Пам’яті Данила Фішелевича Глузмана

10.11.2022

29 березня на 86-му році життя помер відомий лікар-онкогематолог, багаторічний завідувач відділу онкогематології Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології (ІЕПОР) імені Р.Є. Кавецького НАН України, видатний український учений, професор Данило Фішелевич Глузман.

Д.Ф. Глузман зробив величезний внесок у розвиток вітчизняної онкогематології.

Данило Фішелевич народився 4 червня 1936 р. у Києві. У 1960 р. закінчив Київський медичний інститут ім. О.О. Богомольця та протягом трьох років працював лікарем-ординатором Овруцької міжрайонної дитячої лікарні у Житомирській області.

У 1962 р. розпочав наукову діяльність на посаді молодшого наукового співробітника лабораторії етіології та патогенезу лейкозів Інституту експериментальної та клінічної онкології (нині – ІЕПОР ім. Р.Є. Кавецького НАН України), яким на той час керував академік Ростислав Євгенович Кавецький. Відтоді Данило Фішелевич назавжди пов’язав свою долю з цим інститутом, що став йому рідним.

У 1967 р. він захистив кандидатську, а в 1975 р. – докторську дисертацію, присвячену питанням лейкозології, у відділі, очолюваному академіком НАН України Зоєю Андріївною Бутенко. У 1982 р. очолив лабораторію цитохімії та імуноцитології, яка пізніше органічно переросла у відділ імуноцитохімії (нині – відділ онкогематології).

Наукові дослідження і розробки Д.Ф. Глузмана є вагомим внеском у фундаментальну та прикладну медицину. Професор відомий своїми дослідженнями в галузі цитохімічних методів вивчення клітин-попередників у різних гемопоетичних лініях. Результати його досліджень щодо ідентифікації гемопоетичних стовбурових клітин забезпечили основу для поглибленого вивчення походження лейкемії. Д.Ф. Глузман разом з колегами визначив, що морфологічно неідентифіковані гемопоетичні клітини-попередники мають маркерні цитохімічні властивості, притаманні зрілим клітинам зазначених гемопоетичних ліній. З того часу цитохімічні дослідження клітин крові набули широкого застосування в діагностиці різних форм лейкозів і відіграли важливу роль у їх класифікації.

У відділі, очолюваному Д.Ф. Глузманом, у 1980-ті роки отримано перші в Україні моноклональні антитіла – нові високочутливі реагенти, спрямовані на диференційні та активаційні антигени клітин кровотворної та лімфоїдної тканин людини. Під його безпосереднім керівництвом створено нові методи імуноферментного визначення спектра антигенів поверхні бластних клітин у мазках крові та кісткового мозку хворих на гемобластози, у пунктатах лімфатичних вузлів і пухлин, що забезпечило високоякісну діагностику, засновану на імунофенотипуванні злоякісних новоутворень. Він розробив теоретичні основи та загальні принципи використання цитохімічних та імуноцитохімічних маркерів для діагностики різних форм лейкозів і лімфом.

У післячорнобильський період відділ, що очолював Д.Ф. Глузман, проводив діагностичні дослідження хворих, які зазнали впливу радіації, з підозрою на онкогематологічну патологію. Особлива увага приділялася діагностиці гемобластозів у ліквідаторів аварії на ЧАЕС і дітей із постраждалих регіонів. Завдяки багаторічній роботі колективу, очолюваного Д.Ф. Глузманом, значно прояснилася загальна картина онкогематологічних наслідків аварії на ЧАЕС. Ці дослідження мали широкий міжнародний резонанс і велися у співпраці з фахівцями-гематологами багатьох країн світу. Зокрема, у 1998-2003 рр. дослідження гемобластозів у ліквідаторів проводились у рамках роботи українсько-японської групи з вивчення лейкозів і лімфом. Ці результати були представлені на конференціях Науково-дослідної організації з вивчення радіаційних впливів (RERF) у Хіросімі в 1999 та 2000 рр., а також опубліковані в низці статей у зарубіжних журналах та узагальнені в монографії «Іонізуюча радіація та онкогематологічні захворювання» за редакцією В.Ф. Чехуна й Д.Ф. Глузмана, яка вийшла у 2016 р. до 30-річчя Чорнобильської катастрофи. Упродовж багатьох років Д.Ф. Глузман плідно співпрацював із французьким центром «Діти Чорнобиля», надаючи консультативну допомогу у діагностиці захворювань крові у постраждалих дітей. Він брав участь у роботі міжнародної комісії експертів-гематологів з верифікації діагнозів онкогематологічних захворювань у рамках спільної програми зі США.

Д.Ф. Глузман є автором 14 монографій і понад 450 наукових робіт з різних аспектів онкології та гематології, виступав із численними презентаціями та доповідями по всьому світу. Він підготував багатьох аспірантів і докторантів. Д.Ф. Глузмана по праву можна назвати фундатором унікальної наукової школи експериментальної та клінічної онкогематології в Україні. Протягом багатьох років був членом редколегій і редакційних рад кількох фахових журналів.

Держава достойно оцінила багаторічну плідну працю Д.Ф. Глузмана, високий професіоналізм і вагомий особистий внесок у розвиток онкогематології в Україні. Професор удостоєний багатьох почесних звань, зокрема звання заслуженого діяча науки і техніки України, є лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, премії ім. Р.Є. Кавецького НАН України. 

Данило Фішелевич Глузман був надзвичайно працьовитою, наполегливою, енергійною, порядною та щирою особистістю, людиною з великої літери. Він був талановитим лікарем, новатором, висококваліфікованим фахівцем. Таким назавжди залишиться у нашій пам’яті.

Висловлюємо глибоке співчуття рідним і близьким Данила Фішелевича. Світла пам’ять про видатного вченого та прекрасну людину назавжди збережеться у серцях його численних друзів, учнів і колег.

Редакція Медичної газети «Здоров’я України»

Фото з архіву ІЕПОР

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 4 (77) 2022 р 
 

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія

15.04.2024 Онкологія та гематологія Сучасні підходи до лікування гострої лімфобластної лейкемії у дітей і дорослих

Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....

12.04.2024 Онкологія та гематологія Стратегії мінімізації ризиків та керування ускладненнями при лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії

Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...

04.04.2024 Гастроентерологія Онкологія та гематологія Гепатоцелюлярна карцинома

Гепатоцелюлярна карцинома (ГЦК) – злоякісне новоутворення в печінці, що розвивається з гепатоцитів. Рання діагностика і початок лікування пацієнтів із ГЦК запобігає виникненню тяжких ускладнень і покращує якість життя пацієнтів. Медична допомога пацієнтам із ГЦК потребує міждисциплінарної співпраці та інтегрованого ведення хворих мультидисциплінарною командою фахівців, яка займається або спеціалізується на злоякісних новоутвореннях печінки. Саме цьому сприятимуть положення Стандарту медичної допомоги «Гепатоцелюлярна карцинома»....

19.03.2024 Акушерство/гінекологія Онкологія та гематологія Терапія та сімейна медицина Рак шийки матки. Сучасні рекомендації щодо скринінгу

Традиційно січень є місяцем обізнаності про рак шийки матки (РШМ) – однієї з найпоширеніших патологій у структурі онкогінекологічних захворювань. Протягом цього місяця світ забарвлюється в палітру бірюзового та білого з метою привернення уваги громадськості до проблеми РШМ. ...