Як тривалий стрес впливає на здоров’я: інтенсивні рішення для зупинки каскаду органічних змін

26.01.2023

Стаття у форматі PDF

Війна в Україні змушує жити під звуки сирен, обстрілів, у стані постійної тривоги, що негативно відображається на здоров’ї. Жінки більш сприйнятливі до стресу, тривалий вплив якого призводить до активації симпатичної нервової системи та ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, а також негативно впливає на стан серцево-судинної системи (ССС) [1, 2]. Тривалий стрес при порівнянні з гострим стресом призводить до виснаження фізіологічних резервів адаптації організму до дії негативних факторів навколишнього середовища, порушення роботи вегетативної нервової системи та наднирникових залоз (внаслідок тривалого викиду кортизолу), що з часом супроводжується розвитком незворотних органічних змін [2]. У популяційному когортному дослідженні (n=6749) було показано взаємозв’язок між високим рівнем стресу та підвищеним ризиком розвитку інсульту або транзиторних ішемічних атак у людей середнього віку [3]. Тому сьогодні війна в Україні, яка триває 10 місяців, є негативним тривалим психологічним стресовим фактором, який виснажує компенсаторні можливості організму та може призводити до зростання чисельності пацієнтів з цукровим діабетом, серцево-судинними захворюваннями та інсультом.

Хронічний стрес є незалежним чинником ризику інсулінорезистентності [4], дія якого супроводжується активацією гіпоталамо-­гіпофізарно-надниркової системи, що призводить до посиленого вивільнення контрінсулярних гормонів, катехоламінів та прозапальних цитокінів (інтерлейкіну (ІЛ)-1β, ІЛ‑6, фактора некрозу пухлини α), підвищення рівня яких спричиняє зростання рівня глюкози у крові. У відповідь на тривалу гіперглікемію β-клітини підшлункової залози вироб­ляють надмірну кількість інсуліну, що призводить до втрати чутливості клітин та тканин організму людини до інсуліну та обумовлює розвиток інсулінорезистентності [5]. Оскільки головною функцією інсуліну є транспорт глюкози в клітину, що сприяє зниженню рівня глюкози в плазмі крові, то наявність інсулінорезистентності зменшує засвоєння глюкози клітинами організму та призводить до їх енергетичного голодування.

В умовах тривалого стресу, який впливає на розвиток інсулінорезистентності, важливо забезпечити потрапляння в клітини глюкози без залучення інсуліну, що дасть змогу поповнити енергетичні запаси організму людини та запобігти їх виснаженню. Одним зі шляхів запобігання енергетичному голодуванню клітин в умовах інсулінорезистентності є застосування природної речовини групи багатоатомних спиртів ксилітолу. Інфузійний розчин з багатоатомним спиртом ксилітолом – ​­Ксилат® є інсулінонезалежним джерелом енергії, механізм дії якого пов’язаний з активацією інтенсивності гліколізу, який посилює утворення піровиноградної кислоти (джерела оксалатно-ацетатної кислоти), що забезпечує окислення ацетилкоен­зиму А та утворення АТФ у циклі Кребса. ­Відомо, що ксилітол при включенні в пентозофосфатний цикл перетворення глюкози може виступати також як джерело гліцерофосфату, що сприяє зменшенню кількості вільних жирних кислот у крові, які можуть окислюватися до ацетилкоензиму А [6]. У літературі наявні дані й про вплив ксилітолу на стимуляцію секреції ендогенного інсуліну [7]. Згідно з результатами дослідження P. Kishore et al. (2012) ксиліт може підвищувати чутливість тканин до інсуліну, що сприятиме зниженню рівня глюкози у крові та попереджуватиме розвиток інсулінорезистентності [8].

