Імунна відповідь на SARS-CoV‑2 в дітей: що відомо на початок 2022 року?

18.02.2022

Стаття у форматі PDF

Новий коронавірус SARS-CoV‑2 уражає не лише дорослих, а й дітей будь-якого віку. Більшість випадків інфікування дітей є наслідком контакту дитини з інфікованим членом сім’ї (Filippatos F. et al., 2021; Posfay-Barbe K.M. et al., 2020; Gotzinger F. et al., 2020). Повідомлено також про передачу вірусу в дитячих колективах: школах, дитячих садках (Makartney K. et al., 2020; Brown N. E. et al., 2020).

На частку дитячого населення припадає 1-5% усіх випадків коронавірусної хвороби (COVID‑19) у світі, хоча, імовірно, дитяча захворюваність є недооціненою через значну частку недіагностованих симптоматичних випадків помірної тяжкості, а також безсимптомних випадків (Wu Z. et al., 2020). Хоча більшість випадків COVID‑19 у дітей мають безсимптомний або нетяжкий перебіг, діти із фоновими захворюваннями нерідко потребують госпіталізації з метою запобігання ускладненням (Dong Y. et al., 2020; Zachariah P. et al., 2020; Mustafa N. M., Selim L., 2020). На сьогодні накопичено певні дані щодо імунної функції дітей при COVID‑19, які представлено в цьому огляді.

Імунітет слизових оболонок

Оскільки вірус SARS-CoV‑2 насамперед уражає верхні дихальні шляхи, при інфікуванні ним спостерігається активація імунної відповіді носоглотки та мигдаликів, у якій провідну роль відіграють імуноглобуліни класу А (IgA) (Russell M. W. et al., 2020; Breedveld A. et al., 2019). У нещодавньому дослідженні (n=173) в 15-20% серонегативних пацієнтів із помірно тяжким перебігом COVID‑19 у слізній рідині, виділеннях з носа та слині виявлялися IgA з нейтралізувальною активністю (Cervia C. et al., 2021).

Вроджений імунітет

Клітини вродженої імунної системи (моноцити, макрофаги, епітеліальні клітини, нейтрофіли та дендритні клітини) здатні розпізнавати патогенасоційовані молекулярні патерни (ПАМП) мікроорганізмів (Akira S. et al., 2006), що дозволяє у подальшому знешкоджувати ці мікроорганізми. У цьому розпізнаванні беруть участь тол-подібні рецептори, які активуються прозапальними цитокінами (інтерлейкіни‑1 та –6, фактор некрозу пухлини) (Khanmohammadi S., Rezaei N., 2021). Здатність запускати запальні шляхи через активацію тол-подібних рецепторів описана також і для спайк-білка SARS-CoV‑2 (Choudhury A., Mukherjee S., 2020).

Одним із наслідків біохімічних запальних каскадів є продукція інтерферонів I/III типу, які мають ключову роль у ранньому противірусному захисті при COVID‑19 та інших вірусних інфекціях (Hensley L. E. et al., 2004; Clementi N. et al., 2020). Однак слід зауважити, що SARS-CoV‑2 й інші коронавіруси виробили декілька механізмів пригнічення рецепторів розпізнавання ПАМП та інтерферон-залежних сигнальних шляхів (Amor S. et al., 2020).

Педіатричним пацієнтам притаманна потужніша відповідь системи вродженого імунітету у зв’язку з виробленням більшої кількості природних кілерів, ніж у дорослих осіб (Shaw A. C. et al., 2013). Природні кілери здатні на ранніх стадіях інфекції виробляти інтерлейкін‑17A – цитокін, який має імунопротекторну роль стосовно хвороб легень (Pierce C. A. et al., 2020).

Гуморальний імунітет

Після інфекції SARS-CoV‑2 в більшості пацієнтів розвиваються сироваткові антитіла до рецептор-зв’язувального домену спайк-білка вірусу з нейтралізувальною активністю або без неї (Wolfel R. et al., 2020; To K. K. et al., 2020). Вироблені антитіла здатні розпізнавати епітопи антигенів SARS-CoV‑2 через 4-8 днів після початку появи симптомів COVID‑19. Першим продукується імуноглобулін M, дещо пізніше – імуноглобуліни A та G (Huang A. T. et al., 2020). Через 16-20 днів після інфекції IgG зазвичай визначаються майже у всіх пацієнтів (Wang X. et al., 2020; Caturegli G. et al., 2020). Тривалість антитільної відповіді в дітей вивчена мало і, ймовірно, залежить від тяжкості інфекції та вірусного навантаження (Zaho J. et al., 2020). У дітей активна продукція антитіл переважно триває протягом перших 3 тиж після інфікування, а сероконверсія до IgG відбувається в перший тиждень. У дітей, інфікованих SARS-CoV‑2, також зростає кількість IgG-специфічних B-лімфоцитів, що свідчить про швидку та ефективну відповідь системи гуморального імунітету (Zhang Y. et al., 2020; Wang R. et al., 2020).

