Спаскупрель проти м’язового спазму: крізь призму доказової медицини

13.02.2024

Стаття у форматі PDF

Протягом останніх років практикуючі лікарі спостерігають зростання кількості пацієнтів, які приходять на прийом із провідною скаргою на м’язовий спазм різної локалізації – ​найчастіше мимовільні скорочення виникають у м’язах спини та шиї, шлунково-кишковому (ШКТ) чи сечостатевому тракті, значно утруднюючи не лише вживання їжі, сечовипускання, пересування в просторі, соціальні взаємодії, а й здатність до самообслуговування.

М’язовий спазм – це не просто симптом…

Згідно з міжнародною класифікацією хвороб (МКХ) 11 перегляду, м’язовий спазм або судома має особовий код – ​МВ47.3 [6], тобто визнається окремою патологією. Відповідно до дефініції, наведеної у МКХ‑10, м’язовий спазм – ​раптове скорочення м’яза чи групи м’язів, що супроводжується болем і порушенням функції, зумовлює мимовільний рух і деформацію [8]. В МКХ‑10 підкреслюється, що м’язові спазми виникають переважно в смугастих або гладеньких м’язах [8].

Смугаста та гладенька мускулатура значно розрізняються за будовою, типом скорочення і функцією: якщо перша забезпечує довільний, швидкий, а також стрімкий рух зовнішніх частин тіла, як-от руки, ноги, шия, спина, тулуб, обличчя, то гладенькі м’язи здійснюють мимовільний повільний рух порожнистих структур усередині тіла: стравоходу, шлунка, кишечнику, матки, сечоводів, м’язів, які вистилають великі артерії. Завдяки смугастим м’язам людина має можливість переміщуватися в просторі, демонструвати свої емоції, жестикулювати за власним бажанням, тоді як мимовільні скорочення гладенької мускулатури підпорядковується впливу центральної нервової системи, а саме її ­вегетативного відділу, завдяки дії гормонів, біологічно активних речовин. Скорочення як гладенької, так і скелетної мускулатури потребує достатньої кількості АТФ, кисню, електролітів, глюкози [1]. Якщо спазм смугастих м’язів утруднює або унеможливлює пересування в просторі, то спазми гладенької мускулатури спричиняють розвиток різноманітної як функціональної (езофагоспазм, функціональна диспепсія, синдром подразненого кишечнику, передменструальний синдром), так і органічної (ниркова та жовчна кольки, спастичний головний біль, фіброміалгія, бронхіальна астма тощо) патології [1]. Припускають, що спазм гладенької мускулатури може бути одним із патогенетичних факторів існування тривалого постковідного синдрому, за якого переважають гастроінтестинальні скарги [12]. Подібні фізіологічні особливості функціонування різних типів м’язів часто потребують призначення різноманітних ліків для відновлення функції смугастої або гладенької мускулатури, що іноді пов’язано з низкою практичних труднощів.

Епідеміологія

Сучасні літературні дані не надають чіткої статистики щодо загальної епідеміології або поширеності м’язових спазмів, проте подібну інформацію можна отримати стосовно розповсюдженості конкретної патології. Наприклад, щорічна поширеність геміфаціального спазму на тлі невралгії трійчастого нерва є відносно незначною та складає 10 випадків на 100 000 населення [10], тоді як глобальна поширеність болю в нижній ділянці спини у дорослих становить 8,2%; у 2017 р. на цю патологію страждало 577 млн осіб [19]. Поширеність іншої патології, в основі виникнення якої також лежить м’язовий спазм, є значно більшою: ознаки генералізованої фібромілагії мають 13% європейців із загальної популяції [2], на головний біль напруги страждають 17% дітей та підлітків [13], а також 20,6% дорослих [14], 39,1% мешканців Європи мають функціональну патологію, обумовлену порушенням функціонування вісі «кишечник – ​головний мозок» [5]. Отже, кількість хворих, погіршення самопочуття яких обумовлено чи пов’язано з різними видами м’язового спазму, є надзвичайно великою.

Етіологія та фактори ризику

Причини виникнення спазму скелетної та гладенької мускулатури дещо різні та залежать від фізіології скорочення кожного типу м’язового волокна. Скорочення як скелетних, так і гладеньких м’язів потребує наявності енергії у вигляді АТФ та іонів кальцію, але певні особливості гладенької мускулатури, як-от висока чутливість до хімічних подразників (ацетилхоліну, норадреналіну, адреналіну, гістаміну, серотоніну, простагландинів), повільна швидкість деполяризації, тривалий період рефрактерності, пластичність, автоматичність, провідність, обумовлюють наявність значних відмінностей, здатних спровокувати скорочення різних типів м’язів [1].

