Результати 7-річного спостереження дослідження KEYNOTE-006: пембролізумаб проти іпілімумабу у хворих на поширену меланому
Пембролізумаб є стандартною опцією 1-ї лінії терапії у пацієнтів із поширеною меланомою. Особливий інтерес становлять віддалені результати лікування таких хворих (R. Pokorny et al., 2021). Попередні результати
У цьому огляді представлені результати 7-річного спостереження за виживаністю учасників дослідження KEYNOTE-006, у тому числі пацієнтів, які погодилися перейти до розширеного дослідження KEYNOTE-587 (NCT03486873).
Дизайн і методи
KEYNOTE-006 – відкрите рандомізоване дослідження III фази, у якому порівнювали ефективність і безпеку пембролізумабу й іпілімумабу у хворих на поширену меланому (рис. 1). Учасники дослідження KEYNOTE-006 після його закриття мали змогу перейти у дослідження KEYNOTE-587 для тривалого спостереження за виживаністю, прогресуванням хвороби та для початку нової протипухлинної терапії.
Рис. 1. Дизайн дослідження KEYNOTE-006
KEYNOTE-587 – відкрите розширене дослідження для учасників, які отримують лікування пембролізумабом або за схемами на основі пембролізумабу у рамках досліджень, спонсорованих компанією Merck Sharp & Dohme Corp., включаючи KEYNOTE-006:
- учасники, які отримували другий курс лікування пембролізумабом у дослідженні KEYNOTE-006 (пацієнти зі стабілізацією хвороби – СХ – або кращою відповіддю на перший курс лікування з подальшим прогресуванням хвороби – ПХ) та учасники фази спостереження за виживаністю, які були кандидатами на другий курс лікування пембролізумабом, мали можливість перейти у дослідження KEYNOTE-587 (рис. 2);
Рис. 2. Перехід учасників із дослідження KEYNOTE-006 у KEYNOTE-587
- учасники групи пембролізумабу або іпілімумабу, які перебували у фазі спостереження дослідження KEYNOTE-006, перейшли у фазу спостереження за виживаністю дослідження KEYNOTE-587.
Пацієнтам, які отримували пембролізумаб, проводилося рентгенологічне дослідження відповідно до протоколу KEYNOTE-587. Пацієнтам, які не отримували лікування, рентгенологічне дослідження виконували відповідно до локальних протоколів.
Статистичний аналіз
Ефективність лікування оцінювали в ІТТ-популяції (учасники, які заявили про намір лікуватися), охоплюючи усіх рандомізованих пацієнтів.
Первинною кінцевою точкою дослідження KEYNOTE-587 була ЗВ. ВБП та ЗВ оцінювали за методом Каплана – Меєра:
- для модифікованої ВБП дані пацієнтів без ПХ цензуровані за датою, коли було востаннє відомо, що вони живі;
- дані учасників, не зареєстрованих для дослідження KEYNOTE-587, цензуровані щодо ЗВ і ВБП за датою, коли було востаннє відомо, що вони живі.
Відношення ризиків (ВР) і пов’язаний з ним 95% довірчий інтервал (ДІ) були оцінені за допомогою стратифікованої моделі відношення ризиків Кокса за методом Ефрона.
Результати
210 колишніх учасників KEYNOTE-006 зарахували до KEYNOTE-587; 158 були з групи пембролізумабу та 52 – з групи іпілімумабу (рис. 3). Усі 158 пацієнтів, які отримували пембролізумаб у рамках KEYNOTE-006, а потім були включені до KEYNOTE-587, завершили перший курс лікування пембролізумабом у KEYNOTE-006. 103 пацієнти закінчили ≥94 тижні лікування пембролізумабом. 16 пацієнтів отримували другий курс пембролізумабу в рамках KEYNOTE-587.
Рис. 3. Учасники дослідження KEYNOTE-587
Рис. 5. ЗВ для загальної популяції
Рис. 6. ЗВ залежно від глибини відповіді на терапію в об’єднаній популяції пацієнтів, що приймали пембролізумаб
Рис. 7. Модифікована ВБП у пацієнтів групи пембролізумабу, які пройшли ≥94 тижні лікування зі СХ або кращою відповіддю
Рис. 8. ЗВ у пацієнтів групи пембролізумабу, які пройшли ≥94 тижні лікування зі СХ або кращою відповіддю
Рис. 9. ВБП у пацієнтів, які отримували другий курс пембролізумабу
Висновки
Упродовж 7-річного спостереження було показано, що пембролізумаб істотно подовжує тривалість життя пацієнтів із поширеною меланомою порівняно з іпілімумабом: 7-річна ЗВ на тлі застосування пембролізумабу склала 37,8%, іпілімумабу – 25,3%.
Застосування пембролізумабу продовжує бути корисним, незалежно від наявності mBRAF, попередньої терапії BRAFi, наявності маркерів поганого прогнозу (наприклад, високий рівень лактатдегідрогенази, великий розмір пухлини, метастази у головному мозку).
У пацієнтів, які закінчили ≥94 тижні терапії пембролізумабом зі СХ або кращою відповіддю, 5-річна ВБП і ЗВ становили 70,1 та 92,9% відповідно.
У деяких пацієнтів другий курс пембролізумабу забезпечував додаткову протипухлинну активність.
Ці результати найбільш тривалого на сьогодні дослідження III фази щодо лікування пацієнтів з меланомою інгібіторами імунних контрольних точок показують, що пембролізумаб забезпечує тривалу ЗВ у пацієнтів із меланомою III та IV стадії. Наведені дані свідчать на користь застосування пембролізумабу у цієї категорії пацієнтів.
Список літератури знаходиться в редакції.
Дані представлені на XVIII Міжнародному конгресі Товариства з вивчення меланоми 28-31 жовтня 2021 р.
C. Robert et al. 7-year Follow-up of KEYNOTE-006: Pembrolizumab Versus Ipilimumab in Advanced Melanoma.
Переклала з англ. Ілона Цюпа
UA-KEY-00266
Тематичний номер «Онкологія, Гематологія, Хіміотерапія» № 1 (74)-2 (75) 2022 р.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія
Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....
Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...
Гепатоцелюлярна карцинома (ГЦК) – злоякісне новоутворення в печінці, що розвивається з гепатоцитів. Рання діагностика і початок лікування пацієнтів із ГЦК запобігає виникненню тяжких ускладнень і покращує якість життя пацієнтів. Медична допомога пацієнтам із ГЦК потребує міждисциплінарної співпраці та інтегрованого ведення хворих мультидисциплінарною командою фахівців, яка займається або спеціалізується на злоякісних новоутвореннях печінки. Саме цьому сприятимуть положення Стандарту медичної допомоги «Гепатоцелюлярна карцинома»....
Традиційно січень є місяцем обізнаності про рак шийки матки (РШМ) – однієї з найпоширеніших патологій у структурі онкогінекологічних захворювань. Протягом цього місяця світ забарвлюється в палітру бірюзового та білого з метою привернення уваги громадськості до проблеми РШМ. ...