24 травня, 2025

Роль пробіотиків у профілактиці рецидивуючого циститу

За матеріалами міжнародного конгресу «Всесвітній день нирки 2025»

Міжнародний конгрес «Всесвітній день нирки 2025», який відбувся 10-11 квітня в Києві, став платформою для обміну досвідом і розвитку міждисциплінарної співпраці. У своїй науковій програмі захід об’єднав сучасні підходи в нефрології, урології, трансплантології, використання штучного інтелекту в медицині, майстер-класи, де обговорювалися цікаві практичні кейси. В рамках конгресу завідувачка кафедри нефрології та нирковозамісної терапії Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ), заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Стелла Вікторівна Кушніренко представила доповідь, у якій висвітлила результати найновіших досліджень стосовно методів профілактики рецидивів інфекцій сечових шляхів (ІСШ) з акцентом на пробіотичні препарати.

Проблема неналежного призначення антибіотиків (АБ)

Доповідачка продемонструвала результати дослідження H. Higgins і співавт. (2023), під час проведення якого вивчали базову поширеність неналежного призначення АБ в англійських лікарнях у 2016 році. Найвищий відсоток неналежного призначення АБ спостерігався при неускладненому циститі (62,5%), неправильний вибір або тривалість лікування були у 18,1% випадків ускладненого циститу та 18,3% – пієлонефриту [1].

В іншій публікації продемонстровано віковий і статевий розподіл пацієнтів, яким призначали АБ для лікування циститу, пієлонефриту, з метою періопераційної профілактики. Найчастіше необґрунтовано призначали амоксицилін, ципрофлоксацин, цефалексин, меропенем, піперацилін і метронідазол; обґрунтовано – триметорим, нітрофурантоїн, гентаміцин [2].

Способи лікування і профілактики рецидивуючих ІСШ

У діагностиці та лікуванні ІСШ, зокрема із врахуванням проблеми антимікробної резистентності (АМР) і питань використання пробіотиків, актуальними є рекомендації таких асоціацій, як Європейська асоціація урології (EAU), Американська урологічна асоціація (AUA) та Канадська урологічна асоціація (CUA).

До рекомендацій EAU щороку вносять оновлення, що робить їх динамічнішими. В рекомендаціях AUA та CUA є підрозділ, присвячений питанням рецидивуючих інфекцій, оновлений у 2022 році. В усіх цих настановах передбачено можливість лікування і профілактики ІСШ без АБ; для цього пропонують використовувати фітопрепарати, імуномодулювальну терапію, журавлину, D‑манозу [3].

Профілактика ІСШ із допомогою пробіотиків

У 7 оглядах з 11 дійшли висновку, що профілактика за допомогою уробіотиків чинить сприятливий клінічний вплив на пригнічення патогенної флори в урологічних пацієнтів [4].

Зміни вагінальної мікробіоти, зокрема зменшення кількості захисних лактобактерій, пов’язані з підвищеним ризиком ІСШ. Ці зміни можуть спричинятися антимікробною терапією, змінами рівня гормонів через менопаузу чи використання контрацептивів і навіть самими ІСШ. Застосування пробіотиків для відновлення природної мікробіоти є ефективним і безпечним підходом до зменшення споживання АБ, зниження АМР.

У подвійному сліпому дослідженні Beerepoot і співавт. застосування пробіотиків значно зменшувало середню кількість рецидивів у пацієнтів із неускладненими ІСШ порівняно із прийомом триметоприму/сульфаметоксазолу [5].

Лактобацили можуть бути особливо корисними для жінок із рецидивуючими ускладненими ІСШ або для жінок, які тривалий час приймають АБ. Пробіотики є безпечними з позиції виникнення АМР і можуть мати інші переваги для здоров’я завдяки повторній колонізації піхви лактобактеріями [6].

Репродуктивний мікробіом

Репродуктивний мікробіом є новим поняттям в акушерстві та гінекології. Значний інтерес зумовлює вивчення наявності мікроорганізмів в ендометрії – анатомічній ніші, де мікроорганізми з низькою біомасою можуть модулювати місцеве імунне середовище матки. Мікробіом здатен вплинути на імплантацію ембріона та початкове формування плаценти, чинить потенційний вплив на фертильність і розвиток акушерських ускладнень, особливо на пізніх стадіях вагітності.

В контексті екстракорпорального запліднення ендометріальна мікробіота, за відсутності домінування Lactobacillus (визначена як <90% Lactobacillus spp.), пов’язувалася зі значним зниженням частоти імплантації, вагітності та живонародження [7, 8].

Роль мікробіоти урогенітального тракту жінок у постменопаузі

Значна увага приділяється ролі мікробіоти урогенітального тракту жінок у постменопаузі [9]. Вивчають роль пробіотиків у запобіганні утворенню конкрементів, адже мікробіом кишечнику чинить певний вплив на всмоктування літогенних речовин, отже, ризик утворення сечового каменю [10]. Застосування біоінженерних бактерій – новий напрям профілактики та лікування уролітіазу [11].

Перший нефрологічний пробіотик

На українському ринку представлено дієтичну добавку Пембіна-Біотик, відому як перший нефрологічний пробіотик. Вона містить комплекс живих біоінженерних бактерій, розроблений в Іспанії, для протидії інфекціям сечових шляхів і нирок.

Пембіна-Біотик містить живі ліофілізовані лактобактерії з антипатогенною активністю у формі мікроінкапсуляції: Lactobacillus plantarum CECT8675 та Lactobacillus plantarum CECT8677, які були отримані за допомогою біоінжинірингу і довели еталонну конкурентну ефективність у пригніченні росту уропатогенів. Вони перешкоджають розмноженню патогенних мікроорганізмів у кишечнику, відновлюють баланс мікрофлори кишечнику, піхви та сечових шляхів, сприяють профілактиці утворення конкрементів, зокрема і на тлі інфекцій, а також зменшують кількість рецидивів ІСШ.