Спазм скелетної мускулатури може виникати за надмірного навантаження та напруження, втомлюваності і травмування м’яза. Порушення венозного відтоку від м’яза у поєднанні зі щораз більшим умістом лактату, дегідратацією та порушенням балансу електролітів (натрію, калію, кальцію, магнію), глікемії створює умови для виникнення спазмів. Отже, виникають спазми при надмірному навантаженні у спортсменів або фізично непідготовлених осіб, котрі бажають швидко натренувати м’язи, за тривалої роботи в спекотному середовищі у працівників металопрокатного виробництва і шахтарів, надмірного використання однієї групи м’язів у повсякденному житті під час роботи на городі, косіння чи згрібання трави [1]. Діти молодшого шкільного віку часто скаржаться на спазми кисті та пальців рук під час навчання письму, тоді як сучасні дорослі значно рідше мають справу з письмовим спазмом.

Скорочення гладеньких м’язів частіше виникає на тлі порушення нейрогуморальної регуляції, яке відбувається під час емоційних навантажень, стресу, впливу алергенів або медикаментів / хімічних речовин, механічного подразнення стінки порожнистого органа. Спазм гладенької мускулатури бронхів, зумовлений алергенами / фізичним навантаженням / застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів, лежить в основі обструкції бронхіального дерева та виникнення бронхіальної астми [1, 12]. Стискання порожнистої структури, наповненої повітрям або рідиною, може спровокувати спазм і сильний біль:

  • подразнення стінки жовчної протоки чи сечовивідних шляхів сладжем / дрібними конкрементами здатне спричинити м’язовий спазм із трансформацією в жовчну / ниркову кольку;
  • подразнення слизової стравоходу кислим умістом шлунка може супроводжуватися езофагоспазмом;
  • сильні та спастичні скорочення матки під час менструації асоціюються з больовим синдромом [1].

Перебіг різних системних захворювань, як-от цукровий діабет, гіпер- і гіпофункція щитоподібної залози, захворювання нирок, травми спинного мозку, порушення кровопостачання периферійних артерій, також супроводжується розвитком м’язових спазмів.

Лікування м’язових спазмів

Золотим стандартом в алгоритмах обстеження хворих із м’язовим спазмом вважається повний стандартний огляд, який дозволяє з високою точністю локалізувати та з’ясувати можливу причину болю, відкинути червоні прапорці й ознаки ургентної патології, призначити необхідні медикаменти. Зазвичай нормалізації стану при спазмі скелетної мускулатури досягають за допомогою міорелаксантів і нестероїдних протизапальних засобів, за спазму гладеньких м’язів – ​спазмолітиків, седативних препаратів / антидепресантів. Незважаючи на всі переваги вищезазначених засобів, лікарі не припиняють шукати безпечніших альтернатив і все частіше використовують біорегуляційні препарати, які дозволяють купувати спазм без розвитку різноманітних побічних дій, притаманних вищезазначеним лікам.

Унікальним біорегуляційним засобом, який дозволяє купірувати спазм як скелетної, так і гладенької мускулатури, є багатокомпонентний препарат Спаскупрель (виробництво «Біологіше Хайльміттель Хеель ГмбХ», Німеччина). До його складу входять 11 компонентів рослинного та мінерального походження (рис. 1).

Рис. 1. Склад і властивості препарату Спаскупрель

Рис. 1. Склад і властивості препарату Спаскупрель

Поєднання різноманітних компонентів рослинного і мінерального походження забезпечує три основні дії препарату. Спаскупрель сприяє відновленню балансу центральної та вегетативної нервової систем, завдяки чому зменшує больовий стрес й усуває стрес-індуковане порушення моторики шлункового тракту, яке розвивається при синдромі подразненого кишечнику, функціональній диспепсії [7]. Периферична дія Спаскупрелю реалізується шляхом релаксації гладеньких і смугастих м’язів, що дозволяє нівелювати спазми, зменшити біль, спровокований м’язовим спазмом [7]. Спаскупрель нормалізує моторику кишечнику, знижуючи здуття живота, ­зменшуючи схильність до діареї та вироблення слизу (рис. 2) [7].

