Сучасні аспекти терапії гострого риносинуситу в практиці педіатра

22.04.2023

Стаття у форматі PDF

Гострий риносинусит (ГРС) є надзвичайно актуальною проблемою сучасної педіатрії. Кількість випадків цього захворювання, незважаючи на успіхи сучасної медицини, продовжує неухильно зростати з кожним роком. Причиною розвитку цієї патології найчастіше є вірусна інфекція, однак при невчасному та неефективному лікуванні з часом може приєднатися і бактеріальна флора. Терапевтична тактика інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів на тлі вірусної інфекції є симптоматичною та полягає у використанні протизапальних, антигістамінних, аналгетичних засобів, у тому числі й рослинного походження.

ГРС – це гостре запальне респіраторне захворювання слизової оболонки носа та придаткових пазух. Сучасні дані свідчать, що ГРС є досить поширеною проблемою не тільки в Україні, а й в усьому світі, однак точну частоту виникнення визначити важко. За останні 10 років захворюваність на ГРС зросла втричі, а кількість госпіталізованих осіб щорічно збільшується в середньому на 1,5-2% (А.Р. Сакович, 2009). Серед дорослих кількість епізодів ГРС складає від 2 до 5 на рік. У дітей цей показник вищий – 7-10 епізодів на рік (W. Fokkens et al., 2005). Близько 0,5-2% усіх вірусних інфекцій верхніх дихальних шляхів ускладняються бактеріальною флорою (K. Revai et al., 2007).

Наразі відомі деякі фактори, які впливають на виникнення ГРС:

  • навколишнє середовище (високий рівень вологості, несприятливі погодні умови, забруднення атмосферного повітря тощо);
  • одонтогенні інфекції;
  • алергічні реакції;
  • циліарна недостатність (порушення нормального мукоциліарного потоку, втрата війок та циліарних клітин слизової оболонки носової порожнини);
  • куріння;
  • тривожність та депресія;
  • супутні хронічні патології (бронхіальна астма, цукровий діабет, серцево-судинні патології, імунодепресивні стани).

Етіологічним збудником ГРС у більшості випадків є вірусна інфекція. Типовий перебіг є таким: швидке прогресування симптомів протягом 2-4 діб, поступовий клінічний регрес на 7-8-му добу від початку появи симптомів. Клінічна картина ГРС наступна: закладеність носа, слизові виділення з носа (ринорея), кашель, погіршення нюху, відчуття тиску в ділянці придаткових пазух носа, біль у горлі, дисфонія. Також притаманні сонливість, лихоманка, загальна слабкість. У дітей клінічна картина захворювання подібна до дорослих, але клінічно значущим симптомом є денний або нічний кашель.

З огляду на значну поширеність ГРС, асоційованого саме з гострими респіраторними вірусними інфекціями, велике значення має вибір правильної та оптимальної лікувальної тактики. Стратегія ведення пацієнтів із ГРС повинна базуватися на комплексній патогенетичній терапії з ефективністю, доведеною відповідно до засад доказової медицини, та забезпечувати оптимальну якість життя пацієнта. 

Європейський погоджувальний документ щодо лікування риносинуситу та поліпозу носа (European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps, EPOS) надає чіткі рекомендації щодо менеджменту гострого та хронічного риносинуситу, засновані на доказових засадах. Протягом кількох останніх років EPOS переглядався та проходив декілька редакцій, остання з яких датована лютим 2020 року. В документі наведені рекомендовані лікарські засоби, які можна охарактеризувати як препарати базової терапії ГРС.

Рекомендована симптоматична терапія включає парацетамол або інші нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Терапевтична дія парацетамолу при ГРС є обмеженою і може полегшити загальний стан, прояви лихоманки, проте не впливає на інші симптоми запалення (біль у горлі, виділення з носа, кашель). Також варто зауважити , що НПЗП несуттєво знижують загальні симптоми та тривалість захворювання.