Пембіна-Біотик – перший нефрологічний пробіотик

Комплекс живих біоінженерних бактерій розроблений в Іспанії для протидії інфекціям у сечовивідних шляхах (СВШ) і нирках:

▶ містить у складі живі ліофілізовані лактобактерії у формі мікроінкапсуляції;

▶ L. plantarum CECT8675 і L. plantarum CECT8677 мають антипатогенну активність;

▶ перешкоджає розмноженню патогенних мікроорганізмів у кишечнику;

▶ відновлює баланс мікрофлори кишечнику, піхви та СВШ;

▶ запобігає утворенню каменів у СВШ на фоні інфекцій;

▶ зменшує кількість рецидивів циститу та ІСШ.

У таблиці наведено інформацію про компоненти дієтичної добавки Пембіна-Біотик та механізми їхньої дії.

Таблиця. Склад і механізм дії компонентів дієтичної добавки Пембіна-Біотик при ІСШ
Компонент	Механізм дії
Сухий екстракт журавлини 240 мг (проантоціанідини (РАС) 120 мг)	•сприяє вимиванню бактерій шляхом блокування адгезії E. coli до епітелію; •забезпечує кислотність сечі, несприятливу для E. coli; •підсилює дію АБ за рахунок руйнування бактеріальних плівок
Мікроінкапсульовані штами L. plantarum CECT8675 та L. plantarum CECT8677 – не менше 1×10⁹ КУО	•інгібують уропатогени E. coli, K. pneumoniae, P. mirabilis, E. faecalis, S. saprophyticus; •мікроінкапсуляція – додатковий захист пробіотичних штамів; •антибактеріальна дія; •зниження ризику утворення каменів у нирках; •імуномодулювальна дія; •профілактика ІСШ
L‑аскорбінова кислота (вітамін С) – 40 мг	•відновлює нітрити сечі до реактивних оксидів азоту; •бактеріостатична дія; •імуномодулятор

Форма інкапсуляції пробіотика є інноваційною технологією AB-BIOTICS, що захищає живі бактерії пробіотика від агресивного середовища шлунка, журавлини та вітаміну С, доставляє лактобактерії до місця дії у потрібній концентрації.

Вживання Пембіна-Біотик рекомендоване дітям від 3 років по 1 капсулі на добу після їди. Пембіна-Біотик не залишає можливості для розвитку уропатогенів, знищує вже наявні біоплівки і є оптимальним рішенням для швидкого усунення симптомів циститу, в тому числі у вагітних і літніх жінок у постклімаксі.

Можливості неантибактеріальної профілактики ІСШ

Для профілактики ІСШ без застосування АБ у дорослих рекомендують комбіновані фітопрепарати, імуномодулювальну терапію. В дітей найдослідженішими неантибіотичними профілактичними заходами для запобігання рецидиву ІСШ є продукти із журавлини та пробіотики. Якість доказів для журавлини є помірною, тоді як таку для пробіотиків необхідно підсилити більшими та надійнішими дослідженнями.

Резюме доказів і рекомендацій щодо діагностичної оцінки та лікування рецидивуючих ІСШ (EAU, 2025):

розширене рутинне обстеження (включно із цистоскопією, візуалізацією тощо) має низьку діагностичну ефективність для діагностики рецидивуючого циститу. Водночас не слід зволікати із цистоскопією, коли є підозра на лейкоплакію або уротеліальну карциному;
підвищене споживання води – ефективна антимікробна стратегія для запобігання рецидиву циститу в жінок у пременопаузі з високим ризиком рецидиву, які п’ють невеликі об’єми рідини (<1,5 л) щодня;
вагінальна замісна терапія естрогенами в жінок у постменопаузі продемонструвала тенденцію до запобігання рецидиву циститу;
існують обмежені дані, які свідчать про те, що імуномодулювальні препарати є ефективними для зниження частоти рецидивів циститу в дорослих жінок у короткотерміновій перспективі;
з наявних наразі імуномодулювальних агентів OM‑89 і MV140 є найдослідженішими; результати для MV140 демонструють більшу ефективність;
пробіотики, що містять L. rhamnosus GR‑1, L. reuteri B‑54 i RC‑14, L. casei shirota або L. crispatus CTV‑05, ефективні для відновлення вагінальної флори, крім того, вони продемонстрували тенденцію до профілактики рецидиву циститу;
сучасні наукові дані свідчать про ефективність засобів на основі журавлини в поєднанні з підвищеним споживанням води для лікування гострих симптомів циститу та профілактики рецидивів;
за результатами рандомізованого клінічного дослідження продемонстровано ефективність лише D‑манози для полегшення гострих симптомів гострого циститу (порівняно з триметотримом/сульфаметоксазолом);
на основі обмежених доказів внутрішньоміхурова терапія глюкозаміногліканами може зменшити кількість випадків циститу на одного пацієнта на рік і подовжити часовий інтервал між повторними епізодами циститу;
доведено, що як безперервна антимікробна профілактика низькими дозами, так і посткоітальна антимікробна профілактика знижують частоту рецидивів циститу.

Висновки

Для профілактики частої патології, як-от рецидивуючий цистит, слід розглядати заходи, які є безпечнішими як для пацієнта, так і з позицій проблеми АМР. Для цього варто звернути увагу на комплексні препарати, що містять пробіотичні бактерії. Комплекс живих бактерій для протидії інфекціям у сечових шляхах Пембіна-Біотик відкриває нові можливості для зниження рецидивів ІСШ та протидії АМР.

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготувала Наталія Горбаль

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 8 (594), 2025 р