COVID‑19, варіант «омікрон»: що відомо на сьогодні?

21.07.2022

Наприкінці листопада 2021 року дослідники з Південно-Африканської Республіки (ПАР) повідомили про новий варіант коронавірусу B.1.1.529, який має більшу частоту мутацій, ніж його попередники. Перший підтверджений випадок був зареєстрований 9 листопада 2021 р. в Ботсвані, далі кілька випадків інфікування виявлено в ПАР [1].

26 листопада Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) віднесла новий варіант коронавірусу до вірусів, що «викликають стурбованість» (variants of concern – ​VOC), і дала йому найменування, яке відповідає 15-й літері грецького алфавіту – ​«омікрон» [2].

Нагадаємо, що за час пандемії COVID‑19 ВООЗ визначила 5 варіантів коронавірусу, які належать до VOC, і 8 варіантів, що «становлять інтерес» (variants of interest – ​VOI), для позначення яких використовували літери грецького алфавіту починаючи з «альфа». VOC впливають на глобальну епідеміологічну ситуацію і, порівняно з іншими варіантами коронавірусу, пов’язані з підвищеною трансмісивністю, вірулентністю вірусу, зміною симптомів захворювання, зниженою ефективністю протиепідемічних заходів, методів діагностики, вакцин і лікарських засобів. Для VOI характерні зміни в геномі, які можуть змінювати найважливіші характеристики вірусу – ​трансмісивність, тяжкість перебігу захворювання, здатність ухилятися від імунної відповіді, ефективність методів діагностики або лікарських препаратів, а також впливають на епідеміологічну ситуацію [3].

Сьогодні відомо, що «омікрон» характеризується більшою частотою генетичних мутацій S-білка (загалом налічується 32 мутації, із них 26 – ​унікальні), який відповідає за прикріплення та інфікування вірусом клітин організму, проти попередніх чотирьох VOC. Деякі з цих мутацій призводять до підвищення трансмісивності та уникнення вірусом імунної відповіді. Крім того, «омікрон» також має мутації в структурі N-білка, останній, як відомо, відповідає за збирання копій вірусу всередині інфікованої клітини.

Станом на 16 грудня 2021 року варіант «омікрон» ідентифікований у 95 країнах світу [4]. Наразі відомо, що цей варіант вірусу характеризується надзвичайною частотою інфікування порівняно з іншими штамами коронавірусу, зокрема і варіанту «дельта». Експерти вважають, що до початку наступного року «омікрон» буде домінуючим штамом коронавірусу. 16 грудня 2021 року Європейський центр профілактики та контролю захворювань (European Centre for Disease Prevention and Control – ​ECDC) опублікував звіт, де було зазначено, що «омікрон», імовірно, стане домінуючом штамом коронавірусу в Європі, який випередить штам «дельта» протягом перших двох місяців 2022 року [5]. Центри з контролю і профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention – ​CDC) застерігають, що, навіть якщо більшість випадків інфікування варіантом «омікрон» є легкими, висока трансмісивність може спровокувати достатню кількість інфекцій, щоб перевантажити системи охорони здоров’я [6].

Поточна інформація про варіант «омікрон»

Контагіозність: поки незрозуміло, чи має варіант «омікрон» підвищену контагіозність проти інших варіантів коронавірусу, зокрема варіанту «дельта». Хоча в районах ПАР, де циркулює цей варіант, збільшилася кількість осіб із позитивним результатом тесту на вірус, нині проводяться епідеміологічні дослідження для встановлення того, чи спричинено це варіантом «омікрон», чи іншими факторами.