Комбінації антигістамінних препаратів та аналгетиків-деконгестантів полегшують симптоми ГРС у дорослих і дітей, проте монотерапія антигістамінними засобами не має клінічно значущого впливу на закладеність носа, ринорею або чхання. З метою усунення закладеності носа розглядають призначення топічних та системних деконгестантів. Однак жодних досліджень, які б оцінювали їх вплив на усунення або зменшення вираженості симптомів ГРС, не проводилося. Таким чином, EPOS 2020 рекомендує короткотривале (менше 10 днів) застосування деконгестантів з метою покращення якості життя лише у дорослих із вираженим утрудненням носового дихання .

Іригаційна терапія з використанням ізотонічного розчину натрію хлориду полегшує симптоми ГРС, переважно у дітей. Саме тому керівна група EPOS вважає їх призначення доцільним. Однак кількість доказових даних щодо ефективності іригаційної терапії є обмеженою.

Призначення топічних ендоназальних кортикостероїдів рекомендовано лише у випадках, коли зменшення симптомів захворювання у дорослих вважається необхідним додатковим заходом до базового лікування.

Антибактеріальні препарати слід призначати обмежено і лише у разі тяжкого перебігу захворювання. Експерти EPOS наголошують, що антибіотики викликають значні несприятливі наслідки, тому їх рутинне використання при ГРС не рекомендується. Раннє застосування антибактеріальних засобів практично не впливає на розвиток ускладнень і не дає жодної переваги в профілактиці їх виникнення. 

В EPOS 2020 наведені рекомендації щодо використання фітотерапії при лікуванні ГРС. Зокрема виділені конкретні рослинні засоби, які довели свою ефективність при лікуванні ГРС: евкаліптова олія та миртол, що мають позитивний ефект і рекомендовані до використання у складі комплексної терапії ГРС. 

Як дієвий засіб при терапії ГРС у дітей та дорослих зарекомендував себе фітозасіб Респеро Миртол компанії Berlin-Chemie Menarini, який містить у своєму складі 4 ректифіковані ефірні олії: евкаліпта, солодкого апельсина, мирта та лимона. Миртол допомагає полегшити стан при гострих і хронічних запальних захворюваннях дихальної системи, у т.ч. бронхіті і синуситі; він володіє секретолітичною, муколітичною, секретомоторною, протизапальною, антиоксидантною, антимікробною, бронхоспазмолітичною дією, проявляє протиінфекційний, імуномодуляторний, спазмолітичний і судинорозширювальний ефект.

Мукосекретолітичний ефект засобу Респеро Миртол проявляється у зниженні в’язкості патологічно зміненого секрету за рахунок розриву дисульфідних зв’язків; у збільшенні секретолізу й частоти коливань війок миготливого епітелію, що й призводить до поліпшення відтоку секрету. Протизапальна та антиоксидантна дії зумовлені нейтралізацією агресивних вільних радикалів кисню, пригніченням синтезу етилену й зниженням рівня гістаміну. 

Миртол добре вивчений як засіб для лікування гострих та хронічних запальних захворювань респіраторної системи. Він чинить помітну протизапальну дію, нейтралізуючи агресивні вільні радикали кисню, знижуючи концентрацію лейкотрієнів і простагландину Е2 (Т. Виттиг, 2009).

У дослідженні S. Li та співавт. (2004) оцінювалася ефективність миртолу при гострому або астматичному бронхіті у 63 дітей, яких було поділені на 3 групи: перша – діти 4-6 років, які отримували миртол у дозі 120 мг 2 р/добу, друга – діти 7-12 років, які отримували миртол 120 мг 3 р/добу, третя група передбачала терапію карбоцистеїном у дозі 30 мг/кг маси тіла 3 р/добу. Через 5-7 днів лікування зменшення кашлю та поліпшення відходження мокротиння спостерігалося в 97% дітей з групи миртолу та у 80% дітей з групи активного контролю. Крім того, у дітей з групи миртолу швидше нормалізувався рівень лейкоцитів (Л. Стрільчук, 2022).

Результати сучасних досліджень також продемонстрували, що засіб Респеро Миртол володіє антибактеріальною дією, завдяки чому зменшує ймовірність необґрунтованого призначення антибактеріальних препаратів (Х. Бербом, 2022). Результати нещодавнього дослідження J. Thomsen і співавт. (2021) продемонстрували, що Респеро Миртол виявляє віруліцидну й віростатичну активність стосовно збудників респіраторних вірусних інфекцій – вірусу грипу типу А, риновірусу, респіраторно-синцитіального вірусу, аденовірусу. 