У великому популяційному дослідженні, до якого залучили ≈2000 дітей та підлітків віком 5-21 рік, 1,35% учасників виявилися серопозитивними, а 46,2% із них – безсимптомними. Хоча титр антитіл у дітей був низьким порівняно із дорослими, в 92,3% дітей продукувалися антитіла з нейтралізувальними властивостями, здатні захищати від повторної інфекції (Szépfalusi Z. et al., 2021).

Клітинний імунітет

Роль Т-клітинної відповіді в елімінації вірусних інфекцій полягає у безпосередній нейтралізації інфікованих клітин та реалізації імунної пам’яті. На відміну від інших вірусів SARS-CoV‑2 пригнічує активність Т-лімфоцитів за рахунок індукції тяжкої лімфопенії та виснаження цих клітин, порушуючи в такий спосіб імунорегуляторну ланку набутого імунітету (Wang X., Gui J., 2020).

Лімфопенія в дітей з COVID‑19 є маркером тяжкого перебігу, однак зустрічається рідко. C. Kosmeri та співавт. (2020) пояснюють це не­зрілістю імунної системи та меншою експресією ангіотензинперетворювального ферменту‑2 порівняно з дорослими. За даними нещодавнього метааналізу, лімфоцитоз і лейкопенія були найчастішими лабораторними відхиленнями від норми, які спостерігалися у 22 та 21% госпіталізованих дітей відповідно (Ma X. et al., 2021).

Мультисистемний запальний синдром у дітей

Мультисистемний запальний синдром у дітей (МЗС-Д) являє собою постінфекційне ускладнення помірно тяжкого або безсимптомного COVID‑19, яке може з’явитися непередбачувано через декілька тижнів після хвороби. За даними A. Ramaswamy та співавт. (2021), у пацієнтів із МЗС-Д спостерігаються підвищення експресії цитотоксичних генів природних кілерів і Т-лімфоцитів CD8+, а також експансія специфічних плазмабластів, які експресують Ig G. У клінічно тяжких пацієнтів із МЗС-Д спостерігаються порушення імунної пам’яті та автоімунні розлади.

Штам омікрон

J. Cloete та співавт. (2021) проаналізували дані 6287 дітей і підлітків (віком ≤19 років) із COVID‑19, 462 (7,2%) із яких були госпіталізовані. Науковці зауважили, що кількість педіатричних випадків COVID‑19 цього разу є більшою, ніж у попередні три хвилі хвороби. Із 75 секвенованих зразків вірусу 99% припадали на штам омікрон. Найчастіше (62%) на COVID‑19 хворіли діти віком 0-4 роки. Типовими симптомами були гарячка (47%), кашель (40%), блювання (24%), утруднене дихання (23%), пронос (20%) та судоми (20%). Середня тривалість стаціонарного лікування дітей складала 3,2 дня, причому більшість (92%) лікувалися у звичайних відділеннях, а 25% потребували оксигенотерапії. Штучній вентиляції легень підлягали 6% дітей. Усі діти та більшість батьків, щодо яких наявні дані, були невакциновані.

Висновки

Хоча на початку пандемії на COVID‑19 хворіли переважно дорослі, поява штаму омікрон різко підвищила дитячу захворюваність. Імунна система дитини є незрілою і відрізняється від імунної системи дорослої людини, тому реакції клітинної та гуморальної ланок імунітету в дітей перебігають відмінно від реакцій у дорослих. Немає сумнівів, що для належного функціонування імунної системи необхідно підтримувати в нормі вміст вітамінів і мікроелементів. Роль цих речовин як потужних підсилювачів імунітету (імунобустерів) у більшості випадків опосередкована впливом на дозрівання, диференціацію та функціонування імунних клітин, а також антиоксидантною дією (Kumar P. et al., 2021). Окрім вітамінів, імуномодулювальну роль мають також і пробіотики – насамперед лактобацили, здатні змінювати структуру кишкового мікробіому та зменшувати тривалість симптоматики COVID‑19 (Wischmeyer P. et al., 2022).


