Додаткове вживання аргініну та бетаїну як сучасний спосіб підтримання функцій печінки

11.04.2023

Стаття у форматі PDF

Не секрет, що печінка в організмі людини є центральною метаболічною «лабораторією», що відповідає за синтез необхідних речовин і знешкодження токсинів, у т. ч. винайдених самою людиною. В сучасному світі печінка часто страждає від надмірного навантаження, а результат порушення її роботи впливає на весь організм. Спричинити інтоксикацію можуть як ендогенні токсини (ацетон, бактеріальні токсини), що утворюються в організмі за різних захворювань чи розладів, так і речовини з навколишнього середовища, які ми часто вживаємо добровільно або випадково: алкоголь, ліки, токсини рослинного / тваринного походження.

Актуальним є пошук безпечного та зручного засобу, який оптимізує роботу печінки і підсилить її детоксикаційні можливості. Таким засобом може бути препарат або дієтична добавка на основі натуральних метаболітів, які за фізіологічних умов наявні в організмі людини, забезпечують детоксикаційні реакції та антиоксидантний захист. Серед численних молекул-кандидатів увагу науковців і клініцистів привертають напівнезамінна амінокислота аргінін та амінокислотний метаболіт бетаїн.

В Україні комплекс L-аргініну з бетаїном представлений, зокрема, компанією Acino під назвою Гепазак і Гепазак Плюс. Дієтична добавка випускається в формі орального розчину в пакетах-саше, які зручно використовувати за будь-яких умов. Гепазак в 1 саше містить 0,64 г аргініну та 1,0 г бетаїну. Гепазак Плюс відрізняється підвищеним умістом бетаїну – 1,0 г.

Гепазак може бути рекомендований як добавка до раціону харчування осіб, котрі знаходяться під впливом шкідливої дії факторів навколишнього середовища, при станах, пов’язаних із порушенням білкового метаболізму (стреси, астенія, травми, голодування, ацетонемічний стан тощо), як додаткове джерело аргініну та бетаїну з метою підтримки нормального функціонального стану гепатобіліарної системи, тобто в сучасних умовах збагачення раціону бетаїном і аргініном буде корисним практично для кожного. 

Узагальнити функціональні властивості комплексу ­L-аргінін + бетаїн (Гепазак, Гепазак Плюс) можна трьома характеристиками:

  • відновлює та захищає клітини печінки [1-3]; 
  • покращує детоксикаційні функції печінки [1, 3];
  • сприяє відновленню енергетичного балансу [1-3]. 

Розглянемо детальніше те, як дані сучасних досліджень обґрунтовують користь додаткового споживання бетаїну й аргініну на тлі впливу на наш організм різних токсичних агентів.

Бетаїн – цитопротектор і детоксикант

Бетаїн (від лат. beta – буряк) – триметильна похідна амінокислоти гліцину, органічна речовина, вперше виявлена в соку цукрових буряків. В організмі людини деяка кількість бетаїну утворюється природним шляхом при окисленні холіну в печінці та нирках. Найбільший уміст бетаїну визначається в печінці, де він виконує свої важливі функції. Головною метаболічною роллю бетаїну є зниження рівня гомоцистеїну – потенційно токсичного проміжного продукту в синтезі амінокислоти метіоніну. Завдяки цьому механізму бетаїн може використовуватися як захисний засіб проти гепатотоксичних речовин, як-от етанол і чотирихлористий вуглець (ССl4). Крім того, бетаїн є осмотично активною сполукою – осмолітом, тобто молекулою, яка переміщається до клітини для підтримки її розміру та рівня гідратації. Висока концентрація бетаїну в клітині може зберігати клітинну структуру та сприяти вищій стійкості до подразників [4]. 

Бетаїн бере активну участь у побудові фосфоліпідів клітинних мембран за рахунок стимуляції синтезу фосфатидилхоліну. Інші біологічні функції бетаїну є різноманітними: він регулює діяльність травної системи (зокрема, секрецію кислоти в шлунку, засвоєння вітамінів, контролює апетит), активізує ліпідний обмін у печінці, сприяє підвищенню продукції жовчі та поліпшує її відтік.

Значна кількість даних, отриманих на моделях захворювання печінки тварин, а також в дослідженнях за участю людей, свідчить про те, що введення бетаїну до раціону харчування може зупинити і навіть запобігти прогресуванню порушень структури та функцій печінки [4, 5]. 