Тяжкість захворювання: досі не встановлено, чи призводить інфікування варіантом «омікрон» до тяжкого перебігу захворювання, якщо порівняти з іншими варіантами, у тому числі з варіантом «дельта». Відповідно до попередніх даних, частота госпіталізації пацієнтів у ПАР зростає, проте це може бути спричинено загальним зростанням кількості інфікованих, а не специфічним інфікуванням саме варіантом «омікрон». Поки відсутня інформація, яка б дала підстави вважати, що симптоми, пов’язані з інфікуванням штамом «омікрон», відрізняються від таких у разі інфікування іншими варіантами коронавірусу. Перші випадки зараження були зареєстровані серед студентів університету – ​молодих людей, в яких COVID‑19 зазвичай має легкий перебіг, проте для розуміння тяжкості перебігу хвороби, асоційованої зі штамом «омікрон», потрібно від кількох днів до кількох тижнів. Усі варіанти збудника COVID‑19, зокрема і домінуючий в усьому світі штам «дельта», можуть спричинювати тяжкий перебіг хвороби і призводити до летального результату, особливо серед найбільш уразливих осіб, у зв’язку з чим першочергове значення завжди має профілактика інфікування.

Ефективність захисту за умови раніше перенесеної SARS-CoV‑2-інфекції: попередні дані, які, утім, мають обмежений характер, вказують: у порівнянні з іншими варіантами, що викликають занепокоєння, штам «омікрон» може підвищувати ризик повторного інфікування.

Ефективність вакцин: поки відсутня інформація стосовного того, як варіант «омікрон» може впливати на ефективність уже наявних засобів протидії інфекції, у тому числі вакцинації. Вакцини і досі відіграють ключову роль у зменшенні тяжкої захворюваності та смертності, у тому числі спричиненої основним циркулюючим варіантом «дельта». Застосовувані сьогодні вакцини продовжують ефективно захищати від тяжкого перебігу захворювання і смерті від нього [7, 8].

Ефективність наявних тестів: як і у випадку інших штамів коронавірусу, широко використовувані ПЛР-тести, як і раніше, дають можливість виявляти інфікування, у тому числі варіантом «омікрон». Наразі ведуться дослідження з визначення його впливу на ефективність інших типів тестів, у тому числі експрес-тестів на визначення антигенів.

Ефективність наявних засобів лікування: для лікування хворих із тяжкою формою COVID‑19 можуть і надалі ефективно застосовуватися глюкокортикостероїди і блокатори рецепторів до інтерлейкіну‑6. Щодо інших засобів лікування проводитимуться аналізи для визначення їхньої ефективності з урахуванням мутацій в окремих частинах вірусного штаму «омікрон» [9].


Чому «омікрон» змушує лікарів хвилюватися:

  • Омікрон» має велику кількість генетичних мутацій S-білка, який відповідає за прикріплення та інфікування вірусом клітин організму.
  • У структурі S-білка налічується 32 мутації, з яких 26 – ​унікальні. Деякі з них можуть підвищувати трансмісивність і здатність уникати імунної відповіді організму.
  • «Омікрон» має також мутації N-білка, який відповідає за збирання копій вірусу всередині інфікованої клітини.
  • З урахуванням безлічі унікальних мутацій S-білка ВООЗ оцінила можливість поширення варіанта «омікрон» в усьому світу як високу.
  • Відомо, що більшість вакцин для профілактики COVID‑19 пов’язані з виробленням антитіл саме проти S-білка коронавірусу. Відповідно, мутації S-білка можуть відповідати за стійкість варіанта «омікрон» до вакцин.
  • Кількість випадків інфікування варіантом «омікрон» у більшості країн світу продовжує зростати. Поки невідомо, чи пов’язано це з підвищеною трансмісивністю варіанта «омікрон», чи з іншими факторами.
  • Для варіанта «омікрон» ризик повторного інфікування COVID‑19 вищий за попередні VOC.
  • Наявні дані свідчать про зростання частоти госпіталізації через інфікування варіантом «омікрон» у ПАР.
  • Станом на 16 грудня 2021 року варіант «омікрон» був ідентифікований у 95 країнах світу, у тому числі у 28 державах Європейського союзу.

