Повідон-йод у профілактиці та лікуванні поверхневих інфекцій шкіри

24.03.2023

Стаття у форматі PDF

Протягом багатьох десятиліть запорукою успіху в боротьбі з поверхневими інфекціями шкіри вважали застосування локальних/системних антибіотиків. Сучасний тренд щодо максимального обмеження використання протимікробних засобів через швидке зростання антибіотик-резистентних штамів, розвиток стійкої толерантності до них знаходить своє відображення в дерматології. Значна кількість міжнародних настанов містить рекомендації щодо лімітованого використання місцевих антибіотиків як терапії першої лінії та розширення застосування антисептиків (Bigliardi P. et al., 2017; Inoue Y. et al., 2016).

Четвірку всесвітньо відомих антисептиків (полігексанід, октенідин, хлоргексидин, повідон-йод) упевнено очолює повідон-йод, який містить комплекс елементарного йоду з полімером полівінілпіролідоном. Він являє собою найвивченіший препарат йоду, в якому кожна складова виконує окрему спеціальну дію – ​полімер забезпечує депонування та доставку елементарного йоду безпосередньо до клітинної поверхні мікроорганізмів, тоді як вільний йод проходить через клітинну стінку патогенів і, ушкоджуючи внутрішньоклітинні білки, нуклеотиди, жирні кислоти, обумовлює загибель клітин, демонструючи сильну бактерицидну, спороцидну, антифунгальну дію (Компендіум, 2023). Брендовим препаратом повідон-йоду на вітчизняному ринку є ­Бетадин® компанії «Егіс».

 Механізм дії: особливості та нюанси

Дія повідон-йоду спрямована одразу на декілька різних мішеней: він збільшує окисний потенціал, руйнує білки та нуклеїнові кислоти в клітинах мікроорганізмів, змінює електрофільні властивості клітинної оболонки, порушує метаболізм і модифікує активність внутрішньоклітинних ферментативних систем, обумовлюючи загибель патогена (рис.). Завдяки такому мультитаргентному механізму дії повідон-йод унеможливлює розвиток прямої та перехресної антибіотик-резис­тентності до нього, що вигідно відрізняє повідон-йод ­(Бетадин®) від інших антисептиків, у т. ч. від хлоргексидину, який впливає тільки на одну специфічну мішень: бактеріальну стінку (Barreto R. et al., 2020). Наявність генів набутої толерантності до антибіотиків обумовлює виникнення стійкості до хлоргексидину, що може сприяти розвитку перехресної резистентності до антибіотиків та інших антисептиків.

Рис. Механізм дії повідон-йоду (за Barreto R. et al., 2020)

Рис. Механізм дії повідон-йоду (за Barreto R. et al., 2020)

Описана мультитаргентність патогенетичної дії обумовлює багатогранність бактерицидної активності повідон-йоду: він ви­знаний потужним протимікробним засобом широкого спектра дії з чудовими антисептичними властивостями проти бактерій, включаючи метицилін-чутливі та метицилін-резистентні штами Staphylococcus aureus (MRSA), мікобактерій, грибів, ­оболонкових і ­безоболонкових вірусів, як-от віруси поліомієліту, імунодефіциту, грипу, гострого респіраторного синдрому та навіть коронавірусу (López-Álvarez M. et al., 2022). Обробка рук, шкіри та слизових оболонок повідон-­йодом супроводжується розвитком віруліцидної дії щодо SARS-CoV‑2 з подальшою інактивацією вірусу (Viana Martins C. et al., 2022). Крім того, повідон-йод ­(Бетадин®) демонструє антимікробну активність проти Enterococcus faecium, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, штамів Enterobacter, які є основними патогенами, що викликають розвиток нозокоміальних інфекцій у всьому світі (Barreto R. et al., 2020).

Спектр протимікробної, антифунгальної та противірусної активності повідон-йоду значно перевищує такий ­хлоргексидину, полігексадину, октенідину (табл. 1). Детальне порівняння протимікробної активності різних антисептиків дозволяє стверджувати, що повідон-йод чинить бактерицидну дію на ширший спектр грамнегативних бактерій, грибів, вірусів і має аналогічні протимікробні властивості щодо грампозитивних бактерій. На відміну від хлоргексидину, полігексаніду, октенідину, повідон-йод (Бетадин®) є єдиним засобом, якому притаманна помірна бактерицидна дія щодо актинобактерій та помірна спороцидна дія.

