22 травня, 2025
Вакцинація проти ВПЛ та профілактика РШМ в Україні: на шляху до елімінації
Рак шийки матки (РШМ) залишається серйозною проблемою громадського здоров’я в Україні. За останні роки в державі відбулися суттєві зрушення у напрямку боротьби з вірусом папіломи людини (ВПЛ) та пов’язаними з ним захворюваннями – від ухвалення стандартів скринінгу до підготовки масової вакцинації. Ці питання стали центральними в обговореннях провідних спеціалістів під час фахової школи «Кольпоскопія та менеджмент вульво-вагінальної патології. Інфекційний контроль», яка відбулася 25-26 квітня.
Ключові слова: вірус папіломи людини, рак шийки матки, цервікальна інтраепітеліальна неоплазія, скринінг, вакцинація, дев’ятивалентна вакцина проти ВПЛ, Гардасил 9.
Зі словами привітань до учасників заходу звернувся голова ГО «Національна асоціація онкологів України», лікар-онкогінеколог гінекологічного відділення КНП «Чернігівський медичний центр сучасної онкології» ЧОР, доктор медичних наук Валерій Олексійович Зуб. Він зазначив, що останні кроки держави у напрямку профілактики онкологічних захворювань є справді проривними. Зокрема, було прийнято два накази, що регламентують скринінгові дослідження. Особливе значення має і той факт, що вакцинація проти ВПЛ вже включена до Національного календаря профілактичних щеплень, проведення якої завдяки державній підтримці буде безоплатним в Україні з 2026 року.
Генеральний директор КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр», кандидат медичних наук Олег Романович Дуда представив доповідь «Львівщина в реалізації програми Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) 90-70-90».
Згідно з даними GLOBOCAN, у 2022 році було діагностовано 662 044 нових випадки РШМ, при цьому 348 709 жінок померли від цього захворювання. Серед країн Європи Україна посідає п’яте місце за рівнем захворюваності на РШМ і третє – за рівнем смертності. Попри ці тривожні показники, РШМ є майже повністю запобіжним і виліковним захворюванням за умови раннього виявлення та належного лікування. Саме тому у 2020 році ВООЗ оголосила Глобальну стратегію прискорення елімінації РШМ як проблеми громадського здоров’я, яка має бути досягнута до 2030 року. Ця стратегія передбачає вакцинацію проти ВПЛ 90% дівчаток до 15 років, проведення скринінгу з використанням високоефективного тесту у віці 35-45 років у 70% жінок та забезпечення належного лікування 90% жінок із виявленою патологією. Як первинний скринінговий тест ВООЗ рекомендує використовувати метод виявлення ДНК ВПЛ, а не VIA (візуальну інспекцію) або цитологію, як у загальній жіночій популяції, так і в популяції жінок, інфікованих ВІЛ.
Варто зазначити, що безкоштовна вакцинація проти ВПЛ у Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі м. Львова проводиться ще з 2015 року. Цьогоріч Львівська обласна державна адміністрація спільно з депутатським корпусом Львівської обласної ради підтримала ініціативу вакцинації й виділила 1,7 млн гривень на безоплатну імунізацію дівчаток віком від 9 до 18 років. Також було реалізовано окремий проєкт первинного скринінгу ВПЛ серед тимчасово переміщених осіб. У межах цього проєкту Львівський онкологічний центр, Львівський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також добровільне товариство захисту дітей та молоді з інвалідністю «Надія» провели обстеження 602 жінок методом самозабору. У 102 із них було діагностовано ВПЛ, найпоширенішим із яких виявився тип 16.
Таким чином, тільки через колаборацію та спільні зусилля урядових структур, наукових інституцій, міжнародних організацій і громадянського суспільства вдасться досягти поставленої мети – перемогти РШМ, який залишається актуальною проблемою громадського здоров’я.
Про профілактику РШМ в Україні розповіла президент ГО «Українська Асоціація кольпоскопії та цервікальної патології», завідувачка кафедри онкології та медичної радіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, доктор медичних наук, професор Наталія Антонівна Володько.