Рис. 2. Комплексна дія препарату Спаскупрель [7]

Рис. 2. Комплексна дія препарату Спаскупрель [7]

Спаскупрель: доказова база

Не кожен біорегуляційний препарат має докази своєї ефективності та безпечності, але результативність Спаскупрелю доведена клінічними й експериментальними дослідженнями.

Результати нещодавно представленого експериментального випробування демонструють здатність Спаскупрелю не лише модулювати функцію кишечнику та нівелювати ознаки синдрому подразненого кишечнику, а й впливати на гуморальну регуляцію болю: препарат зменшував активацію гіпоталамо-надниркової вісі в експериментальних тварин, знижуючи вміст адренокортикотропного гормона та кортикостерону, основного і найактивнішого для щурів глюкокортикоїда, схожого на кортизол людини [17]. Спаскупрель також зменшував вісцеральний біль у відповідь на колоректальне розтягнення, кишкову проникність, кількість мастоцитів у товстій кишці, час кишкового транзиту [17].

За результатами великого багатоцентрового когортного дослідження наведено переконливі дані щодо ефективності Спаскупрелю в нівелюванні м’язових спазмів: у цьому випробуванні взяли участь пацієнти, які страждали на гострі чи хронічні спазми різноманітного ґенезу (гастроінтестинальні, урогенітальні, менструальні) [18]. Застосування Спаскупрелю сприяв негайному покращенню стану 18% пацієнтів, у 67% поліпшення самопочуття відбувалося протягом 2 тиж. Спаскупрель ефективно нівелював гострі та хронічні спазми: впродовж 2-тижневого лікування 89 і 67% хворих із гострими та хронічними симптомами спостерігали покращення стану (рис. 3).

Рис. 3. Ефективність Спаскупрелю в нівелюванні спазматичних станів [18]

Рис. 3. Ефективність Спаскупрелю в нівелюванні спазматичних станів [18]

Результативність терапії Спаскупрелем не залежала від ад’ювантної медикаментозної терапії, призначеної 32% хворих. «Спаскупрель не лише забезпечує тимчасове полегшення симптомів, а й зменшує сприйнятливість до спазмів у довготривалій перспективі», – ​резюмували дослідники [18].

В обсерваційному дослідженні, в якому взяли участь діти віком <12 років із гастроінтестинальними спазмами (n=245), доведено, що Спаскупрель також ефективно зменшує тяжкість спазмів, нівелює біль, усуває порушення сну, розлади харчування або пиття (як це робить спазмолітик гіосцину бутилбромід) [11].

В іншому порівняльному дослідженні Спаскупрель зарекомендував себе як ­ефективний засіб для зняття больового синдрому при первинній дисменореї [9]. Жінок рандомізували для перорального застосування 200 мг ібупрофену або 300 мг Спаскупрелю протягом 5 діб (початок терапії – ​за 24 год перед початком менструального циклу). Автори довели зіставність Спаскупрелюз ібупрофеном за силою аналгетичного ефекту, переносимістю та впливом на якість життя. «Спаскупрель – ​альтернативний засіб із хорошим профілем безпеки для лікування первинної дисменореї», – ​констатували вчені [9].

Призначення Спаскупрелю хворим із хронічним розтягуванням сухожиль плеча травматичного характеру сприяло швидшому нівелюванню больового синдрому та покращенню функції ураженої кінцівки порівняно із плацебо [15].

Спаскупрель добре зменшує основні прояви міофасціального синдрому з ураженням шиї та плечового поясу. Такі дані отримали автори дослідження, що рандомізували хворих на міофасціальний синдром у 3 групи: пацієнтам 1-ї групи вводили в тригерні точки ботулотоксин типу А, хворим 2-ї групи – ​комбінацію біорегуляційних препаратів Спаскупрель, Траумель та локально наносили гелі, представники 3-ї групи отримували ін’єкції плацебо із фізіологічним розчином. Учені спостерігали покращення стану пацієнтів у всіх 3 групах, але лише комплексна терапія біорегуляційними препаратами сприяла статистично достовірному поліпшенню рухливості, зменшенню болю, відновленню м’язової сили та працездатності [4].

Спаскупрель та міжнародні настанови

Результати зазначених досліджень дозволили експертам Американського товариства болю (American Pain Society, APS) рекомендувати Спаскупрель як альтернативний засіб для традиційного лікування болю в нижній ділянці спині [3]. Експерти APS радять застосовувати стартову терапію у вигляді паравертебральних ін’єкцій Траумель у тригерні зони на 1-й, 5-й та 9-й дні терапії. Одночасно з ін’єкціями застосовують Траумель С і Спаскупрель по 1 таблетці кожного препарату 3 р/день у дні між ін’єкціями; після останньої ін’єкції пероральний прийом біорегуляційних ліків продовжують протягом ще 3 тижнів.