Бетаїн при стеатогепатозі та алкогольній інтоксикації 

Незважаючи на різні причини, загальна риса багатьох захворювань печінки та хронічних інтоксикацій – це накопичення жиру в гепатоцитах (стеатогепатоз). Своєю чергою, жировий гепатоз є провісником серйозніших і незворотних змін порушень структури та функції печінки – стеатогепатиту, фіброзу, цирозу. Зокрема, жировий гепатоз – наслідок зловживання алкоголем. Печінка є основним органом знешкодження етанолу й водночас першою мішенню ­гострої та хронічної алкогольної інтоксикації. Двома найважливішими біохімічними печінковими шляхами в печінці є ті, які синтезують метіонін і S-аденозилметіонін (SAM) шляхом метилювання гомоцистеїну. Алкогольні ексцеси (як і ­хронічне вживання алкоголю) зумовлюють ушкодження печінки, спричиняючи зниження активності метіонінсинтази – критичного ферменту, який реметилює гомоцистеїн. Бетаїн як донор метильних груп протидіє цьому процесу, а також відновлює шлях знешкодження гомоцистеїну. Введення бетаїну підвищує печінкові рівні S-аденозилметіоніну, забезпечуючи метильні групи для опосередкованого ферментом бетаїнгомоцистеїнметилтрансферазою утворення метіоніну та S-аденозилметіоніну в разі інгібування метіонінсинтази під впливом алкоголю. Мінімальне додаткове збагачення харчового раціону бетаїном на рівні 0,5% збільшувало генерацію SAM удвічі в контрольних тварин і в 5 разів у щурів, яких годували з додаванням етанолу. Одночасно з підвищенням утворення SAM під впливом бетаїну зменшувалася індукована етанолом печінкова жирова інфільтрація. Отже, бетаїн може бути альтернативою дорожчому S-аденозилметіоніну при лікуванні захворювань печінки та інтоксикацій [6]. 

Пілотне дослідження вживання бетаїну в дозі 3000 мг 2 р/день протягом 1 року людьми з неалкогольним стеатогепатитом показало виражене зниження ферментів AСТ і AЛT, а також значне скорочення об’єму некрозу печінки, фіброзу та жирової інфільтрації [7].

Позитивні ефекти були пізніше виявлені в проспективному когортному випробуванні з більшою кількістю пацієнтів. У результаті додаткового споживання бетаїну по 10 г 2 р/день упродовж 1 року спостерігалися поліпшення або нормалізація печінкових амінотрансфераз у 62,9% хворих, гомоцистеїну – у 45,7%, зникнення чи зменшення ступеня стеатозу – в 57,1%, покращення або стабілізація запалення – в 60%, фіброзу – у 62,9% пацієнтів [8]. 

Нещодавно Arumugam і співавт. експериментально довели, що не лише хронічна алкоголізація, а й гостре (запійне) вживання алкоголю у великих кількостях різко спустошує печінкові запаси SAM, спричиняючи ураження печінки. Натомість у мишей, яким за 2 год або одночасно зі вживанням алкоголю давали бетаїн, відбувалося відновлення рівня SAM, що корелювало зі зниженням вираженості стеатозу й інших параметрів ураження печінки (рис.) [9]. 

Рис. Механізми протидії бетаїну алкогольній інтоксикації

Рис. Механізми протидії бетаїну алкогольній інтоксикації

Примітка: гостре зловживання етанолом підвищує гепатоцелюлярний рівень S-аденозилгомоцистеїну (SAH), одночасно зменшуючи утворення S-аденозилметіоніну (SAM). Подальше зниження внутрішньоклітинного співвідношення SAM:SAH зумовлює багато шкідливих змін у печінці, які в комплексі сприяють розвитку ушкодження печінки. Одночасне вживання бетаїну запобігає збільшенню SAH, сприяє утворенню SAM і шляхом нормалізації співвідношення SAM:SAH послаблює гостре ураження печінки, спричинене етано-
лом; ПОЛ – перекисне окислення ліпідів; РОС – реактивні оксигенові сполуки; ЛКЛ – лізосомальна кисла ліпаза. Адаптовано за Arumugam і співавт. [9].

