Особливості перебігу COVID-19 у новому епідсезоні: на що слід звертати увагу

04.01.2024

Незважаючи на значне зниження числа випадків захворювання, коронавірусна хвороба (COVID-19), як і раніше, залишається серйозною проблемою охорони здоров’я, вирішення якої потребує пильної уваги клініцистів і комплексного підходу. У грудні відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Інфекційні хвороби: сучасні виклики та проблеми діагностики», в рамках якої обговорювались актуальні питання, зокрема тактика ведення пацієнтів із COVID-19 у новому епідемічному сезоні. Доцент кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), кандидат медичних наук Ігор Анатолійович Анастасій у співавторстві з доцентом кафедри, кандидатом медичних наук Олександрою Вікторівною Безродною й асистентом кафедри Дмитром Миколайовичем Дударом представив доповідь «Клініко-лабораторні особливості COVID-19 сезону осінь 2023 року».

Під час другого Глобального біосаміту 2023, який відбувся в Сеулі (Південна Корея) 20-21 листопада 2023 року, близько 200 представників урядів, міжнародних організацій та наукової спільноти презентували стратегії та політики своїх країн і надали пропозиції для розроблення глобальної стратегії щодо зміцнення потенціалу з реагування на пандемії. Сьогодні накопичено багато даних досліджень і клінічного досвіду щодо лікування COVID‑19, проте в подальшому імовірне виникнення нових пандемій, до яких уряди країн світу, в тому числі України, мають бути готові. Наразі, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), основну загрозу становлять зоонози (хвороби, які передаються від тварин) та респіраторні інфекції (мутації та нові штами COVID‑19 і грипу).

«У рамках глобальної співпраці набутий досвід під час пандемії COVID‑19 має стати основою політики та стратегії підготовки і реагування в боротьбі з майбутніми пандеміями»,зазначив під час Глобального біосаміту 2023 заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін.

4 травня 2023 року ВООЗ оголосила про закінчення пандемії COVID‑19. Як повідомив голова ВООЗ Тедрос Аданом Гебреєсус, «імунітет населення зростає завдяки вакцинації та інфекції, знижується смертність і послаблюється тиск на системи охорони здоров’я. Ця тенденція дозволила більшості країн повернутися до життя, яке ми знали до COVID‑19».

Водночас статистика Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України свідчить, що з 2 жовтня до 26 листопада 2023 року на ГРВІ перехворіла 1142 641 (3,2%) людина, що на 39,7% більше аналогічного періоду сезону 2022-2023 років. Частка дітей серед осіб, які захворіли, становить 56,5%.

У системі рутинного епіднагляду серед позитивних результатів лабораторних досліджень домінують віруси SARS-CoV‑2 (98,2%), в інших випадках визначено віруси грипу та інших захворювань респіраторної групи (парагрипу, аденовіруси, RS‑віруси, риновіруси, бокавіруси, метапневмовіруси). За 48-й тиждень 2023 року (27 листопада3 грудня) летальних випадків унаслідок грипу не зареєстровано. Натомість у системі рутинного епіднагляду зафіксовано 45 летальних випадків серед осіб із позитивними результатами тестування на визначення антигену SARS-CoV‑2.

За період з вересня по листопад 2023 року до інфекційних стаціонарів м. Києва було госпіталізовано 691 дорослого пацієнта з діагнозом СOVID‑19 (міська клінічна лікарня (МКЛ) №4, МКЛ №9, обласна клінічна лікарняОКЛ). При цьому спостерігалася стала тенденція до зростання захворюваності, яка, судячи з усього, зберігатиметься й надалі (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка госпіталізації дорослих пацієнтів із СOVID-19 за вересень – листопад 2023 року

Рис. 1. Динаміка госпіталізації дорослих пацієнтів із СOVID-19 за вересень – листопад 2023 року

Структура госпіталізованих хворих на COVID‑19 до МКЛ №4 має такий вигляд: за вересеньлистопад 2023 року було госпіталізовано 136 осіб, з них 68 жінок (50%) та 68 чоловіків (50%); вік варіював від 22 до 94 років (у середньому 68,6 року); 33 пацієнти (24,2%) були переведені із соматичних і хірургічних відділень клініки та інших стаціонарів. За цей же період до ОКЛ було госпіталізовано 360 пацієнтів із COVID‑19, з них 190 жінок (52,8%) та 170 чоловіків (47,2%); вік пацієнтів становив від 19 до 93 років (середній вік 64,8±13,8 року; середній вік пацієнтів чоловічої статі 61,5±13,9 року, жіночої68,1±13,6 року).

