14 грудня, 2025

Наслідки перенесеного COVID‑19. Стратегії лікування

За матеріалами науково-практичної конференції «Актуальні інфекційні та паразитарні хвороби сучасності»

В останні дні жовтня відбулася науково-практична конференція «Актуальні інфекційні та паразитарні хвороби сучасності», присвячена 100-річчю кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету (НМУ) ім. О. О. Богомольця (м. Київ). У межах заходу було проведено дискусійний клуб «Складний діагноз», де обговорювалися складні клінічні випадки. Заслужений лікар України, завідувачка кафедри інфекційних хвороб НМУ ім. О. О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Ольга Анатоліївна Голубовська представила доповідь «Наслідки перенесеного COVID‑19. Стратегія лікування», у якій висвітлила важливі аспекти надання допомоги пацієнтам у періоді реконвалесценції.

Наслідки COVID‑19

Ольга Анатоліївна підкреслила, що після перенесеного COVID‑19 може спостерігатися long COVID – тривалий прогресуючий стан, зумовлений персистенцією вірусу та запальною реакцією. Також у пацієнтів є наслідки COVID‑19, тобто ураження різних органів і систем без ознак прогресування; їх спричиняє вірус у гострий період захворювання, вони є зворотними. Було ідентифіковано >300 різноманітних проявів long COVID, зокрема слабкість, біль у суглобах, фіброміалгії, випадіння волосся та ін. Усі ці ураження пов’язані з наявністю в тих чи інших органах рецепторів ACE‑2 [1]. Є докази, що COVID‑19 збільшує ризик розвитку діабету (як 1, так і 2 типу). Ризик нового діабету (NODAC – новий діабет після COVID‑19) є на 60% вищим у тих людей, котрі перехворіли на COVID‑19, порівняно з тими, хто не хворів. У 41-79% госпіталізованих із новим діабетом спостерігають регрес до норми або до попереднього стану [2].

Ураження печінки при long COVID

За даними досліджень, ураження печінки виникає у 15-53% пацієнтів із COVID‑19, а при тривалому перебігу хвороби – у 59-70% випадків навіть через рік після інфекції. Це явище відоме як «COVID-асоційоване ураження печінки» (COVALI). У пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки ризик ураження є вищим – із тривалішим перебуванням у стаціонарі та гіршим прогнозом [3].

Когнітивні порушення, асоційовані з COVID‑19

Існує зв’язок між синаптичними молекулами (AMPA-рецепторами) і когнітивними порушеннями після COVID‑19 («мозковий туман» тощо). AMPA-рецептори відіграють ключову роль у передачі сигналів мозку. В пацієнтів із long COVID за допомогою позитронно-емісійної томографії виявлено значне підвищення щільності AMPA-рецепторів у багатьох ділянках мозку порівняно зі здоровими людьми [4].

Прояви та перебіг long COVID

За даними Independent Medical Alliance (IMA) long COVID уражає щонайменше 65 млн людей у світі, часто – після перенесених легких або середньої тяжкості форм хвороби, включно з молодими дорослими без потреби в респіраторній підтримці. Симптоми можуть бути схожими на поствакцинальний синдром (long vax). Основна відмінність: при long COVID часто спостерігається організована пневмонія з постійними респіраторними симптомами, тоді як long vax має тяжчі неврологічні прояви. Long COVID частіше уражає молодих людей, на відміну від тяжкого COVID, характерного для старших вікових груп [5].

Прояви тривають місяцями, знижуючи якість життя майже в половини пацієнтів.

До основних симптомів належать:

респіраторні – задишка, постійний кашель;
неврологічні/психіатричні – «мозковий туман», втома, головний біль, проблеми з концентрацією, когнітивні порушення, безсоння, запаморочення, панічні атаки;
м’язово-скелетні – міалгії, втома, слабкість, біль у суглобах;
серцево-судинні – підвищене серцебиття, аритмії, гіпотензія, тахікардія;
шлунково-кишкові – анорексія, діарея, здуття, блювання, нудота;
дерматологічні – висипи, свербіж [5].

Стратегії лікування long COVID

Доповідачка зауважила, що на сьогодні не розроблено якісних і чітких рекомендацій щодо ведення пацієнтів із проявами long COVID, відсутнє чітке визначення цього стану. Настанова NICE передбачає лише симптоматичне лікування, зокрема ібупрофен чи парацетамол, а також неспецифічні заходи [6].

Найобґрунтованішим у веденні пацієнтів із проявами long COVID є акцент на нутритивну підтримку. Також у рекомендаціях IMA розглядаються препарати першої лінії – івермектин, вітамін D, магній, мелатонін, ресвератрол, пробіотики, до другої лінії належать омега‑3, L-аргінін/L-цитрулін, Nigella sativa (чорний кмин) [5]. За результатами дослідження, амбулаторне лікування метформіном зменшило прояви long COVID на ≈41% з абсолютним зниженням на 4,1% порівняно із плацебо [7]. Є публікації, у яких повідомляється, що раннє застосування противірусної терапії (паксловіду, молнупіравіру) знижує імовірність виникнення long COVID.