Спаскупрель також рекомендований представниками Іспанського товариства спортивної медицини для нівелювання спазмів скелетної мускулатури та лікування травм у спортсменів [16].

Висновки

Патологічні стани та захворювання, виникнення яких провокують спазми гладенької або скелетної мускулатури, надзвичайно поширені. Нівелювання болісних м’язових спазмів можна проводити за допомогою різноманітних лікарських засобів, у т. ч. біорегуляційних препаратів. Спаскупрель має комбінований рослинно-мінеральний склад, що забезпечує його центральну, периферичну та локальну активність і здатність ефективно усувати м’язові спазми як гладенької, так і скелетної мускулатури, а також втамовувати біль, індукований м’язовим спазмом. Спаскупрель рекомендований експертами APS та Іспанського товариства спортивної медицини лікування болю в нижній ділянці спині та спортивних травм; Спаскупрель застосовується при спастичних скороченнях гладеньких м’язів ШКТ, сечовивідних шляхів, матки. На вітчизняному фармацевтичному ринку комбінований біорегуляційний засіб Спаскупрель презентує «Біологіше Хайльміттель Хеель ГмбХ» у кількох формах випуску: пероральні таблетки та розчин для ін’єкцій. Препарат має відмінний профіль безпеки і переносимості; рекомендований для використання у дітей віком >3 роки, дорослих та осіб літнього віку як для нетривалих, так і для тривалих курсів (за потреби) терапії. Спаскупрель добре комбінується з іншими ліками, добре переноситься і може бути застосований при різних типах м’язових спазмів.

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготувала Тетяна Можина

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 3 (564), 2024 р

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

27.03.2024 Терапія та сімейна медицина Бенфотіамін: фокус на терапевтичний потенціал

Тіамін (вітамін В1) – важливий вітамін, який відіграє вирішальну роль в енергетичному обміні та метаболічних процесах організму загалом. Він необхідний для функціонування нервової системи, серця і м’язів. Дефіцит тіаміну (ДТ) спричиняє різноманітні розлади, зумовлені ураженням нервів периферичної та центральної нервової системи (ЦНС). Для компенсації ДТ розроблено попередники тіаміну з високою біодоступністю, представником яких є бенфотіамін. Пропонуємо до вашої уваги огляд досліджень щодо корисних терапевтичних ефектів тіаміну та бенфотіаміну, продемонстрованих у доклінічних і клінічних дослідженнях....

24.03.2024 Гастроентерологія Терапія та сімейна медицина Основні напрями використання ітоприду гідрохлориду в лікуванні патології шлунково-кишкового тракту

Актуальність проблеми порушень моторної функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ) за останні десятиліття значно зросла, що пов’язано з великою поширеністю в світі та в Україні цієї патології. Удосконалення фармакотерапії порушень моторики ШКТ та широке впровадження сучасних лікарських засобів у клінічну практику є на сьогодні важливим завданням внутрішньої медицини....

24.03.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Розувастатин і розувастатин/езетиміб у лікуванні гіперхолестеринемії

Дисліпідемія та атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (АСССЗ) є провідною причиною передчасної смерті в усьому світі (Bianconi V. et al., 2021). Гіперхолестеринемія – ​третій за поширеністю (після артеріальної гіпертензії та дієтологічних порушень) фактор кардіоваскулярного ризику в світі (Roth G.A. et al., 2020), а в низці європейських країн і, зокрема, в Польщі вона посідає перше місце. Актуальні дані свідчать, що 70% дорослого населення Польщі страждають на гіперхолестеринемію (Banach M. et al., 2023). Загалом дані Польщі як сусідньої східноєвропейської країни можна екстраполювати і на Україну....

24.03.2024 Терапія та сімейна медицина Життя в дослідженні нових ліків

Однією із найвагоміших знахідок із часу відкриття дигіталісу Нобелівський комітет назвав синтез і дослідження β-блокаторів, які зараз мають провідні стабільні позиції у лікуванні більшості серцево-судинних хвороб (ішемічна хвороба серця – ​стенокардія, гострий коронарний синдром, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, тахіаритмії) (Радченко О.М., 2010). Це епохальне відкриття зроблено під керівництвом британського фармаколога Джеймса Блека (James Whyte Black), який отримав за нього Нобелівську премію в 1988 році. ...