На фармацевтичному ринку України представлені дві лікарські форми засобу – кишковорозчинні капсули по 120 мг (Респеро Миртол) та 300 мг (Респеро Миртол форте).

Завдяки широкому спектру фармакологічних ефектів засобу Респеро Миртол його використання в комплексній терапії ГРС є патофізіологічно обґрунтованим. У дорослих та дітей віком від 10 років Респеро Миртол показаний до застосування у дозі 240 мг (2 капсули) 4-5 р/добу. Для полегшення ранкового відходження мокротиння при хронічному бронхіті рекомендовано приймати додатково 2 капсули ввечері перед сном. Однією з ключових переваг є маленький розмір капсули, що полегшує ковтання у дітей молодшого віку. Відповідно до рекомендацій, дітям віком 3-10 років за наявності клінічних ознак ГРС рекомендовано застосовувати по 1 капсулі Респеро Миртол 120 мг 4-5 р/добу, у разі хронічного процесу – по 1 капсулі 3 р/добу.

Таким чином, Респеро Миртол є ефективним засобом лікування ГРС як у дорослих, так і в дітей. Завдяки оліям мирта, евкаліпта, лимона та солодкого апельсина засіб чинить протиінфекційний, імуномодуляторний, секретомоторний, секретолітичний та протизапальний ефекти. 

Підготувала Оксана Габрук

Фото з сайту: https://canyonviewmedical.com/tag/runny-nose/

Тематичний номер «Педіатрія» № 1 (67) 2023 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

20.02.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Ефективність рослинного лікарського засобу BNO 1016 у лікуванні гострого риносинуситу в контексті раціональної антибіотикотерапії

Гострий риносинусит (ГРС) являє собою інфекцію верхніх дихальних шляхів, поширеність якої протягом 1 року становить 6-15% [1]. Велика кількість звернень пацієнтів до лікарів первинної ланки створює значний економічний тягар для системи охорони здоров’я [2]. В Європі, наприклад, 1-2% звернень до лікарів зумовлено підозрою на ГРС [1]. У США на частку ГРС припадає 2-10% звернень до лікарів первинної медичної допомоги й отоларингологів [3]; прямі витрати, пов’язані з ГРС, у 2000 р. оцінювалися майже в 6 млрд доларів США [4]....

04.01.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Коли два краще за один: декілька слів про комбіновані лікарські препарати в разі болю в горлі

Сучасна медицина має значний арсенал різних методів лікування (хірургія, фізіотерапія, рефлексотерапія, лазеротерапія тощо), але найпоширенішим (як і раніше) залишається фармакотерапія. Саме зі створенням нових ліків пов’язують свої надії щодо підвищення ефективності та безпеки лікування найрізноманітніших захворювань як лікарі, так і пацієнти. І ці сподівання вже багато разів виправдовувалися. Отже, які шляхи створення нових лікарських препаратів можливі на сучасному етапі розвитку фармації та медицини?...

02.01.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Гострий синусит: як уникнути зайвих призначень і ефективно полегшити стан пацієнта

Проблема боротьби з антибіотикорезистентністю (АБР) актуальна у всьому світі. АБР призводить до збільшення тривалості хвороби, зростання витрат на лікування, підвищення показників смертності. Лише у Європі полірезистентні патогени щороку спричиняють понад 23 тис. смертей (Murray C.J.L. et al., 2022). У зв’язку із цим належна оцінка потреби в антибіотиках (АБ) є дуже важливою для подолання глобальної кризи АБР (Fokkens W.J. et al., 2020)....

02.01.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Нанотехнології та природний захист: нова парадигма в лікуванні інфекцій верхніх дихальних шляхів

Біль у горлі – одна із найчастіших причин звернень до сімейного лікаря. У переважній більшості випадків біль у горлі є проявом гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), за яких призначення антибіотиків (АБ) є недоцільним. Водночас нераціональна антибіотикотерапія зумовлює індивідуальну та глобальну антибактеріальну резистентність, що сприяє підвищенню рівня смертності та захворюваності серед пацієнтів....