

Активно обговорюється доцільність використання гліцину при COVID-19 через його можливу здатність пом’якшувати цитокіновий шторм і наявність цитопротекторних властивостей, які, ймовірно, допоможуть захистити легені від серйозних пошкоджень і запобігти розвитку гост­рого респіраторного дистрес-синдрому (Li С. et al., 2020).

Вітаміни групи В

Незважаючи на добре доведену участь вітамінів групи В у різноманітних метаболічних процесах, наявність проти­запальних, імуномодулювальних, антиоксидантних і нейро­протекторних властивостей, останніми роками отримують дедалі більше доказів, які підтверджують ключовий вплив цих поживних речовин на функціонування центральної нервової системи та розвиток психосоматичних нозологій. Констатовано зв’язок між зниженням умісту цих вітамінів і розвитком великої депресії, біполярних розладів, шизофренії, аутизму, хвороби Альцгеймера та Паркінсона (Rudzki L. et al., 2021). Хоча вітаміни групи В надходять в організм із різноманітних продуктів харчування, їх дефіцит спостерігають досить часто: за оцінками експертів, майже 2 млрд людей у всьому світі страждають від нестачі зазначених поживних речовин (Kennedy D., 2016).

Систематичний огляд і метааналіз результатів 11 рандомізованих контрольованих досліджень свідчать, що вітаміни групи В позитивно впливають на настрій, а їх додатковий прийом вірогідно нівелює ознаки стресу (n=958; середня різниця 0,23; 95% ДІ ­0,02-0,45; p=0,03) та сприяє зменшенню симптомів депресії (n=568; середня різниця 0,15; 95% ДІ від -0,01 до 0,32; p=0,07) (Young L. et al., 2019). М. Aucoin і співавт. (2020) підкреслюють високу вірогідність психотичних розладів на тлі низькоякісного режиму харчування, споживання великої кількості рафінованих вуглеводів і загального жиру, зменшення вмісту клітковини, ω-3 та ω-6 жирних кислот, овочів, фруктів і рекомендують збагатити дієту вітамінами В6, В12, С, цинком і селеном.

Висловлюються думки щодо здатності вітамінів групи В модулювати імунну відповідь у хворих на COVID-19, знижувати синтез прозапальних цитокінів й активність запального процесу, зменшувати задишку та сприяти відновленню шлунково-кишкового тракту, запобігати гіперкоагуляції, потенційно скорочуючи тривалість перебування в лікарні (Shakoor Н. et al., 2021).

Магній

Магній – це непростий мікроелемент, він є ендогенним антагоністом N-метил-D-аспартатного (NMDA) рецептора, котрому відводиться велике значення в пато­фізіології депресії (You Н. et al., 2018). Ґрунтуючись на результатах метааналізу, вчені довели істотне зниження сироваткового рівня магнію у хворих на депресією ­порівняно з контролем.

Існує думка щодо здатності магнію нівелювати прояви психосоматичної патології. Один із перших метааналізів, який повідомив про доцільність включення добавок магнію в харчовий раціон, засновувався на результатах 21 рандомізованого контрольованого дослідження (n=1786). S. Lakhan і співавт. (2010) констатували перспективність застосування магнію та різно­манітних рослинних добавок (кави, екстракту пасифлори, L-лізину й L-аргініну) в лікуванні тривоги та підкреслили їхню безпечність, добру переносимість, відсутність серйозних побічних ефектів.

Яскравим підтвердженням антидепресивних властивостей магнію є результати національного опитування, що провели американські вчені. Проаналізувавши вміст магнію в харчовому раціоні 17 730 дорослих протягом 2007-2014 рр., С. Sun і співавт. (2019) констатували наявність зворотного зв’язку між умістом цього мікроелемента в продуктах харчування та розвитком депресії (відношення шансів 0,47; 95% довірчий інтервал (ДІ) ­0,34-0,66), тобто низьке споживання магнію асоційовано з виникненням депресивного стану. Найуразливішою категорією виявилися жінки: нестача магнію робить їх пригніченими, тривожними, боязливими чи байдужими, лишає можливості отримувати задоволення. Зазначений зв’язок ­залишався вірогідно значущим у респондентів усіх вікових груп. Отже, додатковий прийом магнію дає змогу досягти доброї відповіді та знизити ризик депресії.

Результати систематичного огляду та метааналізу, виконаного під керівництвом D. Phelan (2018), ­свідчать, що ­прихильність до дієти, збагаченої магнієм, асоційована зі зменшенням ризику виникнення депресії (відношення шансів 0,66; дані крос-секційних досліджень), а прийом магнійумісних дієтичних добавок пов’язаний зі зменшенням ознак депресії.