Практичні рекомендації

З огляду на те що варіант «омікрон» визнаний таким, що викликає занепокоєння, ВООЗ рекомендує країнам:

  • Посилити епіднагляд за випадками захворювання та активніше здійснювати геномне секвенування зразків.
  • Депонувати послідовності геному вірусу в загальнодоступні бази даних, наприклад GISAID.
  • Повідомляти ВООЗ про перші індивідуальні випадки та осередки групової захворюваності.
  • Проводити польові епідеміологічні розслідування і лабораторні дослідження для вивчення можливого впливу варіанта «омікрон» на епідеміологію захворювання або ефективність вакцин, засобів лікування, методів діагностики й медико-санітарних і соціальних заходів.

Країнам треба продовжувати вживати ефективних протиепідемічних заходів для скорочення загальних масштабів циркуляції збудника COVID‑19, керуючись аналізом наявних ризиків і науковим підходом. Для підготовки до можливого збільшення кількості хворих необхідно розширювати потужність структур охорони здоров’я і медичних установ.

Крім того, необхідно негайно перейти до забезпечення доступу до вакцинації проти COVID‑19, особливо для декретованих категорій населення, зокрема працівників охорони здоров’я та літніх осіб, поряд із наданням доступу до послуг у галузі лікування й діагностики.

Практичні рекомендації для населення передбачають дотримання найбільш ефективних заходів індивідуального рівня, які допоможуть обмежити поширення COVID‑19, а саме: дотримання фізичної дистанції щонайменше 1 м від оточуючих; носіння захисної маски, яка щільно прилягає до обличчя; провітрювання приміщень, уникнення перебування в задушливих і багатолюдних місцях; ретельна гігієна рук і проходження повного курсу вакцинації.

Про позитивні аспекти

  • Наразі відсутня достатня кількість даних, які б давали підстави стверджувати про небезпеку варіанта «омікрон». Потрібен певний час, щоб встановити здатність вірусу до передачі, тяжкість захворювання, ефективність вакцин і лікарських засобів.
  • ПЛР-тест виявляє новий штам коронавірусу. Стосовно інших різновидів тестів, зокрема і експрес-тестів, дослідження ще тривають.
  • Як стверджують представники ВООЗ, глюкокортикостероїди та інгібітори інтер­лейкіну‑6 є ефективними препаратами в пацієнтів із тяжкою формою коронавірусу, спричиненою новим варіантом.
  • Експерти продовжують рекомендувати пройти повний курс вакцинації проти COVID‑19: доступні зараз вакцини залишаються ефективними для запобігання тяжкому перебігу захворювання та смерті, у тому числі в умовах циркуляції штаму «дельта». Донині відсутні дані, які б свідчили про зниження ефективності вакцин проти варіанта «омікрон».
  • ЗМІ повідомляють, що випадки інфікування новим штамом у ПАР здебільшого мають легкий перебіг, але поки що не доводиться говорити про конкретні відмінності від інших варіантів, оскільки основна маса хворих – ​це молода популяційна група, для якої характерний легкий перебіг COVID‑19.

Література

  1. World Health Organization HQ (2021) Enhancing Readiness for Omicron (B.1.1.529): Technical Brief and Priority Actions for Member States. WHO, Dec 17.
  2. World Health Organization (2021) Update on SARS-COV‑2 and Omicron VOC. https://www.who.int/publications/m/item/update-on-sars-cov‑2-and-omicron-voc
  3. World Health Organization (2021) Classification of Omicron (B.1.1.529): SARS-CoV‑2 Variant of Concern. https://www.who.int/news/item/26-11-2021-classification-ofomicron-(b.1.1.529)-sars-cov‑2-variant-of-concern
  4. ECDC (2021) Weekly epidemiological update: Omicron variant of concern (VOC) – ​week 50 (data as of 19 December 2021). ECDC, Dec 20.
  5. ECDC (2021) Assessment of the further emergence and potential impact of the SARS-CoV‑2 Omicron variant of concern in the context of ongoing transmission of the Delta variant of concern in the EU/EEA, 18th update. https://www.ecdc.europa.eu/sites/default/files/documents/covid‑19-assessment-further-emergence-omicron‑18th-risk-assessment-december‑2021.pdf
  6. CDC (2021) Potential Rapid Increase of Omicron Variant Infections in the United States. CDC, Dec. 20.
  7. Burger L., Erman M. (2021) Pfizer, BioNTech vaccine neutralises Omicron with three shots. REUTERSr, Dec 8.
  8. Garcia-Beltran W.F., St. Denis K.J., Hoelzemer A. et al. (2021) mRNA-based COVID‑19 vaccine boosters induce neutralizing immunity against SARS-CoV‑2 Omicron variant. medRxiv 2021.12.14.21267755; doi: https://doi.org/10.1101/2021.12.14.21267755
  9. World Health Organization (2021) Update on Omicron. WHO, Nov 25.