Бетаїн протидіє свинцевій інтоксикації печінки та нирок

Свинець є широко розповсюдженим забруднювачем навколишнього середовища, який не розкладається, а лише накопичується і негативно впливає на організм людини через окислювальні механізми. Нещодавно проведене дослідження встановило наявність антиоксидантного захисного ефекту гліцинбетаїну проти ушкодження нирок і печінки, спричиненого свинцем. Годування гліцинбетаїном інтоксикованих щурів зумовлювало значне зниження рівнів креатиніну, сечовини, АЛТ, АСТ, перекисного окислення ліпідів, а також суттєве підвищення рівня антиоксидантних ферментів [10].

Аргінін – прекурсор NO та універсальний анаболічний субстрат

Аргінін є напівнезамінною амінокислотою, якої організм людини особливо потребує у періоди максимального росту, сильного стресу та травм. Аргінін – субстрат для синтезу білка, але він також модулює клітинні біохімічні функції шляхом перетворення в низку біологічно активних сполук. Аргінін чинить багато впливів на організм, включаючи модуляцію імунної функції, загоєння ран, секрецію гормонів, тонус судин, чутливість до інсуліну та функцію ендотелію. Аргінін опосередковує свої ефекти через незалежні та залежні від оксиду азоту (NO) шляхи. NO модулює багато клітинних функцій, у т. ч. тонус судин, експресію молекул адгезії, адгезію лейкоцитів і агрегацію тромбоцитів. Через вплив на зазначені механізми аргінін модулює розвиток атеросклеротичних серцево-судинних захворювань, покращує імунну функцію, стимулює загоєння ран, стримує канцерогенез і ріст пухлин [11].

Дані літератури дозволяють стверджувати, що потреба в аргініні різко зростає за станів, що супроводжуються переважанням катаболічних процесів (інфекції, стреси, травми). Він стимулює імунітет за допомогою впливу на лімфоцити, макрофаги та дендритні клітини, поліпшує азотистий баланс, модулює гормональний фон, підвищує кровоток у мікросудинному руслі [5]. Аргінін посилює знешкодження аміаку в печінці, сприяючи перетворенню аміаку на сечовину, зв’язує токсичні іони амонію, що утворюються при катаболізмі білків у печінці, тому, зокрема, L-аргінін ­рекомендують ­використовувати для лікування гострої гіперамоніємії. Також L-аргінін має антиоксидантну активність, у результаті якої пригнічується перекисне окислення ліпідів, знижується вплив вільних радикалів оксигену на органи. L-аргінін має гепатопротекторні властивості, знижуючи в’язкість зон білково-ліпідного контакту та підвищуючи активність мембранозв’язаного ферменту цитохрому Р450, що підтримує детоксикаційну функцію печінки, в т. ч. знешкодження ліків. Також аргінін покращує артеріальний кровообіг у печінці, зменшує венозний опір у системі портальної вени, активізує процеси печінкової мікроциркуляції та зменшує гіпоксію печінки [12]. 

Аргінін + бетаїн при ацетонемії у дітей

Бетаїн та аргінін можуть бути корисними навіть у дитячому віці. Зокрема, опубліковано серії випадків успішного застосування препарату аргініну та бетаїну за вторинного ацетонемічного синдрому в дітей. Уже із 2-ї доби лікування було досягнуто стійке полегшення абдомінального та диспептичного синдрому, зниження кетонурії. При застосуванні препарату, до складу якого входять аргінін і бетаїн, у комплексній терапії ацетонемічного синдрому в дітей із гострими респіраторними й кишковими інфекціями скорочується тривалість інтоксикаційного синдрому, усуваються диспептичні явища та зменшується виразність ацетонурії [12]. 

Вибір препарату та дозування 

Бетаїн і аргінін вважаються нутрієнтами (харчовими речовинами), безпечними навіть при кратному збільшенні споживання. Середньодобова потреба в цих сполуках може варіювати залежно від фізичного стану, віку, стану здоров’я, значно зростає у разі стресів, захворювань та інтоксикацій. Для аргініну типові межі дозувань становлять від 1 до 15 г/добу. Для бетаїну нижня межа дозувань – від 1 г/добу; залежно від потреби може бути підвищена до 20 г/добу, розподілена на декілька прийомів [5]. 