Виражена гіперглікемія здатна також негативно впливати на підтримку фізіологічного гомеостазу життєво важливих органів і систем. Дані дослідників свідчать про більш виражене зниження антиоксидантної активності плазми крові в умовах високого психологічного стресу [4]. Тому потенційно корисним у цьому випадку буде застосування лікарських засобів з антиоксидантними властивостями, що даватиме змогу захистити організм від пошкоджуючої дії вільних радикалів. У дослідженні C. I. Chukwuma та співавт. (2017) [7] було продемонстровано антиоксидантні властивості 10% інфузійного розчину з багатоатомним спиртом ксилітолом, який представлений на фармацевтичному ринку України у вигляді препарату Ксилат®. Розглядаючи наукові дані про вплив інсулінорезистентності на вироблення вільних радикалів у плазмі крові, важливо звернути увагу й на позитивний взаємозв’язок між психологічним стресом і вираженістю оксидативного стресу [9]. K. Aschbacher і співавт. (2013) у результатах дослідження вказували на посередництво кортизолу між сприйнятливістю до хронічного психологічного стресу та вираженістю оксидативного стресу, який є потенційним посередником у впливі хронічного психологічного стресу на процеси біологічного старіння [10]. Дані дослідження C. Otte та співавт. (2005) демонструють більш виражену активацію викиду кортизолу у відповідь на психологічний стрес, підвищення рівня якого призводить до зниження рівня репродуктивних гормонів, як-от естрогенів [11].

У свою чергу зниження рівня естрогену супроводжується більш вираженими запальними змінами в ендотелії судин, які лежать в основі патогенезу атеросклерозу та його ускладнень (інфаркту міокарда й інсульту) [12]. Дані дослідження зазначають і про вплив естрогену на ендотелій, включаючи утворення оксиду азоту (NO) та простациклінів, які опосередковують вазорелаксацію та сприяють відновленню та/або регенерації ендотелію, а також забезпечують протизапальні й антиоксидантні ефекти [13]. Тобто при тривалому стресі, який супроводжується зниженням рівня естрогену у відповідь на підвищення рівня кортизолу у сироватці крові, зростає ймовірність розвитку ендотеліальної дисфункції, яка характеризується дисбалансом між продукцією вазоконстрикторів і вазодилататорів [14].

Важливою біологічно активною речовиною, що виробляється ендотелієм, є оксид азоту (NO) – ​потужний вазодилататор, який запобігає ремоделюванню судинної стінки [15]. NO відіграє важливу роль у процесах адаптації організму до стресорних чинників, впливає на запобігання стресорній активації тромбоутворення шляхом протидії агрегації й адгезії тромбоцитів, а також на зменшення стресорної активації вільнорадикального окислення через посилення активності й експресії генів антиоксидантних ферментів. При тривалому стресі під дією посиленого вивільнення катехоламінів відзначається гальмування синтезу NO та посилене утворення ендотеліну‑1, що супроводжується підвищенням загального периферичного опору судин. Тривалий вплив катехоламінів на ендотелій призводить до виснаження компенсаторних можливостей організму та розвитку ендотеліальної дисфункції [15]. Порушення вазодилатаційної функції ендотелію лежить в основі виникнення артеріальної гіпертензії й уражень органів-мішеней із подальшим розвитком ускладнень, як-от інсульт й інфаркт міокарда. Відомий також взаємозв’язок між ендотеліальною дисфункцією та розвитком гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, хронічної серцевої недостатності, атеросклерозу, цукрового діабету та хронічної ниркової недостатності.

Тому терапія, спрямована на корекцію ендотеліальної дисфункції, є корисною при тривалому стресі, за котрого відзначається підвищення рівня кортизолу, що призводить до зниження рівня естрогенів, які мають ендотелійпротекторні властивості. У цьому випадку патогенетично обґрунтованою терапією буде призначення L‑аргініну – ​субстрату, що використовується ендотеліальною NO‑синтазою в генерації NO, який пригнічує синтез потужного вазоконстриктора ендотеліну‑1 та ендогенного стимулятора оксидативного стресу – ​асиметричного диметиларгініну [16]. Введення L‑аргініну покращувало функцію ендотелію за наявності гіперхолестеринемії й атеросклерозу. Крім того, оскільки L‑аргінін є донатором NO, можна розглядати його потенційну користь щодо зменшення вираженості спазму судин у разі тривалого стресу [17]. Сьогодні на фармацевтичному ринку України присутній препарат Тівортін®, діючою речовиною якого є L‑аргінін.