L-Аргінін у комплексному веденні long COVID

До комплексної терапії long COVID деякі дослідники рекомендують додавати L-аргінін. L-Аргінін є субстратом для синтезу оксиду азоту (NO), який не лише пригнічує здатність коронавірусу прикріплюватися до клітин (знижуючи здатність S-білка приєднуватися до рецептора ACE‑2), а й інгібує реплікацію вірусу [8]. NO вважається сигнальною молекулою, яка бере участь у низці процесів, зокрема запальних реакціях. Виявлено зниження L-аргініну в плазмі хворих порівняно з контрольною групою. Дефіцит L-аргініну спричиняє зниження проліферації Т-клітин і ослаблену реакцію Т-клітинної пам’яті. Аналізи in vitro підтвердили, що L-аргінін може відновити функцію Т-клітин.

Пацієнти, які отримували L-аргінін, мали значно меншу тривалість перебування в лікарні та меншу потребу в респіраторній підтримці порівняно з пацієнтами групи плацебо [8].

L-Бетаргін®: переваги та особливості застосування

L-Бетаргін® – це метаболічний гепато- й ангіопротектор із вираженою детоксикаційною та протиастенічною дією при коморбідній патології (серце, печінка, судини).

L-Бетаргін® поєднує ефекти таких компонентів, як карнітин, аргінін і бетаїн:

карнітин активізує β-окислення жирних кислот, утилізацію нейтрального жиру, зменшує стеатоз, покращує мітохондріальну функцію та енергетичний метаболізм у гепатоцитах;
бетаїн сприяє синтезу ендогенного карнітину та фосфатидилхоліну для відновлення мембран гепатоцитів, виведенню надлишкового жиру з гепатоцитів, регресу стеатозу. Бетаїн є донором метильних груп, підтримує трансметиляційні процеси, знижує рівень гомоцистеїну;
аргінін є субстратом для синтезу NO, який знижує портальний тиск і поліпшує перфузію гепатоцитів, усуває ендотеліальну дисфункцію, сприяє розширенню судин, поліпшує загальну мікроциркуляцію й оксигенацію, чинить трофічну та захисну дію на судини, зменшує адгезію моноцитів до ендотеліальних клітин та лейкоцитів до ендотелію (завдяки зниженню експресії молекул адгезії ICAM-1, VCAM-1), а також зменшує адгезію й активацію тромбоцитів.

L-Бетаргін® рекомендовано вживати як додаткове джерело аргініну, бетаїну та L-карнітину в період реконвалесценції після будь-якого інфекційного захворювання з метою відновлення, зокрема і пацієнтам із long COVID.

Психологічні розлади та long COVID

Частими скаргами пацієнтів із long COVID є «мозковий туман», безсоння, депресія, проблеми з концентрацією, панічні атаки тощо. Ці прояви можуть посилюватися на тлі постійного стресу, пов’язаного з воєнними діями. Ольга Анатоліївна представила результати дослідження, проведеного в 5 балканських країнах, а також у 3 країнах Західної Європи через 8 років після закінчення війни в колишній Югославії. У ньому взяли участь 3313 осіб, які продовжили проживати на Балканах, та 854 біженці. Найтяжчими психологічними симптомами в обох вибірках стали параноїдальні думки та тривога [9].

Психологічні розлади в період війни та після неї є украй тяжким тягарем на населення: за даними проведеного Всесвітньою організацією охорони здоров’я огляду 129 досліджень із 39 країн, кожен 5-й (22%) із тих, хто за останні 10 років пережив війну або інший збройний конфлікт, страждав через депресію, ПТСР або біполярний афективний розлад.

Метаболічна підтримка пацієнтів із психологічними розладами

Когнітіум® є джерелом N-ацетил-L-аспарагінової кислоти (NAA) – похідного аспарагінової кислоти, яке фізіологічно у великій кількості наявне в тканинах мозку. Зниження рівня NAA є достовірним індикатором нейрональної дисфункції та загибелі нейронів. N-ацетиласпартат синтезується з аспартату і є маркером життєздатності нейронів.

Когнітіум® – когнітивний модифікатор із нейропротекторною дією. Він сприяє підвищенню стійкості нейронів до стресу, нормалізує передачу імпульсів. Механізм дії полягає у відновленні нейромедіаторної регуляції, стабілізації церебрального метаболізму, що зменшує прояви тривоги, астенії, когнітивного виснаження.

За даними досліджень, як N-ацетиласпартат, так і його синтетичний аналог – N-ацетил-L-аспарагінова кислота (Когнітіум®) сприяє: стійкості нервових клітин до пошкоджувальної дії різного походження; активації внутрішніх резервів клітин головного мозку; покращенню синаптичної передачі та транспорту нейромедіаторів; зниженню оксидативного стресу; посиленню дії анксіолітичних препаратів; поліпшенню нервової регуляції (стабілізації роботи нейронів); покращенню і стабілізації загального та церебрального метаболізму.

Когнітіум® не чинить седативного впливу та характеризується високою біодоступністю, призначений для перорального прийому 2 р/добу без необхідності розведення, але може бути розведений у 100 мл води.

Висновки

Серед основних стратегій лікування пацієнтів із long COVID – своєчасна противірусна терапія, а також гепато- та ангіопротекція. Слід пам’ятати про ризик тромбозів, зокрема віддалених, у таких пацієнтів. Проблема long COVID потребує подальших досліджень, чимало питань залишаються невирішеними, водночас беззаперечною є необхідність якісної нутритивної підтримки для одужання таких пацієнтів.

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготувала Наталія Горбаль

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 19/1 (606), 2025 р