Таблиця 1. Порівняння протимікробної, антифунгальної та противірусної активності різноманітних антисептиків  (адаптовано за Lachapelle J. et al., 2013)

Крім широкого спектра дії, у сучасній медичній літературі підкреслюється ще одна важлива особливість повідон-йоду: здатність руйнувати біоплівки. В природних умовах бактерії не існують окремо одна від одної, вони формують біоплівки – ​справжні спільноти, що містять різноманітні мікроорганізми й оточені спеціальною захисною матрицею, яка допомагає їм прикріплюватися до інертних та органічних поверхонь. Формування таких біоплівок надає мікроорганізмам особливої стійкості для боротьби проти антимікробних препаратів, антисептиків і захисних механізмів організму господаря (Barreto R. et al., 2020). ­Доведено, що повідон-йод руйнує біоплівки, сформовані MRSA, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa та Candida albicans (Capriotti K. et al., 2018). Застосування повідон-йоду сприяє повному знищенню біоплівок Staphylococcus aureus і Pseudomonas aeruginosa вже через 15 хв після нанесення препарату, тоді як використання хлоргексидину забезпечує деструкцію лише біоплівки Staphylococcus aureus (Johani K. et al., 2018).

Типовою особливістю повідон-йоду, яка також вигідно відрізняє його від інших антисептиків, є збереження притаманної йому протимікробної активності в повному обсязі навіть за наявності органічного забруднення шкіри чи рани. Відомо, що ефективність інших антисептиків значно ­зменшується за наявності на поверхні шкіри / в рані органічних речовин (крові, надмірного ексудату, некротичної тканини); але застосування повідон-йоду для обробки ран, які містили сліди крові, ­сприяло достовірно ­швидкому розвитку бактерицидного ефекту щодо Staphylococcus aureus, Enterococcus faecium і Pseudomonas aeruginosa на відміну від хлоргексидину (Schedler K. et al., 2017). ­Американські вчені ­підтвердили ­здатність ­низкодозових розчинів повідон-йоду повністю знищувати фунгальні біоплівки, які утворюють Candida auris, Trichophyton mentagrophytes, Microsporum canis, Candida albicans та Aspergillus fumigatus (Capriotti K. et al., 2018).

Висловлено побоювання щодо ймовірного розвитку перехресної резистентності між антисептиками й антибіотиками. В грампозитивних бактерій виникнення ­перехресної резистентності пов’язують з ­наявністю в ­мікроорганізмів генів сімейства QAC, які кодують ефлюксні білки QAC, здатні інгібувати проникнення антисептиків усередину мікроорганізмів. Саме за таким механізмом виникає резистентність до хлоргекседину. Незважаючи на тривале клінічне застосування повідон-йоду, ретельне тес­тування різноманітних ізолятів мікроорганізмів не ви­явило ознак виникнення чи підвищення толерантності до цього антисептика (Bigliardi P. et al., 2017; Williamson D. et al., 2017). Збереження чутливості різних патогенів до повідон-йоду протягом декількох десятків років пов’язують з мультитаргентним механізмом дії зазначеного йодофору (Bigliardi P. et al., 2017).

Існують дані, які доводять здатність повідон-йоду сприяти загоєнню поверхневих ран завдяки стимулюванню експресії трансформувального фактора росту-β (TGF‑β), посиленню неоваскуляризації та прискоренню епітелізації (Barreto R. et al., 2020). Хороша переносимість повідон-йоду пояснюється втратою місцевоподразнювальної дії, яка притаманна спиртовим розчинам йоду, внаслідок утворення комплексу з полівінілпіролідоном. Ця особливість дозволяє застосовувати повідон-йод на ушкоджених та неушкоджених ділянках шкіри, слизових оболонках. Підкреслюється також хороша переносимість повідон-йоду порівняно з іншими ­антисептиками: «Здатність повідон-йоду ­провокувати алергію ­зазвичай значно переоцінюється переважно через неточне розуміння різниці між алергією та подразненням» (Barreto R. et al., 2020). Згідно з літературними даними, поширеність алергії до повідон-йоду насправді не перевищує 0,4% (Lachapelle J. еt al., 2014).

У таблиці 2 наведено порівняльну характеристику двох найвживаніших антисептиків – ​повідон-йоду та хлоргексидину.

Таблиця 2. Порівняльна характеристика поширених антисептиків (адаптовано за Barreto R. et al., 2020)

 Клінічне застосування: поверхневі інфекції шкіри

Повідон-йод (Бетадин®) демонструє хороші результати в лікуванні та профілактиці поверхневих інфекцій шкіри і нігтів, спричинених дерматофітами (штами Epidermophyton, Microsporum, Trichophyton), недерматофітними пліснявими грибками (штами Aspergillus, Scopulariopsis, Fusarium), а також піодермій, виникнення яких спровокували стафілококи, стрептококи, вульгарний протей, пневмококи, синьогнійна паличка. Систематичний огляд, заснований на аналізі 10 досліджень, підкреслив переваги топічних засобів у лікуванні мікозів волосистої ділянки голови та доцільність застосування повідон-йоду з терапевтичною метою (Aharaz A. et al., 2021).

Згідно з даними рандомізованого контрольованого дослідження, ефективність призначення повідон-йоду хворим на отомікоз, ­спричинений ­штамами Aspergillus (74%) та Candida albicans (26%), ви­знана зіставною (р>0,05) із клотримазолом протягом усього лише 20-деного курсу лікування (Mofatteh M. et al., 2018). Ще одна група вчених підтвердила результативність застосування повідон-йоду в лікуванні резистентного отомікозу: на тлі введення до зовнішнього слухового каналу желатинової губки, змоченої повідон-йодом, зафіксовано швидше нівелювання еритеми, болючості козелка й ознак застійності барабанної мембрани порівняно із клотримазолом (Swain S. et al., 2018).