З’явилися перші дані щодо доцільності включення магнію в схеми лікування хворих на COVID-19: комбінований прийом магнію з вітамінами D та B12 асоціювався з поліпшенням перебігу захворювання, зменшенням частки пацієнтів, які потребували кисневої підтримки та/або проведення інтенсивної терапії (Tan C. et al., 2020).

Можливе рішення – Нейродоктор

Комбінованим засобом, що поєднав в собі зазначені властивості вітамінів групи В, магнію, гліцину та ГАМК, є Нейродоктор. Один стик Нейродоктор містить збалансоване поєднання 500 мг гліцину, 300 мг магнію цит­рату, 250 мг ГАМК, 2 мг вітаміну В6 та 1,5 мг вітаміну В1. Фармакологічна дія кожного компоненту Нейродоктор достатньо добре відома: два нейромедіатори гальмівного типу – гліцин та ГАМК – потенціюють дію один одного, завдяки чому чинять нейропротекторну, антистресову, седативну дію, поліпшують метаболізм головного мозку, знижують психоемоційне напруження, підвищують розумову працездатність, нормалізують сон. Достатня кількість магнію (300 мг) сприяє нормалізації проведення нервового імпульсу, зменшенню збудливості та вираженості тривоги, підвищенню концентрації та уваги, нівелює тремор та спазми в м’язах, чинить м’який антиаритмічний вплив. Невеликі дози вітамінів групи В сприяють покращенню метаболічних процесів, активації синтезу нуклеїнових кислот, поліпшенню передачі нервового імпульсу, відновленню та живленню мієлінової оболонки нервових волокон.

Порівняно з багатьма іншими гліцин- та ГАМК-вмісними засобами, Нейродоктор містить значно більшу дозу гліцину та ГАМК (500 та 250 мг відповідно), що дозволяє використовувати дуже зручну для пацієнтів схему прийому: один раз на добу, переважно перед нічним відпочинком. Крім унікального складу, перевагою Нейродоктор може бути розчинна форма випуску – один стикер містить 10 мл засобу, ковтання якого не провокує появу спазму стравоходу, що особ­ливо цінно для пацієнтів з функціональним езофагоспазмом.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 23-24 (516-517), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

16.05.2022 Терапія та сімейна медицина Молнупіравір для перорального лікування амбулаторних пацієнтів із COVID-19

Пандемія коронавірусної хвороби 2019 (COVID‑19), зумовленої вірусом тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV‑2), спричинила майже 270 млн підтверджених випадків і понад 5,2 млн смертей в усьому світі. Госпіталізації потребує значна частина пацієнтів із COVID‑19, переважно люди старшого віку й особи з хронічними захворюваннями, як-от ожиріння, цукровий діабет і тяжка серцева патологія. На сьогодні схвалено низку вакцин, високоефективних у зниженні частоти госпіталізації та смертності; утім, охоплення вакцинацією залишається недостатнім. ...

07.05.2022 Терапія та сімейна медицина Хірургія, ортопедія та анестезіологія ІІІ Міжнародний симпозіум із тромбозу та гемостазу: новітні дослідження та зміна парадигм*

26-28 листопада минулого року відбувся ІІІ Міжнародний симпозіум із тромбозу та гемостазу на базі міжнародної освітньої медичної платформи «Medvoice». Третій рік поспіль цей захід зібрав провідних світових та вітчизняних експертів, відомих фахівців із Франції, Австрії, Угорщини, Ізраїлю, Російської Федерації та Литви. Загалом у симпозіумі взяли участь 23 спікери, які розглянули актуальні питання діагностики й лікування порушень гемостазу в контексті новітніх досліджень. Зміна парадигм у патогенезі коагулопатії при тяжких захворюваннях та травмах, підходах до ефективної корекції ускладнень антикоагулянтної терапії, а також у розумінні стану гемостатичного потенціалу стали ключовими темами симпозіуму. ...

07.05.2022 Терапія та сімейна медицина Регенеративні технології у травматології та ортопедії

Наприкінці осені минулого року відбулась науково-практична конференція з міжнародною участю «Регенеративні технології у травматології та ортопедії», у ході якої провідні спеціалісти галузі мали змогу обмінятися досвідом використання альтернативних методик лікування захворювань опорно-рухового апарату. ...

28.04.2022 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сторіччя лікування цукрового діабету: підсумовуючи досягнення і втрати

Науково-практична конференція «Століття успіху в лікуванні цукрового діабету. Підсумки 2021». Про історію захворювання цукрового діабету і методи боротьби з ним, а також про нинішній стан проблеми, зростання поширеності цукрового діабету, розвиток і вдосконалення методів його лікування. ...