Дієтичні добавки Гепазак і Гепазак Плюс – зручний спосіб підтримати печінку та відновити сили й енергію [1] в різних життєвих ситуаціях. Гепазак і Гепазак Плюс – це комплекс амінокислоти L-аргініну і бетаїну, який має подвійну дію:

  • відновлює та захищає клітини печінки [1-3];
  • покращує детоксикаційні функції печінки [1, 3].

Гепазак – подвійна сила для захисту та відновлення!

Рекомендована добова доза для дорослих становить по 1-3 саше на добу після прийому їжі. Вміст одного саше можна розчинити в невеликій кількості води або приймати без води. Дітям віком від 3 років вживати тільки за рекомендацією лікаря або по 1-2 саше на добу (зранку та ввечері). Вміст одного саше слід розвести в половині склянки (100 мл) питної води та приймати по 1 чайній ложці кожні 10-15 хвилин [1]. 

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготував Ігор Петренко

UA-HEPA-PUB-032023-010

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 7 (543), 2023 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

27.05.2024 Терапія та сімейна медицина 24 травня – ​ Всесвітній день шизофренії

Шизофренія – ​складний нейропсихіатричний розлад, який не лише глибоко порушує емоційно-вольову сферу, мислення та поведінку людини, а й узагалі кидає виклик нашому розумінню того, як працюють мозок і психіка. Межі «нормального» для переважної більшості реалій розмиваються або й зовсім зникають для людей із шизофренією, частка яких у популяції є досить стабільною: в усі часи та в усіх народів світу поширеність шизофренії в популяції становить близько 1%. Втрата контролю за думками та діями, дивакувата поведінка, марення й галюцинації, манія величі або переслідування найяскравіше висвітлені в літературі і кіно як стереотипні ознаки хвороби, хоча вони є лише «верхівкою айсберга» комплексних, різноманітних, мінливих у часі проявів порушень взаємодії нейрональних мереж головного мозку при шизофренії....

21.05.2024 Терапія та сімейна медицина Чи є шанс зменшити шкоду від епідемії тютюнокуріння в Україні?

Тютюнокуріння залишається однією з найактуальніших проблем охорони здоров’я в усьому світі як сильний і незалежний фактор ризику низки соціально значущих хвороб. У 2022 році куріння спричинило майже 9 мільйонів смертей у всьому світі. Зусилля щодо протидії тютюновій епідемії мали результатом зменшення її поширеності на 34,8% порівняно зі станом на 1990 рік. На думку експертів, ці зміни пов’язані як зі зменшенням кількості людей, які починають курити, так і зі збільшенням числа випадків відмови від куріння. Водночас останніми десятиліттями основні інструменти Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо боротьби проти тютюну, зокрема антитютюнові закони, які мають переважно репресивний характер, втрачають свою ефективність в аспекті зменшення частоти куріння, а отже, позитивного впливу на здоров’я населення. ...

21.05.2024 Терапія та сімейна медицина Важливі термінологічні засади створення україномовної версії Міжнародної класифікації хвороб 11-го перегляду

Міжнародна статистична класифікація хвороб і проблем, пов’язаних зі здоров’ям (МКХ) є всесвітнім стандартом діагностичної інформації. Останню версію, 11-й перегляд – МКХ‑11 (ICD-11), ухвалила 72-га Всесвітня асамблея охорони здоров’я в 2019 році; вона набула чинності 1 січня 2022 року. Нині проводиться опрацювання перекладу МКХ-11 з англійської на українську мову групою фахівців різних спеціальностей, залучених Центром громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України....

21.05.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Сірководень – ​важлива сигнальна молекула в патогенезі серцево-судинних захворювань. Можливості терапевтичного впливу

Серцево-судинні захворювання (CCЗ) не випадково вже багато десятиліть займають першу сходинку серед причин смертності населення не лише в Україні, а й у світі. Попри прискіпливу увагу медичної науки до винайдення нових методів лікування та профілактики, все ще залишається багато запитань, як-от: чому саме ССЗ мають таку поширеність? На думку деяких дослідників, необхідно ретельніше вивчати саме різні ланки патогенезу захворювань серця та судин, адже патогенетичне лікування є найефективнішим. Саме тому нещодавно було виділено серед усіх інших новий регуляторний фактор серцево-судинної діяльності – ​сірководень (Н2S). Знання про його роль у виникненні патологічних станів дозволяє відкрити нові шляхи боротьби з гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця (ІХС) тощо. ...