Згідно з даними Національного канцер-реєстру, в Україні станом на 2022 рік зафіксовано 3004 нових випадки РШМ, а у 2023 році – 2962. Згідно зі Стандартом медичної допомоги «Скринінг раку шийки матки. Ведення пацієнток з аномальними результатами скринінгу та передраковими станами шийки матки», тестування на ДНК ВПЛ бажано проводити з 25 років (обов’язково – з 35 років) із рекомендованою частотою раз на 5 років (обов’язково – не рідше ніж раз на 10 років). При цьому зі Стандарту не виключено цитологічне дослідження, адже його поєднання з ВПЛ-тестом забезпечує більш комплексний підхід до виявлення захворювання.
Іншим важливим розділом Стандарту є тема вакцинації проти ВПЛ, яка спрямована на запобігання виникненню передракових станів (цервікальної інтраепітеліальної неоплазії 2‑го та 3‑го ступеня [CIN 2, CIN 3]), РШМ, раку піхви та вульви, анального каналу та генітальних бородавок. Її слід проводити як серед жінок, так і серед чоловіків. У 2014 році дев’ятивалентну вакцину проти ВПЛ було схвалено Управлінням з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA), після чого Консультативний комітет із практики імунізації (ACIP) переглянув відповідні рекомендації. Порівняльний аналіз дев’яти-, бі- та квадривалентної вакцин показав, що дев’ятивалентна вакцина містить додаткові вірусоподібні часточки ВПЛ типів 31, 33, 45, 52 і 58, а також підвищену концентрацію антигенів типів 16 і 18, що може свідчити про вищий рівень імуногенності. Проте при порівнянні дев’яти- та квадривалентної вакцин у дослідженні P. L. Lopalco et al. (2016) було показано подібний рівень імуногенності серед дівчаток віком 9-15 років і дорослих жінок та чоловіків віком 16-26 років на типи ВПЛ 6, 11, 16 і 18. Дані E. Joura et al. (2015) свідчать, що дев’ятивалентна вакцина проти ВПЛ запобігала інфекціям та захворюванням, пов’язаним із ВПЛ типів 31, 33, 45, 52 і 58, у сприйнятливої популяції та викликала антитільну відповідь до ВПЛ типів 6, 11, 16 і 18, яка була не менш ефективною, ніж та, що викликана квадривалентною вакциною. Профіль безпеки дев’ятивалентної вакцини був подібний до квадривалентної, однак при застосуванні першої частіше спостерігалися місцеві реакції, такі як біль і набряк у місці ін’єкції. Для активної імунізації осіб віком від 9 років із метою попередження захворювань, спричинених ВПЛ, зокрема передракових станів та РШМ, раку вульви, піхви й анального каналу, а також генітальних кондилом, зумовлених ВПЛ типів 6, 11, 16, 18, 31, 33, 45, 52 і 58, широко використовується вакцина Гардасил 9. У дітей віком 9-14 років застосовується дворазова схема вакцинації (0 та 6 місяців). Якщо другу дозу введено раніше ніж через 5 місяців після першої, необхідно ввести третю дозу. В осіб віком від 15 років та дорослих рекомендована тридозова схема (0, 2 та 6 місяців).
Таким чином, впровадження скринінгу на ВПЛ та вакцинації дев’ятивалентною вакциною Гардасил 9 відповідно до оновлених стандартів медичної допомоги в Україні має потенціал суттєво знизити рівень захворюваності на РШМ та інші ВПЛ-асоційовані захворювання серед представників обох статей.
Член-кореспондент НАМН України, президент ВГО «Асоціація гінекологів-ендокринологів України», віце-президент ГО «Українська асоціація кольпоскопії та цервікальної патології», заступник директора з наукової роботи та завідувач відділення ендокринної гінекології ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», доктор медичних наук, професор Тетяна Феофанівна Татарчук у своїй доповіді акцентувала увагу на важливості вакцинації проти ВПЛ.
