Депресія і ЦД діють спільно, підвищуючи загальну смертність

28.04.2022

Метою дослідження шотландських учених була оцінка ризику смерті від усіх причин, а також специфічної смертності залежно від наявності діабету, депресії чи обох цих станів.

Участь у проспективному когортному дослідженні за типом «випадок-контроль» узяли 499 830 осіб (віком від 40 до 69 років), дані яких було взято з Biobank Сполученого Королівства і які були зареєстровані на будь-якому з 22 британських сайтів протягом 2006-2010 рр. із подальшим спостереженням за допомогою зв’язку з національними наборами даних.

Критеріями виключення були біполярний розлад або шизофренія в анамнезі.

Ключові результати

  • На початку дослідження 86% осіб не мали ані депресії, ані ЦД, 8% мали лише депресію, 5% – ​лише ЦД, 1% – ​страждали на обидва стани, та інше. Середній вік учасників становив 58 років.
  • У середньому за 6,8 року спостереження було зареєстровано 13 724 смертельні випадки (2,7%). Із них 7976 (1,6%) – ​унаслідок онкопатологій, 2827 (0,6%) – ​через захворювання кровообігу, 2921 (0,6%) – ​через інші причини.
  • Після повного корегування потенційних факторів ризику і порівняння з пацієнтами, які не страждали на депресію і ЦД, ризик смерті від усіх причин виявився на 26% вище в осіб із лише депресією, на 62% вище – ​із лише ЦД і на 116% вище в пацієнтів із супутніми ЦД і депресією. Усі три відмінності між групами були значущими.
  • Ризики «смерті від усіх причин» і внаслідок раку перевищували суму ризиків, пов’язаних лише із ЦД і депресією, що свідчило про взаємодію за адитивною шкалою. Однак статистичні дані щодо адитивної взаємодії були лише за умови наявності «смерті від усіх причин» і раку.
  • Синергічний ефект депресії на загальну смертність перевищив очікуваний адитивний ефект через будь-який розлад окремо і був значною мірою зумовлений раком та іншими причинами, окрім захворювання кровообігу та рак.

Висновки. Отже, це перше дослідження, в якому кількісно оцінили вплив коморбідних станів (депресії та ЦД) на смертність від раку і від інших причин, за винятком захворювань кровообігу. Отримані результати свідчать про потенційні переваги лікування депресії в пацієнтів із ЦД, а також про важливість пошуку додаткових корисних заходів за допомогою подальших досліджень.


Джерело: Depression and Diabetes Synergistically Boost All-Cause Death, Mitchel L. Zoler., Medscape, Jan 11, 2022.

Підготувала Дарина Павленко

Тематичний номер «Діабетологія, Тиреоїдологія, Метаболічні розлади» № 1-2 (57-58) 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Ендокринологія

02.05.2024 Ендокринологія Призначення та ефективність вітаміну D при ендокринних захворюваннях: автоімунна патологія щитоподібної залози (хвороба Грейвса і Хашимото), цукровий діабет та ожиріння

Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...

02.05.2024 Ендокринологія До 80-річчя академіка НАМН України Миколи Дмитровича Тронька

Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – ​Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....