Огляд щорічної літньої дерматологічної конференції Товариства асистентів лікарів‑дерматологів (SDPA‑2023)

Із 23 по 25 червня в Бостоні (штат Массачусетс, США) відбувалася щорічна літня дерматологічна конференція Товариства асистентів лікарів-дерматологів (Society Of Dermatology Physician Assistants, SDPA), під час проведення якої, на думку організаторів, учасники мали змогу «необмежено навчатися, спілкуватися та розвивати професійні стосунки з національно визнаним експертним факультетом дерматології».

Цього дня учасники мали змогу прослухати доповіді щодо порушення пігментації, обрання біологічних препаратів із метою лікування псоріазу, засобів для лікування акне та розацеа тощо. Так, відомо, що постзапальна ­гіперпігментація під час вугрового висипу є дуже поширеним станом; вона часто турбує хворих. Саме цьому був присвячений виступ доктора Ніколь Гунасекери. Вона розглянула декілька пігментних розладів, у т. ч. гіперпіг­ментацію, вітиліго, мелазму тощо. Вона зауважила таке: за постзапальної гіперпігментації дуже важливо спочатку враховувати, що стан шкіри все ще активний, тому план лікування має передбачати підтримку активного стану.

Доповідь, присвячену мінімальним і неінвазивним методам видалення та лікування раку шкіри, представила доктор Оріт Марковіц. Вона розповіла про переваги використання неінвазивних лазерів для видалення раку шкіри, окремо зупинившись на тому, що з огляду на способи менш інвазивного лікування раку шкіри лікар сподівається, що це спонукає пацієнта пройти обстеження, адже за раннього виявлення проблеми існує набагато більше можливостей упоратися з нею менш інвазивно. Розмірковуючи про те, як часто можна обирати неінвазивні методи замість звичайних, О. Марковіц зауважила, що все залежить від типу раку, а також від стадії та локалізації. Але з більшістю базальних клітин з урахуванням пероральної терапії, місцевого лазерного лікування та неінвазивної візуалізації для моніторингу цих уражень лікарі досягають успіху щодо пошуку неінвазивних варіантів. Доповідачка підкреслила, що важливо пам’ятати таке: сьогодні в лікарів є багато інновацій у сфері раку шкіри, що дозволяє багатьом пацієнтам після встановлення діагнозу проходити нескладне лікування і повертатися додому навіть без пов’язки.

Другий день сесій розпочався з виступу президента Американської академії дерматології Терренса Кроніна про командну допомогу пацієнтам. Протягом дня проходили сесії, пов’язані із захворюваннями нігтів, зв’язком вагітності з різними дерматозами, алопецією та випадінням волосся, хірургічними навичками тощо.

Клініцисти Саманта Паломарес і Аарон Фарберг розповіли про клінічний випадок лікування жінки з переддіабетичним станом, невиразковим ліпоїдним некробіозом. Вони розпочали з узагальнення стану, який зазвичай проявляється на нижніх кінцівках. Учені зазначили, що лікувати ліпоїдний некробіоз складно, оскільки немає стандартних підходів. Хоча цукровий діабет часто асоціюється із цим станом, патофізіологія захворювання є невідомою. В попередніх дослідженнях, пов’язаних із гранулематозним розладом, дослідники виявили, що розлад має декілька потенційних підказок, які свідчать про його патогенез, отже, й лікування; це знання щодо посилення регуляції макрофагів, вироблення цитокінів, а саме IL‑23 і TNFα, а також низьких рівнів сигналізації JAK-STAT. Для лікування пацієнтки місцево призначали тапінароф крем 1%; через 1 міс стан хворої покращився. Згодом було зафіксовано терапевтичну користь цього засобу для 4 інших хворих, а це стало приводом стверджувати те, що препарат може виявитися ефективним у лікуванні пацієнтів із невиразковим ліпоїдним некробіозом.

Доповідь, присвячену алопеції, представив доктор Араш Мостагімі. Він зазначив, що ми живемо в «золотий вік» щодо алопеції. У нас є старі препарати, як-от міноксидил, які ми звикаємо використовувати все частіше, особливо в пероральній формі, а також ми маємо багато нових, як-от пероральні інгібітори JAK для гніздової алопеції, що надають нам нові можливості. Отже, впровадження інгібіторів JAK для лікування гніздової алопеції кардинально змінює ситуацію. Барицитиніб схвалено 1 рік тому, а ритлецитиніб – ​зовсім нещодавно. Обидва препарати схвалено Управлінням з контролю за якістю продуктів харчування та лікарських засобів (FDA) для лікування гніздової алопеції, вони значно ефективніші для пацієнтів із захворюванням від середнього до тяжкого ступеня (>50% втрати волосся). Лікарі можуть додати ці препарати до свого терапевтичного арсеналу.

Третього дня президент SDPA Лорен Міллер розпочала зустріч із членами SDPA, щоб поділитися оновленнями організації та запланованими заходами на решту року. День був наповнений сеансами щодо гнійного гідраденіту, пухирів, екземи тощо.