Більшість пов’язаних із ВПЛ онкологічних та інших захворювань, зокрема РШМ, рак вульви, піхви, анального каналу, генітальні кондиломи, CIN, спричиняються дев’ятьма основними типами ВПЛ (de Sanjose S. et al., 2019; L. Bruni et al., 2021). Сьогодні для запобігання цим захворюванням використовується інноваційна вакцина Гардасил 9. Так, результати восьмирічного спостереження за участю 2029 жінок віком 16-26 років, які отримали дев’ятивалентну вакцину проти ВПЛ, показали, що протягом усього періоду не було виявлено жодного нового випадку CIN 3, аденокарциноми in situ, РШМ, раку вульви або піхви, пов’язаних із дев’ятьма вакцинними типами ВПЛ (Kjaer S.K. et al., 2021).
Аналогічними є результати дослідження за участю 1272 осіб віком 9-15 років, які отримали три дози дев’ятивалентної вакцини (Olsson S.E. et al., 2022). Протягом 10 років спостереження не зафіксовано жодного випадку високодиференційованої неоплазії або генітальних бородавок, пов’язаних із ВПЛ-типами вакцини. Наукові дослідження, проведені в реальній клінічній практиці, підтверджують ефективність Гардасил та Гардасил 9 у зниженні ризику РШМ у вакцинованих осіб жіночої статі (Lei J. et al., 2020; Siegel R.L. et al., 2023) та зменшенні частоти виникнення аногенітальних кондилом в осіб жіночої та чоловічої статей (Checchi M. et al. 2020; Naleway A. et al., 2020).
Таким чином, результати досліджень вакцини Гардасил підтверджують її ефективність і безпеку, забезпечуючи захист від основних онкогенних типів ВПЛ, пов’язаних із РШМ, раком вульви, піхви та анального каналу.
Доцент кафедри педіатрії, імунології, інфекційних та рідкісних захворювань Міжнародного європейського університету, голова Національної технічної групи експертів із питань імунопрофілактики, кандидат медичних наук Федір Іванович Лапій висвітлив тему «На шляху до впровадження ВПЛ-вакцинації в Україні».
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 5 березня 2025 року № 396, що набирає чинності із січня 2026 року, буде запроваджено однодозову вакцинацію проти ВПЛ для дівчаток 12-13 років. Виняток становитимуть особи, які живуть із ВІЛ або мають первинний імунодефіцит, у яких вакцинація має проводитися з використанням тридозового графіка. Для цих категорій, а також для дітей, які постраждали від сексуального насильства, вакцинацію рекомендовано починати з 9 років.
Міністерство охорони здоров’я більше схиляється до закупівлі 9-валентної вакцини (Гардасил 9. – Ред.), яка забезпечує максимальний захист від онкологічних та інших захворювань, асоційованих із ВПЛ. Наразі тривають перемовини з виробником. За прогнозами МОЗ, до кінця 2025 року планується поставити 85 тис. доз вакцини, що дозволить розпочати вакцинацію у 2026 році.
Однак сьогодні впровадження вакцинації проти ВПЛ стикається з низкою проблемних аспектів. По-перше, на даний момент правове поле не передбачає можливості однодозової вакцинації, оскільки в інструкції до вакцини прописано використання двох доз у дівчаток віком 9-14 років та трьох доз – в осіб старше 15 років. По-друге, відсутній гендерно-нейтральний підхід, що обмежує досягнення максимальної ефективності інтервенції.
Попри організаційні виклики щодо однодозової ВПЛ-вакцинації, в України є час до 2026 року для доопрацювання нормативної бази та раціонального використання ресурсів для ефективного впровадження програми.
Отже, в ефективному подоланні ВПЛ-асоційованих захворювань в Україні ключову роль відіграє впровадження безоплатної вакцинації препаратом Гардасил 9, що забезпечує широкий захист від найбільш поширених дев’яти типів ВПЛ і наближає країну до виконання цілей ВООЗ щодо елімінації РШМ до 2030 року.
Підготувала Ірина Неміш
Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія» № 2 (63) 2025 р.