Довідка «ЗУ»

Деякі нутрицевтики дозволяють покращити стан і функцію власної імунної системи з метою збільшення стійкості до вірусних інфекцій та полегшення перебігу хвороб. До таких засобів належить, зокрема, Бекутан Кідс Вітс Мультиімуно (компанія «Алкалоід АД Скоп’є», Республіка Північна Македонія). Бекутан Кідс Вітс Мультиімуно являє собою дієтичну добавку з ароматом апельсина, що містить комбінацію вітамінів, мінералів і пробіотик. Продукт представлений у формі подвійного саше із двома окремими відсіками, кожен із яких містить інший порошок. Обидва порошки мають розчинятися одночасно. Один відсік містить порошок із вітамінами та мінералами (порошок А); в іншому міститься пробіотик Lactobacillus rhamnosus GG (порошок Б) (табл.). Розчинний порошок Бекутан Кідс Вітс Мультиімуно сприяє підтримці імунітету в дітей. Вітаміни А, В6, С, D і фолієва кислота беруть участь у функціонуванні імунної системи. Крім того, вітаміни С та Е сприяють захисту клітин від окисного стресу. L. rhamnosus GG впливає на імунітет за рахунок відновлення балансу мікрофлори кишечнику.

Рекомендована добова доза для дітей віком 1-3 роки становить 1 саше/добу, для дітей віком від 4 років – 1-2 саше/добу. Вміст саше слід розчинити у воді чи іншій рідині кімнатної температури (молоко, сік, йогурт).


Підготувала Лариса Стрільчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 2 (519), 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

24.03.2024 Інфекційні захворювання Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Ефективність ефірних олій у лікуванні гострої застуди

Застуда та інші інфекції дихальних шляхів – актуальна проблема охорони здоров’я через високий рівень захворюваності, що перевищує такий інших інфекційних патологій. З метою підвищення кваліфікації лікарів загальної практики та обміну досвідом з актуальних питань лікування інфекційних захворювань у лютому була проведена науково-практична конференція «Академія сімейного лікаря. Для кого небезпечні сезонні інфекції? Загроза сезонних інфекцій. Погляд пульмонолога, інфекціоніста, алерголога, ендокринолога, кардіолога, педіатра» за участю провідних вітчизняних спеціалістів-практиків....

18.03.2024 Інфекційні захворювання Оптимізація лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій: етіотропна, патогенетична та симптоматична терапія

Гостра застуда – самообмежувальне захворювання верхніх дихальних шляхів. Застуда зазвичай має помірну тяжкість і виникає під дією низки вірусів різних родин (найчастіше – риновірусів). Основними симптомами застуди є біль у горлі, гострий кашель, чхання, закладеність та виділення з носа (рис. 1). Інкубаційний період застуди триває зазвичай 24-72 год, а сама хвороба – в межах 1 тиж. Застуда асоціюється зі значним економічним тягарем для суспільства через потребу у візитах до лікаря, витрати на фармакопрепарати і біодобавки та тимчасову непрацездатність (Al-Haddad M.S. et al., 2016). ...

08.03.2024 Інфекційні захворювання Актуальні вірусні інфекції: можливості та перспективи лікування

Сучасні епідеміологічні спостереження свідчать про те, що масові спалахи інфекційних хвороб значно почастішали. Якщо раніше пандемії виникали в середньому раз на 40 років, то за 23 роки ХХІ ст. людство вже зустрілося із двома широкомасштабними спалахами: пандемією грипу А (H1N1) у 2009 році та пандемією коронавірусної інфекції (SARS-CoV-2) у 2020 році. За даними лондонської компанії Airfinity Ltd., яка займається прогнозуванням здоров’я, імовірність того, що пандемія (так само смертоносна, як і COVID-19) може виникнути в наступному десятилітті становить 27,5%. Серйозною загрозою для громадської охорони здоров’я, за даними спеціалістів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), є віруси Ебола, Марбург, Ласса, Ніпа і Зіка через їхній епідемічний потенціал, але не можна забувати і про інфекції, що вважаються контрольованими....

28.02.2024 Інфекційні захворювання Обґрунтування підходів до противірусної терапії респіраторних інфекцій на основі доказової медицини

На щастя, існує не так багато збудників інфекційних хвороб, які спричиняють епідемії або пандемії. Але кількість їхніх жертв серед людей може налічувати мільйони. Найнебезпечнішими, з огляду на швидкість поширення та кількість уражених осіб, є саме ті, що передаються через повітря. Це зумовлено найлегшим механізмом передачі патогенів, які спричиняють респіраторні захворювання. У довакцинальну еру натуральна віспа, дифтерія, кір та інші інфекційні хвороби були причиною вкрай високої смертності, особливо серед дитячого населення. Після створення та масового застосування вакцин проти цих небезпечних хвороб епідемії або припинилися, або набули мінімального масштабу, а натуральна віспа навіть була повністю ліквідована в світі. Останній її осередок у 70-х роках минулого століття – ​Індія....