Підготувала Анна Хиць

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

19.06.2024 Інфекційні захворювання Хірургія, ортопедія та анестезіологія Стратегії вибору антибактеріальних препаратів для лікування інфекцій шкіри та м’яких тканин

Восени минулого року в рамках семінару «Академія хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії від А до Я: Хірургічні аспекти лікування гострого панкреатиту та його ускладнень. Анестезія у пацієнтів високого ризику» відбулася сателітна сесія, присвячена ефективним стратегіям антибіотикотерапії хірургічної інфекції шкіри, м’яких тканин і кісток. У своїй доповіді доцент кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кандидат медичних наук Всеволод Васильович Ващук висвітлив сучасні класифікації інфекцій шкіри та м’яких тканин (ІШМТ), ключові принципи контролю джерела інфекції, а також актуальні рекомендації щодо лікування синдрому діабетичної стопи (СДС)...

16.06.2024 Інфекційні захворювання Хірургія, ортопедія та анестезіологія Ципрофлоксацин і тинідазол у практиці хірурга: міжнародний досвід, актуальні протоколи та перспективи

Ципрофлоксацин є одним із найбільш широко застосовуваних фторхінолонів у світі, схваленим FDA для лікування багатьох інфекційних процесів [1]. Пероральний прийом ципрофлоксацину (у комбінації з похідними імідазолу за потреби) є раціональною стратегією для лікування інтраабдомінальних інфекцій (ІАІ), інфекційних ускладнень у ділянці хірургічного втручання (SSI) в інтестинальній хірургії та колопроктології, при інфекціях шкіри, м’яких тканин, кісток і суглобів, а також як ефективний компонент ступінчатої антибіотикотерапії...

16.06.2024 Інфекційні захворювання Хірургія, ортопедія та анестезіологія Порівняльне дослідження застосування лінезоліду та ванкоміцину в лікуванні травматичного остеомієліту кінцівок, спричиненого MRSA

Травматичний остеомієліт кінцівок – ​тяжке ускладнення відкритих переломів та оперативних втручань, яке потребує швидкого й раціонального комплексного лікування для попередження його серйозних наслідків. У статті представлено результати порівняльного дослідження застосування лінезоліду та ванкоміцину при лікуванні травматичного остеомієліту кінцівок, спричиненого метицилін-резистентним штамом Staphylococcus aureus (MRSA)...

16.06.2024 Інфекційні захворювання Хірургія, ортопедія та анестезіологія Антибіотикотерапія інтраабдомінальних інфекцій: ефективність карбапенемів за сучасних умов

У статті представлено огляд проблеми антибактеріальної терапії при ускладненій інтраабдомінальній інфекції (ІАІ). Неадекватна антибіотикотерапія може призводити до негативних результатів лікування і зростання резистентних бактерій. Лікування ІАІ фокусується на хірургічному контролі їх джерела та антимікроб­ній терапії, яка враховує індивідуальні фактори ризику пацієнта і ступінь характеристики резистентності штамів бактерій. Препаратами вибору в подібних клінічних ситуаціях є карбапенеми, а вища активність меропенему стосовно грамнегативних збудників та особливості фармакокінетики роблять його оптимальним вибором. У контрольованих клінічних дослідженнях доведено високу ефективність і профіль безпеки меропенему як монотерапії ускладненої ІАІ...