Результати останніх клінічних і мікробіологічних досліджень підтверджують високу ефективність повідон-йоду як проти поодиноких штамів Staphylococcus аureus, так і біоплівок, сформованих цим патогеном (Krasowski G. et al., 2022; Lepelletier D. et al., 2020).

Згідно із сучасними рекомендаціями, повідон-йод слід використовувати з метою знищення колоній MRSA, обробки ранової поверхні та прискорення загоєння хронічних ран (Alves P. et al., 2023). Інтраназальне застосування цього антисептика передбачається для очищення порожнини носа та знищення колоній MRSA. Повідон-йод застосовується в стоматології у складі засобів для полоскання рота та професійного догляду за ротовою порожниною, чищення протезів, вставних щелеп (Alves P. et al., 2023).

Клінічне застосування повідон-йоду регламентує настанова «Азіатські перспективи щодо використання ­повідон-йоду в лікуванні ран» (Bigliardi P. et al., 2017), де наголошено на ключових постулатах, зазначених у таб­лиці 3.

Таблиця 3. Ключові положення настанови «Азіатські перспективи  щодо використання повідон-йоду  в лікуванні ран» (Bigliardi P. et al., 2017)

Висновки

Згідно із сучасними науковими даними, лікування локальних поверхневих інфекцій шкіри краще засновувати на використанні антисептиків замість застосування місцевої / системної антибіотикотерапії. Повідон-йод (Бетадин®) – ​один із найчастіше використовуваних йодофорів; має мультитаргентний механізм дії та чисельні клінічні переваги, завдяки чому його можна успішно використовувати для нівелювання поверхневих інфекцій шкіри: він має широкий спектр антимікробної, антифунгальної, спороцидної, антивірусної дії, ефективно знищує біоплівки, не провокує виникнення перехресної резистентності до антибіотиків, його прийом не супроводжується появою резистентних мікроорганізмів, сприяє зменшенню виразності запального процесу. Додаткові переваги, як-от економічна доступність, хороша переносимість, роблять повідон-йод високоефективним і доступним засобом для лікування поверхневих інфекцій шкіри.

Список літератури знаходиться в редакції.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 3 (539), 2023 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Дерматологія

21.06.2024 Терапія та сімейна медицина Терапія проявів хвороби сухого ока з використанням сльозозамінників на основі перехресно-зв’язаної гіалуронової кислоти

Хвороба сухого ока (ХСО) значно погіршує функціональний стан ока, спричиняючи гемералопію, гало, подвоєння об’єктів, спалахи світла перед очима, фотофобію. Ці несприятливі зміни в разі прогресування ХСО навіть здатні призвести до погіршення зору (Nguyen A. et al., 2023; Belmonte C. et al., 2017; Messmer E.M., 2015; Tsubota K. et al., 2020)....

16.06.2024 Акушерство/гінекологія Терапія та сімейна медицина Урологія та андрологія Уромуне®-МВ140 у профілактиці рецидивуючих інфекцій сечовивідних шляхів: інноваційний підхід із доведеною ефективністю

Рецидивуючі інфeкції сечовивідних шляхів (рІСШ) залишаються нагальною соціальною проблемою та фінансовим тягарем для системи охорони здоров’я. Зростаюча поширеність рІСШ і глобальний виклик, спричинений зростанням антибіотикорезистентності у світі, спонукає науковців, експертів і практикуючих лікарів впроваджувати ефективні неантибіотичні засоби та інноваційні підходи з метою запобігання епізодам ІСШ...

16.06.2024 Психіатрія Терапія та сімейна медицина Застосування прегабаліну за тривожних розладів у сучасних українських реаліях

Ще в 1621 р. Роберт Бьортон зробив один із перших достатньо точних описів тривожного розладу: «Цей стан спричиняє у людини низку ефектів, зокрема почервоніння чи збліднення, тремтіння, посилене потовиділення, раптові припливи жару або холоду, пришвидшене серцебиття, зомління». Патологічна тривожність існувала завжди, а в ХХІ ст. вона стала типовою характеристикою нашого часу. Оскільки пацієнти із тривожними розладами зазвичай лікуються амбулаторно, ці стани отримують менше уваги клінічних психіатрів, ніж хвороби, які потребують стаціонарного лікування, але є менш поширеними (наприклад, шизофренія та біполярні афективні розлади) (Bandelow B., Michaelis S., 2015)....

16.06.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Оптимальний профіль безпеки пульс-терапії кортикостероїдами: систематичний огляд і метааналіз

Глюкокортикоїдні препарати (кортикостероїди) відіграють важливу роль у менеджменті лікування багатьох захворювань запального, алергічного, імунологічного й онкологічного ґенезу. Токсичний потенціал цих лікарських засобів є однією з найчастіших причин ятрогенних хвороб....