У контексті розгляду ендотеліальної дисфункції й інсулінорезистентності, які виникають на тлі стресу, цікавим є вивчення ефективності комбінованого застосування препаратів Ксилат® і Тівортін®. В одному з досліджень було встановлено вплив поєднаного їх застосування на зменшення маси тіла, нормалізацію рівня артеріального тиску та діяльність нервової системи, корекцію інсулінорезистентності, зменшення вираженості ендотеліальної дисфункції, дисліпідемії та хронічного запального процесу [18].

Отже, за щоденного стресу, особливо в умовах війни, який супроводжується виснаженням компенсаторних можливостей адаптації організму до дії негативних факторів навколишнього середовища, важливо запобігти розвитку несприятливих патогенетичних порушень, які можуть призвести до розвитку цукрового діабету, серцево-­судинних захворювань та інсульту шляхом превентивного комплексного призначення препаратів Ксилат® і Тівортін®.

Список літератури знаходиться в онлайн-версії статті на сайті https://health-ua.com.

Підготувала Ірина Пікалюк

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 17 (534), 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

15.04.2024 Неврологія Діагностика та лікування когнітивних розладів

Проблема когнітивних розладів є однією з найважливіших у сучасній клінічній медицині. Це зумовлено не тільки збільшенням частки людей старшого віку серед населення, а й посиленням ролі стресу та інших патогенетичних чинників. У березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль в грудній клітині. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста», у якому прийняли участь провідні вітчизняні науковці і фахівці різних галузей. У рамках заходу професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії Міністерства оборони України, кандидат медичних наук Мар’яна Миколаївна Селюк представила доповідь «Війна та когнітивні порушення. Причина чи наслідок? Як вирішити проблему?». Подаємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – ​відповідь»....

27.03.2024 Терапія та сімейна медицина Бенфотіамін: фокус на терапевтичний потенціал

Тіамін (вітамін В1) – важливий вітамін, який відіграє вирішальну роль в енергетичному обміні та метаболічних процесах організму загалом. Він необхідний для функціонування нервової системи, серця і м’язів. Дефіцит тіаміну (ДТ) спричиняє різноманітні розлади, зумовлені ураженням нервів периферичної та центральної нервової системи (ЦНС). Для компенсації ДТ розроблено попередники тіаміну з високою біодоступністю, представником яких є бенфотіамін. Пропонуємо до вашої уваги огляд досліджень щодо корисних терапевтичних ефектів тіаміну та бенфотіаміну, продемонстрованих у доклінічних і клінічних дослідженнях....

26.03.2024 Неврологія Кардіоваскулярна безпека під час лікування нестероїдними протизапальними препаратами: збалансований підхід

Хоча нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) мають численні серйозні побічні ефекти, вони належать до найчастіше застосовуваних препаратів у всьому світі (McGettigan P., Henry D., 2013). Через часте застосування побічні дії НПЗП становлять значну загрозу для громадського здоров’я. Так, уже декілька декад тому було описано підвищення артеріального тиску та ризик загострень серцевої недостатності на тлі прийому цих препаратів (Staessen J. et al., 1983; Cannon P.J., 1986)....

24.03.2024 Гастроентерологія Терапія та сімейна медицина Основні напрями використання ітоприду гідрохлориду в лікуванні патології шлунково-кишкового тракту

Актуальність проблеми порушень моторної функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ) за останні десятиліття значно зросла, що пов’язано з великою поширеністю в світі та в Україні цієї патології. Удосконалення фармакотерапії порушень моторики ШКТ та широке впровадження сучасних лікарських засобів у клінічну практику є на сьогодні важливим завданням внутрішньої медицини....