Отже, більшість госпіталізованих складали пацієнти похилого віку.

У госпіталізованих із COVID‑19 мала місце супутня патологія (за даними ОКЛ):

  • гіпертонічна хвороба67%;
  • ішемічна хвороба серця37%;
  • серцева недостатність28%;
  • цукровий діабет18%;
  • гостре порушення мозкового крово­обігу10%;
  • стенокардія6%;
  • інфаркт міокарда1%;
  • онкологічні захворювання6%.

Терміни хвороби, на яких відбулася госпіталізація до МКЛ №4, варіювали від 1 до 16 діб (у середньому 4,04 доби). Характерними ознаками захворювання у всіх пацієнтів була відсутність аносмії та адгезії, у більшості пацієнтів відзначалися гарячка різного ступеня вираженості, катаральні явища, підвищення рівня СРБ (рис. 2).

Рис. 2. Клініко-лабораторні особливості перебігу COVID-19 (за даними МКЛ № 4)

Рис. 2. Клініко-лабораторні особливості перебігу COVID-19 (за даними МКЛ № 4)

У 60,3% випадків на КТ або УЗД були наявні зміни органів грудної клітки, типові для COVID‑19; у 39,7% пацієнтів ознаки ураження легень були відсутні (при цьому 60,9% осіб потребували кисневої підтримки). Відтак, можна зробити висновок, що перебіг COVID‑19 став менш агресивним.

За даними МКЛ №4, з-поміж 136 госпіталізованих із COVID‑19 до відділення анестезіології й інтенсивної терапії (ВАІТ) тяжкий перебіг хвороби реєструвався в 38 (27,9%), із них 33 пацієнти (24,2%) потребували переведення до ВАІТ, з них жінок 18 (54,5%), чоловіків 15 (45,5%); вік хворих із тяжким/ускладненим перебігом склав від 39 до 86 років (у середньому66,05 року). 29 (87,8%) пацієнтів із нетяжким перебігом захворювання були переведені у ВАІТ через прогресування дихальної недостатності, 4 (12,2%)через декомпенсацію супутньої хронічної патології.

Структура летальності хворих на COVID‑19 (за даними МКЛ №4) була такою: за вересеньлистопад 2023 року померло 18 пацієнтів (загальна летальність13,2%), з них 9 жінок і 9 чоловіків; їхній вік становив від 39 до 91 року (в середньому 76,4 року). Серед госпіталізованих із COVID‑19 летальність дорівнювала 48,4%. В 11 випадках (61,1%) безпосередньою причиною смерті виступала дихальна недостатність на тлі COVID‑19. У 7 випадках (38,9%) COVID‑19 виступав як конкуруюче захворювання: у 2 пацієнтівіз декомпенсованим цирозом печінки, у 5з онкологічною патологією.

Отже, як і під час пандемії COVID-19, рівень летальності від коронавірусної інфекції безпосередньо пов’язаний із кількістю набутих вікових захворювань у пацієнтів.

Характерним є те, що в листопаді 2023 року спостерігалося зростання рівня летальності хворих на COVID‑19 порівняно з вереснемжовтнем (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка летальності хворих на COVID-19 за вересень – листопад 2023 року  (за даними МКЛ № 4)

Рис. 3. Динаміка летальності хворих на COVID-19 за вересень – листопад 2023 року (за даними МКЛ № 4)

Для надання медичної допомоги для лікування коронавірусної інфекції використовується уніфікований клінічний протокол від 02.04.2020 року (оновлений 17.05.2023 року). Крім того, сьогодні є можливість призначати хворим на COVID‑19 специфічні противірусні препарати з доведеною ефективністю, в тому числі на первинній ланці. Як противірусну терапію слід використовувати:

• пероральні противірусні препарати:

• нірматрелвір 300 мг / ритонавір 100 мг двічі на добу протягом 5 днів;

• молнупіравір (за наявності протипоказань до призначення нірматрелвіру/ритонавіру)800 мг двічі на добу протягом 5 днів (наявний на первинній ланці);

• парентеральні противірусні препарати:

• ремдесивір200 мг внутрішньовенно у перший день, надалі 100 мг/добу внутрішньовенно (у день 2 та 3для негоспіталізованих пацієнтів, до 5-ї добигоспіталізованим).