У сесії про гнійний гідраденіт слово мала професор Джослін Кірб, котра відзначила, що ця патологія є набагато складнішим станом імунної системи, ніж, скажімо, інші хронічні запальні захворювання шкіри, якщо згадати про екзему чи псоріаз. Отже, є більше компонентів імунної системи, які сприяють проблемі, котру ми бачимо на шкірі. Але це також надає набагато більше можливостей для втручання; існує набагато більше терапевтичних цілей, на які можна впливати. Д. Кірб підкреслила, що дуже важливо допомогти хворим зрозуміти, що гнійний гідраденіт – ​це не інфекція, адже цим словом часто користуються. Варто використовувати слово «запалення», а не «інфекція», адже це справді допомагає зрозуміти, що в основі лежить гіперактивність імунної системи, а лікування є комплексом засобів для усунення тригерів, які запускають гіперактивну імунну систему чи допомагають вирівняти її активність.

В останній день конференції відбулися сесії, пов’язані з оновленнями в лікуванні атопічного дерматиту та випадків у дитячій дерматології. Конференція завершилася сесією «Що ми зобов’язані собі та нашим пацієнтам?». Її модератор Араш Мостагімі зауважив, що говорити про дерматологію майбутнього – ​це велика тема. З’являються нові типи ліків, розвивається штучний інтелект, що є одним зі способів змінити щоденну практику, допомогти в діагностиці та прогнозах.

У секції стендових доповідей була представлена робота дослідників Університету Південної Каліфорнії. У своєму аналітичному аналізі вчені намагалися оцінити якість життя пацієнтів із помірним і тяжким бляшковим псоріазом, а також вплив захворювання й лікування бродалумабом на їхнє психічне здоров’я. Для цього проаналізовано дані, попередньо отримані в незавершеному дослідженні AMAGINE‑1, яке було присвячено вивченню ефективності та безпечності лікування псоріазу. Виявилося, що лікування бродалумабом асоціювалося з покращенням якості життя та зниженням середніх показників тривоги в пацієнтів із псоріазом незалежно від попереднього лікування. Підкреслюючи важливість власних висновків, учені зауважили, що хворі з псоріазом можуть відчувати серйозне психосоціальне навантаження, здатне негативно вплинути на якість життя, тому ефективне лікування, котре одночасно позитивно впливає на стан психічного здоров’я, має розглядатися як пріоритетне.

Ще одна доповідь була присвячена зростанню поширеності резистентності до протигрибкових засобів, що становить загрозу для лікування оніхомікозу. Учені переглянули опубліковані дані щодо протигрибкової резистентності грибків роду Trichophyton, відповідальних за більшість випадків оніхомікозу нігтів на ногах, а також дослідили методи протидії протигрибковій резистентності та роль місцевих протигрибкових засобів у боротьбі з резистентністю. Отже, дослідники виявили резистентність грибків роду Trichophyton до двох найпоширеніших пероральних протигрибкових засобів для лікування оніхомікозу – ​ітраконазолу та тербінафіну. Фармакорезистентність виявляється в усьому світі; її поширеність постійно збільшується. У своїй доповіді вчені навели дані багатообіцяльного дослідження in vitro, під час проведення якого стало відомо, що місцеві протигрибкові засоби, як-от циклопірокс, ефінаконазол, таваборол, мають низький потенціал для розвитку протигрибкової стійкості. Крім того, ці методи лікування (як окремо, так і в поєднанні з пероральними протигрибковими препаратами) є ефективними для видів Trichophyton.

На конференції про свою роботу проінформували дослідники з Німеччини під керівництвом доктора M. Maurer. Вони отримали докази того, що 24-тижневий прийом препарату дупілумаб значно покращує якість життя хворих із хронічною спонтанною кропив’янкою. Вчені проаналізувати вплив препарату на загальний тягар захворювання, посилаючись на зв’язок між кропив’янкою та її впливом на повсякденну діяльність, емоційний добробут, успішність у школі чи на роботі, а також загальну якість життя. Вони підкреслили, що розлади, як-от свербіж, сприяють зниженню якості життя та посиленню впливу на повсякденне життя.

Дерматологічний препарат аброцитиніб не впливає на імунну відповідь на бустерну дозу вакцини проти правця, дифтерії та кашлюку в популяції пацієнтів-підлітків з атопічним дерматитом. Про це відкриття було повідомлено на стендовій доповіді вчених з Університету Шеффілда. Під час роботи дослідники намагалися ­визначити, чи чинив аброцитиніб вплив на імуногенність стандартної вакцини в підлітків, особливо серед тих, хто має випадки атопічного дерматиту середнього та тяжкого ступенів. Після аналізу отриманих результатів учені дійшли висновку про відсутність суттєвих відмінностей в імунних відповідях на вакцинацію в підлітків, які отримували аброцитиніб, порівняно із плацебо.

Щорічна літня дерматологічна конференція Товариства асистентів лікарів-дерматологів дозволила учасникам дізнатися про нові методи діагностики та лікування як розповсюджених дерматологічних захворювань, так і малопоширених. Слухачі мали змогу поспілкуватися з колегами, удосконалити практичні навички, а також підвищити власний професійний рівень.

Підготувала Юлія Котикович

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 12 (548), 2023 р