Попри офіційно оголошене завершення пандемії в травні 2023 року, COVID‑19 і далі існує і загрожує здоров’ю населення. Тому важливо приділяти увагу своєчасній діагностиці цього захворювання, при цьому особливо уважно слід ставитися до пацієнтів із груп ризику. Адекватна оцінка ступеня тяжкості COVID‑19 і призначення специфічної противірусної терапії підвищують імовірність швидшого одужання пацієнта.

Висновки

  • Коронавірусна хвороба дотепер перебуває на чільних позиціях у структурі ГРВІ та внутрішньолікарняних інфекцій.
  • У клінічній картині інфекції, спричиненої SARS-CoV‑2, переважають ознаки інтоксикаційного та катарального синдромів.
  • Серед госпіталізованих хворих спостерігається зменшення кількості пацієнтів з ураженням легень, верифікованим за допомогою рентгенографії або УЗД органів грудної клітки.
  • Похилий вік і наявність супутньої патології залишаються основними факторами ризику тяжкого перебігу COVID‑19.
  • Тенденція змін лабораторних показників у госпіталізованих пацієнтів із COVID‑19 не відрізняється від такої за перебігу захворювання в минулі роки, зміни в загальному аналізу крові корелюють із тяжкістю перебігу та наявністю супутньої бактеріальної інфекції.

Підготував Олександр Соловйов

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 22 (559), 2023 р

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

19.02.2024 Терапія та сімейна медицина Перспективи застосування езетимібу

Попри значний прогрес протягом останніх десятиліть у вивченні та лікуванні дисліпідемії, атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (ССЗ) лишаються однією з основних причин смерті в усьому світі (Tsao et al., 2022). Як основному чиннику ризику метаболічних захворювань і атеросклеротичних ССЗ дисліпідемії притаманний аномальний ліпідний профіль, зокрема високий рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) (≥160 мг/дл, або ≥4,1 ммоль/л), низький рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) (<40 мг/дл, або <1,0 ммоль/л) або високий рівень тригліцеридів (≥200 мг/дл, або ≥2,3 ммоль/л)....

13.02.2024 Терапія та сімейна медицина Спаскупрель проти м’язового спазму: крізь призму доказової медицини

Протягом останніх років практикуючі лікарі спостерігають зростання кількості пацієнтів, які приходять на прийом із провідною скаргою на м’язовий спазм різної локалізації – ​найчастіше мимовільні скорочення виникають у м’язах спини та шиї, шлунково-кишковому (ШКТ) чи сечостатевому тракті, значно утруднюючи не лише вживання їжі, сечовипускання, пересування в просторі, соціальні взаємодії, а й здатність до самообслуговування....

06.02.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Лікування серцево-судинних захворювань у пацієнтів з діабетом

На цукровий діабет (ЦД) 2021 р. страждало близько 537 млн осіб у всьому світі (поширеність – 10,5%), до 2045 р. їхня кількість може зрости до 783 млн (поширеність – 12,2%) (Sun et al., 2021). ЦД можна підозрювати за наявності специфічних симптомів, як-от поліурія, полідипсія, втомлюваність, розмитість зору, втрата ваги, погане загоєння ран і рецидивні інфекції. Проте цей стан може бути безсимптомним, через що ЦД не діагностують у >40% випадків (від 24 до 75%) (Beagley et al., 2014).У серпні поточного року Європейське товариство кардіологів (ESC, 2023) оновило рекомендації з лікування серцево-судинних захворювань (ССЗ) в осіб із ЦД, ґрунтуючись на оцінюванні та узагальненні наявних доказів, щоб запропонувати медичним працівникам найкращий діагностичний або терапевтичний підхід у цій популяції пацієнтів. Пропонуємо до вашої уваги основні положення цього документа, які було опубліковано у виданні European Heart Journal (2023; 44: 4043‑4140). ...

06.02.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Німесулід: багатофакторний механізм дії для подолання різних типів болю

У Сполучених Штатах Америки близько 20% дорослого населення страждають від хронічного болю, що створює значний особистий і суспільний тягар, від якого щороку економіка втрачає до 635 млрд доларів (Dahlhamer et al., 2018; Gaskin et al., 2012). Однією з головних причин хронічного болю є остеоартрит (ОА). Як найпоширеніша форма артриту, ОА нині вражає понад 32,5 млн дорослих американців. У всьому світі близько 240 млн осіб живуть із симптоматичним OA, і його поширеність зростає зі старінням населення світу (Deshpande et al., 2016; Vos et al.,2020; Allen et al., 2021; Safiri et al., 2020). ...